Рішення № 16980935, 09.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

09 червня 2011 року справа № 5020-533/2011 За позовомПублічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”,

ідентифікаційний код 09807750

(61050, м. Харків, пр-т Московський, 60)

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс”,

ідентифікаційний код 31511294

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс-Сервіс”,

ідентифікаційний код 30574966

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

2.Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистибьюшн”,

ідентифікаційний код 30435904

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

3.Товариства з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.”,

ідентифікаційний код 30019225

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

4.Товариства з обмеженою відповідальністю „Діджіт”,

ідентифікаційний код 32102676

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

5.Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіс Люкс”,

ідентифікаційний код 30058840

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

6.Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи”,

ідентифікаційний код 31604488

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19)

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ПАТ „УкрСиббанк”) ОСОБА_2, головний юрисконсульт, довіреність № 24 від 04.01.2011;

позивач (ПАТ „УкрСиббанк”) ОСОБА_1, представник, довіреність № 33-15/10685/1 від 31.05.2011;

відповідач (ТОВ „Даталюкс”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив;

третя особа 1 (ТОВ „Даталюкс-Сервіс”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа 2 (ТОВ „Даталюкс Дистибьюшн”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа 3 (ТОВ „О.Т.С.”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа 4 (ТОВ „Діджіт”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа 5 (ТОВ „Офіс Люкс”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила;

третя особа 6 (ТОВ „Поліграфічні системи”) явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечила.

Обставини справи:

11.03.2011 Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” (далі позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” (далі відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3849,1 м2, розташований за адресою: м. Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, який належить ТОВ„Даталюкс”, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставного майна, направивши отримані від продажу предмета іпотеки кошти на погашення заборгованості ТОВ„Даталюкс” перед ПАТ „УкрСиббанк” за наступними зобовязаннями:

-за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №28-07/05/4 від 19.07.2005 на суму заборгованості 269859490,65 грн;

-за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 на суму 13680953,94 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 50/177.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.03.2011 матеріали справи № 50/177 надіслані до господарського суду м. Севастополя за територіальною підсудністю.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.04.2011 справа прийнята до провадження суддею Головко В.О., справі привласнено № 5020-533/2011; до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Сервіс”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн”, Товариство з обмеженою відповідальністю „О.Т.С.”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Діджіт”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіс-Люкс” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Поліграфічні системи”.

31.05.2011, до початку чергового судового засідання, призначеного на 01.06.2011, від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі /том 2, арк. с. 82-84/ до розгляду господарським судом м. Севастополя справи № 5020-326/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс”. Відповідач обґрунтовує своє клопотання посиланнями на частину четверту статті 12, частину другу статті 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; пункти 41, 43, 54-55 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 „Про судову практику у справах про банкрутство” та, зокрема, зазначає, що відносно ТОВ„Даталюкс” порушено справу про банкрутство і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тому, на думку відповідача, припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання зобовязань боржника перед окремими кредиторами, а задоволення кредиторських вимог, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Позивач надав письмові заперечення проти заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи /том 2, арк. с. 124-125/.

В судовому засіданні 09.06.2011 представники позивача підтримали викладені заперечення, посилаючись, серед іншого, на статтю 12 Закону України „Про іпотеку” відповідно до якої, у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд відмовив у його задоволенні, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, підставою для зупинення провадження у даній справі є неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи про банкрутство відповідача.

На думку суду, відповідачем не наведено належного обґрунтування неможливості розгляду даної справи до вирішення справи про банкрутство.

Крім того, відповідно до пункту 8 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає обовязковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Тобто навіть по відкритих виконавчих провадженнях за виконавчими документами про звернення стягнення на заставлене майно під час дії мораторію виконавче провадження не зупиняється.

До того ж у своїй позовній заяві позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачу з метою погашення заборгованості, яка виникла перед позивачем по кредитних договорах, а не стягнути заборгованість за основними зобовязаннями, які забезпечені заставою.

