Постанова № 17290888, 20.07.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р.Справа № 5016/902/2011(8/34)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників сторін 20.07.2011 р.:

від позивача Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції не зявився

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкар”- не зявився

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Карден” не зявився

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Денкар”- не зявився

від відповідача Приватного підприємства „Виробничо-комерційне

підприємство „Агропромкомплект”- не зявився

від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська торгово-промислова компанія” не зявився

від третьої особи ОСОБА_5- не зявився

від третьої особи ОСОБА_6- не зявився

від третьої особи ОСОБА_7- не зявився

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Карден”

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 23.05.2011 р.

у справі № 5016/902/2011(8/34)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, в особі Миколаївської обласної дирекції

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкар”

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Карден”

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Денкар”

4.Приватного підприємства „Виробничо-комерційне підприємство „Агропромкомплект”

5.Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська торгово-промислова компанія”

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1:

1. ОСОБА_5

2.ОСОБА_6

3. ОСОБА_7

про стягнення в солідарному порядку коштів у сумі 477328 грн.30 коп.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 04.07.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 04.07.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 20.07.2011р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

29.03.2011р. Публічне акціонерне товариство „Райффазен Банк Аваль”, в особі Миколаївської обласної дирекції звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкар”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Карден”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Денкар”, Приватного підприємства „Виробничо-комерційне підприємство „Агропромкомплект”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська торгово-промислова компанія” з залученням до участі у справі в якості третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просило стягнути в солідарному порядку з: Товариства з обмеженою відповідальністю „Будкар” на підставі кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р.; Товариства з обмеженою відповідальністю „Карден” на підставі договору поруки № 010/01-04/07-635/4 від 07.11.2007р.; Товариства з обмеженою відповідальністю „Денкар” на підставі договору поруки № 010/01-04/07-635/5 від 07.11.2007р.; Приватного підприємства „Виробничо-комерційне підприємство „Агропрокомплект” на підставі договору поруки № 12/01-02/09-024 від 02.03.2009р.; Товариства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська торгово-промислова компанія” на підставі договору поруки № 12/01-02/09-027 від 02.03.2009р. на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. у сумі 477328, 30 грн., в тому числі борг за кредитом 333333, 00 грн., несплачені проценти за користування кредитними коштами 113172, 50 грн., пеня 30822, 80 грн.; стягнути з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції судові витрати у вигляді державного мита в сумі 4773, 28 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу в сумі 236, 00 грн.

Позов мотивований тим, що 07.11.2007р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого є ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ „Будкар” було укладено кредитний договір № 010/01-04/07-635, за умовами якого Банк відкриває Боржнику неівідновлювальну кредитну лінію (далі кредит) строком до 06.11.2012р. в сумі 527720, 00 грн., з яких: кредит в сумі 500000, 00 грн. призначений для проведення ремонту адміністративного приміщення, а кредит в сумі 27720, 00 грн.- для сплати страхових платежів за договорами страхування, що укладаються боржником відповідно до п.п.2.2. кредитного договору. Видача кредитних коштів в сумі 27720, 00 грн. здійснюється в порядку, передбаченому п.3.4. кредитного договору. За користування кредитними коштами боржник сплачує банку проценти -13,0% річних. Забезпеченням кредитних зобовязань за кредитним договором виступає застава нежитлової будівлі, що розташована в м. Вознесенську по вул.Пушкінській, 19 а, а також порука юридичних осіб (ТОВ „Денкар”, ТОВ „Карден”) та фізичних осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.)

В подальшому умови кредитного договору змінювались, та відповідним додатковим договором від 15.07.2008р. до кредитного договору збільшено процентну ставку до 18% річних, а додатковим договором від 02.03.2009р. до кредитного договору процентну ставку встановлено на рівні 24% річних та введено до складу поручителів ТОВ „Вознесенська торгово-промислова компанія” і ПП „Виробничо-комерційне підприємство „Агропрокомплект”.

Банком умови кредитного договору виконані в повному обсязі: боржнику відкрито позичковий рахунок та надані кредитні кошти в сумі 500000, 00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції за час користування кредитом боржник неодноразово порушував умови кредитного договору несвоєчасно і не в повному обсязі здійснював щомісячні платежі по кредиту згідно графіку та сплачував проценти за користування кредитними коштами, у звязку з чим станом на 08.12.2010р. виникло прострочення в сумі 133 33, 00 грн. по сплаті кредиту (дата виникнення прострочення-16.08.2009р.) та 113172,50 грн. - по сплаті процентів (дата виникнення прострочення-03.08.2009р.).

