Рішення № 16980926, 24.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 червня 2011 року справа № 5020-369/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб

«Севастополь»(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 7)

до Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче

підприємство «Таврика»(99008, м. Севастополь, Загородна балка, 1),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради (99008, м. Севастополь, спуск Стрілецький, 1)

про стягнення 343000,00 грн.,

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Комунального підприємства «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»

Севастопольської міської Ради (99008, м. Севастополь, спуск Стрілецький, 1)

до Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче

підприємство «Таврика»(99008, м. Севастополь, Загородна балка, 1),

Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб

«Севастополь»(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 7)

про визнання договору удаваним,

Суддя Лазарев С.Г.

Представники:

позивача за первісним позовом відповідача за позовом третьої особи (Товариство з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь») ОСОБА_1, довіреність №1Ю від 12.01.2011;

відповідача (Комунальне підприємство «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика») не зявився;

третьої особи за первісним позовом позивача (Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради) не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» звернулось до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»про стягнення збитків в розмірі 343000,00 грн.

Ухвалою від 15.03.2011 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує умови договору про взаємну співпрацю від 15.01.2007, чим наносить позивачу збитки в розмірі неповернутої фінансової допомоги 343000,00 грн.

Ухвалою від 07.04.2011 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради.

31.05.2011 Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради надало клопотання про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та позовну заяву до Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» про визнання удаваним договору про взаємну співпрацю від 15.01.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» і Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика».

Ухвалою від 31.05.2011 суд прийняв позовну заяву Комунального підприємства «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради до Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» про визнання удаваним договору для спільного розгляду у справі №5020-369/2011, та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради.

31.05.2011 Комунальне підприємство «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» про визнання договору про взаємну співпрацю від 15.01.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» і Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», недійсним.

Ухвалою від 31.05.2011 суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» про визнання договору недійсним.

В судовому засіданні 31.05.2011 представник третьої особи за первісним позовом та представник відповідача за первісним позовом заявили клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет дійсності підпису директора Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»(т. 1, арк. с. 101-102, 107).

Суд відмовив у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні 31.05.2011 представник третьої особи за первісним позовом заявив клопотання про призначення судової технічної експертизи документів (т. 1, арк. с. 103-104).

Суд відмовив у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні 31.05.2011 представник відповідача за первісним позовом заявив клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності (т. 1, арк. с. 109-110).

Суд відмовив у задоволенні клопотання.

В судовому засіданні 31.05.2011 представник позивача за первісним позовом надав додаткове правове обґрунтування позову та заяву про зміну позовних вимог, просить суд стягнути з Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»збитки в розмірі 345000,00 грн. (т. 2, арк. с. 36).

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд відмовив у прийнятті заяви про зміну позовних вимог, оскільки 12.05.2011 суд розпочав розгляд справи по суті, що відображено в протоколі судового засідання від 12.05.2011.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 24.06.2011 позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити; у відзиві на позов третьої особи про визнання договору удаваним проти позову заперечує, просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні; позов третьої особи про визнання договору удаваним вважає таким, що підлягає задоволенню.

Третя особа за первісним позовом проти первісного позову заперечує, свій позов підтримує з мотивів, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк вирішення спору продовжувався судом за клопотанням сторін.

Дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь»і Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»був укладений договір про взаємну співпрацю (далі Договір), згідно з умовами якого сторони організовують і проводять співпрацю в області розробки і реалізації програм і проектів соціально-культурного, виробничого, комерційного і фінансового характеру.

Відповідно до пункту 1.2. Договору під співпрацею сторін в цьому договорі розуміється, зокрема взаємна фінансова допомога (поворотна і безповоротна) в любій погодженій сторонами грошовій одиниці.

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що питання відносно надання фінансової допомоги розглядаються протягом 10-ти робочих днів після отримання письмової заяви (заявки) однієї із сторін.

Згідно з пунктами 3.1.-3.2. Договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим договором сторони несуть фінансову і майнову відповідальність у відповідності з діючим законодавством.

Сторона, яка не виконала зобовязання по передачі грошових коштів, товарів і майна, несе відповідальність в розмірі фактично не переданих грошових коштів, вартості товару і майна.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2017.

