Постанова № 16479231, 07.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2011 року 12:13 № 2а-17636/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010р. №0001364310/3,

за участю:

позивача Будьонна О.Г.

відповідач Гладун Є.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 7 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ІНГ Банк Україна»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010р. №0001364310/3 в частині податкового зобовязання на суму за основним платежем у розмірі 143016,04грн. із відповідною сумою штрафних санкцій, що нараховані на цю суму основного платежу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна»за результатами якої 16.04.2010р. винесено акт про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.12.2009р. №201/43-10/21684818 (далі по тексту Акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення: п.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5, п.п. 8.1.1 п. 8.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п. 8.4.1 п.8.4 ст.8 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.12.2.1, 12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 №283/97-ВР, із змінами та доповненнями з урахуванням пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. 168/97-ВР із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 178013,11грн., в тому числі по періодам:

Заниження:

- 3 квартали 2007 року у сумі 4 293,43грн.

- 2007 рік у сумі 359 439,09грн.

- І квартал 2008 року у сумі 0,00 грн.

- І півріччя 2008 року у сумі 0,00 грн.

- 3 квартали 2008 року у сумі 0,00 грн.

- 2008 рік у сумі 0,00 грн.

- І квартал 2009 року у сумі 15 831,99 грн.

- І півріччя 2009 року у сумі 29 672,10 грн.

- 3 квартали 2009 року у сумі 41 765,88 грн.

- 2009 рік у сумі 48 482,77 грн.

Завищення:

-І квартал 2008 року у сумі 325346,43грн.

-І півріччя 2008 року у сумі 302748,72грн.

-3 квартали 2008 року у сумі 283011,22грн.

-208 рік у сумі 229908,75грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 28.04.2010р. №0000744310/0 всього на суму 429692,88грн.

1 грудня 2010 року на підставі акта перевірки, рішення про результати розгляду первинної скарги №8252/10/25-022 від 02.07.2010р. та рішення про результати розгляду повторної скарги №9794/7/25-114 від 10.09.2010р., рішення про результати розгляду повторної скарги №25466/7/25-0115 від 22.11.2010р. відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0001364310/3 за порушення п.п. 5.2.4 п.5.2 ст.5, п.п. 8.1.1 п. 8.1, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8, п.п. 8.4.1 п.8.4 ст.8 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, пп.12.2.1, 12.2.2 п.12.2 ст.12 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" у звязку з чим позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій усього на суму 381974,04грн., у тому числі за основним платежем 178013,11грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 203960,93грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо неправомірного завищення балансової вартості придбаних автомобілів на суму сплаченого податку на додану вартість в порушення пп. 8.4.1 п.8.4 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом позивач в 2007 2008 роках збільшував балансову вартість другої групи основних фондів на суму ПДВ, сплаченого при придбанні легкових автомобілів, а саме:

-згідно з договором купівлі-продажу від 11.03.2008р. №6042/200498, 200500, 200502, 200504 та накладною від 17.03.2008р. №148-М, ТОВ «Джерман Моторз» передало 4 автомобілі «Volkswagen Passat»на суму 707000,00грн. (вартість автомобілів 589166,67грн., крім того, ПДВ 117833,33грн.); згідно з договорами №44583, №44584, №44586 та №44587 від 25.09.20009р. зазначені автомобілі були продані;

-згідно з договором від 29.01.2008р. №340149 та видатковою накладною від 01.02.2008р. №РНА0004109, ТОВ «Автохаус Атлант-М»передало автомобіль «Volkswagen Sharan»на суму 218887,00грн. (вартість автомобіля 182405,83грн., крім того, ПДВ 36481,17грн.); згідно з договором №44590 від 28.09.2009р. автомобіль було продано;

- згідно з договором від 17.08.2007 №0708-17013 та накладною від 21.08.2007 №14216, ТОВ "Ніко-Україна" передало автомобіль »на суму 161 686,00 грн. (вартість автомобілів 134 738,33 крім того, ПДВ 26 947,67 грн.), згідно з договором № 44582 від 25.09.2009 року автомобіль було продано;

- згідно з договором від 02.07.2007 №ALLD0024 та накладною від 03.07.2007 №60 та від 27.07.2007 №67 ТОВ "Омега" передало автомобіль RX 350»на суму 362 600,00 грн. (вартість автомобіля 302 166,66 грн. крім того, ПДВ 60 433,34 грн.); згідно з договором № 44585 від 25.09.2009 року автомобіль було продано;

