Рішення № 18160601, 19.08.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 серпня 2011 р. Справа 16/43/2011/5003

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., розглянувши справу

за позовом Аптечного підприємства "ЛІКИ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Вінниця

до 1) Вінницької міської ради

до 2) приватного підприємства "ВІНН-КОНТ", м.Вінниця

до 3) приватного підприємства "Карнеш", м.Вінниця

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк", м.Вінниця

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу і скасування державної реєстрації правочинів

Секретар судового засідання Снігур О.О.

За участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 01.07.11 року);

Гайдай О.Д. -директор;

представника Вінницької міської ради: ОСОБА_2. (довіреність №68 від 01.04.2011 року);

представників третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність №2411/250 від 19.07.2010 року);

ОСОБА_4 (довіреність0241/150 від 26.01.2011 року);

ОСОБА_5 (довіреність б/н від 18.01.11 року);

представники ПП "ВІНН-КОНТ" та ПП "Карнеш" не з'явились

ВСТАНОВИВ :

Аптечне підприємство "ЛІКИ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Вінницької міської ради в особі департаменту комунальних ресурсів, до приватного підприємства "ВІНН-КОНТ" та приватного підприємства "Карнеш" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року і скасування державної реєстрації даних правочинів.

Ухвалою суду від 14 червня 2011 року у справі №16/43/2011/5003 порушено провадження та призначено її до розгляду на 07 липня 2011 року.

Судом до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено відкрите акціонерне товариство "Універсал Банк", м.Київ в особі Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", м.Вінниця, про що відображено в ухвалі суду від 07.07.2011 року.

Ухвалою суду від 22.07.2011 року замінено найменування відповідача з Вінницької міської міської ради в особі департаменту комунальних ресурсів на Вінницьку міську раду та найменування третьої особи з відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк", м.Київ в особі Вінницької філії відкритого акціонерного товариства "Універсал Банк" (ідент. код 21133352) на публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (ідент. код 21133352).

За клопотанням представників Вінницької міської ради, АП "ЛІКИ" у формі ТОВ та ПАТ "Універсал Банк" від 10.06.2011 року (вх. №08-46/10697/11), з урахуванням особливостей розгляду спору, ухвалою суду від 10.08.2011 року строк розгляду спору у справі №16/43/2011/5003 продовжено на 15 днів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання відповідачів, необхідністю у витребуванні нових доказів справа неодноразово відкладалась, у судових засіданнях оголошувались перерви.

За клопотанням представника ПАТ "Універсал Банк" про витребування доказів, під час розгляду справи, 10.08.2011 року, оголошена перерва до 12.08.2011 року. Ухвалами суду від 10.08.2011 року у приватних нотаріусів Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6. та ОСОБА_7 витребувано оригінали договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вбудованих приміщень в житловому будинку літ."А", загальною площею 862,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1, що укладені між Аптечним підприємством "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Вінницькою міською радою в особі управління комунального майна, Аптечним підприємством "Ліки" у формі ТОВ та ПП "ВІНН-КОНТ", а також між ПП "ВІНН-КОНТ" та ПП "Карнеш" з усіма документами нотаріальних справ (протоколи, накази, рішення сесії, розпорядження міського голови, заяви, довідки, платіжні документи тощо), на підставі та з урахуванням яких приватні нотаріусу посвідчили дані договори.

В зв'язку з невиконанням нотаріусами вимог ухвал суду від 10.08.2011 року, з метою забезпечення реалізації права третьої особи на подання доказів в обґрунтування своїх доводів і міркувань, в судовому засіданні, 12.08.2011 року, оголошена перерва до 19.08.2011 року. Суд, керуючись положеннями ч.3 ст.38 ГПК України, уповноважив представника третьої особи на одержання у приватних нотаріусів ОСОБА_6. та ОСОБА_7 витребуваних ухвалами суду від 10.08.2011 року документів та передачу їх суду, про що зафіксовано у протоколі судового засідання від 12.08.2011 року.

Під час слухання справи, 19.08.2011 року, представники позивача, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві б/н та дати (вх. канцелярії суду 5003/1234/2011 від 10.06.2011 року) та листі (вх. канцелярії суду №08-46/10774/11 від 12.08.2011 року) позовні вимоги підтримали, просили суд позов задоволити в повному обсязі. Суду пояснили, що 11 січня та 29 січня 2007 року за ініціативою учасників АП „Ліки" у формі ТОВ, а саме подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також ОСОБА_10 та ОСОБА_11, за участю ще 14 осіб, були проведені збори учасників ТОВ АП "ЛІКИ", та прийняті рішення, які оформлені протоколами №7 від 11.01.2007 року та №8 від 29.01.2007 року. На підставі даних протоколів, Вінницький міськвиконком здійснив державну реєстрацію змін до статуту аптечного підприємства „Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради 25.01.2007 року за №11741050002005053 та 01.02.2007 року за №11741050003005053.