У звязку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Будкар” було допущено прострочення за кредитом та процентами, ПАТ „Райффазен Банк Аваль” відповідно до умов кредитного договору нараховано пеню, яка станом на 08.12.2010р. складає 30822, 80 грн.

На думку позивача ці обставини і стали підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2011р. (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) позов задоволено та стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції з Товарства з обмеженою відповідальністю „Будкар”, Товарства з обмеженою відповідальністю „Карден”, Товарства з обмеженою відповідальністю „Денкар”, Приватного підприємства „Виробничо-комерційне підприємство „Агрокомплект”, Товарства з обмеженою відповідальністю „Вознесенська торгово-промислова компанія” в солідарному порядку 333333 грн.- основний борг за кредитним договором № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р.; 113172 грн.50 коп.-проценти за користування кредитними коштами; 308 22 грн.80 коп. - пеня; 4773 грн.28 коп. на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом та 236 грн.- на погашення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Карден” звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2011р. по справі № 5016/902/2011(8/34) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при винесенні оскаржуваного судового рішення судом не враховано те, що 08.02.2010р. Господарським судом Миколаївської області порушено справу про банкрутство ТОВ „Вознесенська торгово-промислова компанія”.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що господарський суд виносячи оскаржуване рішення дійшов до висновку, що вимоги ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” ґрунтуються на чинному законодавстві. Господарський суд обґрунтовуючи необхідність солідарного стягнення коштів, в тому числі з ТОВ „Карден” посилається на договір поруки № 010/01-04/07-635/4 від 07.11.2007р., укладений між ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ТОВ „Карден”.

Апелянт також зазначає, що ТОВ „Карден” не отримував від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” вимоги про виконання зобовязань, а отже строк виконання зобовязань, визначений договором, не настав. Тобто ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” не надано жодного доказу того, що ТОВ „Карден” була направлена така вимога і вона була отримана ТОВ „Карден”, а отже заявлені позовні вимоги є неправомірними.

На адресу Одеського апеляційного Господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Карден” від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції, в якому просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2011р. у справі № 5016/902/2011(8/34) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.11.2007р. між Відкритим Акціонерним Товариством „Райффайзен Банк Аваль”, що надалі іменується як „Кредитор”, ідентифікаційний код 14305909, що є платником податку на прибуток на загальних підставах, передбачених п.10.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в особі начальника Вознесенського відділення Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності № 246 від 19.12.2006р. та заступника начальника відділення з питань малого та середнього бізнесу Вознесенського відділення Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_10, що діє на підставі довіреності №280 від 19.12.2006р., з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю „Будкар”, юридична особа за законодавством України (надалі „Позичальник”), в особі директора Степанова Віталія Васильовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, надалі разом іменуються в тексті цього договору „Сторони”, а кожен окремо „Сторона”, керуючись взаємною згодою та чинним законодавством України було укладено кредитний договір № 010/01-04/07-635.

За умовами вищезазначеного договору, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (надалі „кредит”) у сумі 527720 грн.00 коп.

Відповідно до пункту 1.1.1. зазначеного договору, кредит в сумі 500000 грн. 00 коп. призначений для проведення ремонту адміністративного приміщення.

Згідно пункту 1.1.2. договору, кредит в сумі 27720 грн.00 коп. призначений для виплати страхових платежів (премій) за договорами страхування, що укладаються позичальником та відповідно до вимог п.2.2. цього договору. При цьому, видача кредитних коштів в межах ліміту даного підпункту 1.1. здійснюється лише після закінчення першого року з моменту укладання даного договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, а повинен бути повернутий позичальником у строк до 06.11.2012р. включно.

Відповідно до пункту 1.3. договору визначено, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти -13% річних (далі проценти); розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно положень пункту 2.1. зазначеного договору визначено, що у відповідності з чинним законодавством України виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором забезпечується, а саме відповідно до пункту 2.1.1. договору, заставою належної позичальнику не житлової будівлі загальною площею 206,8 кв.м. за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Пушкінська, 19-а (надалі-предмет застави); пунктом 2.1.2. договору визначено, що виконання зобовязання позичальником забезпечується поруками ТОВ „Денкар”, ТОВ „Карден”; поруками гр. ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Відповідно до пункту 2.2. договору, позичальник зобовязаний здійснювати страхування, зазначених у п.2.1. договору предметів застави, на користь кредитора на суму ринкової вартості предмету застави щорічно протягом строку користування кредитом за цим договором в страховій компанії, погодженій з кредитором.