На виконання умов Договору позивачем за первісним позовом була надана Комунальному підприємству «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»поворотна фінансова допомога в розмірі 343000,00 грн., що підтверджується заявками відповідача і виписками за особовим рахунком, копії яких містяться в матеріалах справи (т. 1, арк. с. 127-150, т. 2, арк. с. 1-34; т. 2, арк. с. 51-146).

Як зазначає у позовній заяві позивач за первісним позовом, в листопаді 2010 року йому стало відомо, що Комунальне підприємство «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»знаходиться в стані припинення шляхом реорганізації, що і стало причиною звернення до суду з позовом про стягнення достроково суми фінансової допомоги за договором про взаємну співпрацю.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16.11.2010 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. №164) з вимогою погасити заборгованість в розмірі 343000,00 грн. в розумний строк або у звязку з реорганізацією підприємства шляхом злиття внести дані про непогашений борг в передавальний акт (т. 1, арк. с. 9).

Дані про борг Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»перед позивачем були внесені в передавальний акт (т. 1, арк. с. 27-28), про що Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради повідомило позивача листом від 21.03.2011 (т. 1, арк. с. 25-26).

Але позивач за первісним позовом наполягає на тому, щоб стягнути з Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»поворотну фінансову допомогу за Договором в розмірі 343000,00 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи рішенням Севастопольської міської Ради №10849 від 14.09.2010 було створене Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради шляхом злиття комунальних підприємств, що припиняються, «Спортивно-оздоровчий комплекс ім. 200-річчя м. Севастополя»і «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»(т. 1, арк. с. 64-70).

Факт наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 343000,00 грн. підтверджується також письмовими поясненнями Комунального підприємства «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради (т. 1, арк. с. 59-60), в яких дане підприємство зазначає, що воно повинно бути відповідачем по справі, оскільки йому як правонаступнику було передане все майно Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика».

Частиною пятою статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Проте, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1, арк. с. 21-22), Комунальне підприємство «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»знаходиться лише в стані припинення підприємницької діяльності, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» про стягнення саме з Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»фінансової допомоги, що підлягає поверненню, в розмірі 343000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради звернулося до суду з позовною заявою до Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» про визнання удаваним договору про взаємну співпрацю від 15.01.2007, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» і Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика».

Позовні вимоги, з посиланням на статті 203, 215, 235 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що договір про взаємну співпрацю від 15.01.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» і Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», насправді приховує інший договір, а саме: договір №0261/65-174 на реконструкцію першої черги спортивного фізкультурно-оздоровчого комплексу від 25.01.2007.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги третьої особи про визнання договору удаваним такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»передбачено, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно зі статтею 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»визначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Комунальне підприємство «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради на підтвердження своїх доводів про те, що договір про взаємну співпрацю від 15.01.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь» і Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», є удаваним, надав суду лише копію цього договору та копію договору №0261/65-174 на реконструкцію першої черги спортивного фізкультурно-оздоровчого комплексу від 25.01.2007, укладеного між Громадською організацією «Професійний футбольний клуб «Севастополь», Комунальним підприємством «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика», Товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД»та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (т. 1, арк. с. 95-100).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Комунальним підприємством «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь»Севастопольської міської Ради не наведено достатніх правових підстав для визнання договору про взаємну співпрацю від 15.01.2007 удаваним.

Договір №0261/65-174 на реконструкцію першої черги спортивного фізкультурно-оздоровчого комплексу від 25.01.2007 був укладений зовсім іншою самостійною юридичною особою Громадською організацією «Професійний футбольний клуб «Севастополь»і жодного відношення до договору про взаємну співпрацю від 15.01.2007, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь», не має.

На підставі викладеного, суд вважаєляьл позовні вимоги третьої особи про визнання договору удаваним такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита в розмірі 3430,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються судом на відповідача (Комунальне підприємство «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика») відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 49, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Спортивне фізкультурно-оздоровче підприємство «Таврика»(99008, м. Севастополь, Загородна балка, 1, код ЄДРПОУ 24689354, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Професійний футбольний клуб «Севастополь»(99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 7; код ЄДРПОУ 32057566, відомості про розрахункові рахунки відсутні) 343000,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 3430,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У позові третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Комунальному підприємству «Спортивно-оздоровчий центр «Севастополь» Севастопольської міської Ради відмовити.

Суддя С.Г. Лазарев

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 25.06.2011