В судове засідання 09.06.2011 відповідач та треті особи явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштової кореспонденції /том 2, арк. с. 117-121, 127, 128/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у засіданні суду представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав.

Враховуючи те, що явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, зважаючи на закінчення встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України двомісячного строку розгляду спору суд вирішив розглянути справу у відсутність представника відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами (в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні представники позивача виклали суду позовні вимоги, на позовних вимогах наполягали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2005 між АКІБ „УкрСиббанк”, назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” (Банк), та ТОВ „Конус” (код у ЄДРПОУ 30435904), правонаступником прав та обовязків якого є ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн” (Позичальник), укладено Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 (далі Кредитний договір) /том 1, арк. с. 17-24/.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору валютою кредиту (траншу) можуть бути: евро (EUR), долари США (USD) та/або гривня України (UAH). При цьому долар США є базовою валютою кредитування, в якій обліковується максимально можливий ліміт кредитування.

Під час дії Кредитного договору позивач та відповідач уклали низку додаткових угод до нього /том 1, арк. с. 26-103/, а саме:

Додаткову угоду № 1 від 21.07.2005, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 700000,00 доларів США /том 1, арк. с. 26/.

Додаткову угоду № 2 від 13.10.2005, якою кредитний договір було викладено в новій редакції та, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 1200000,00 доларів США /том 1, арк.с. 27-37/.

Додаткову угоду № 3 від 13.10.2005, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 500000,00 доларів США /том 1, арк. с. 38/.

Додаткову угоду № 4 від 28.03.2006, якою було змінено сторону Позичальника на ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн”, яке є повним правонаступником ТОВ „Конус”, а також, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 3200000,00 доларів США; змінено графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 19.07.2008 /том1, арк.с.43/; введено забезпечення Кредитного договору порукою ТОВ „Даталюкс-Сервіс” (код ЄДРПОУ 30574966), згідно з Договором поруки № 28-07/5/4 від 19.07.2005; порукою ТОВ „О.Т.С.” (код ЄДРПОУ 30019225), згідно з Договором поруки № 6-03/06/2 п-1 від 28.03.2006; порукою ТОВ „Даталюкс” (код ЄДРПОУ 31511294), згідно з Договором поруки № 6-03/06/2 п-2 від 28.03.2006; заставою майнових прав, згідно з Договором застави майнових прав № 26-07/05/4 від 19.07.2005; пункти 1.2.2, 1.3.5-1.3.8, 1.5, 2.1, 3.1, 4.8, 7.1 та 10.2 Кредитного договору викладені в новій редакції, також Кредитний договір доповнено новими пунктами 2.4, 2.5 та 4.11 (щодо процентних ставок у разі невиконання Позичальником пункту 4.8 Кредитного договору) /том 1, арк. с. 39-43/.

Додаткову угоду № 5 від 28.03.2006, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 2000000,00 доларів США /том 1, арк. с. 44/.

Додаткову угоду № 5 від 27.04.2006, якою кредитний договір знову викладено в новій редакції та, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 8200000,00 доларів США; додатково забезпечено кредит заставою товарів в обороті (переробці) згідно з Договором №27-07/05/4 від 20.04.2006 та додаткових угод до нього; змінено графік погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, тощо /том 1, арк. с. 45-54/.

Додаткову угоду № 6 від 27.04.2006, якою Позичальнику надано кредитний транш в сумі 25250000,00 грн в межах ліміту кредитування 8200000,00 доларів США /том 1, арк.с.55/.

Додаткову угоду № 7 від 27.09.2006, якою збільшено ліміт кредитування до 12200000,00 доларів США (пункти 1.1, 1.1.1 Кредитного договору); введено пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості в іноземній валюті та подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості в національній валюті за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (пункт7.1 Кредитного договору); змінено графік погашення кредитної заборгованості по кредитному договору /том 1, арк. с. 56-57/.

