Рішення № 17808556, 12.07.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-6162/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" липня 2011 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої суддіСирбул О.Ф.

при секретаріАртемович А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно,

встановив:

У травні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Міжнародний Комерційний Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір реєстраційний номер № 93 відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 3.2 якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 61800 дол. США 00 цнт. терміном з 25.06.2008 року по 25.06.2015 року, зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 13 % річних, а Позичальник зобовязався сплачувати зазначені проценти та повернути грошові кошти в строки, обумовлені умовами Кредитного договору. Банк свої зобовязання виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши Позичальнику грошові кошти, передбачені Кредитним договором. Згідно з п. 3.1 Кредитного договору погашення кредиту здійснюється в строки, обумовлені в Графіку погашення кредитної заборгованості. Згідно з п. 3.2 Кредитного договору Позичальник зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно по останнє число поточного місяця.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідача за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат між Позивачем та відповідачем був укладений договір застави реєстраційний номер № 93/з від 25.06.2008 року. Згідно п. 1.2 Договору застави в заставу Банку Позичальником було надане рухоме майно, а саме: автомобіль марки HUMMER, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, оціночною вартістю 85160 дол. США 00 цнт.

Позичальником не виконано своїх зобовязань за Кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту. Відповідно до п. 9.2 Кредитного договору у разі порушення Позичальником протягом дії Кредитного договору будь-яких зобовязань за Кредитним договором та Договором застави Банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, а також всіх інших платежів за Кредитним договором. У разі відсутності коштів Банк має право звернути стягнення на Предмет застави у відповідності до Договору застави. Позивач 06 грудня 2010 року направив на адресу Відповідача вимогу про усунення порушень № 4318/11-ІІІ від 29.11.2010 року у якій просив протягом 30(тридцяти) календарних днів з дати направлення вимоги усунути порушення Кредитного договору в повному обсязі та сплатити прострочену суму кредиту, прострочені проценти, пеню за прострочення сплати процентів та пеню за несвоєчасну сплату кредитору. Відповідач на зазначену вимогу належним чином не відреагував, відповіді не надав, порушення не виправив, заборгованість не погасив. Позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 65013 дол. США 19 цнт., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 515886 грн. 17 коп., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: автомобіль марки HUMMER, реєстраційний номер НОМЕР_1, передане в заставу за договором застави реєстраційний номер № 93/з від 25.06.2008 року та стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати, повязані з розглядом справи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не зявилась, повідомлена про слухання справи належним чином.

Представники відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діють на підставі довіреності № 1335 від 15.06.2011року та ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності № 1635 від 11.07.2011 року в судовому засіданні проти позову заперечували, зазначали, що Кредитний договір № 93 від 25.06.2008 року та Договір застави № 93/з від 25.06.2008 року, а також додатки до цих договорів укладені з порушенням норм чинного законодавства, просили в задоволені позову відмовити.

На початку слухання справи, представники відповідача факт отримання кредиту визнавали та просили відкласти розгляд справи до вересня 2011 року для можливості реалізувати заставне майно для погашення кредиту.

Враховуючи вимоги ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Красношапка проти України»суд розглядає цивільні справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів одного місяця.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більше як на один місяць.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Міжнародний Комерційний Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»(надалі Позивач, Банк) та ОСОБА_2 (надалі Відповідач, Позичальник) був укладений кредитний договір реєстраційний номер № 93 (надалі Кредитний договір) відповідно до п.п. 1.1, 2.1, 3.2 якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 61800 (шістдесят одна тисяча вісімсот) дол. США 00 цнт. терміном з 25.06.2008 року по 25.06.2015 року, зі сплатою процентів за користування ним за ставкою 13 (тринадцять) % річних, а Позичальник зобовязався сплачувати зазначені проценти та повернути грошові кошти в строки, обумовлені умовами Кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобовязання виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши Позичальнику грошові кошти, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.1. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється в строки, обумовлені в Графіку погашення кредитної заборгованості.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору Позичальник зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно по останнє число поточного місяця.

З метою забезпечення виконання зобовязань Відповідача за Кредитним договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат між Позивачем та Відповідачем був укладений договір застави реєстраційний номер № 93/з від 25.06.2008 року (надалі - Договір застави) (а.с. 13-15).