Новообрані посадові особи отримали дублікат печатки підприємства позивача, відкрили новий розрахунковий рахунок в банку та 06.03.2007 року уклали з виконавчим комітетом Вінницької міської ради договір купівлі-продажу нерухомого майна, вбудованих приміщень в житловому будинку літ."А", загальною площею 862,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Згодом, 17.03.2007 року, дане майно було продано директором ТОВ АП "Ліки" Гаркушою Л.С. приватному підприємству "Вінн-Конт", яке, в свою чергу, 19.03.2007 року відчужило його приватному підприємству "Карнеш". Всі зазначені договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна зареєстровані Вінницьким обласним бюро технічної інвентаризації за реєстровим №1126 реєстрової книги №2 від 16.03.2007 року та за №1126 від 19.03.2006 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.09.2009 року, ухваленим під час розгляду справи №9/227-07, яке залишено в силі постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року та Вищого господарського суду України від 24.02.2010 року, визнано недійсними рішення зборів учасників ТОВ АП "Ліки" від 11.01.2007 року та від 29.01.2007 року, скасовано державну реєстрацію змін до статуту позивача, вчинену на підставі даних рішень.

З урахуванням викладених обставин, позивач вважає, що договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна укладений від імені ТОВ АП "Ліки" нелігитимною особою - директором Гаркушою Л.С. всупереч положенням ст.92 ЦК України, з перевищенням повноважень, без погодження зборів учасників позивача.

За твердженням позивача зазначені правочини вчинені з порушенням вимог Закону, а саме, за відсутності волі АП "Ліки" у формі ТОВ, в корисливих цілях окремих фізичних осіб, а відтак не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Дане майно на підставі договору оренди приміщень (будівель, споруд) №14-87 від 27.05.2010 року, що укладений між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та аптечним підприємством "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, знаходиться у позивача на праві господарського віддання, що дає право останньому на звернення з даним позовом до суду.

Представник Вінницької міської ради в судовому засіданні, 19.08.2011 року, підтримав доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву б/н та дати (вх. канцелярії суду №08-46/11058/11). Суду пояснив, що станом на час підписання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вбудованих приміщень в житловому будинку літ."А", загальною площею 862,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1, Гаркуша Л.С. була легітимним директором, оскільки було чинним рішення загальних зборів товариства про її обрання, дані про призначення останньої внесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців". Вінницька міська рада не була обізнана про ситуацію, що відбувалась між учасниками підприємства позивача, та не мала права на втручання в господарську діяльність останнього.

Разом з цим, представник Вінницької міської ради вважає, що особи, які набули спірне нерухоме майно у власність не мають наміру використовувати його за цільовим призначенням "... з перспективою розвитку виробництва...". Такі дії не узгоджуються з загальними засадами цивільного законодавства та порушують конституційні права ТОВ АП "Ліки" та загалом територіальної громади м.Вінниці. За таких обставин, останній вважає, що договори купівлі-продажу від 06.03.2007 року та від 17.03.2007 року підлягають визнанню недійсними.

Представник третьої особи під час розгляду справи зазначив, що у АП "Ліки" у формі ТОВ відсутні правові підстави до звернення з даним позовом до суду, оскільки при укладанні договорів купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року права останнього порушені не були. Окрім цього спірні правочини від імені сторін укладені повноважними особами. Статутом АП "Ліки" формі ТОВ, що зареєстрований у 1995 році, до виключної компетенції зборів учасників товариства питання про відчуження майна не віднесено. Також, посилаючись на висновки, зроблені судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України, під час ухвалення 30.06.2009 року рішення по справі №22-3-30/336-07-9260, представник ПАТ "Універсал Банк" звернув увагу суду, що у позивача відсутні підстави до звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.03.2007 року, що укладений між ПП "ВІНН-КОНТ" та ПП "Карнеш", оскільки позивач не є стороною даного правочину. Захист прав АП "Ліки" у формі ТОВ можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст.388 ЦК України.

