Постанова № 16479233, 01.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2011 року 17:37 № 2а-1144/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Данон»

до

третя особаКиївської регіональної митниці

Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції

проскасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2010р. №209,

за участю:

позивача Стусенко Ю.А., Жарова А.Ю.

відповідача Маньковська К.Є.

третя особа Короп О.В., Солдатова Ю.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 1 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Данон»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Київської регіональної митниці (далі по тексту відповідач), третя особа Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2010р. №209 про донарахування податку на додану вартість в сумі 441546,91грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 220773,46грн., усього 662320,37грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що податкове повідомлення форми «Р»від 24.11.2010р. №209 винесено правомірно та з урахуванням чинного законодавства України.

Третя особа проти позову заперечила підтримуючи позицію відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року Департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту ДМСУ України проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон»за результатами якої складено акт №0010/10/131000000/0025384846 про проведення перевірки стану дотримання ТОВ «Данон»(код ЄДРПОУ 25384846) законодавства України з питань митної справи за період з 20 липня 2007 року по 20 липня 2010 року (далі по тексту Акт перевірки).

За результатами перевірки виявлені помилки в частині правильності визначення митної вартості імпортованих товарів, а саме, порушення позивачем вимог п.п. «г»п. 2 частини другої статті 267 Митного кодексу України у звязку з недекларуванням вартості проектувальних робіт, безпосередньо необхідних для виробництва імпортованих товарів «комплексної технологічної лінії, призначеної для виробництва йогуртів, та вартості послуг з розробки дизайну упаковки, безпосередньо необхідних для виробництва імпортованих товарів етикеток, а також п.п. «в» п. 1 частини другої статті 267 Митного кодексу України у звязку з недекларуванням витрат на транспортування та пакування імпортних товарів.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р»від 24.11.2010р. №209, яким на підставі порушення п. 1 та 2 частини другої статті 267 Митного кодексу України, вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97 позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: ПДВ з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності усього на суму 662320,37грн., у тому числі за основним платежем 441546,91грн. та штрафними санкціями в розмірі 220773,46грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення форми «Р»від 24.11.2010р. №209 Державною митною службою України залишено без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та Компанією ЖЕА Процесс Инжиниринг (GEA Process Engineerig) укладено контракт DUA-4100 від 07.06.2007р., відповідно до якого ЖЕА Процесс Инжиниринг надала позивачу послуги/виконала роботи, повязані із установкою обладнання, загальною вартістю 1435000,00євро.

Відповідно до наведених у контракті DUA-4100 від 07.06.2007р. визначень:

термін «Робота/Послуги»означає пакування і транспортування, страхування установки (у тому числі страхування обладнання на користь Покупця), монтаж, прокладання кабелю, програмування, введення в експлуатацію, підготовку персоналу і забезпечення необхідною документацією, а також розвантаження на місці установки;

термін «Установка»означає обладнання та елементи виробничої лінії в рамках Проекту, опис яких визначено Специфікаціями до цього контракту і які будуть доставлені Постачальником Покупцю до місця установки;

термін «Специфікації»означає документи з технічною деталізацією устаткування і елементів, які додаються до даного Контакту;

термін «Проект»означає нову Установку, лінію по виробництву йогурту та модифікації існуючого устаткування (відповідно) в рамках проекту по виробництву молочних продуктів в Україні.

Документи, які є частиною контракту:

Технічна специфікація DUA-SP-Process-01 (Доповнення 1);

Перелік застосованих DEP специфікацій по проектним процесам, складений Покупцем (Доповнення 2);

Фундаментальні соціальні принципи Покупця (Доповнення 3);

Розцінки Постачальника (Доповнення 4).

Відповідно до п. 2 зазначеного договору DUA-4100 від 07.06.2007р. компанія GEA Process Engineerig зобовязується виготовити установку згідно специфікацій, поставити її та здійснити повязані з цим роботи/послуги, а також виготовити обладнання та елементи нової виробничої лінії та провести модифікацію існуючого обладнання лінії по виробництву йогуртів. Для цього GEA Process Engineerig були здійснені інженерні та проектувальні роботи.

Тому, роботи «Вивчення і проектування», включені у розділ 1 додатку 4 до договору DUA-4100 від 07.06.2007р., мають безпосереднє відношення до лінії по виробництву йогуртів, виготовленої та поставленої в Україну в рамках цього договору.