Додаткову угоду № 8 від 27.09.2006, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 3150846,79евро, що становить еквівалент 4000000,00 доларів США /том 1, арк. с. 58/.

Додаткову угоду № 9 від 26.03.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 15800000,00 доларів США (пункти 1.1, 1.1.1 Кредитного договору), пункт 2.1 Кредитного договору (щодо забезпечення виконання зобовязань) викладено в новій редакції; змінено графік погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором /том 1, арк. с. 59-60/.

Додаткову угоду № 10 від 27.03.2007, якою Позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 2710000,00 евро в межах ліміту 15800000,00 доларів США /том1, арк. с. 61/.

Додаткову угоду № 11 від 16.04.2007, якою у звязку зі зміною програмного забезпечення Банку Кредитному договору присвоєно реєстраційний номер 11143610000, а також змінені певні пункти Кредитного договору, зокрема, визначено метод нарахування процентів за Кредитним договором для позичкової заборгованості (пункт 2.3 Додаткової угоди); змінено черговість погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором; встановлено порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення позичальником строків погашення грошових зобовязань за Кредитним договором тощо /том1, арк. с. 62-63/.

Додаткову угоду № 12 від 17.04.2007, якою Позичальнику надано транш в сумі 3606860,00 евро в межах ліміту кредитування /том 1, арк. с. 64/.

Додаткову угоду № 13 від 18.07.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 29000000,00 доларів США; надано в забезпечення виконання зобовязань за Кредитним договором заставу товарів в обороті (переробці), згідно з Договором застави № 3063 від 18.07.2007, а також застава товарів в обороті (переробці), згідно з Договором застави № 1067 від 18.07.2007; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 05.11.2008, тощо /том 1, арк. с. 65-67/.

Додаткову угоду № 14 від 18.07.2007, якою Позичальнику надано транш в сумі 6820000,00 евро в межах ліміту кредитування /том 1, арк. с. 68/.

Додаткову угоду № 15 від 10.09.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 31222016,00 доларів США; введено додаткову відповідальність за ненадання Банку консолідованої аудиторської звітності про діяльність визначених осіб; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості, тощо /том 1, арк. с. 69-71/.

Додаткову угоду № 16 від 20.03.2008, якою, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 35305832,00 доларів США та викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості /том 1, арк. с. 72-74/.

Додаткову угоду № 17 від 27.05.2008, якою змінено графік погашення кредитної заборгованості тощо /том 1, арк. с. 75-77/.

Додаткову угоду № 18 від 29.07.2008, якою зобовязано Позичальника вчинити певні дії на користь Банку щодо надання додаткового забезпечення до Кредитного договору, тощо /том 1, арк. с. 78-79/.

Додаткову угоду № 19 від 09.10.2008, якою пункти 1.1, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, 2.1 викладені в новій редакції, зокрема, збільшено процентну ставку за користуванням кредитом в доларах США та евро та введено додаткову відповідальність за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк; Кредитний договір доповнено новими пунктами 4.12-4.14; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 05.11.2009 /том 1, арк. с. 80-84/.

Додаткову угоду № 20 від 04.11.2008, якою скасовано зобовязання Позичальника, встановлене пунктом 10.1 Додаткової угоди № 19 від 09.10.2008 /том 1, арк. с. 85/.

Додаткову угоду № 21 від 03.03.2009, якою Позичальника зобовязано на отримання консолідованої звітності по поручителях за Кредитним договором /том 1, арк. с. 86/.

Додаткову угоду № 22 від 15.04.2009, якою, зокрема, змінено графік погашення кредитної заборгованості /том 1, арк. с. 87-88/.

Додаткову угоду № 23 від 08.05.2009, якою також змінено графік погашення кредитної заборгованості, тощо /том 1, арк. с. 89-90/.

Додаткову угоду № 24 від 23.07.2009, якою збільшено ліміт кредитного договору до 46207776,00 доларів США; встановлено граничний строк погашення кредитної заборгованості не пізніше 05.11.2009; змінено процентні ставки по валютах траншу, тощо /том 1, арк. с. 91-92/.

