Рішення № 17144905, 12.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.11 р. Справа № 23/78

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкрите акціонерне товариство „Запорожкокс” м. Запоріжжя

про стягнення 9407, 57 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Забарющий М.І

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_2. за довіреністю

від третьої особи: ОСОБА_3 за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 05.07.2011р., згідно ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 12.07.2011р.

Позивач, публічне акціонерне товариство „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк, 9407, 57 грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження ВАТ „Запорожкокс” на адресу позивача у напіввагоні № 67384925 за накладною № 46337804 коксу доменного, при прийманні якого була встановлена нестача вантажу в кількості 3400 кг. і складено комерційний акт БН № 699409/41 від 05.03.2011р.;

- договір № ДУК 03/08 19р/905 від 31.01.2008р. на поставку коксу, укладеного позивачем та ТОВ „Метінвест холдінг”;

- ст.ст. 526, 527, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст.ст. 175, 195, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст. 110 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: вантаж був завантажений засобами відправника в технічно справний вагон; ст. 111 Статуту визначає, що залізниця звільняється від відповідальності у разі коли вантаж надійшов у не пошкодженому вагоні завантаженими засобами відправника; вина залізниці у нестачі коксу відсутня.

З ініціативи суду, до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору було залучено відкрите акціонерне товариство „ Запорожкокс” м. Запоріжжя, про що винесене ухвалу від 14.06.2011р.

Назва 3-ї особи була змінена, про що свідчать її статут. Тому суд встановлює, що 3-ю особою у справі є публічне акціонерне товариство „ Запорожкокс”.

Третя особа пояснила суду, що: вантаж у спірному вагоні був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень; вина відповідача та третьої особи у виникненні нестачі коксу відсутня; саме залізниця повинна довести суду, що у нестачі вантажу її вина відсутня.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:

ВАТ „ Запорожкокс” 03.03.2011р. у напіввагоні № 67384925 за накладною № 46337804 відвантажило на адресу позивача кокс доменний КД 2. На лицьовій стороні цієї накладної було зазначено маса нетто вантажу у кількості 40600 кг. При перевірці маси вантажу, завантаженого у цей вагон (згідно ст. 24 Статуту), була встановлена нестача вантажу у кількості 3400 кг. Цей факт було зафіксовано у комерційному акті БН № 699409/41 від 05.03.2011р. У цьому акті зокрема було зазначено що: маркування вантажу фактично відсутнє (в накладній є запис, що маркування проведено крейдою); над 6 люком воронка розмірами 200x300x150 см; конструктивні зазори не усунуті; люка і двері у вагоні справні, закриті; вагон прибув в технічному відношенні справний; витікання вантажу на станції не має.

В ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлено, що за нестачу прийнятого до перевезення вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що нестача виникла з незалежних від них причин. Відповідач не довів суду яких розмірів були конструктивні зазори напіввагону і чи міг кокс фракції 25 мм. і більше ( див. п 4 накладної) просипатись через ці зазори і це при тому, що комерційний акт свідчить, що проникнення вантажу не було.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 111 Статуту, тому що норми цієї статті мають на увазі дещо інші випадки коли залізниця звільняється від відповідальності.

Зважаючи на норми природної втрати вантажу у розмірі 1 % (п. 27 Правил видачі вантажів) вартість нестачі, вартість якої треба відшкодувати складає суму 9407,57 грн. (40600кг. 406 кг. x на ціну товару).

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що нестача вантажу сталась під час перевезення вантажу. Тому суд покладає на перевізника вину за нестачу товару і вимоги позивача задовольняє.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 224, 225, 306-308 Господарського кодексу України ст.ст. 23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт” ст.ст. 113-115 Статуту залізниць України, та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд -

В И Р І Ш И В :

Стягнути з державного підприємства „Донецька залізниця” (м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 2600101511508 в Укрексімбанк м. Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) на користь публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, р/р 26007480906000 в центральному відділені ПАТ „Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970, ЄДРПОУ 00191129) 9407 грн. 57 коп. збитків, 102 грн. витрати на сплату держмита та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Забарющий М.І.

В судовому засіданні 12.07.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.07.2011р.