Згідно положень контракту поставка Установки здійснюється на умовах DDU-Київ (офіційні правила Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000) з доставкою до місця установки (м. Херсон).

Загальна сума контракту складає 4260000,00євро, у тому числі: вартість Установки складає 2825000,00євро; вартість повязаних з установкою Робіт/Послуг складає 1435000,00євро. Оплата здійснюється в євро на підставі відповідних інвойсів. Для прийняття виконаних Робіт/Послуг сторони підписують акт.

Відповідно до ІНКОТЕМС поставка без сплати мита означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, повязані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких «мит»на імпорт до країни призначення. Обовязки щодо такого «мита»покладаються на покупця, так само як будь-які витрати і ризики, що виникнуть у звязку з тим, що він не здійснить своєчасно митного очищення товару для імпорту.

Проте, якщо сторони бажають покласти на продавця обовязки щодо проходження ввізних митних процедур і несення витрат і ризиків, повязаних із цим, або сплати деяких витрат, якими супроводжується імпорт товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договорі купівлі продажу.

Відповідно до графіку виконання обовязків за контрактом DUA-4100 від 07.06.2007р. компанією GEA Process Engineerig була здійснена поставка всіх складових елементів і обладнання Установки ТОВ «Данон» в Україну в строк до 15.02.08, що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями, фактурною вартістю, яка підтверджується інвойсами.

Згідно з Актом здачі-приймання робіт (послуг) від 04.06.08 б/н компанія GEA Process Engineering France виконала послуги та монтажні роботи нової установки по виробництву йогурту та модифікації існуючого обладнання (відповідно) в рамках проекту по виробництву молочних продуктів, передбачені Контрактом № DUA-4100 від 07.06.07. Загальна вартість наданих послуг склала 1 435 000,00євро. ТОВ «Данон»прийняло повністю надані послуги зазначеною вартістю.

Відповідно до Доповнення 4, яке є частиною Контракту № DUA-4100 від 07.06.07, компанією GEA Process Engineering France в межах виконання умов контракту у загальну вартість робіт/послуг у сумі 1 435 000,00євро для ТОВ «Данон»включено у тому числі: 212 000,00євро за дослідження та проектування; 60 000,00євро за транспортування та пакування.

Інформацією, що міститься на рахунку № 312, підтверджено, що ТОВ «Данон»сплачено компанії „GEA Process Engineering France" кошти у сумі 1 435 000,00 євро за виконані роботи/послуги.

Таким чином, відповідно до вищенаведеного та враховуючи п.п. «г»п. 2 частини другої статті 267 Митного кодексу України, вартість вказаних проектувальних робіт повинна включатись у митну вартість товару «лінія для виробництва йогуртів», поставленого на митну територію України в рамках цього договору.

Податкове зобов'язання ТОВ «Данон», визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення ним вимог підпункту «г»пункту 2 частини другої статті 267 Митного кодексу України у зв'язку із недекларуванням вартості і дослідно-конструкторських робіт, безпосередньо необхідних для виробництва імпортованих товарів, та пункту «5», підпункту «в»пункту «1»частини другої статті 267 Митного кодексу України у зв'язку із недекларуванням витрат на транспортування та пакування імпортованих товарів складає 392 408,67грн.

1 листопада 2007 року між позивачем та компанією Emsur Polska Sp.z.o.o. укладено контракт №01/11/07, відповідно до якого компанія Emsur Polska Sp.z.o.o. надала позивачу послуги, повязані із розробкою дизайну упаковки.

Відповідно до статті 1 контракту №01/11/07 польська компанія Emsur Polska Sp.z.o.o. зобовязується силами своїх співробітників надати ТОВ «Данон» послуги з розробки дизайну упаковки ТМ Живинка.

Вищевказані послуги надаватимуться в Польщі силами співробітників Emsur Polska Sp.z.o.o.

Судом встановлено, що через 20 днів польською компанією послуги з розробки дизайну упаковки ТМ Живинка були виконані, про що свідчить акт здачі приймання робіт (послуг) від 20.11.07. Вартість виконаних послуг складає 23999,96євро.

Крім того, судом встановлено, що 15.01.09 між позивачем та компанією Emsur Polska Sp.z.o.o. укладений договір поставки №012096, відповідно до якого польська компанія зобовязується продати позивачу папір ламінований з друком та етикетки кругові з термолаком, з дизайном новим або таким, що повторюється.