-згідно з договором поставки від 21.01.2008 №6447/01/08 та видатковою накладною від 14.01.2008 №РН-0000834, ТОВ "Гараж Плюс" передало автомобіль RAV-4»на суму 208 500,00 грн. (вартість автомобіля 173 750,00 грн. крім того, ПДВ 34750,0 грн.); згідно з договором купівлі-продажу №64217 від 10.09.2009 року автомобіль було продано;

-згідно з договором поставки №9476/07/08 від 08.07.2008 та накладною від 15.07.2008 №9358, ТОВ "Тойота-У країна" передало автомобіль CAMRY»на суму 208 293,00 грн. (вартість автомобіля 173 577,50 грн. крім того, ПДВ 34 715,50грн.);

-згідно з договором поставки №6733/02/08 від 19.02.2008 та накладною від 25.02.2008 №9456, ТОВ "Тойота-Україна" передало автомобіль RAV-4»на суму 208 500,00 грн. (вартість автомобіля 173 750,50 грн. крім того, ПДВ 34 750,00грн.);

-згідно з договором купівлі-продажу №340485 від 28.01.2008 та накладною від 05.02.2008 №8658. ГОВ "Автохаус Атлант-М" передав автомобіль Passat»на суму 198 146,00 грн. (вартість автомобіля 165 121,67 грн. крім того, ПДВ 33 024,33грн.);

-згідно з договором поставки №6443/01/08 від 21.01.2008 та накладною від 26.01.2008 №9336, ТОВ "Тойота-Україна" передало автомобіль CAMRY»на суму 223 900,00 грн. (вартість автомобіля 186 583,33грн. крім того, ПДВ 37 316,67 грн.);

-згідно з договором купівлі-продажу №66SL-060 від 07.11.2007 та накладної від 26.11.2007 №2830, ТОВ "Віннер Автомотів" передало автомобіль Rover»на суму 512 597,20 грн. (вартість автомобіля 427 164,33 грн. крім того, ПДВ 85 432,87 грн.);

-згідно з договором поставки №8163 від 13.09.2007 та накладної від 18.09.2007 №НН09-02178, ТОВ "Автосаміт ЛТД" передало автомобіль CAMRY»на суму 218 900,00 грн. (вартість автомобіля 182 416,67 грн. крім того, ПДВ 36 483,33 грн.);

-згідно з договором купівлі-продажу №1117 від 13.08.2007 та накладною ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський" передало автомобіль Patrol»на суму 297 395,00 грн. (вартість автомобіля 247 829,17 грн. крім того, ПДВ 49 565,00грн.); згідно з договором № 21447 від 16.02.2008 року автомобіль було продано;

-згідно з договором купівлі-продажу №441922 від 05.07.2007 та накладною від 27.07.2007 №0000019677, ТОВ "Автохаус Атлант-М " передало автомобіль Sharan»на суму 220 402,00 грн. (вартість автомобіля 183 668,33 грн. крім того, ПДВ 36 733,67 грн.);

-згідно з актом №1 від 28.02.2008 залишки автомобіля було передано представнику страхової компанії ЗАТ «СК «К'Ю БІІ Україна»;

-згідно з договором купівлі-продажу №441712 від 07.07.2007 та накладною від 12.06.2007 №0000015027, ТОВ "Автохаус Атлант-М " передало автомобіль Passat»на суму 189 991,00 грн. (вартість автомобіля 158 325,00 грн. крім того, ПДВ 31 665,17грн.);

-згідно договору купівлі-продажу №100896 від 03.05.2007 та накладної від 17.05.2007 №0000012307. ТОВ "Автохаус Атлант-М " передає автомобіль Passat»на суму 178 220,00 грн. (вартість автомобіля 148 516.67 грн. крім того, ПДВ 29 703,33 грн.);

- згідно з договором купівлі-продажу №810628 від 11.04.2007 та накладної від 17.04.2007 №0000009507, ТОВ "Автохаус Атлант-М" передало автомобілі Passat»та Miltivan T5»на суму 523 695,00 грн. (вартість автомобілів 436 412,50 грн. крім того, ПДВ 87 282,50 грн.).