Додаткову угоду № 25 від 24.07.2009, якою було надано транш в межах ліміту в сумі 84708104,88 грн /том 1, арк. с. 93/.

Додаткову угоду № 26 від 24.07.2009, якою було зменшено ліміт кредитної лінії до 35305832,00 долари США /том 1, арк. с. 94/.

Додаткову угоду № 27 від 14.10.2009, якою встановлено кінцеву дату повернення кредиту не пізніше 04.12.2009; змінено графік погашення кредитної заборгованості /том 1, арк. с. 95/.

Додаткову угоду № 28 від 26.11.2009, якою сторони визнали існування заборгованості за кредитом, наданим згідно з Кредитним договором в сумі 30007618,26доларів США, з яких:

76538104,88 грн строкова заборгованість в гривні України;

13539999,99 евро строкова заборгованість в евро;

встановлено граничний термін повернення кредиту не пізніше 05.11.2010; змінено графік погашення кредитної заборгованості, тощо /том 1, арк. с. 96-99/.

Додаткову угоду № 29 від 07.12.2009, якою викладено в новій редакції пункт 2.1.1 Кредитного договору щодо видів забезпечення за кредитним договором /том 1, арк.с.100-101/.

Додаткову угоду № 31 від 10.08.2010, якою встановлено іншу черговість погашення зобовязань за Кредитним договором /том 1, арк. с. 102/.

Додаткову угоду № 32 від 11.08.2010, якою змінено черговість погашення грошових зобовязань за Кредитним договором /том 1, арк. с. 103/.

Таким чином, відповідно до Додаткової угоди № 26 від 24.07.2009 Позичальнику встановлений ліміт кредитування, виражений в базовій валюті (долар США) в розмірі 35305832,00 долари США.

Додатковою угодою № 28 від 26.11.2009 до Кредитного договору встановлено, що обсяг заборгованості за договором складає:

-в українських гривнях: 76538104,88 грн;

-в евро: 13539999,99 евро (ця сума станом на 01.02.2011 дорівнює еквіваленту 147227216,97 грн за офіційним курсом Національного банку України).

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору Позичальник зобовязувався забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 28 від 26.11.2009 ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн” (Позичальник) зобовязалось у будь-якому випадку повернути кредит в повному обсязі не пізніше 05.11.2010.

Розмір процентів за користування кредитом встановлений первісно пунктом 1.3.1 Кредитного договору, а в подальшому відповідними Додатковими угодами.

Так, пунктом 1.3.1 Кредитного договору встановлені такі проценти за користування кредитом:

-12,5 % річних за кредитами в евро;

-12,5 % річних за кредитами в доларах США;

-16,5 % річних за кредитами в українській гривні.

За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлена в розмірі:

-18,0 % річних за кредитами в евро;

-18,0 % річних за кредитами в доларах США;

-25,0% річних за кредитами в українській гривні (пункт 1.3.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Згідно з пунктом 1.3.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 19 від 09.10.2008 /том 1, арк. с. 80-84/, пунктом 4 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 /том 1, арк.с. 91-92/ за користування грошовими коштами, наданими:

-в українській гривні та доларах США Позичальник сплачує проценти за ставкою 17,0 % річних;

-в евро за ставкою 15,0 % річних.

У пункті 5 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно з умовами Кредитного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (пункт 1.3.3 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Строк сплати процентів з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п. 1.3.5 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

Кредитним договором передбачено, що за надання кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісію у розмірі 0% від суми встановленого кредиту.

