Ухвала суду № 18167079, 12.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-12236/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007

у справі № 5/2783-19/371А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат - ПЕТ”

до Державної податкової інспекції у Яворівському районі

Львівської області

про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнат - ПЕТ” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000172320/3 від 05.10.2006.

Постановою господарського суду Львівської області від 30.11.2006 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2007 постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податків та інших обов’язкових платежів за період з 11.11.2004 по 30.09.2005 та складено акт №16/23-2/33213476 від 20.02.2006.

          За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення –рішення № 0000172320/0 від 01.03.2006, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 52200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10510 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000182320/0 від 01.03.2006, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1 093 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 546 грн.

В порядку адміністративного оскарження відповідачем на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги №11336/10/25-005/560 від 20.07.2006 прийнятого Державною податковою адміністрацією у Львівській області із внесеними змінами листом № 11581/10/25-005/594 від 26.07.2006 податкове повідомлення-рішення № 0000182320/0 від 01.03.2006 скасовано та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172320/2 від 26.07.2006, яким донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 52200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10490 грн.

На підставі рішення про результати розгляду повторної скарги № 10807/6/25-0115 від 27.09.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000172320/3 від 05.10.2006 яким донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмір 52200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10490 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовим витратам виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товарно-матеріальні цінності були використані позивачем для здійснення підготовчих робіт по запуску обладнання, виробництва у першому півріччі 2005 року, та були списані на цілі пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва у вересні 2005 року, що підтверджується актами списання матеріалів на ”Підготовчі роботи по запуску обладнання виробництва” від 30.06.2005 № СПТ-000003, № СПТ - 000007 від 30.09.2005 ”Витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва”.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що товарно-матеріальні цінності позивачем використані для виробничих потреб та правомірно було віднесено до валових витрат вартість списаних товарно-матеріальних цінностей у першому півріччі 2005 року та за три квартали 2005 року.

Стосовно завищення позивачем валових витрат у III кварталі 2005 року на суму 198397, 5 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В акті також чітко зазначено, що виготовлено і розповсюджено 40000 буклетів, що цілком відповідає договору та Додатку №1 до договору № 808/1-05 від 08.08.2005 Відповідач вказує, що в акті не конкретизовано де розповсюджено листівки, проте така вказівка не є обов'язковим реквізитом Акту здачі-приймання виконаних робіт, як первинного документу, і не була передбачена умовами Договору №08.08.2005р. та Додатку №1 до Договору.

В Акті № 3 від 30.09.2005 зазначено, що виконавцем надано консультаційні послуги протягом 140 нормогодин, та розраховано загальну вартість наданих послуг згідно розміру оплати, визначеної у договорі 225 грн. без ПДВ та нараховано загалом 37800 грн. в т.ч. ПДВ 6300 грн., а зміст наданих послуг та їх пов’язаність з власною господарською діяльністю позивача додатково підтверджено листами, телефаксовими та електронними повідомленнями, рекомендаціями.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що сума валових витрат позивача за третій квартал 2005 року у розмірі 198397, 50 грн. підтверджена первинними документами.

Стосовно розходження в сумі 3600 грн. зайво включених витрат, без наявності первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, придбання товарів (робіт, послуг) у третьому кварталі 2005 року у розмірі 2955,9 грн.

підтверджуються копіями первинних документів: видатковими накладними, актами виконаних робіт, вантажно-митними деклараціями, виписками з банківських рахунків що підтверджують витрати позивача.

Відповідно до пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України №143 від 29.03.2003, дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Таким чином колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем надано усі первинні документи, які свідчать про правомірність облікування валових витрат та заповнення декларації з податку на прибуток підприємства за дев’ять місяців 2005 року.

          З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі № 5/2783-19/371А залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі № 5/2783-19/371А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна