Постанова № 17560834, 11.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5023/679/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.,

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача 1) ОСОБА_1, дов. № 261 від 21.06.2011 р. (копія у справі), 2) ОСОБА_2, дов. № 75 від 12.11.2010 р. (копія у справі),

1-го відповідача не зявився,

2-го відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДАНІКА”(вх. №1880Х/2-6)

на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.11 року у справі

№ 5023/679/11

за позовом Публічного акціонерного товариства “Марфін Банк”, м. Іллічівськ Одеської області

до 1. Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Харків

2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ДАНІКА”, м. Харків

про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

Позивач, ПАТ “Марфін Банк”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, т. 1 а.с. 111), в якій просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 00051/КН від 31.07.2008 р. у сумі 2.628.123,63 грн., з яких 2.390.150,00 грн. заборгованість по поверненню кредиту, 221.503,23 грн. заборгованість по сплаті процентів, 16.470,00 грн. заборгованість по сплаті пені за несвоєчасну сплату кредиту та за несвоєчасну сплату процентів. Також просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь 25.500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З метою вжиття заходів по забезпеченню позову просив накласти арешт на все майно відповідачів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2011 р. у справі №5023/679/11 (суддя Рильова В.В.) в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено. Позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 2.628.123,63 грн. заборгованості, 25.500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 2 а.с. 22-28).

2-й відповідач, ТОВ фірма “ДАНІКА”, з рішенням місцевого господарського суду від 13.04.2011 р. не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення 16.470,00 грн. пені та 221.503,23 грн. заборгованості по сплаті відсотків та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині відмовити. Також апелянт просить розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області рівними частинами на 36 місяців з 01.06.2011 р. по 01.06.2014 р. зі сплатою боргу щомісячно у строк останнього робочого дня кожного календарного місяця в розмірі 73.718,31 грн. При цьому, скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення в порушення норм процесуального права прийнято без належного та повного дослідження обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 07.06.2011 р. о 10:30 год.

В призначене судове засідання 07 червня 2011 року представники сторін не зявились.

З метою належної підготовки справи до судового розгляду та створення сприятливих умов для представників учасників судового процесу, враховуючи їх неявку та заявлені позивачем і 2-м відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 5555 від 30.05.2011 р. та № 5743 від 06.06.2011 р.), ухвалою суду від 07 червня 2011 р. розгляд справи було відкладено на 05.07.2011 р.

В судове засідання 05 липня 2011 року зявились представники позивача, які просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 р. залишити без змін, як законне та обґрунтоване, прийняте у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права. Свою позицію по справі позивач виклав у наданому через канцелярію суду запереченні на апеляційну скаргу (за вх. № 6588 від 05.07.2011 р.).

При цьому, позивач у своєму запереченні стверджує, що ФОП ОСОБА_3 порушив зобовязання за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту і сплати відсотків за користування ним, а тому відповідно до п. 6.1. Кредитного договору, ст.ст. 611, 549, 610 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розрахунок пені є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідачі правами, передбаченими ст. ст. 22, 96 ГПК України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні, надіслання відзиву на апеляційну скаргу не реалізували, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2011 р., яка була направлена відповідачам за їх місцезнаходженням, що співпадає з адресами, зазначеними в позовній заяві та апеляційній скарзі, повернулась до суду з довідкою працівників «Укрпошти»про причини повернення: «по истечению срока хранения».

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Присутні в судовому засіданні 05 липня 2011 року представники позивача вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників відповідачів.

Колегія суддів зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97- ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обовязків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Суд враховує, що норми ст. 38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, явка в судове засідання в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду та ухвалою про відкладення розгляду справи учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 05.07.11 р. будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до Харківського апеляційного господарського суду не надходило, справа розглядається за наявними матеріалами справи за участю представників позивача.

Дослідивши та перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи, докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 31 липня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк»(правонаступником за всіма правами та обовязками якого є ПАТ «Марфін Банк», позивач) та 1-м відповідачем (ФОП ОСОБА_3) було укладено Кредитний договір № 00051/КН (далі Кредитний договір, т. 1 а.с. 17-22), відповідно до умов якого (п. 1.1.) позивач надав 1-му відповідачу кредит для закупівлі товару та сировини у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 2.420.150,00 грн. з терміном погашення по 29 липня 2011 року включно та зі сплатою 20% річних за фактичний період користування кредитними коштами. ФОП ОСОБА_3 , в свою чергу, зобовязався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування ним, а також сплатити комісії, пені та штрафи, інші платежі, які передбачені умовами цього договору.

Факт зміни найменування юридичної особи з ВАТ «Морський транспортний банк»на ПАТ «Марфін Банк»підтверджується матеріалами справи, а саме: Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 659362 та Статутом ПАТ «Марфін Банк»(т. 1 а.с. 61-65).

Додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 10.12.2009 року (т. 1 а.с. 23-28) сторони погодили подовжити термін погашення кредиту до 30.11.2011 р.

З додаткової угоди № 2 від 31.05.2010 р. (т. 1 а.с. 29-31) вбачається, що позивач та 1-й відповідач дійшли згоди щодо продовження терміну остаточного погашення основного боргу до 26.01.2015 року. При цьому, Банк надав позичальнику відстрочення погашення основного боргу за Кредитом з лютого 2010 р. по квітень 2010 р. включно.

Також, сторони підтвердили, що на момент укладання даної Додаткової угоди № 2 заборгованість позичальника перед Банком за основним боргом за Кредитом становить 2.420.150,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що 1-й відповідач порушував умови Кредитного договору: виконував свої зобовязання несвоєчасно, не в повному обсязі. Зокрема, ФОП ОСОБА_3 було перераховано на рахунки, відкриті для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків, 30.000,00 грн. кредиту та 1.016.000,08 грн. відсотків, що підтверджується банківською довідкою.