В рамках зазначеного договору у березні 2009 року за ВМД від 30.03.2009р. на митну територію України було здійснено першу поставку етикеток паперових ТМ Живинка (з надрукованою назвою продукту «Живинка йогурт Яблуко»).

Таким чином, польська компанія Emsur Polska Sp.z.o.o., яка є розробником дизайну упаковки продукції ТМ Живинка, є постачальником ТОВ «Данон»етикеток та паперу з друком, у тому числі й ТМ Живинка.

Отже, на думку суду платежі, здійснені товариством на користь компанії Emsur Polska Sp.z.o.o. за розробку дизайну упаковки ТМ Живинка в розмірі 23999,96євро, повязані з упаковкою ТМ Живинка (етикетками), а тому позивачу потрібно було включити до митної вартості товару «етикетки паперові кругові «Живинка йогурт Яблуко», дизайн якого включає розроблений дизайн упаковки ТМ Живинка.

Податкове зобов'язання ТОВ «Данон», визначене за результатами перевірки, внаслідок порушення ним вимог підпункту «г»пункту 2 частини другої статті 267 Митного кодексу України у зв'язку із недекларуванням вартості послуг з розробки дизайну упаковки, безпосередньо необхідних для виробництва імпортованих товарів складає 49138,24грн.

Відповідно до п. 4.3 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Згідно з п. 2.1. статті 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затвердженого наказом Державної податкова адміністрація, Державної митної служби, від 16.03.2001, № 109/188, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за погашенням їх чи податкового боргу за операціями з продажу на митній території України товарів, попередньо ввезених (пересланих) на митну територію України з-за її меж, здійснюють податкові органи за правилами й у порядку, визначених Законом.

Відповідно до п. 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п. 17 статті 1 Митного кодексу України митні органи - спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи. Невідємною складовою митної справи є митне регулювання, повязане з встановленням та справлянням податків і зборів.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 статті 1 Митного кодексу України).

Перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, є однією з форм митного контролю відповідно до положень статті 41 Митного кодексу України.

Статтею 42 Митного кодексу України визначено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно з статтею 60 Митного кодексу України перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

В статті 69 Митного кодексу України наголошено на тому, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до статей 41, 60, 69 Митного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. №1730 затверджено Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, яким визначено механізм проведення митними органами перевірок за всіма напрямами, а саме: встановлення дійсної митної вартості імпортованих товарів, перевірки правильності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, правильності визначення країни походження товару, наявності підстав для звільнення від оподаткування тощо.

Щодо повноважень митного органу здійснювати контроль за нарахуванням податку на додану вартість після оформлення товарів та їх пропуску через митний кордон, слід зазначити, що відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до п.1.9 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Поняття вантажної митної декларації визначено у п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, згідно якого, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. Згідно підпункту 7.3.6. пункту 7.3. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У преамбулі Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Також він встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), сплата яких передбачена законами з питань оподаткування.

Відповідно до п. 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно з п. 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

У відповідності до п.п. 17.1.4 п. 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків.

Згідно з п. 5.4.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визначаються сумою податкового боргу платника податків.

Щодо застосування штрафних санкцій та строків позовної давності слід зазначити, що згідно з п.п. 17.1.3. п.17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 7.8.1 п. 7.8 статті 7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" встановлено, що для податку на додану вартість за загальним правилом податковим періодом є один календарний місяць.

Враховуючи кількість встановлених п.п. 7.8.1 п. 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкових періодів, що минули з податкового періоду, на який припадає виникнення недоплати, митним органом визначена ставка штрафу за порушення позивачем правил оподаткування в розмірі 50% від суми недоплати.

Листом Міністерства юстиції України від 19.02.2008р.№20-36-12 передбачено, що застосування граничних строків давності при самостійному визначенні митними органами сум податкових зобовязань платників податків статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не регулюються.

Відповідно до п. 2.3. Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби від 30.03.06 №254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.06 за №653/12527, визначення періоду, за який проводитиметься перевірка, відноситься до компетенції митного органу.

Висновок науково-практичної експертизи щодо доктринального тлумачення деяких норм митного та податкового законодавства України, виконаної на підставі запиту ТОВ «Данон» у відповідності до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу»від 29.03.2011р. №126/48-е судом до уваги не береться, оскільки він призначений та проведений не у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач виконав покладений на нього обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення форми “Р” від 24.11.2010р. №209 про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь субєкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Данон» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.06.2011 р.

Суддя В.В. Амельохін