Згідно пункту 3.1. договору, кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до пункту 3.2. вищезазначеного договору, на умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок № 20731186 (далі-позичковий рахунок).

Згідно пункту 7.3. кредитного договору ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, як кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості у ТОВ „Будкар”.

Пунктом 10.1. договору визначено, що за порушення строків надання кредиту (крім випадків, передбачених ст.1056 ЦК України) кредитор сплачує на користь позичальника пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення в видачі кредиту.

Крім того, відповідно до пункту 10.2 договору встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

З матеріалів справи вбачається, що 15.07.2008р. між Відкритим Акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль”, що надалі іменується „Кредитор”, в особі директора Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_12, який діє на підставі Положення про дирекцію та довіреності посвідченої 20.11.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, за реєстровим № 4269, та в особі заступника директора з питань корпоративного бізнесу Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_14, який діє на підставі довіреності, посвідченої 19.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 4605, з однієї сторони, та ТОВ „Будкар”, що надалі іменується „Позичальник”, в особі директора Степанова В.В., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, і які разом надалі іменуються „Сторони” було укладено додатковий договір № 010/01-04/07-635/1 до кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р.

За умовами вищезазначеного додаткового договору пункт 1.3. кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. викладено у наступній редакції, а саме: „За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору процесу-18% річних, розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченого цим договором”.

Відповідно до пункту 2 додаткового договору, усі інші умови кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. залишаються незмінними.

Пунктом 3 зазначеного договору визначено, що цей додатковий договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, є невідємною частиною кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. та діє до закінчення строку дії даного договору овердрафту.

Крім того, в матеріалах справи наявний ще один додатковий договір № 010/01-04/07-635/6 до кредитного договору № 010/01-04/07-635, з якого вбачається, що 02.03.2009р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, що надалі іменується „Кредитор”, в особі заступника директора з питань роботи з приватними особами Миколаївської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_15, який діє на підставі довіреності, посвідченої 22.01.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 87, та в особі заступника директора з питань корпоративного бізнесу Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_14, який діє на підставі довіреності, посвідченої 19.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 4605, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю „Будкар”, що надалі іменується „Позичальник”, в особі директора Степанова В.В., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, і які разом надалі іменуються „Сторони” було укладено зазначений договір.

Відповідно до пункту 1 зазначеного договору пункт 1.3. кредитного договору №010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. викладено у наступній редакції: „За користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору проценти-24% річних, розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим договором.

Згідно пункту 2 договору пункт 2.1. кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. викладено в наступній редакції: „У відповідності з чинним законодавством України виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором забезпечується заставою.

Пунктом 2.1.1. договору визначено, що заставою забезпечено належної позичальнику не житлової будівлі загальною площею 206,8 кв.м. за адресою Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул.. Пушкінська, 19 А (надалі- Предмет застави).

Пунктом 2.1.2. договору встановлюється, що фінансовими поруками є ТОВ „Денкар”, ТОВ „Карден”, ТОВ „Вознесенська торгово-промислова компанія”, ПП. „ВКП „Агропрокомплект”; фінансовими поруками гр. ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Відповідно до пункту 3 договору усі інші умови кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. залишаються незмінними.

Пунктом 4 зазначеного договору визначено, що цей додатковий договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, є невідємною частиною кредитного договору №010/01-04/07-635 від 07.11.2007р. та діє до закінчення строку дії даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2007р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” у подальшому іменується „Кредитор”, в особі начальника Вознесенського відділення Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності № 246 від 19.12.2006р. та заступника начальника відділення з питань малого та середнього бізнесу Вознесенського відділення Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_10, що діє на підставі довіреності № 280 від 19.12.2006р., з однієї сторони та ТОВ „Карден” , юридична особа за законодавством України, що має місцезнаходження: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул.. Малиновського, 13, (надалі „Поручитель”), в особі директора Данильчука Д.А., що діє на підставі Статуту, з другої сторони, що разом в тексті цього договору іменуються „Сторони”, а кожен окремо „Сторона”, керуючись взаємною згодою та діючим законодавством України було укладено договір поруки № 010/01-04/07-635/4.

За умовами вищезазначеного договору відповідно до пункту 1.2. договору, сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника-ТОВ „Будкар”, які виникають з умов кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р., а саме: повернути кредит в розмірі 527720 грн.00 коп., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (надалі „основне зобовязання”).