Внаслідок порушення умов Кредитного договору у 1-го відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 01 березня 2011 року складає 2.390.150.00 грн. заборгованості по поверненню кредиту та 221.503.23 грн. заборгованості по сплаті відсотків.

Як встановлено п. 3.3.2. Кредитного договору, при порушенні позичальником (1-м відповідачем) будь-якого із зобовязань, передбачених умовами даного договору, Банк (позивач) має право змінити умови даного договору та вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Керуючисьвказаним пунктом 3.3.2. Кредитного договору, Банк звернувся до 1-го відповідача з претензійним листом № 21/09 від 25 січня 2010 року (т. 1 а.с. 58), в якому повідомляє останнього про порушення умов п. 3.2.12. Кредитного договору та вимагає дострокового повернення залишку заборгованості за Кредитним договором, а також виплату всіх нарахованих відсотків, пені, штрафу та інших зобовязань за Кредитним договором.

В забезпечення повного виконання всіх грошових зобовязань ФОП ОСОБА_3 за Кредитним договором, 31 липня 2008 р. між позивачем та ТОВ фірмою «Даніка»(2-й відповідач) був укладений Договір поруки № 00187-СКН (т. 1 а.с. 38-39), з урахуванням додаткових угод до нього, згідно п. 1.2. якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязань 1-м відповідачем за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Пунктом 1.4. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання ФОП ОСОБА_3 зобовязань за Кредитним договором, відповідачі відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Також, колегія суддів зазначає, що позивач та 2-й відповідач у п. 2.1. Договору поруки дійшли згоди, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником своїх зобовязань за Кредитним договором, ТОВ фірма «Даніка»зобовязується здійснити виконання порушеного ФОП ОСОБА_3 зобовязання за Кредитним договором протягом двох банківських днів із дня предявлення до нього вимоги Банком або повідомлення Боржника про неможливість сплати зазначених сум.

У відповідності до п. 4.6. Договору поруки, він набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобовязань за Кредитним договором і за цим договором.

Також, 31 липня 2008 року між Банком і ТОВ фірмою «Даніка»був укладений Договір іпотеки № 00183-СКН (т. 1 а.с. 88-95) в забезпечення виконання ФОП ОСОБА_3 зобовязань за Кредитним договором.

Згідно п. 1.6. Договору іпотеки 2-й відповідач надав позивачеві в іпотеку нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 1691,7 кв.м.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву, Банк посилався на те, що в порушення умов Кредитного договору ФОП ОСОБА_3 від своєчасного виконання зобовязань ухиляється, в тому числі по своєчасній сплаті процентів.

Розділом 6 Кредитного договору встановлена відповідальність сторін за його порушення.

Так, п. 6.1. Кредитного договору закріплено, що при порушенні 1-м відповідачем будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених, зокрема, п. 3.3.2., сплати відсотків та комісій, позичальник виплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від простроченої суми.

У відповідності до п. 6.1. Кредитного договору Банком була нарахована пеня в сумі 16.470,00 грн. (т. 1 а.с. 113-114) за неповну та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Господарський суд Харківської області, задовольняючи позовні вимоги Банку, виходив з їх обґрунтованості та доведеності, оскільки 1-й відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за Кредитним договором щодо своєчасного повернення кредиту.

З даними висновками місцевого господарського суду погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.2.3. кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний повернути кредит у відповідності до п.п. 1.1., 3.2.3.1. та 3.2.3.2. договору.

Згідно п. 1.1 кредитного договору за користування кредитним коштами за вказаним договором встановлюється процентна ставка в розмірі 20% річних.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України закріплює, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вказувалось вище, з матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідачів направлявся претензійний лист, що свідчить про неналежне (не у повному обсязі) та несвоєчасне виконання 1-м відповідачем зобов'язань за Кредитним договором.

Також, колегія суддів зазначає, що як встановлено ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до статті 543 ЦК України за наявності солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

В силу п.п. 1.1., 1.2., 1.4. Договору поруки апелянт зобовязався солідарно відповідати перед позивачем по зобовязанням 1-го відповідача за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник.

Приписами ст. 611 ЦК України регламентовано правові наслідки порушення зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 625 ЦК України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо посилання апелянта на невірний розрахунок інфляційних та 3% річних, то колегія суддів звертає увагу, що апелянт не навів правових підстав, з яких він вважає невірним нарахування інфляційних та 3% річних позивачем.

До того ж, свого контррозрахунку зазначених нарахувань ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції скаржником не надано.

Судова колегія перевірила правильність розрахунку позивача, а також правильність рішення місцевого господарського суду в цій частині, а отже вважає, що господарський суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Щодо заяви апелянта про розстрочку виконання рішення суду, то колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В ході розгляду судової справи, колегією суддів було встановлено та зясовано, що апелянтом не подавалась заява про розстрочку виконання рішення в суді першої інстанції.

До того ж, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою, зокрема, сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін.

Вищий господарський суд України в своєму листі від 29.06.2010 р. № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зауважив, що суди апеляційної та касаційної інстанцій не вправі вирішувати питання про розстрочку (відстрочку) виконання рішення суду першої інстанції (ч. 2 п. 31).

З огляду на викладене, вказана вимога апеляційної скарги є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

А отже колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011 року у справі № 5023/679/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

суддя Кравець Т.В.

суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08.07.2011 року.