Згідно п. 1.2. Договору застави в заставу Банку Позичальником було надано рухоме майно, а саме: автомобіль марки HUMMER, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Позичальнику на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, оціночною вартістю 85 160 (вісімдесят пять тисяч сто шістдесят) дол. США 00 цнт.

Позичальником не виконано своїх зобовязань за Кредитним договором щодо сплати процентів та суми кредиту.

Так, Позичальником не сплачені проценти за період з 01.10.2009 року по 08.03.2011 року в сумі 8 277 (вісім тисяч двісті сімдесят сім) дол. США 16 цнт., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 65 680 (шістдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 05 коп., з них розмір прострочених процентів становить 7 784 (сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп., що в гривневому еквіваленті становить 61 773 (шістдесят одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 17 коп.

Крім того, Позичальником прострочено кредит у розмірі 11 510 (одинадцять тисяч пятсот десять) дол. США 71 цнт., що в гривневому еквіваленті становить 91 338 (девяносто одна тисяча триста тридцять вісім) грн. 64 коп.

Пунктом 9.1. Кредитного договору передбачено, що Банк має право звернути стягнення на майно, що надано згідно Договору застави в якості забезпечення зобовязань за Кредитним договором, у порядку, встановленому Договором застави та чинним законодавством України, зокрема, якщо заборгованість Позичальника Банку за будь-яким платежем, передбаченим умовами Кредитного договору, перевищує 5 (пять) робочих днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»№ 2654-ХІІ від 02.10.1992 pоку, із змінами та доповненнями, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п. 9.2. Кредитного договору у разі порушення Позичальником протягом дії Кредитного договору будь-яких зобовязань за Кредитним договором та Договором застави Банк має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, а також всіх інших платежів за Кредитним договором. У разі відсутності коштів Банк має право звернути стягнення на Предмети застави у відповідності до Договору застави.

Згідно з п. 6.1. Договору застави Заставодержатель (Банк) набуває право звернути стягнення на Предмет застави відповідно до п.п. 9.1., 9.2. Кредитного договору, у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених Кредитним договором або іншими договорами, які укладені з метою забезпечення виконання зобовязань Заставодавця (Позичальника) за Кредитним договором.

Згідно з п. п. 9.1., 9.2. Кредитного договору та п.п. 5.1., 6.1. Договору застави Банк має право вимагати дострокового виконання зобовязань за Кредитним договором, а в разі невиконання вимоги Заставодержателя звернути стягнення на Предмет застави.

Позивач 06 грудня 2010 року направив на адресу Відповідача вимогу про усунення порушень № 4318/11-III від 29.11.2010 року, у якій просив протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати направлення вимоги усунути порушення Кредитного договору в повному обсязі та сплатити прострочену суму кредиту, прострочені проценти, пеню за прострочення сплати процентів та пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 16 276 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят шість) дол. США 11 цнт., що в гривневому еквіваленті становить 129 194 (сто двадцять девять тисяч сто девяносто чотири) грн. 79 коп., із зазначенням про те, що у випадку не задоволення вказаної вимоги Позивач на 31 (тридцять перший) календарний день з дати надіслання вимоги вимагає протягом наступних 30 (тридцяти) календарних днів виконати всі зобовязання за Кредитним договором у повному обсязі, у тому числі повернути суму кредиту, заборгованість за відсотками, прострочену заборгованість за відсотками, пені та штрафи за невиконання або неналежне виконання Кредитного договору та Договору застави та із застереженням про уточнення суми заборгованості на день сплати (а.с. 114-116).

Відповідач на зазначену вище вимогу належним чином не відреагував, відповіді не надав, порушення не виправив, заборгованість не погасив.

Станом на 09 березня 2011 року заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить:

- 54 854 (пятдесят чотири тисячі вісімсот пятдесят чотири) дол. США 71 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 435 277 (чотириста тридцять пять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 61 коп. - сума основного боргу по кредиту;

- 8 277 (вісім тисяч двісті сімдесят сім) дол. США 16 цнт., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 65 680 (шістдесят пять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 05 коп. - сума нарахованих і несплачених відсотків.

Згідно з п. 6.2. Кредитного договору за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення будь-якою стороною своїх зобовязань за Кредитним договором, винна сторона сплачує потерпілій стороні пеню за кожен день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє на день виникнення заборгованості.

