Рішення № 17287823, 19.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2011 р.Справа № 5013/765/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5013/765/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк", м. Київ

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк";

про зобов'язання повернути помилково переказані кошти в сумі 21000 грн та про стягнення пені в сумі 2100 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 21.12.2009 року;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.05.2011 року;

від третьої особи - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали;

Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" звернулося до господарського суду з позовною заявою № 782 від 04.05.2011 року про зобов'язання закритого акціонерного товариства "Креатив" повернути позивачеві помилково перераховані кошти в сумі 21000,00 грн; про стягнення з відповідача пені в сумі 2100,00 грн та судових витрат.

Відповідач у відзиві на позовні заяву вимоги позивача не визнав, в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне.

Позивачем безпідставно зазначено ЗАТ „Креатив” як неналежного отримувача коштів, оскільки списання коштів з рахунку ТОВ „Молочна Рівєра” відбувалось на підставі наданого позивачу відповідного доручення на цю операцію. Крім того, між відповідачем та ТОВ „Молочна Рівєра” існують договірні правовідносини. Заборгованість ТОВ „Молочна Рівєра” перед позивачем на даний час складає 1046000 грн., що підтверджується рішенням господарського суду Кіровоградської області по справі № 9/159 від 14.12.2009 року.

Звертає увагу суду, що позивачем, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України не надано доказів того, що в системі електронних платежів позивача виникли технічні несправності та не надано доказів причинно-наслідкового звязку між подіями (технічні несправності та "помилковий переказ" коштів), що є порушенням вимог ст.ст. 33,34 ГПК України;

вважає, що позивачем не наведено доказів щодо відшкодування позивачем на рахунок ТОВ "Молочна Рів'єра" помилкового платежу і якщо він відшкодовувався, то на підставі чого, і чому до розгляду цього питання не було залучено відповідача.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Молочна Рів'єра" вимоги ухвали суду не виконала, витребуваних судом документів не подала.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ПАТ "Альфа-Банк" надіслала до суду клопотання № 35840-11-118604 від 25.05.11р. у якому просить господарський суд розглянути справу без представника ПАТ "Альфа-Банк" .

На виконання вимог ухвали господарського суду ПАТ "Альфа-Банк" надано до суду копії платіжних доручень № 2274 від 17.12.2008 року із зазначенням часу прийняття вказаних платіжних доручень - 11 год. 27 хв. та 15 год. 27 хв., а також виписку по особовому рахунку ЗАТ "Креатив" за 17.12.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав до суду документи на підтвердження своїх доводів, відповідач позовні вимоги не визнав повністю та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2005 року між позивачем та ТОВ "Молочна Рів'єра" (надалі- третя особа-1) був укладений договір № URL. 3323-44 про обслуговування поточного рахунку в ЗАТ "ПроКредит Банк", на підставі якого ТОВ "Молочна Рв'єра" було відкрито поточний рахунок у гривні № 260080103323.

Згідно з п. 11.1 глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затв. постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (надалі- Інструкція № 22), оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт- банк", "клієнт- Інтернет-банк", "телефонний банкінг", тощо.

Враховуючи наведену норму, між товариством з обмеженою відповідальністю "Молочна Рів'єра" та позивачем 19.02.2007 року було укладено договір № 11-190207-07 про банківське обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу "інтернет-банкінг".

За умовами вказаного договору здійснення розрахунків третьою особою-1 здійснювалося із застосуванням електронних розрахункових документів.

16 грудня 2008 року третя особа-1 з використанням програмно-технічного комплексу «Інтернет-банкінг» подала до Банку платіжне доручення № 2274_21092993 для переказу коштів у сумі 21 000 грн. на поточний рахунок № 26006102934001 Закритого акціонерного товариства «Креатив» (надалі - відповідач), який було відкрито відповідачу в публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк» (надалі - третя особа 2), код (МФО) третьої особи 2 - 300346, призначення платежу: «Оплата за товар згідно рахунка № 0 від 03.11.08, у т.ч.ПДВ 20% - 3500 грн.».

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, 17 грудня 2008 року зазначене платіжне доручення було виконане Позивачем.

Проте, через виникнення технічних несправностей в системі електронних платежів позивача 17 грудня 2008 року з внутрішньобанківського рахунку Позивача № 28091002 було здійснено помилковий переказ 21 000 грн. на рахунок Відповідача за такими ж самими реквізитами, як і у платіжному дорученні третьої особи 1 №2274_21092993, що підтверджується меморіальним ордером №21100250_21215444 від 17 грудня 2008 року (арк. справи 18, т.1), та копією службової записки керувника відділу банківських та платіжних систем Я.Макути на ім'я голови правління ЗАО "ПроКредитБанк" від 17.12.2008р. (акр.справи 60, т.1).