Під час слухання справи, 19.08.2011 року, представники ПАТ "Універсал Банк" підтримали клопотання, що міститься у письмовій заяві №1605-юд від 12.08.2011 року про застосування судом позовної давності.

На призначені судом дати слухання справи представники ПП "ВІНН-КОНТ" та ПП "Карнеш" жодного разу не з'являлись. Вимог ухвал суду щодо надання відзиву на позовну заяву з доказами в обґрунтування не надали. Про місце та час судових засідань повідомлялись судом належним чином, що стверджується матеріалами справи, у тому числі підписами представників останніх на повідомленнях пошти про вручення поштових відправлень, а також розписками суду про повідомлення учасників процесу про дати судових засідань (22.07.2011 року о 12:00 год.; 12.08.2011 року об 11:00 год. та 19.08.2011 року о 10:00 год.). При цьому слід наголосити, що приватне підприємство "Карнеш" не значиться за адресою, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 21001 Вінницька обл., м.Вінниця, вул.Коцюбинського, буд.78 (витяги є ЄДРПОУ за №10391615 від 04.07.2011 року та №10391592 від 04.07.2011 року). Даний факт підтверджується актом за підписом секретаря судового засідання від 11.08.2011 року та від 15.08.2011 року, що відображений на розписках суду, а також заявою позивача №58 від 20.07.2011 року (вх. канцелярії суду №08-46/9835/11).

Відсутність представників відповідачів в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Аптечне підприємство "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстровано 07.12.1995 року Виконавчим комітетом Замостянської районної ради народних депутатів під реєстровим номером 10002195307.

11 січня 2007 року та 29.01.2007 року проведені збори учасників АП "ЛІКИ" у формі ТОВ, на яких прийняті рішення, що оформлені протоколами №7 від 11.01.2007 року та №8 від 29.01.2007 року.

На зборах 11 січня 2007 року, зокрема, прийнято рішення про призначення з 11.01.2007 року директором товариства Гаркушу Людмилу Василівну, збори уповноважили останню на підписання статуту АП „Ліки" у формі ТОВ, що викладений у новій редакції, від імені усіх учасників та на подання установчих документів для проведення державної реєстрації змін до статуту до державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради (п.п. 3.2., 5.1. протоколу №7)

На підставі даних протоколів, Вінницький міськвиконком здійснив державну реєстрацію змін до статуту аптечного підприємства „Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, що зареєстровані державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради 25.01.2007 року за №11741050002005053 та 01.02.2007 року за №11741050003005053.

06.03.2007 року між Вінницькою міською радою в особі управління комунального майна м.Вінниці, від імені якого діяв начальник управління Шутак Ігор Анатолійович, та аптечним підприємством "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, від імені якого діяла Гаркуша Людмила Василівна, укладено договір купівлі-продажу вбудованих приміщень, що розташовані у місті Вінниці, по проспекту Коцюбинського, в будинку літ."А" під номером 78(102).

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6. та зареєстрований в реєстрі за №814.

15.03.2007 року покупцеві - АП "Ліки" у формі ТОВ управлінням комунального майна Вінницької міської ради видано свідоцтво про власність №386 від 15.03.2007 року.

15.03.2007 року між сторонами договору складено акт передачі вбудованих приміщень зазначеного нерухомого майна.

16.03.2007 року на підставі заяви №25 від 15.03.2007 року директора АП "Ліки" у формі ТОВ Гаркуші Л.С. комунальним піприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" видано реєстраційне посвідчення за №1126 на об'єкт нерухомого майна (11/100 часток вбудованих приміщень, що знаходяться за адресою м.Вінниця, просп.Коцюбинського, 78(102)).

17.03.2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 посвідчено договір купівлі-продажу зазначеного приміщення між АП "Ліки" у формі ТОВ та приватним підприємством "Вінн-Конт". Дану угоду від імені позивача підписала директор Гаркуша Л.С.

Згідно наявного в матеріалах інвентаризаційної справи №84561 реєстраційного посвідчення №1126 від 19.03.2007 року вбудовані приміщення, що розташовані у місті Вінниці, по проспекту Коцюбинського, в будинку літ."А" під номером 78(102), зареєстровані за новим власником - ПП "Вінн-Конт".

19.03.2007 року приватним підприємством "Вінн-Конт" дане нерухоме майно відчужено приватному підприємству "Карнеш". Відповідний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №687.