Розмір пені станом на 09 березня 2011 року становить:

- 651 (шістсот пятдесят одна) дол. США 40 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 5 168 (пять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 1 229 (одна тисяча двісті двадцять девять) дол. США 92 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 9 759 (девять тисяч сімсот пятдесят девять) грн. 54 коп.

Таким чином, загальний розмір заборгованості за Кредитним договором станом на 09 березня 2011 року становить 65 013 (шістдесят пять тисяч тринадцять) дол. США 19 цнт., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 515 886 (пятсот пятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 17 коп. з яких:

- 54 854 (пятдесят чотири тисячі вісімсот пятдесят чотири) дол. США 71 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 435 277 (чотириста тридцять пять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 61 коп. - сума основного боргу по кредиту;

- 8 277 (вісім тисяч двісті сімдесят сім) дол. США 16 цнт., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 65 680 (шістдесят пять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 05 коп. - сума нарахованих і несплачених відсотків;

- 651 (шістсот пятдесят одна) дол. США 40 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 5 168 (пять тисяч сто шістдесят вісім) грн. 90 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 1 229 (одна тисяча двісті двадцять девять) дол. США 92 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 9 759 (девять тисяч сімсот пятдесят девять) грн. 54 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України договір є обовязковим для сторін, а зобовязання, які з нього випливають, мають виконуватися належним чином та припиняються виконанням, проведеним належним чином.

05 липня 2011 року представником Відповідача ОСОБА_6 через канцелярію суду були подані пояснення і клопотання Відповідача. Окрім цього, в судовому засіданні, яке відбулось 07 липня 2011 року, додатково до вищезазначених пояснень представником Відповідача ОСОБА_5 були надані Суду також додаткові пояснення і клопотання (а.с. 150-153).

В судовому засіданні представники Відповідача заявили клопотання про зобовязання надати позивачу суду оригінал кредитної справи та належним чином завірену копію кредитної справи для ознайомлення. Суд відхилив дане клопотання, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для повного, всебічного та обєктивного вирішення даного спору.

Позивач заперечує проти доводів і міркувань Відповідача, викладених у його поясненнях, додаткових поясненнях і клопотаннях, та з метою встановлення істини по даній справі для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору надав суду письмові пояснення (а.с. 157-164).

На спростування тверджень Відповідача Позивач надав належним чином завірену копію додатку № 2 до Кредитного договору, підписаного Відповідачем, у якому відображені умови споживчого кредитування, орієнтовна сукупна вартість кредиту та розмір реальної процентної ставки за Кредитним договором (а.с. 165).

Відносно прохання Відповідача надати пояснення з приводу того, чи включає сума погашення, зазначена у додатку № 1 до Кредитного договору, суму процентів, чи мова йде тільки про строк погашення суми кредиту.

Позивач зазначає, що додаток № 1 до Кредитного договору, що має назву «Графік погашення кредиту (дол. США)»передбачає виключно строк погашення (за кожний період) тіла кредиту (без процентів) (а.с. 10).

Щодо твердженням Відповідача про неправомірність нарахування Позивачем пені за Кредитним договором представник позивача навів наступні пояснення. Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Законодавством України передбачено відповідальність у вигляді пені виключно за невиконання грошового зобовязання.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктами 2.1., 3.1. Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобовязується повернути грошові кошти, в строки, обумовлені в додатку № 1, який є невідємною частиною Кредитного договору. Погашення кредиту здійснюється в строки, обумовлені в Графіку погашення кредитної заборгованості.

Згідно з п. 3.3. Кредитного договору Позичальник зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно по останнє число поточного місяця.

Таким чином, грошові зобовязання Відповідача за Кредитним договором включають:

1)сплату основного розміру кредиту (тіла кредиту);

2)сплату процентів за користування кредитними коштами. Пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення (мається на увазі таке, яке носить грошовий характер) сторона сплачує потерпілій стороні пеню за кожен день затримки перерахування коштів, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє на день виникнення заборгованості. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зобовязання Позичальника за Кредитним договором носять грошовий характер, оскільки Позичальник зобовязаний повернути Банку суму кредиту з нарахованими до сплати відсотками, то у разі невиконання Відповідачем таких зобовязань Банком абсолютно правомірно та з урахуванням вимог чинного законодавства України, в тому числі ч. 3 ст. 549 ЦК України, нарахував пеню Позичальнику за невиконання ним своїх грошових зобовязань за Кредитним договором.