З виписки Центральної розрахункової палати (арк. справи 61-93, т.1) та витягу з виписки центральної розрахункової палати (арк. справи 94, т.1), файлів на відправку в ЦРП (арк. справи 95-98, т.1) та витягів з файлів на відправку в ЦРП (арк. справи 99,100, т.1) вбачається, що позивачем дійсно двічі здійснено перерахування суми 21 000, 00 грн.

З копій платіжних доручень № 2274 від 17.12.2008 року, наданих до матеріалів справи ПАТ "Альфа-Банк" вбачається, що до 3-ї особи -2 дійсно надійшло 2 платіжних доручення із зазначенням часу прийняття вказаних платіжних доручень 3-ю особою-2 : 11 год. 27 хв. та 15 год. 27 хв. та було двічі зараховано на особовий рахунок відповідача суму 21 000,00 грн.(арк.справи 109,110, т.1). Вказане також підтверджується випискою по особовому рахунку ЗАТ "Креатив" за 17.12.2008 року (арк. справи 111-114, т.1).

Отже, 17 грудня 2008 року відповідач на свій поточний рахунок № 26006102934001, відкритий у ПАТ "Альфа Банк" отримав два перекази по 21 000 грн. із однаковими реквізитами.

Проте, як свідчить виписка за 17.12.2008 року з особового рахунку 260080103323.980 ТОВ "Молочна рів'єра" , відкритого у ПАТ "ПроКредит Банк", кошти з поточного рахунку "Молочна Рів'єра" в сумі 21 000,00 грн. були перераховані позивачем тільки один раз, при виконанні платіжного доручення № 2274 від 17.12.2008 року з призначеннм платежу: "Оплата за товар згідно договору № 1 від 18.05.06р. у т.ч. ПДВ 20% - 3 500,00 грн." (арк. справи 131, т.1).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що позивач неодноразово звертався за допомогою засобів телефонного зв'язку до відповідача з проханням про повернення помилково переказаних коштів, намагався розв'язати спірну ситуацію, залучивши до переговорів третю особу 1. Однак помилково переказані кошти в сумі 21 000 грн. відповідач позивачу не повернув.

Після цього Позивач звернувся до Відповідача з повідомленням (вих. № 1965 від 09 грудня 2010 року) про помилковий переказ на користь Відповідача 21 000 грн. та повернення зазначених коштів Позивачу, яке Відповідач отримав 17 грудня 2010 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.справи 19, т.1). Незважаючи на це, кошти Відповідач не повернув та відповіді на отримане повідомлення не надав.

Після цього Позивач звернувся з аналогічним повідомленням до Третьої особи 2 (вих. № 1-2/10/1539 від 21 січня 2010 року), яке Третя особа 2 отримала 25 січня 2010 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 20, т.1). Проте кошти так само не було повернуто, а відповіді на отримане повідомлення не було надано, що змусило позивача звернутись до господарського суду за захистом порушеного права.

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 2.36., 2.37. Інструкції № 22 банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

Банк, що обслуговує неналежного отримувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом.

У разі неповернення коштів неналежним отримувачем добровільно банк, з вини якого кошти зараховані цьому отримувачу не за призначенням, стягує їх в судовому порядку.

Згідно зі ст. 35 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу. У разі порушення неналежним отримувачем встановленого строку повернення коштів, неналежний отримувач має сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Ст. 387 ЦК України дозволяє власнику витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Ст. 1212 ЦК України зобов'язує особу, яка набула майно іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

Відповідач на подав господарському суду доказів повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 21 000, 00 грн.

Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України доказів того, що в системі електронних платежів позивача виникли технічні несправності та не надано доказів причинно-наслідкового звязку між подіями (технічні несправності та "помилковий переказ" коштів), спростовуються наступним.

Порядок виконання міжбанківського переказу коштів регламентований Інструкцією про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затв. постановю НБУ від 16 серпня 2006 року № 320 (надала- Інструкція № 320).

Відповідно до п. 2 гл. 5 р. II Інструкції № 320 технологічний регламент роботи системи електронних платежів (надалі - СЕП) визначається НБУ і надсилається засобами системи електронної пошти (надалі - ЕП) усім учасникам СЕП для виконання.

Наразі таким технологічним регламентом є «Система електронних платежів Національного банку України. Опис інтерфейсу між САБ банку і СЕП НБУ».

Згідно з нормами Інструкції № 320 функціонування СЕП відбувається у файловому режимі або у режимі реального часу.

Позивач, будучи учасником СЕП НБУ, здійснює міжбанківські перекази у файловому режимі.

Гл. 6 інструкції № 320 встановлено, що обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи ЕП.

Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин: приймання інформації та передавання інформації.

Під час приймання інформації центр оброблення СЕП, розміщений у Центральній розрахунковій палаті НБУ (надалі - ЦОСЕП), отримує від учасника СЕП файл А і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.

ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла А на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл А у цілому.

Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли В).

Файл В уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла В.

У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.

Така інформація є файлом V.О - випискою з технічного рахунку у ЦОСЕП (що відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП) за платежами файлового режиму.

