Ухвала суду № 16947005, 17.02.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2011 р. м. КиївК-6621/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівГолубєвої Г.К.

Костенка М.І.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

при секретарі Гончарук І.Ю.

за участю представників

Белінський В.Є.,

відповідача Шкодич Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 07.11.2006

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007

у справі №32/272-А

за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд»

доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сантрейд»(далі по тексту позивач, ДП «Сантрейд») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.11.2005 № 88224/0 в частині донарахування 551750,39 грн. податку на додану вартість та 275875,69 грн. штрафних санкцій, від 07.02.2006 № 0000003224/0, № 0000088224/1, від 19.04.2006 № 0000032240/1, № 0000882240/2.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2006, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007, позовні вимоги задоволені частково; визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 29.11.2005 № 88224/0 в частині донарахування 551750,39 грн. податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій у розмірі 275875,20 грн.; від 07.02.2006 № 0000003224/0 в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 551750,39 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 275875,20 грн., від 19.04.2006 № 0000032240/1 в частині зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 551750,39 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 275875,20 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем за результатами проведеної планової документальної перевірки позивача за період з 01.07.2003 по 31.09.2004, складено акт від 16.11.2005 № 45/1/2240-25394566.

На підставі вказаного акта, 29.11.2005 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 88224/0 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 832928 грн., в тому числі 555285 грн. основного платежу та 277643 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1)07.02.2006

№ 00000003224/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 553685 грн.(в т.ч.: за липень 2003 року на 36 грн., за вересень 2003 року на 240 грн., за жовтень 2003 року на 216 грн., за листопад 2003 року на 62 грн., за січень 2004 року на 32 грн., за березень 2004 року на 157 грн., за травень 2004 року на 958 грн., за липень 2004 року на 168 грн., за вересень 2004 року на 551816 грн.) та застосовано штрафні санкцій по податку на додану вартість у розмірі 276843 грн.

№ 0000088224/1 про визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість 2400 грн., в тому числі 1600 грн. основного платежу та 800 грн. штрафних санкцій.

2)19.04.2006

№ 000032240/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 553685 грн. та застосовано штрафні санкцій по податку на додану вартість у розмірі 276843 грн.

№ 0000088224/2 про визначення суми податкових зобовязань з податку на додану вартість 2400 грн., в тому числі 1600 грн. основного платежу та 800 грн. штрафних санкцій.

Донараховуючи податкові зобовязання з податку на додану вартість податкова інспекція виходила із включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2004 витрат зі сплати податку, понесених у звязку з придбанням товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшника та зерна пшениці), зберігання яких не підтверджено за результатами здійсненої інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні. Оскільки інвентаризацією залишків не підтверджено наявності товарно-матеріальних цінностей, факт придбання таких товарно-матеріальних цінностей (їх отримання) є недоведеним, тому витрати на придбання зазначених матеріальних цінностей визнані відповідачем такими, що не відносяться до складу валових витрат підприємства, а податок на додану вартість, сплачений у складі таким, що не підлягає включенню до податкового кредиту з огляду на положення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами встановлено, що позивач здійснив придбання зерна у постачальників (ТОВ «Агросвіт», ПП «Віват Карго», ТОВ «Сагітаріус», ПП «Славутич», ПП ОСОБА_1., ФГ «Сізон», КФГ «Січ») та сплатив у складі його вартості податок на додану вартість, в результаті чого отримав податкові накладні, оформлені відповідно до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача станом на 01.10.2004 на відповідальному зберіганні у ТОВ «Агросвіт», ТОВ «ЛАН» та ДП ДАК «Хліб України»(Волочиський КХП) знаходились запаси товарно-матеріальних цінностей позивача, а саме: 100 тонн насіння соняшника, 6100 та 363,827 тонн зерна пшениці 6-го класу.

Зустрічними перевірками зазначених товариств виявлені розбіжності між даними обліку запасів позивача та даними перевірок.

Однак, судами встановлено факт зберігання вказаних товарно-матеріальних цінностей позивача з підтвердженням матеріалів справи, а саме: договорами поставки, договорами складського зберігання, накладними, актами приймання-передачі, складськими квитанціями.

Відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 551750,39 грн. та безпідставність зменшення податковим органом належного позивачу бюджетного відшкодування за вересень 2004 року.

Враховуючи викладене, з урахуванням меж перегляду, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Києва від 07.11.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2007 по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Г.К. Голубєва (підпис)М.І. Костенко (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Відповідальний секретарІ.Ю. Гончарук