З доводів пояснень Відповідача вбачається, що йому незрозуміло, з яких підстав (за яке можливе порушення зі сторони Відповідача) до позовних вимог Позивачем включена сума у розмірі 1 229,92 дол. США.

Так, згідно розрахунку наданого Банком до позовної заяви, сума у розмірі 1 229 (одна тисяча двісті двадцять девять) дол. США 92 цнт., що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 9 759 (девять тисяч сімсот пятдесят девять) грн. 54 коп., є пенею за несвоєчасну сплату основного боргу та нарахована відповідно до п. 6.2. Кредитного договору.

Також, Відповідач зазначає, що розрахунки заборгованості Відповідача за Кредитним договором, надані Позивачем суду, підписані особою, повноваження якої не визначені, а виписки по рахункам взагалі підписані невстановленою особою. В судовому засіданні представник пояснив, що Позивач не погоджується із зазначеною позицією Відповідача, оскільки розрахунок заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором наведений безпосередньо у позовній заяві, яка підписана уповноваженим представником Позивача ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності № 208/01-Ш від 24.01.2011 року. При цьому, розрахунок заборгованості Відповідача за Кредитним договором, який підписаний начальником відділу адміністрування кредитних операцій фізичних осіб ОСОБА_10, був доданий Позивачем до позовної заяви додатково, оскільки містить більш детальну розбивку сум, які підлягають сплаті з зазначенням періоду, за який така сплата повинна була бути здійснена Відповідачем. Чинним законодавством України не заборонено відображення розрахунку сум, які підлягають до сплати боржником, безпосередньо у позовній заяві, при цьому, відсутня законодавча вимога щодо того, що розрахунки до позовної заяви повинні бути викладені на окремому документі.

Відповідно до п. 5.26 Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи.

Зважаючи на те, що розрахунок заборгованості Відповідача за Кредитним договором, що підписаний ОСОБА_10, скріплений печаткою Банку, зазначене свідчить про підписання такого розрахунку відповідальною особою та у межах наданих їй повноважень.

Що стосується виписок по рахунках Відповідача, які, як зазначає Відповідач у своїх додаткових пояснення і клопотаннях, «підписані не встановленою особою», представник Позивача зазначив наступне.

Виписка банку - документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошових коштів на поточному рахунку.

Відповідно до Загальних положень та умов Розділу 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 pоку, виписка по рахунку Клієнта не підлягає будь-якому додатковому підписанню та проставлянню печатки чи штампу.

При цьому, незважаючи навіть на зазначене, виписки по рахунках Відповідача, які були додані Позивачем до позовної заяви, містять прізвище та ініціали виконавця, підпис повноважної особи та відтиск штампу Банку.

В судовому засіданні представник Позивача надав пояснення щодо твердження Відповідача про відсутність згоди її чоловіка (ОСОБА_5) на передачу в заставу майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме: відповідно до ст. 578 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про заставу»майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Згідно з ч. З ст. 65 Сімейного кодексу України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що письмова згода інших співвласників (іншого з подружжя) на укладення одним із співвласників (іншим з подружжя) договору застави рухомого майна, що перебуває у їхній спільній власності, може бути надана у будь-який спосіб, в тому числі така згода може бути виражена в окремому документі (наприклад, заяві).

При цьому, відсутня законодавча вимога щодо засвідчення такої письмової згоди другого з подружжя нотаріально.

Так, на виконання вимог ст. 578 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про заставу»Позивач надав належним чином завірену копію заяви (письмової згоди) ОСОБА_5 (чоловіка Відповідача) про передачу в заставу у якості забезпечення виконання Відповідачем своїх зобовязань за Кредитним договором автомобіль марки HUMMER, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 166).

Відповідно до п. 6 пояснень і клопотань від 05.07.2011 року. Відповідач зазначає, що Договір застави не містить суті зобовязання та строк виконання зобовязань, забезпечених заставою. В судовому засіданні представник Позивача категорично не погоджувався з таким твердженням Відповідача, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про заставу»застава має похідний характер від забезпеченого нею зобовязання.