Відповідно до пункту 1.3. договору сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п.1.2. кредитним договором-не потребують.

Згідно пункту 2.1. зазначеного договору сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих за користування кредитом та неустойки.

Пунктом 2.2. договору визначено, що поручитель приймає на себе зобовязання, у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, здійснити виконання зобовязань боржника в обсязі заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань. Виконання зобовязань здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково.

Згідно пункту 2.3. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що якщо до поручителя надійде письмова вимога кредитора про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде, то кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.

Пунктом 4.1. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпечення ним зобовязання.

Відповідно до наявного в матеріалах справи договору поруки № 010/01-04/07-635/5 вбачається, що 07.11.2007р. ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” у подальшому іменується „Кредитор”, в особі начальника Вознесенського відділення Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_9, що діє на підставі довіреності № 246 від 19.12.2006р. та заступника начальника відділення з питань малого та середнього бізнесу Вознесенського відділення Миколаївської обласної дирекції ОСОБА_10, що діє на підставі довіреності № 280 від 19.12.2006р., з однієї сторони та ТОВ „Денкар”, юридична особа за законодавством України, що має місцезнаходження: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Малиновського, 13, (надалі „поручитель”, в особі генерального директора Ніскауса В.В., що діє на підставі Статуту, з другої сторони, що разом в тексті цього договору іменуються „Сторони”, а кожен окремо „Сторона”, керуючись взаємною згодою та діючим законодавством України було укладено вищезазначений договір.

За умовами вищезазначеного договору відповідно до пункту 1.2. сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника-ТОВ „Будкар”, які виникають з умов кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р., а саме: повернути кредит в розмірі 527720 грн.00 коп., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (надалі „основне зобовязання”).

Пунктом 1.3. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в.п.1.2. кредитним договором не потребують.

Відповідно до пункту 2.1. договору визначено, що сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків користування кредитом та неустойки.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що поручитель приймає на себе зобовязання, у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, здійснити виконання зобовязань боржника в обсязі заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань. Виконання зобовязань здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково.

Згідно пункту 2.3. договору встановлено, що сторони договору встановлюють, що якщо до поручителя надійде письмова вимога кредитора про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде, то кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.

Пункт 4.1. договору визначає, що сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпечення ним зобовязання.

З наявного в матеріалах справи договору поруки № 12/01-02/09-024 вбачається, що 02.03.2009р. між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, далі „Кредитор”, в особі заступника директора з питань роботи з приватними особами Миколаївської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Авіаль” ОСОБА_15, який діє на підставі довіреності, посвідченої 22.01.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 87, та в особі заступника директора з питань корпоративного бізнесу Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_14, який діє на підставі довіреності, посвідченої 19.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 4605, з однієї сторони, та ТОВ „Будкар”, що надалі іменується „Позичальник/Боржник”, в особі директора Степанова В.В., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, та ПП „Виробничо-комерційне підприємство „Агропрокомплект”, що надалі іменується „поручитель”, в особі директора Матіїва В.М., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, (разом надалі Сторони) було укладено вищезазначений договір.

За умовами вищезазначеного договору відповідно до пункту 1.2. сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника- ТОВ „Будкар”, які виникають з умов кредитного договору № 010/01/04/07-635 від 07.11.2007р., а також всіх кредитних договорів, укладених або тих, що можуть бути укладені, в його рамках, та усіх додаткових договорів до них, а саме: повернути кредит у сумі 527720, 00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (надалі- „основне зобовязання”).

Пунктом 1.3. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п.1.2. кредитним договором не потребують.

Згідно пунктом 2.2. договору обумовлено, що поручитель приймає на себе зобовязання, у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, здійснити виконання зобовязань боржника в обсязі заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань. Виконання зобовязань здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково.

Пунктом 2.3. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що якщо до поручителя надійде письмова вимога кредитора про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде, то кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпечення ним зобовязання.

З наявного в матеріалах справи договору поруки № 12/01-02/09-027 вбачається, що 02.03.2009р. ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, далі „Кредитор”, в особі заступника директора з питань роботи з приватними особами Миколаївської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Авіаль” ОСОБА_15, який діє на підставі довіреності, посвідченої 22.01.2007р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 87, та в особі заступника директора з питань корпоративного бізнесу Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” ОСОБА_14, який діє на підставі довіреності, посвідченої 19.12.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим № 4605, з однієї сторони, та ТОВ „Будкар”, що надалі іменується „Позичальник Боржник”, в особі директора Степанова В.В., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, та ТОВ „Вознесенська торгово-промислова компанія”, що надалі іменується „Поручитель”, в особі директора Самойленка С.І., який діє на підставі статуту, з іншої сторони, (разом надалі-Сторони) було укладено вищезазначений договір.