У випадку збільшення ліміту кредитування Позичальник сплачує Банку комісію за збільшення ліміту кредитування у розмірі 0,5 процента від суми збільшення. Комісія нараховується у національній валюті України і сплачується протягом 3-х днів з дати відкриття ліміту кредитування (пункт 1.3.6 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

У пункті 6 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони дійшли згоди щодо встановлення комісії за управління кредитом, яка нараховується Банком щомісяця в останній робочий день місяця або в день повного дострокового погашення кредиту та сплачується Позичальником в період сплати нарахованих по кредиту процентів згідно з умовами Кредитного договору.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено нарахування пені.

Так, за прострочення виконання зобовязання, вираженого в іноземній валюті, нараховується пеня в розмірі 0,2 процента від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За несвоєчасне виконання зобовязання, вираженого в гривнях, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Всупереч прийнятих на себе зобовязань Позичальник не виконав умови Кредитного договору щодо повернення Банку кредиту та внесення плати за його користування у визначені договором строки.

Так, Позичальником сума основного боргу, процентів та пені (за траншем, який був виданий в іноземній валюті в евро) в строк до 05.11.2010 сплачена не була, внаслідок чого станом на 01.02.2011 загальна сума заборгованості за траншем в евро становить:

13235335,97 евро неоплачена частка основного боргу за кредитом, що становить 143914452,14 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2011;

1148338,40 евро сума заборгованості по процентах за користування кредитом, що становить 12486459,88 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2011;

25328943,57 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

1785776,54 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом.

Також Позичальником в строк до 05.11.2010 не була сплачена сума основного боргу, процентів, пені та комісії за траншем, який був виданий в гривні, внаслідок чого станом на 01.02.2011 загальна сума заборгованості за траншем в гривні становить:

68442217,83 грн заборгованість за кредитом;

13391168,77 грн заборгованість по процентах за користування кредитом;

140101,41 грн заборгованість по комісіях, передбачених Кредитним договором;

3671610,75 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

695190,48 пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом;

3569,28 грн пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісіях, передбачених Кредитним договором.

Укладений із Позичальником Кредитний договір був забезпечений в тому числі нерухомим майном ТОВ „Даталюкс” нежитловим будинком, розташованим за адресою: містоКиїв, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, 5/6 /том 1, арк. с. 100/.

Через те, що Позичальником не повертаються ані транші, отримані в гривні, ані транші, отримані в евро, ПАТ „УкрСиббанк” було змушене звернутись до суду із даним позовом.

Також судом встановлено наступне.

27.06.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк”, назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”, (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” (Клієнт) був укладений Договір № 2-ДЛ про відкриття та обслуговування акредитивів (далі Договір про акредитиви) /том 1, арк. с.118-128/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про акредитиви (в редакції Додаткової угоди № 10 від 28.07.2010 до договору) відповідачу встановлений ліміт на операції з відкриття акредитивів в сумі 1950000,00 доларів США. При цьому відкриття Банком акредитиву здійснюється в будь-якій валюті: долари США, евро або українська гривня, але долар США є базовою валютою ліміту /том 1, арк. с. 140/.

Згідно з пунктами 2.1.1, 2.1.3 Договору акредитиви відкриваються за заявою клієнта, в якій викладаються умови акредитиву.

Під час дії Договору про акредитиви відповідачу, відповідно до поданих ним заяв, було відкрито чотири акредитиви:

№ LC077/070706/А на суму 600000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву 05.11.2010 /том 1, арк. с. 153а-154, 155, 156/;

№ LC042/140509 на суму 2000000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву 31.10.2009 /том 1, арк. с. 165-167, 169, 168/;

№ LC090/211209 на суму 200000,00 евро з датою закінчення дії акредитиву 04.11.2010 /том 1, арк. с. 151-153/;

№ LC089/241209 на суму 100000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву 04.11.2009 /том 1, арк. с. 148-150/.

За відкриття кожного із акредитивів Клієнт сплачує Банку комісію в розмірі 0,2відсотки від суми акредитиву, але не менше 100,00 та не більше 1000,00 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ на день нарахування комісії (пункт 5.1 Договору про акредитиви).