20.03.2007 року на зазначене майно власнику - ПП "Карнеш" комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" видано реєстраційне посвідчення за №1126.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.09.2009 року у справі №9/227-07, залишеним без змін постановами Житомирського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року та Вищого господарського суду України від 24.02.2010 року, рішення загальних зборів товариства, які оформлені протоколами №7 від 11.01.2007 року та №8 від 29.01.2007 року, визнані недійсними.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів реєстраційної справи аптечного підприємства "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, наданих приватним нотаріусом ОСОБА_7 документів, у тому числі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №206 від 07.02.2007 року, вбачається, що станом на час підписання договорів купівлі-продажу приміщень, що розташовані у місті Вінниці, по проспекту Коцюбинського, в будинку літ."А" під номером 78(102), Гаркуша Л.С. рахувалась керівником АП "Ліки" у формі ТОВ.

У пункті 2.17. рекомендації Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" №04-5/14 від 28.12.2007 року зазначено: "З урахуванням вимог частини третьої статті 92 ЦК України недійсність рішення загальних зборів про обрання керівника господарського товариства не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цим керівником від імені товариства".

Пунктом 2.18. даного роз'яснення також визначено, що розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Аналогічні висновки містяться в пункті 42 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративих спорів" №13 від 24.10.2008 року, згідно якого: "При вирішенні спорів щодо визнання недійсними правочинів, укладених виконавчим органом господарського товариства, рішення загальних зборів про обрання якого на посаду визнано у судовому порядку недійсним, судам необхідно керуватися частиною третьою статті 92, статтею 241 ЦК. Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р."

Так, абз.2 ч.3 ст.92 ЦК України передбачено: "У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження."

Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно статті 33 ГПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Станом на час розгляду справи в суді в матеріалах даної господарської справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачі знали чи за всіма обставинами не могли не знати про те, що рішення зборів учасників Аптечного підприємства "ЛІКИ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, згідно яких на посаду директора призначена Гаркуша Л.С., що оформлені протоколами №7 від 11.01.2007 року та №8 від 29.01.2007 року, ухвалені за відсутності кворуму, з порушенням ст.60 Закону України "Про господарські товариства".

Натомість з пояснень представника відповідача (Вінницької міської ради), матеріалів реєстраційної справи аптечного підприємства "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, інвентаризаційної справи №84561 на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78, наданих приватним нотаріусом ОСОБА_7 документів вбачається, що, підписуючи договори купівлі-продажу спірного майна, Гаркуша Людмила Сергіївна діяла як директор позивача з відповідними повноваженнями.

Суд також критично оцінює позицію представників позивача, відповідно до якої обов'язковою умовою до укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від імені позивача є рішення зборів учасників товариства про надання згоди на підписання такого правочину. Так, станом на березень 2007 року діяла редакція статуту Аптечного підприємства "Ліки" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (в редакції змін затверджених зборами засновників, що оформлені протоколом №4 від 12.02.1996 року), пунктом 5.4. якої визначений перелік питань, що віднесений до виключної компетенції зборів засновників. Серед повноважень загальних зборів учасників відсутня компетенції стосовно затвердження договорів (угод).

При цьому слід звернути увагу, що пунктом 42 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративих спорів" №13 від 24.10.2008 року роз'яснено, що у разі, якщо в установчих документах товариства право виконавчого органу товариства на укладення договору не обмежено, факт незатвердження договору після укладення не зумовлює його недійсності.

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, ухвалюючи 30.06.2009 року рішення по справі №22-3-30/336-07-9260, дійшла до наступних висновків: "Визначивши недійсними на підставі ст.ст. 215, 658 ЦК України договори купівлі-продажу від 05.09.2007 року та від 29.09.2007 року, суд першої інстанції та Вищий господарський суд України не звернув уваги на те, що права особи, яка вважає себе власником, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в який така особа не є, тобто із застосуванням правового механізму, встановленого ст.216 ЦК України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені ст.388 ЦК України". З урахуванням даної позиції суд вважає, що у позивача відсутні підстави до звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.03.2007 року, що укладений між ПП "ВІНН-КОНТ" та ПП "Карнеш".

Окрім того, суд вважає, що позивач в позовній заяві не обґрунтував своє суб'єктивне матеріальне право або охоронюваний законом інтерес, на захист якого подано позов, а тому немає підстав вважати його належним позивачем по даному спору виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У позовній заяві б/н та дати позивач просить суд постановити рішення, яким визнати недійсними договори купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року і скасувати державну реєстрацію даних правочинів. При цьому звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначив, що підставою до звернення є порушення відповідачами права володіння Аптечним підприємством "ЛІКИ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю спірним майном, що надано йому на підставі договору оренди приміщень (будівель, споруд) №14-87 від 27.05.2010 року, що укладений між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та АП "Ліки" у формі ТОВ.