За умовами вищезазначеного договору відповідно до пункту 1.2. сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника - ТОВ „Будкар”, які виникають з умов кредитного договору № 010/01/04/07-635 від 07.11.2007р., а також всіх кредитних договорів, укладених або тих, що можуть бути укладені, в його рамках, та усіх додаткових договорів до них, а саме: повернути кредит у сумі 527720, 00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (надалі- „основне зобовязання”).

Пунктом 1.3. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п.1.2. кредитним договором не потребують.

Згідно пунктом 2.2. договору обумовлено, що поручитель приймає на себе зобовязання, у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, здійснити виконання зобовязань боржника в обсязі заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань. Виконання зобовязань здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок кредитора, який буде повідомлено поручителю додатково.

Пунктом 2.3. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що якщо до поручителя надійде письмова вимога кредитора про погашення суми заборгованості по кредитному договору і таких коштів у поручителя не буде, то кредитор має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 4.1. договору визначено, що сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту закінчення забезпечення ним зобовязання.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що ТОВ „Будкар” не виконало умови договору кредитування та позичальником не сплачено суму кредиту та проценти за його користування, а саме 333333, 00 грн. - основного боргу за кредитом, 113172 грн.50 коп. - проценти за користування кредитними коштами, 30822 грн.80 коп. пеня, у звязку з цим заборгував 477328 грн.30 коп.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджуються із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, відповідно до пунктів 1.2. договорів поруки № 010/01-04/07-635/4, 010/01-04/07-635/5, 12/01-02/09-024, 12/01-02/09-027 поручителі взяли на себе зобовязання перед кредитором відповідати по борговим зобовязанням боржника- ТОВ „Будкар”, які виникають з умов кредитного договору № 010/01-04/07-635 від 07.11.2007р., а також всіх кредитних договорів укладених або тих, що можуть бути укладені, в його рамках, та усіх додаткових договорів до них, а саме: провернути кредит у сумі 527720, 00 грн., сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (надалі- „основне зобовязання”).

Відповідно до приписів статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Судова колегія також вважає обґрунтованим застосування вимог ст. 230 ГК України, що неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до приписів частини 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з приписами частини 2 ст. 345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень частини 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Положеннями статті 554 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою. Так, згідно з приписами 1 та 2 частинами зазначеної статті, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що твердження апелянта стосовно того, що йому не направлялася грошова вимога кредитора ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” спростовуються матеріалами справи, а саме в матеріалах справи наявна вимога про виконання грошових зобовязань відповідно до договорів поруки, яка направлялася поручителям, у тому ж числі і ТОВ „Карден” (а.с. 98).

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги слід також зазначити, що відповідно до п.54 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009р.” Про судову практику в справах про банкрутство” зазначено, що закон і ГПК не містять приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, що до якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті.

Порушення справи про банкрутство не віднесено ст. 62 ГПК до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушено справу про банкрутство і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі частини першої ст.79 ГПК України ухвалою суду зупиняє позовне провадження і розяснює позивачу зміст і наслідки частини другої ст.14 Закону.

З наявних у справі матеріалів вбачається що справа про банкрутство ТОВ „Вознесенська торгово - промислова компанія” порушене згідно ухвали господарського суду Миколаївської області по справі № 11/19/10, 08 лютого 2010р. ухвалою по справі від 23 березня 2010р. було зобовязано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу у десятиденній термін оголошення про банкрутство ТОВ „Вознесенська торгово - промислова компанія”.

Отже, на час прийняття оскаржуваного судового рішення 23 березня 2010р. не було проведено опублікування оголошення и тому згідно вищенаведеного Пленуму Верховного Суду України приймаючи рішення по суті господарський суд поступив цілком обґрунтовано.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні у справі докази надані позивачем, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення прийняте при повному зясуванні всіх обставин справи та таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів,

Постановила:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.05.2011 р. зі справи № 5016/902/2011(8/34)залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Карден”- без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяЖеков В. І.

Судді:Картере В.І.

Пироговський В. Т.

Повний текст постанови підписано 25.07.2011р.