Перевіркою правильності визначення суми амортизаційних відрахувань зроблено висновок щодо порушення пп. 8.4.1 п.8.4 та пп. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону «Про прибуток» з урахуванням пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 168/97-ВР із змінами та доповненнями внаслідок формування балансової вартості автомобілів з урахуванням сум ПДВ, в результаті чого завищено амортизаційні відрахування за перевіряємий період на суму 388 821, 91грн.

Згідно з п.п. 8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном основні фонди слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарський діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до п.п. 8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Абзацом 2 підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»визначено, що сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат.

Водночас стаття 15 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до п.п. 5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не включаються до складу валових витрат на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Державна податкова адміністрація України листом від 27.07.2005р. №14787/7/15-1117 надала розяснення, що у звязку з тим, що віднесення до складу валових витрат регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", то сума податку на додану вартість, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), який буде включено до складу основних фондів, не включається до складу податкового кредиту, до складу валових витрат і не збільшує балансову вартість другої групи основних засобів, а погашається платником податку за рахунок інших джерел.

Враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки щодо порушення позивачем п.п. 8.4.1. п. 8.4 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено амортизаційні відрахування в частині неправомірного збільшення балансової вартості основних засобів 2 групи на суму сплаченого у складі ціни податку на додану вартість при придбанні легкових автомобілів на думку суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо порушення п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.3.2 п. 8.3, п.п. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині завищення амортизаційних відрахувань маршрутизаторів, комутаторів та джерел безперебійного живлення.

Підпунктом 8.2.1. п. 8.2 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з пп.8.2.2. п.8.2. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»основні фонди розподілено за групами. До складу основних фондів групи 1 відносяться будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і м'ясця загального користування), вартість капітального поліпшення землі.

Законом України «Про телекомунікації»від 18.11.2003p. №1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційна мережа визначена як комплекс технічних засобів телекомунікацій і споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. У свою чергу, під технічними засобами телекомунікацій розуміють обладнання, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення телекомунікаційних мереж.

Телефонна мережа - це телекомунікаційна мережа, необхідна насамперед для надання послуг телефонного зв'язку. В свою чергу, телефонна мережа - це вид електрозв'язку для передачі голосових повідомлень в реальному масштабі часу з використанням номерного ресурсу телефонної мережі (п. 3 загальних положень Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою №720).

Постановою НБУ від 20.12.2005р. №480 "Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України" передбачено, що об'єкт основних засобів - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно, також інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється банком.

Відповідно до наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997р. №507"Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів" [ДК 013-97]" одиницею обліку основних фондів є інвентарний об'єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з'єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1442 «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна»визначено «…передавальні пристрої земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функції з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації, тощо будь-якого походження…».

Джерело безперебійного живлення є пристроєм для акумулювання електричної енергії використовується в банку для електрозабезпечення комп'ютерів у разі аварійного вимкнення електричної енергії, та не є електронно-обчислювальною машиною, машиною для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засобом зчитування або друку інформації, джерело безперебійного живлення підтримує підключені до нього пристрої у разі аварійного вимкнення електричної енергії.

Отже "джерело безперебійного живлення" є пристроєм для акумулювання електричної енергії.

Згідно Класифікації основних фондів (КОФ) ДК 013-97, затвердженої наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №507 від 19.08.1997 „Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів" встановлено, що - група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі, що не ввійшли до груп 2 і 4, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу і продуктивну худобу та багаторічні насадження. Також це визначено відповідним кодом (КОФ) №340199 "Інші основні фонди, ніде не класифіковані".

Враховуючи те, що перераховані в групах 2, 3 та 4 види основних фондів за технічними характеристиками не включають " джерела безперебійного живлення " то вона відноситься до 1 групи основних фондів.

Відповідно до пп. 8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в розрахунку на податковий квартал.

Згідно листа ДПА України від 16.04.2004 №2914/6/15-1116 класифікація основних фондів здійснюється згідно Класифікатора основних фондів (КОФ) ДК 013-97, затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №507 від 19.08.1997 „Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів,, який є складовою частиною Державної класифікації та кодування техніко - економічної та соціальної інформації.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач виконав покладений на нього обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001364310/3 від 01.12.2010р. в частині податкового зобовязання на суму за основним платежем у розмірі 43016,04грн. з відповідною сумою, штрафних санкцій, що нараховані на цю суму основного платежу Публічному акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна», а тому адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ІНГ Банк Україна» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Публічному акціонерному товариству «ІНГ Банк Україна»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 15.06.2011р.

Суддя В.В. Амельохін