Договір застави, укладений між Позивачем та Відповідачем, має похідний характер від Кредитного договору, а отже, положення, які не врегульовані Договором застави, регулюються Кредитним договором.

Згідно з п. 1.1. Договору застави цей договір забезпечує вимогу Заставодержателя, яка випливає з Кредитного договору за умовами якого Заставодавець зобовязаний повернути Заставодержателю кредит в сумі 61 800 (шістдесят одна тисяча вісімсот) дол. США 00 цнт., а також суми відсотків, пені та штрафів (якщо такі будуть), та інші витрати Заставодержателя, повязані з Кредитним договором, які підтверджені документально, в строк, визначений Кредитним договором.

Пунктом 1.2. Договору застави передбачено, що з метою забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором Заставодавець передає в заставу Заставодержателю рухоме майно, а саме: автомобіль марки HUMMER, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 2.1. Договору застави зобовязання, яке забезпечується заставою, вважається виконаним, якщо Заставодавцем здійснено погашення кредиту та всіх зобовязань відповідно до Кредитного договору.

Пунктом 2.2. Кредитного договору передбачено, що датою повернення коштів, наданих Позичальнику за кредитом, є день виконання Позичальником усіх своїх зобовязань згідно Кредитного договору, включаючи повну сплату процентів, пені та штрафів (якщо такі будуть).

Наведені положення Договору застави та Кредитного договору повністю спростовують вищезазначені твердження Відповідача, оскільки, як вбачається зі змісту п.п. 1.1., 2.1. Договору застави та п. 2.2. Кредитного договору: - договір застави забезпечує вимоги, які випливають з Кредитного договору; - строк виконання зобовязань за Договором застави - до повного та належного виконання зобовязань за Кредитним договором.

З метою спростування відповідних тверджень Відповідача Позивач надав належним чином завірену копію заяви на видачу готівки № 9639138 від 26.06.2008 року з підписом ОСОБА_2 про отримання кредитних коштів у повному обсязі та у валюті, визначеній умовами Кредитного договору, в доларах США (61 800 (шістдесят одна тисяча вісімсот) дол. США 00 цнт.) (а.с. 165).

Щодо твердження Відповідача про укладення Кредитного договору та Договору застави з порушенням вимог чинного законодавства України представник Позивача в судовому засіданні навів наступні доводи.

Відповідно до ст. 203 ЦК України умовами чинності правочину є дотримання вимог, а саме:

- щодо змісту правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- щодо наявності правочиноздатності субєктів правочину. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі субєкта правочину. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - щодо форми правочину. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- щодо реальності правочину. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; - щодо дотримання спеціальних умов. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Під час розгляду справи Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що Договір застави та Кредитний договір укладено з порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, передбачених відповідним кредитним договором, або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Пунктом 3 ст. 3 та ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Судом встановлено, що Відповідач не відмовився від виконання умов Кредитного договору. В свою чергу, Банк належним чином виконав свої зобовязання за Кредитним договором в повному обсязі, видавши Відповідачу суму кредиту згідно з умовами Кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України договір є обовязковим для сторін, а зобовязання, які з нього випливають, мають виконуватися належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом зясовано, що під час укладення Кредитного договору Позивач був ознайомлений у повному обсязі з умовами договору, а саме: особою і місцезнаходженням кредитора, кредитними умовами, зокрема, метою, на яку кредит може бути витрачений, формами його забезпечення, наявними формами кредитування, відсотковою ставкою, валютою кредиту, сумою, на яку кредит виданий, варіантами повернення кредиту, можливістю дострокового повернення кредитних коштів, а також відповідальності сторін за невиконання, неналежне виконання або порушення умов Кредитного договору, умовами дострокового стягнення всієї суми кредиту у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору та підтвердив згоду на укладення Кредитного договору своїм підписом, що є повним дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Також на виконання вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою НБУ від 10.05.2007 року № 168, Позивачем, під розпис Відповідача, було поінформовано його про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що підтверджується додатком № 2 до Кредитного договору (а.с. 167-178).

Окрім цього, при підписанні Договору застави Відповідачу також були розяснені Позивачем усі його умови, а отже, поставивши свій підпис на Договорі застави. Відповідач тим самим проявив вільне волевиявлення на його укладення (а.с. 13-15).

