Рішення № 17287822, 20.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2011 р.Справа № 5013/1003/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1003/11

за позовом: приватного підприємства "Андроль", м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО", м. Кіровоград

про розірвання договору поставки та про зобов'язання повернути майно вартість якого 135 117,00 грн

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність б/н від 24.06.2011 року;

від відповідача - участі не брали;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою.

Приватне підприємство "Андроль" звернулося до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" та приватним підприємством "Андроль"; про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" повернути позивачеві поставлений згідно договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року товар на суму 135117,00 грн, а якщо це неможливо - стягнути з відповідача його вартість у сумі 135 117,00 грн.

Позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог з якої вбачається, що приватне підприємство "Андроль" просить господарський суд розірвати договір поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" та приватним підприємством "Андроль"; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" на користь позивача збитки завдані розірванням договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, які складаються з вартості поставленого і неоплаченого відповідачем товару, на суму 135117,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надіслав до суду документи на підтвердження своїх доводів.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засіданні, причини не прибуття суду не повідомлено, вимоги ухвал суду не виконано, позовні вимоги не заперечено.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "Андроль" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" (Покупець) 07.04.2010 року укладено договір поставки № ТС-М10 (далі - Договір), згідно пунктів 1.1, 1.2, 1.3 якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити товар в кількості та в асортименті визначеному в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Право власності на товар або його окрему партію переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Ціна Договору - сума грошових коштів в гривнях, які Покупець в порядку та на умовах визначених цим Договором зобов'язаний сплатити Постачальнику за товар або його окремі партії. Ціна Договору визначається в Специфікаціях з урахуванням ПДВ та включає вартість доставки товару Постачальником, пакування та маркування (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Сплата ціни товару здійснюється покупцем по мірі реалізації товару або його частини кінцевому споживачу на протязі 14 банківських днів з дня такої реалізації, шляхом простого банківського переказу на р/р Постачальника (п. 2.3 Договору).

Даний Договір відповідно до п. 7.1, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 178117,00 грн, що засвідчено накладними доданими позивачем до матеріалів справи (а.с 15-60).

Свої зобов'язання щодо оплати товару відповідач виконав частково. Станом на 01.11.2010 року заборгованість відповідача, згідно розрахунку позивача, становить 135117,00 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків від 24.11.2010 року.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено листи №№ 2, 3 від 25.02.2011 року та 06.04.2011 року.

Проте, дані пропозиції позивача залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до норм ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Частина 5 вказаної статті передбачає, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про розірвання договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" та приватним підприємством "Андроль" та про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" на користь позивача збитки завдані розірванням договору поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, які складаються з вартості поставленого і неоплаченого відповідачем товару, на суму 135117,00 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір поставки № ТС-М10 від 07.04.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО" та приватним підприємством "Андроль".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа універмагів "ТУСО", м. Кіровоград вул.Аерофлотська,24, код 36919562 на користь приватного підприємства "Андроль", 79071, м. Львів вул.Симоненко,13/36; м. Львів, вул. Генерала Юнаківа, 9-Б, код 30203156 збитки в сумі 135 117,00 грн, державне мито в сумі 1436,17 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 25.07.2011 року.