За обслуговування кожного із акредитивів також встановлена комісія в розмірі 4,5% від суми кожного акредитиву у випадку відкриття як підтвердженого так і непідтвердженого акредитиву (пункт 5.2 Договору про акредитиви в редакції Додаткової угоди № 9 від 26.11.2010) /том 1, арк. с. 139/.

Інші тарифи, повязані з відкриттям та обслуговуванням Акредитиву, встановлені Додатком 3 до Договору про акредитиви /том 1, арк. с. 127-128/.

Як убачається зі змісту Договору про акредитиви, акредитиви можуть виконуватись як за рахунок коштів клієнта, так і за рахунок власних коштів банку.

За умови сплати Банком акредитиву за рахунок власних коштів, Клієнт зобовязаний сплатити Банку регрес. При цьому під терміном „регрес” розуміються грошові кошти у сумі, що дорівнює розміру платежу, який здійснив Банк за рахунок власних коштів для виконання відкритого акредитиву. При цьому сплата Клієнтом регресу має бути здійснена не пізніше наступного робочого дня, з дня сплати Банком коштів за акредитивом (пункт 1.3 Договору про акредитиви).

Згідно з пунктом 8.1 Договору про акредитиви Банк має право вимагати від Клієнта сплати регресу в межах грошових сум, сплачених Банком за кожним акредитивом.

Пунктом 12.1 Договору про акредитиви встановлено, що відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, за порушення терміну погашення нарахованих комісій, Клієнт зобовязаний сплатити Банку суму регресу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25,5% річних від простроченої суми регресу за кожен день прострочення платежу.

Так само пунктом 12.2 Договору про акредитив визначено, що відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, за порушення терміну погашення регресу, Клієнт зобовязаний сплатити Банку суму регресу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 25,5% річних від простроченої суми регресу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, за умовами пункту 8.5 Договору про акредитиви Банк має право стягнути з Клієнта суми регресу та/або суми на виконання інших зобовязань Клієнта перед Банком, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, починаючи з моменту прострочення Клієнтом терміну сплати регресу та/або терміну виконання інших зобовязань за цим договором.

Відповідач був належним чином повідомлений про всі факти сплати Банком за акредитивами, а також взяв на себе зобовязання щодо повернення позивачу цих коштів, що підтверджується наступними листами ТОВ „Даталюкс”:

за акредитивом № LС077/070706/А листом від 26.10.2010 вих. № 112/95 /том 1, арк. с. 147/;

за акредитивом № LС042/140509 листом від 25.06.2010 вих. № 01-10 /том 1, арк.с. 145/;

за акредитивом № LС090/211209 листом від 04.11.2010 вих. № 2444/17 /том 1, арк. с. 147/.

За умовами Договору про акредитиви Клієнт зобовязаний сплатити в повному обсязі регрес не пізніше наступного дня, з дня здійснення Банком платежу за акредитивом. Порушення Клієнтом зазначеного терміну сплати регресу вважається простроченням сплати регресу Клієнтом за Договором (пункт 10.3 Договору про акредитиви).

Станом на день прийняття рішення Товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” умови Договору про акредитиви не виконані, за відповідачем числиться наступна прострочена заборгованість за відкритими акредитивами:

за акредитивом № LС077/070706/А /том 1, арк. с 141/:

596375,17 доларів США як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 4736232,69 грн;

55077,08 грн як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

324269,86 грн як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату регресу;

3616,98 грн як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором.

за акредитивом № LС042/140509 /том 1, арк. с. 142/:

796134,00 доларів США як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 6322657,39 грн;

129571,06 грн як заборгованість по процентах через несвоєчасну сплату регресу;

за акредитивом LС090/211209 /том 1, арк. с. 144/:

179868,00 евро як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 1971700,25 грн;

123974,05 грн як заборгованість по процентах через несвоєчасну сплату регресу.

за акредитивом № LС089/241209 /том 1, арк. с. 143/:

395,99 грн як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

3065,75 грн як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

6702,91 грн як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

25,18 грн як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором;

194,92 грн як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором;

309,07 грн як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором.