В судовому засіданні зясовано, що Відповідач жодного разу з моменту укладення Кредитного договору та Договору застави не звертався до Банку з проханням розяснення йому будь-яких умов Кредитного договору, Договору застави чи з пропозицією про зміну таких умов.

Отже, умови Кредитного договору та Договору застави є такими, що повністю відповідають чинному законодавству України, а саме ст. 203, 215 ЦК України. Укладаючи Кредитний договір та Договір застави сторони дійшли згоди щодо встановлення прав та обовязків кожної сторони.

Укладення вищезазначених Кредитного договору та Договору застави повною мірою відповідало нормам законодавства. Правова природа правочину є юридичним фактом (ст. 11 ЦК України), що являє собою вольові дії, спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон повязує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Зважаючи на зазначені положення законодавства України та на добровільне укладення Відповідачем Кредитного договору та Договору застави і погодження ним усіх умов таких договорів, суд вважає, що твердження Відповідача щодо відсутності у нього вільного волевиявлення на укладення Кредитного договору та Договору застави та на введення його як споживача в оману є надуманими, необгрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник Позивача пояснила щодо твердження Відповідача,про неотриманняоригіналувимогиПозивачапро усунення порушень від 29.11.2010 року. за вux. M 4318/11-ІП.

Відповідно до п.6.3. Кредитного договору у разі порушення Позичальником своїх зобовязань за Кредитним договором, вказаних у п. 5.1., Банк має право надіслати Позичальнику письмове повідомлення з вимогою виправити порушення протягом 5 днів з дати отримання повідомлення (розписка про отримання). Якщо Позичальник не виправить порушення протягом вказаного терміну, Банк має право на дострокове стягнення заборгованості. Таким чином, направлення Банком вимоги про усунення порушень є правом, а не обовязком Банку, як це зазначає Відповідач.

Позивач, скориставшись своїм правом 06.12.2010 pоку, направив на адресу Відповідача вимогу про усунення порушень № 4318/11-ІП від 29.11.2010 pоку, у якій просив протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати направлення вимоги усунути порушення Кредитного договору в повному обсязі та сплатити прострочену суму кредиту, прострочені проценти, пеню за прострочення сплати процентів та пеню: за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 16 276 дол. США 11 цнт., що в гривневому еквіваленті становить 129 194 грн. 79 коп., із зазначенням про те, що у випадку не задоволення вказаної вимоги Позивач на 31 (тридцять перший) календарний день з дати надіслання вимоги вимагає протягом наступних 30 (тридцяти) календарних днів виконати всі зобовязання за Кредитним договором у повному обсязі, у тому числі повернути суму кредиту, заборгованість за відсотками, прострочену заборгованість за відсотками, пені та штрафи за невиконання або неналежне виконання Кредитного договору та Договору застави та із застереженням про уточнення суми заборгованості на день сплати (а.с. 114-116).

Зазначена вимога про усунення порушень була особисто отримана Відповідачем 06.01.2011 року, про що свідчить його власноручний підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення № 0305504226790 (а.с. 179).

Окрім цього, вимога про усунення порушення була направлена Відповідачу цінним листом з описом вкладення, який містить перелік документів, які відправлялись та перевірялись посадовою особою відповідного поштового відділення (а.с. 180).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов задовольняється, з відповідача на користь позивача повинна бути стягнена сума сплаченого судового збору в сумі 1700,00 грн. та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст.ст. 203, 204, 215,525, 526, 530, 536, 549, 578, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст 3, 6 Закону України «Про заставу», ст.ст. 15, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (Україна, 02095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»(Україна, 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, р/р № 32006192301 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300658, ЄДРПОУ 20034231) заборгованість за кредитним договором за реєстраційним номером № 93 від 25.06.2008 року у розмірі 65013 (шістдесят пять тисяч тринадцять) дол. США 19 цнт., що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 515886 (пятсот пятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 17 копійок, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: автомобіль марки HUMMER, реєстраційний номер НОМЕР_1, передане в заставу за договором застави реєстраційний номер № 93/з від 25.06.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (Україна, 02095, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»(Україна, 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, р/р № 32006192301 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300658, ЄДРПОУ 20034231) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 1 700 (тисяча сімсот) гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: