Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" липня 2011 р. м. Київ К-12236/08
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Шипуліної Т.М.
в порядку письмового провадження розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007
у справі № 5/2783-19/371А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Магнат - ПЕТ”
до Державної податкової інспекції у Яворівському районі
Львівської області
про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Магнат - ПЕТ” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 0000172320/3 від 05.10.2006.
Постановою господарського суду Львівської області від 30.11.2006 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2007 постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Сторони в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності внесення до бюджету сум податків та інших обов’язкових платежів за період з 11.11.2004 по 30.09.2005 та складено акт №16/23-2/33213476 від 20.02.2006.
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення –рішення № 0000172320/0 від 01.03.2006, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 52200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10510 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000182320/0 від 01.03.2006, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1 093 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 546 грн.
В порядку адміністративного оскарження відповідачем на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги №11336/10/25-005/560 від 20.07.2006 прийнятого Державною податковою адміністрацією у Львівській області із внесеними змінами листом № 11581/10/25-005/594 від 26.07.2006 податкове повідомлення-рішення № 0000182320/0 від 01.03.2006 скасовано та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172320/2 від 26.07.2006, яким донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 52200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10490 грн.
На підставі рішення про результати розгляду повторної скарги № 10807/6/25-0115 від 27.09.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000172320/3 від 05.10.2006 яким донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмір 52200 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10490 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовим витратам виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що товарно-матеріальні цінності були використані позивачем для здійснення підготовчих робіт по запуску обладнання, виробництва у першому півріччі 2005 року, та були списані на цілі пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва у вересні 2005 року, що підтверджується актами списання матеріалів на ”Підготовчі роботи по запуску обладнання виробництва” від 30.06.2005 № СПТ-000003, № СПТ - 000007 від 30.09.2005 ”Витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва”.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що товарно-матеріальні цінності позивачем використані для виробничих потреб та правомірно було віднесено до валових витрат вартість списаних товарно-матеріальних цінностей у першому півріччі 2005 року та за три квартали 2005 року.
Стосовно завищення позивачем валових витрат у III кварталі 2005 року на суму 198397, 5 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В акті також чітко зазначено, що виготовлено і розповсюджено 40000 буклетів, що цілком відповідає договору та Додатку №1 до договору № 808/1-05 від 08.08.2005 Відповідач вказує, що в акті не конкретизовано де розповсюджено листівки, проте така вказівка не є обов'язковим реквізитом Акту здачі-приймання виконаних робіт, як первинного документу, і не була передбачена умовами Договору №08.08.2005р. та Додатку №1 до Договору.
В Акті № 3 від 30.09.2005 зазначено, що виконавцем надано консультаційні послуги протягом 140 нормогодин, та розраховано загальну вартість наданих послуг згідно розміру оплати, визначеної у договорі 225 грн. без ПДВ та нараховано загалом 37800 грн. в т.ч. ПДВ 6300 грн., а зміст наданих послуг та їх пов’язаність з власною господарською діяльністю позивача додатково підтверджено листами, телефаксовими та електронними повідомленнями, рекомендаціями.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що сума валових витрат позивача за третій квартал 2005 року у розмірі 198397, 50 грн. підтверджена первинними документами.
Стосовно розходження в сумі 3600 грн. зайво включених витрат, без наявності первинних документів.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, придбання товарів (робіт, послуг) у третьому кварталі 2005 року у розмірі 2955,9 грн.
підтверджуються копіями первинних документів: видатковими накладними, актами виконаних робіт, вантажно-митними деклараціями, виписками з банківських рахунків що підтверджують витрати позивача.
Відповідно до пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України №143 від 29.03.2003, дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Таким чином колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем надано усі первинні документи, які свідчать про правомірність облікування валових витрат та заповнення декларації з податку на прибуток підприємства за дев’ять місяців 2005 року.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі № 5/2783-19/371А залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Львівської області від 30.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі № 5/2783-19/371А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. Федоров
СуддіГ.К. Голубєва
О.В. Карась
А.О. Рибченко
Т.М. Шипуліна
The court decision No. 18167079, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 12.07.2011. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information conveniently.
This decision relates to case No. к-12236/08-с. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: