Постанова № 17560820, 11.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5023/469/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В. , суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Бухановій Т.А.

за участю представників сторін:

позивача - не прибув;

відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 197 від 15.12.2010 р.;

3-ї особи - не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків (вх. № 1841Х/2-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.04.2011 р. у справі № 5023/469/11 (суддя Задорожна І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод “Точмедприлад”, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Закрите акціонерне товариство страхова компанія “Енергорезерв”, м. Київ;

про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2011 р. ПАТ "Земельний банк" звернувся до місцевого господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитним договором № 61-07/К від 17.08.2007 р.та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором банківського рахунку № 94/1-П від 12.08.2005 р. та договором № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2011 р. було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ЗАТ "Енергорезерв".

16.03.2011 р. за вх. № 6343 позивачем були подані до суду уточнення щодо позовних вимог, в яких позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р. та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором № 94/1-П від 12.08.2005 р. та договором № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 р., посилаючись при цьому на те, що Постановою НБУ від 30.07.2010 р. № 375 з 02.08.2010 р. банківську ліцензію позивача відкликано та призначено ліквідатора а отже ПАТ "Земельний банк" втратив правоздатність юридичної особи і тому не може у цей час виступати як контрагент у взаємозаліку. Крім того, зарахування зустрічних однорідних вимог може призвести до порушення черговості задоволення вимог кредиторів.

В судовому засіданні 04.04.2011 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний Банк України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.04.2011 р. у справі № 5023/469/11 (суддя Задорожна І.М.) було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний Банк України; у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на те, що зобовязання сторін спору на момент вчинення відповідачем спірного одностороннього правочину (щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р. та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором банківського рахунку № 94/1-П від 12.08.2005 р. та договором № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 р.) відповідали вимогам норм діючого законодавства України, а отже, за таких обставин, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в позові повністю.

В рішенні господарського суду договори № 94/1-П від 12.08.2005 р. та № 2431 від 01.08.2003 р. помилково зазначені депозитними.

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, залучити до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національний Банк України, стягнути з відповідача судові витрати, з посиланням на те, що оскаржуване рішення було прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, оскільки спірні дії відповідача щодо вчинення заліку зустрічних однорідних вимог з огляду на ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України є передчасними, не можуть бути односторонніми, порушують права інших осіб, а саме: кредиторів, приоритетних щодо відповідача черг, примушують ліквідатора робити те, що не є для нього обовязковим.

Позивач свого представника в судове засідання 05.07.2011 р. не направив, про причину неявки суд не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлений, про що свідчить наявне в матеріалах справи відповідне поштове повідомлення.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив залишити оскаржуване рішення без змін як законне та обґрунтоване.

Третя особа відзиву на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання 05.07.2011 р. не направила, про причину неявки суд не повідомила, хоча про місце і час розгляду справи була належним чином повідомлена, про що свідчить наявне в матеріалах справи відповідне поштове повідомлення.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників позивача і 3-ї особи, оскільки, на його думку, розгляд справи можливий за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, враховуючи, що неприбуття представників позивача і 3-ї особи в судове засідання не перешкоджає судовому розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи згоду представника відповідача, визнала за можливе розгляд справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність представників позивача і 3-ї особи за наявними у справі матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався з 26.05.2011 р. на 07.06.2011 р. та з 07.06.2011 р. на 05.07.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є ПАТ "Земельний банк", що підтверджується витягом зі статуту) та ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" були укладені Кредитні договори № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р., відповідно до умов яких відповідач отримав кредит на поповнення обігових коштів.

З матеріалів справи також вбачається, що 26.07.2010 р. між ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад"- відповідачем та ЗАТ "СК "Енергорезерв" були укладені Договори про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, за умовами яких ЗАТ "СК "Енергорезерв", первісний кредитор відступає, а ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", новий кредитор приймає в обсязі та на умовах, передбачених цими договорами, право вимоги виконання зобов'язань ПАТ "Земельний банк" перед ЗАТ "СК "Енергорезерв", первісним кредитором за наступними договорами: Депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р.; Договором № 94/1-П від 12.08.2005 р.; Договором № 2431 від 01.08.2003 р.

Відповідно до п. 2.2. Договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3 від 26.07.2010 р., первісний кредитор - ЗАТ "СК "Енергорезерв" гарантує новому кредитору - ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", що право вимоги, яке відступається за зобов'язаннями згідно з цими договорами про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, є дійсним, не відступлено третім особам і не обтяжено іншими зобов'язаннями.

Згідно п. 4.2. вищевказаних договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2, № 3, від 26.07.2010 р., право вимоги за зобов'язаннями, що були передані новому кредитору, переходить до останнього з моменту направлення новим кредитором - ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" на адресу боржника - ПАТ "Земельний банк" повідомлення про відступлення права вимоги. Новий кредитор повідомляє первісного кредитора про надання такого повідомлення боржнику протягом двох робочих днів з дня направлення повідомлення.

Відповідне повідомлення про відступлення права вимоги було направлено новим кредитором на адресу боржника ПАТ "Земельний банк" та зареєстровано позивачем - ПАТ "Земельний банк" за вх. № 02-14/4009 від 21.09.2010 р.

Таким чином, до ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", як до нового кредитора ПАТ "Земельний банк" за Депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., договорами № 94/1-П від 12.08.2005 р. та № 2431 від 01.08.2003 р. перейшли права вимоги ЗАТ "СК "Енергорезерв", первісного кредитора ПАТ "Земельний банк" за вказаними договорами.

Отже, ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" є кредитором ПАТ "Земельний банк":

- за Депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 1 від 26.07.2010 р., що укладений ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" із ЗАТ "СК "Енергорезерв";

- за договором № 94/1-П від 12.08.2005 р. відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 2 від 26.07.2010 р., що укладений ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" із ЗАТ "СК "Енергорезерв";

- за договором № 2431 від 01.08.2003 р. відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 3 від 26.07.2010 р., що укладений ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" із ЗАТ "СК "Енергорезерв".

З іншої сторони, мають місце зобов'язання ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" перед ПАТ "Земельний банк" на підставі кредитного договору № 12-08/К від 22.02.2008 р., кредитного договору № 84-07/К від 06.11.2007 р., кредитного договору №61-07/К від 17.08.2007 р., кредитного договору № 45-08/К від 25.06.2008 р.

Відповідач, вважаючи, що наведені вище зобов'язання за депозитними договорами з урахуванням договорів про відступлення права вимоги та зобов'язання за кредитними договорами є зустрічними однорідними (грошовими) вимогами, строк виконання яких настав, тому ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", відповідно до положень ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, 24.09.2010 р. повідомило ПАТ "Земельний банк" про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення повністю зобов'язань боржника (ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад").

Згідно вказаного повідомлення, в результаті здійсненого зарахування зустрічних однорідних вимог зобов'язання ПАТ "Земельний банк" перед ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., договорами № 94/1 - П від 12.08.2005 р., № 2431 від 01.08.2003 р. припинилось повністю, грошові зобов'язання за кредитними договорами № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р. припинилися повністю, а за кредитним договором № 45-08/К від 25.06.2008 р. тільки на суму 17289,37 грн.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним одностороннього правочину щодо припинення зобов'язань виходив з того, що припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін, та з того що в Законі України “Про банки та банківську діяльність” не міститьcя жодного положення щодо неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог після початку процедури ліквідації банку, а договори про надання кредиту та депозитні договори, укладені між сторонами, також не містять заборони щодо припинення зобовязань за вказаними договорами шляхом зарахування. Крім того, як вказує суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази затвердження реєстру вимог кредиторів, відповідно до порядку встановленого законом України "Про банки та банківську діяльність", на момент вчинення ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" спірного одностороннього правочину від 24.09.2010 року. А отже, як вважає суд першої інстанції, спірний односторонній правочин щодо припинення зобов'язань боржника за кредитними договорами з однієї сторони та боржника за депозитними договорами з іншої сторони шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідали вимогам норм діючого законодавства України, і, за таких обставин, не має підстав визнавати його недійсним.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Правління НБУ № 375 від 30.07.2010 р. було відкликано з 02.08.2010 р. банківську ліцензію, й ініційовано процедуру ліквідації ПАТ "Земельний банк".

В газеті "Голос України" № 144 05.08.2010 р. було опубліковано повідомлення ліквідатора ПАТ "Земельний банк" про відкриття процедури ліквідації банку та про те, що вимоги кредиторів приймаються протягом одного місяця з дня публікації цього оголошення.