Також судом встановлено, що 26.03.2007 між ТОВ „Даталюкс” (Іпотекодавець) та АКІБ „УкрСиббанк” (нині Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк”) (Іпотекодержатель) був укладений Договір іпотеки № 09-03/07/2 КЦ (далі Договір іпотеки) /том 1, арк. с. 171-174/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору іпотеки за даним договором ТОВ „Даталюкс” передало позивачу в іпотеку нерухоме майно: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3849,10 м2, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності (надалі предмет іпотеки) та знаходиться за адресою: місто Київ, вулицяОчаківська/Очаківський провулок, №5/6, розташований на земельній ділянці площею 5089 м2, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, яка є виділеною в натурі, межі якої виділені на місцевості, та яка передана Іпотекодавцю в строкове платне користування згідно з Договором оренди земельної ділянки від 14.12.2004, укладеного між Київською міською радою та Іпотекодавцем, посвідченого 14.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за № 1163 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за номером 72-6-00232 від 20.12.2004.

За домовленістю Сторін, вартість предмета іпотеки становить: 70506500,00 гривень (пункт 1.1 Договору іпотеки в редакції Додаткового договору № 1 від 29.12.2008) /том 1, арк.с. 175-176/.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 802387, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА) 11.10.2006 згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва (КМДА) від 11.10.2006 № 1494-В, і зареєстрованого в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна 27.10.2006 у реєстровій книзі №146П-180 за реєстром № 8204П.

Відповідно до пункту 1.2 Договору іпотеки іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобовязань Іпотекодавця, в тому числі за:

-Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії №28-07/05/4, укладеним між Іпотекодержателем (Банк) та ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн” 19.07.2005, та додатковими угодами до нього; та/або

-Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ, укладеним між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем 27.06.2006, та додатковими угодами до нього.

Додатковим договором № 2 від 02.12.2009 Договір іпотеки доповнений пунктом 1.6, згідно з яким іпотекою в повному обсязі забезпечуються зобовязання, передбачені Додатковою угодою № 28 до Кредитного договору (реєстраційний номер 11143610000).

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем, ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн” зобовязань за Кредитними договорами та/або Договором про акредитиви Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з пунктами 4.2, 4.5 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду із даним позовом з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за порушення відповідачем зобовязань за Кредитним договором, а також за Договором про акредитиви.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн”, майновим поручителем якого є відповідач, укладений Кредитний договір.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як установлено судом, за Кредитним договором Позичальник зобовязувався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 05.11.2010 (пункт 2 Додаткової угоди № 28 від 26.11.2009) /том 1, арк. с. 96/.

Станом на день прийняття даного рішення докази повернення кредиту відсутні.

Так само за акредитивом № LC077/070706/А відповідач був зобовязаний сплатити Банку регрес 28.10.2010 /том 1, арк. с. 147/; за акредитивом № LС042/140509 30.06.2010 /том 1, арк. с. 145/; за акредитивом № LС090/211209 05.11.2010 /том 1, арк. с. 146/.

Частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України надає позикодавцеві право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, за умовами Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом становить:

-в українській гривні та доларах США за ставкою 17,0 % річних;

-в евро за ставкою 15,0 % річних.

Водночас, у пункті 5 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін процентна ставка встановлюється у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно з умовами Кредитного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (пункт 1.3.3 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Строк сплати процентів з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п. 1.3.5 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Визначення неустойки надано, зокрема, в частині першій статті 549 Цивільного кодексу України. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За прострочення виконання зобовязання, вираженого в іноземній валюті, нараховується пеня в розмірі 0,2 процента від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За несвоєчасне виконання зобовязання, вираженого в гривнях, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (пункт 7.1 Кредитного договору).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Договором про акредитиви встановлений інший розмір процентів, а саме 25,5% (пункти 12.1, 12.2 Договору про акредитиви), що не суперечить наведеній нормі.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

За викладених обставин, зважаючи на той факт, що Позичальник за Кредитним договором ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн” в порушення умов укладеного договору отриманий від позивача за цим договором кредит не повернув, відсотки за користування кредитом та комісію не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 271131395,83 грн, яка складається з 14383674,37 евро (13235335,97+1148338,40) та 113458578,63 грн (25328943,57 + 1785776,54 + 68442217,83 + 13391168,77 + 140101,41 + 3671610,75 + 695190,48 + 3569,28).