Таким чином, виписка та витяг з технічного (кореспондентського) рахунку Позивача, (арк. справи 61-95, т.1), містить інформацію про час надходження (об 11.31 та 15.29) до ЦОСЕП квитанцій про отримання Третьою особою 2 двох переказів по 21 000 грн., що підтверджується технологічним регламентом НБУ «Система електронних платежів Національного банку України. Опис інтерфейсу між САБ банку і СЕП НБУ».

Отже, квитанції, про які йдеться в заяві Позивача № 1-2/11/922 від 07 червня 2011 року, існують у вигляді електронного файлу, роздруківка якого надана позивачем до матеріалів справи.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою НБУ від 18 червня 2003 року № 254 (надалі - Положення № 254), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній фермі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Особовим рахунком є рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів (аб. 16 п.1.10 Положення № 254).

Таким чином, виписка з поточного рахунку Третьої особи 1 за 17 грудня 2008 року, надана позивачем до матералів справи є доказом здійснення 17 грудня 2008 року лише одного переказу коштів у сумі 21 000 грн. з цього рахунку на поточний рахунок Відповідача.

Крім того, господарський суд враховує, що відповідачем не надано доказів правомірності підстав отримання спірних коштів на належній підставі, оскільки третя особа 1, оформлюючи платіжне доручення № 2274 від 16 грудня 2008 року, у призначенні платежу вказала: «Оплата за товар згідно рахунка № 0 від 03.11.08 р. у т.ч. ПДВ - 20% -3500,00 грн.». Вказане спростовує доводи відповідача, що спірні перекази є погашенням заборгованості третьої особи 1 перед відповідачем згідно наказу , виданого господарським судом Кіровоградської області на виконання рішення по справі № 9/159 від 14.12.2009 року .

Враховуючи вищенаведене, та той факт, що на кореспондентському рахунку позивача обліковуються як кошти клієнтів банку, так і власні кошти позивача, а також норми ст. 387, 1212 ЦК України господарський вважає обгрунтованими та доведеними належними доказами доводи позивача щодо безпідставного отримання відповідачем коштів в сумі 21 000,00 грн. двічі , а тому вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача повернути АТ "Про Кредит Банк" помилково переказані ним кошти в сумі 21 000,00 грн. господарський суд задовольняє повністю .

Гозглядаючи вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 100 грн., господарський суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу. У разі порушення неналежним отримувачем встановленого строку повернення коштів, неналежний отримувач має сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Господарським судом в ході розгляду спору встановлено, що позивач звертався до Відповідача з повідомленням (вих. № 1965 від 09 грудня 2010 року) про помилковий переказ на користь Відповідача 21 000 грн. та повернення зазначених коштів Позивачу, яке Відповідач отримав 17 грудня 2010 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.справи 19, т.1) та з аналогічним повідомленням до Третьої особи 2 (вих. № 1-2/10/1539 від 21 січня 2010 року), яке Третя особа 2 отримала 25 січня 2010 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 20, т.1).

Доказів повернення коштів позивачем відповідач господарському суду не подав.

Господарський суд вважає обгрунтованим розрахунок позовних вимог, наведений позивачем у позовній заяві, виходячи з наступного.

Господарський суд враховує, що відповідно до норм ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним. Отже, розмір пені розрахований відповідно до норм. ч.6 ст. 232 ГК України за період з 17.12.2008р. по 17.06.2009 року складає 2 509,12 грн.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 2100 грн. Вказану суму пені позивач обгрунтовує наступним. Оскільки датою завершення помилкового переказу є 17 грудня 2008 року, то до дати подання позову пройшло 868 дні, тоді: 21000x0,1%х868=18 228 (грн.), але, оскільки розмір пені не може перевищувати 10 % суми переказу, тоді: 21000x10%=2 100 (грн.).

Господарський суд враховує, що норми Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"(543/96-ВР) не можуть бути застосовані до правовідносин сторін за цим спором, оскільки в преамбулі Закону 543/96-ВР прямо зазначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Доказів сплати пені в сумі 2 100 грн. позивачу відповідач господарському суду не подав.

За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2100,00 грн. є правомірними та обгрунтованими, а тому вимоги позивача в цій частині господарський суд задовольняє повністю.

Відповідно до норм ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати закрите акціонерне товариство "Креатив", 25014, м.Кіровоград, пр.Промисловий,19, код ЄДРПОУ 31146251 повернути публічному акціонерному товариству "ПроКредитБанк", 03115, м.Київ,пр.Перемоги,буд.107-А, код ЄДРПОУ 21677333 помилково переказані ним кошти у сумі 21 000 грн.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Креатив", 25014, м.Кіровоград, пр.Промисловий,19, код ЄДРПОУ 31146251 на користь публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк", 03115, м.Київ,пр.Перемоги,буд.107-А, код ЄДРПОУ 21677333 пеню в сумі 2 100 грн., державне мито в сумі 231грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Макаренко Т.В.

повний текст судового рішення

складено 25.07.11