Статтею 87 Закону України „Про банки і банківську діяльність ” ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Пріоритетність застосування спеціальних норм законодавства, що регулює банкрутство взагалі і зокрема ліквідацію банківських установ, випливає з того, що правовідносини кредитора та боржника за будь яким господарським договором більше не регулюються тільки договором та загальними нормами цивільного права, тепер вони встановлюються законодавством, змінюються усі умови господарських договорів: і строк виконання зобов'язань і порядок виконання і суми боргу, а саме:

§згідно вимог Закону України „Про банки і банківську діяльність” з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання усіх грошових зобов'язань боржника, вважається таким, що наступив;

§борги повертаються не всім кредиторам, яким винен боржник згідно цивільних договорів, а тільки тим, які своєчасно заявили про свої вимоги і включені в реєстр кредиторів, тобто не зважаючи на наявність обов'язків повернути борг за цивільним договором, обов'язки боржника - банкрута припинені шляхом, який взагалі не передбачений Цивільним кодексом України, а саме главою 50 „Припинення зобов'язань”;

§повернення боргів банком-боржником здійснюється не у строк, встановлений договором, а тільки у відповідності черговості, встановленої реєстром кредиторів і, можливо, тільки частково, або зовсім не буде повернутий за відсутністю достатнього майна боржника;

§суми боргу розраховуються не з умов договору, а тільки ті, яки виникли на дату початку ліквідації;

§інші спеціальні норми.

Спеціальним законодавством, що повинно застосовуватися до правовідносин, що виникли при ліквідації банків, є Закон України „Про банки і банківську діяльність”.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Однак, згідно п. 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України, зарахування зустрічних вимог є недопустимим у випадках, встановлених законом.

З аналізу норм, якими регулюється взаємозалік та відповідної судової практики вбачається, що на момент вирішення даного спору здійснення взаємозаліку суперечило нормам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку та черговості, які встановлені цією статтею закону.

Як встановлено з матеріалів справи, кредиторські вимоги ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", набуті ним у ЗАТ СК “Енергорезерв”, були визнані ліквідатором ПАТ "Земельний банк" і підлягають задоволенню у сьому чергу задоволення вимог кредиторів.

Частинами 6, 7 ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність” встановлено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги, крім вимог кредиторів, зазначених у пункті З частини першої цієї статті.

Визначений нормами вищевказаної ст. 96 Закону порядок задоволення вимог кредиторів у процедурі ліквідації банку є обов'язковим як для всіх визнаних кредиторів.

Отже, грошові кошти, які відповідач зобов'язаний сплатити банку за кредитним договором, підлягають спрямованню на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, які за чергою мають право отримати задоволення своїх вимог до банку раніше ніж відповідач - у першу-шосту черги.

Таким чином, зарахування вимог у процедурі ліквідації банку є неприпустимим, оскільки таке погашення зобов'язань прямо суперечить Закону України „Про банки і банківську діяльність”, порушує встановлені Законом порядок та черговість задоволення вимог кредиторів до банку і ставить у нерівне становище інших кредиторів банку у порівнянні з кредитором, який отримує задоволення своїх вимог не в тому порядку та черговості, як це передбачено ст. 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції були не вірно застосовані норми матеріального права, доводи скаржника спростовують висновки суду, зазначені у прийнятому у справі рішення, що єпідставою для скасування рішення Господарського суду Харківської області від 04.04.2011 р. у справі № 5023/469/11.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Земельний банк”, м. Харків, задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.04.2011 р. у справі № 5023/469/11 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин щодо припинення зобов'язань ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад" - боржника за кредитними договорами № 84-07/К від 06.11.2007 р., № 12-08/К від 22.02.2008 р., № 45-08/К від 25.06.2008 р., № 61-07/К від 17.08.2007 р. та ПАТ "Земельний банк" - боржника за депозитним договором № 12-98 від 03.06.1998 р., за договором № 94/1-П від 12.08.2005 р. та договором № 2431 від 01.08.2003 р., шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений ВАТ "Харківській завод "Точмедприлад" за повідомленням про залік зустрічних однорідних вимог № 157 від 23.09.2010 р.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Харківський завод “Точмедприлад” (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 20, код ЄДРПОУ 00481324, р/р 26005013912 в ХАК “Зембанк” м. Харків, МФО 351652) на користь Публічного акціонерного товариства “Земельний банк” (61057, м. Харків, вул. Чернишевські, 4, код ЄДРПОУ 19358721, к/р 32002179600 в Управлінні НБУ в Харківській області, МФО 351652) 85,00 грн. державного мита за подання позовної заяви, 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Повний текст постанови підписаний 08.07.2011 р.