Частиною 1 статті 770 ЦК України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

З урахуванням викладених обставин та положень Закону суд дійшов висновку, що при зміні власника спірного приміщення майнові права та інтереси позивача, як орендаря цього приміщення, не порушаться.

З урахуванням викладених висновків суд вважає, що підстави до задоволення позову АП "Ліки" у формі ТОВ про визнання недійсними договорів купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року відсутні.

Розглянувши вимогу позивача про скасування державної реєстрації зазначених правочинів, суд встановив, відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість справ господарським судам визначена статтею 12 ГПК України і включає наступні категорії: спори про приватизацію державного житлового фонду; спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інші спори, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обовязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Передбачені законом способи захисту порушеного права або охоронюваного законом інтересу спрямовані на відновлення прав та інтересів позивачів.

Згідно ч.1 ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Разом з тим, статтею 1 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26.05.2004 року державну реєстрацію правочинів здійснюють державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси.

З Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вбачається, що приватні нотаріуси здійснюють незалежну професійну діяльність.

Як передбачено статтею 3 Закону України "Про нотаріат", діяльність приватних нотаріусів не є підприємницькою. Здійснюючи незалежну професійну діяльність, нотаріус входить до кола самозайнятих осіб - платників податків, однак не здійснює підприємницьку діяльність та не є суб'єктом такої діяльності, зареєстрованим у відповідності до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та Закону України від 15 травня 2003 року № 755 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Суб'єктами малого підприємництва за Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" є фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності.

З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України) призначенням якого, відповідно до ст.1, є визначення повноважень адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Частина 1 статті 2 названого Кодексу вказує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч.2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття справа адміністративної юрисдикції дано в п.1 ч.1 ст.3 КАС України, згідно якої це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід також зазначити, що розгляд спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, відноситься до компетенції адміністративних судів.

При цьому, відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України, до суб'єктів владних повноважень віднесено - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині скасування державної реєстрації договорів купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Розглянувши клопотання представників ПАТ "Універсал Банк", що міститься у письмовій заяві №1605-юд від 12.08.2011 року про застосування судом позовної давності, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 3 статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно частини 1 статті 21 ГПК України сторонами у господарському процесі є позивач та відповідач.

Враховуючи, що публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" не є стороною у справі №16/43/2011/5003 суд відхиляє клопотання останнього про застосування позовної давності.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст. 4-3, 32, 33, 43, 47, 49, 75, 82, 84, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Відмовити у клопотанні публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про застосування позовної давності.

2. Провадження у справі в частині скасування державної реєстрації договорів купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року припинити.

3. В позові в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу приміщення загальною площею 862,1 кв.м. в АДРЕСА_1 ВЕК №043206 від 06.03.2007 року; ВЕЕ №102803 від 17.03.2007 року та ВЕЕ №102807 від 19.03.2007 року відмовити.

4. Повернути Аптечному підприємству "ЛІКИ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (21009 м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78, ідент. код 03568273) з державного бюджету України (через відповідний територіальний орган державного казначейства України) 90,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зайво сплачених згідно платіжного доручення №268 від 03.06.2011 року (оригінал платіжного доручення - у матеріалах господарської справи №16/43/2011/5003).

5. Рішення суду, завірене печаткою суду, є підставою повернення державного мита позивачу у встановленому рішенням суду розмірі.

Суддя Нешик О.С.

Повний текст рішення суду підписано 08 вересня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - Аптечному підприємству "ЛІКИ" у формі ТОВ (21009 м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 78);

3 - відповідачу-1 - Вінницькій міській раді (21050 м.Вінниця, вул.Соборна, 59);

4 - відповідачу-2 - ПП "ВІНН-КОНТ" (21100 м.Вінниця, вул.Понєдєліна, буд.10, кв.2);

5 - відповідачу-3 - ПП "Карнеш" (21100 м.Вінниця, 1-провулок Український, буд.17, кв.2);

6,7 - третій особі - ПАТ "Універсал Банк" (м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19);

Вінницькій філії ПАТ "Універсал Банк" (м.Вінниця, вул.Гоголя,4)