При цьому суд зазначає, що позивачем допущені арифметичні помилки при визначенні гривневого еквіваленту евро (14383674,37 евро*10,961929=157672817,20 грн) та додаванні сум в гривні (157672817,20+113458578,63).

Так само відповідач порушив умови Договору про акредитиви та не повернув позивачеві отримані в рахунок оплати акредитивів кошти і не сплатив комісію, у звязку з чим нарахування процентів на основну заборгованість є правомірним. За розрахунками позивача загальна сума заборгованості за Договором про акредитиви становить 13680953,94грн, що є трохи більшим ніж насправді: 13677793,18 грн (4736232,69+ 55077,08 + 324269,86 + 3616,98 + 6322657,39 + 129571,06 + 1971700,25 + 123974,05 + 395,99 + 3065,75+6702,91+25,18+194,92+309,07).

Інші розрахунки (основного боргу, процентів, комісій, пені) перевірені судом і визнані правильними.

Статтею 1 Закону України „Про іпотеку” визначено, що іпотека це вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною пятою статті 3 Закону України „Про іпотеку”, у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобовязанням (ст. 11 Закону України „Про іпотеку”).

Відповідно до статті 12 Закону України „Про іпотеку”, у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 33 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Причому за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання (ч. 1 ст. 7 Закону України „Про іпотеку”).

Аналогічні положення щодо іпотеки містяться і в Цивільному кодексі України.

Так, за приписами частини першої статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи Боржник (Позичальник) не виконав зобовязання за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 на суму 271131395,83 грн та за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 на суму 13677793,18 грн.

Станом на день прийняття рішення у справі доказів погашення вказаної заборгованості не надано.

Згідно з витягом про реєстрацію у державному реєстрі іпотек предмет іпотеки є обєктом обтяження; іпотекодержателем є АКІБ „УкрСиббанк”; майновий поручитель Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс”; боржник за основним зобовязанням Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистибьюшн” /том 1, арк. с. 179/.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3849,10 м2, що належить Іпотекодавцю (відповідачу) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: містоКиїв, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про іпотеку” суд, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в своєму рішенні зазначає, окрім всього іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, якою передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві. При цьому, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Зважаючи на те, що прилюдні торги є одним з конкурентних способів реалізації предмета іпотеки, завдяки якому можна отримати найбільш вигідну ціну на предмет іпотеки, суд вважає за доцільне встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати: державне мито в сумі 25500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3849,10 м2, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності та знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5089 м2, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” (ідентифікаційний код 31511294) шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставного майна.

Отримані від стягнення предмета іпотеки кошти направити на погашення заборгованості перед ПАТ „УкрСиббанк” (ідентифікаційний код 09807750) по наступних зобовязаннях:

1)за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 на суму 269859490,65 грн;

2)за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 на суму 13677793,18 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс” (ідентифікаційний код 31511294; 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 19, п/р26006013002131 в ПАТ „Банк „Сбербанк Росії”, МФО 320627, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк” (ідентифікаційний код 09807750; 61050, м. Харків, пр-т Московський, 60; п/р32009100100 в Управлінні НБУ Харківської області, МФО 351055) витрати зі сплати державного мита в розмірі 25500,00 грн (двадцять пять тисяч пятсотгрн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис В.О. Головко

Повне рішення в порядку

статті 84 ГПК України

оформлено і підписано

25.06.2011.