Рішення № 16468392, 17.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.11 Справа№ 5015/1963/11

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи

За позовом : ПП «Політеп», м.Львів

До відповідача : ПАТ «ПроКредит Банк», м.Київ

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ВДВС Сокальського РУЮ, м.Сокаль

Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м.Львів

Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В судове засідання зявились:

від позивача : Кульчицький Н.Б. представник

від відповідача : Жулінський А.А. -представник

від третіх осіб : не зявилися

Представникам сторін розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов ПП «Політеп» до ПАТ «ПроКредит Банк», за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : ВДВС Сокальського РУЮ та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню .

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечує і стверджує , що виконавчі написи вчинені приватним нотаріусом без порушень норм чинного законодавства.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 письмового пояснення по суті позовних вимог не подала, проте в судовому засіданні 04.05.2011 року проти доводів позивача усно заперечила, зазначила, що вчинені нею нотаріальні дії здійснені відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

ВДВС Сокальського РУЮ подало письмове пояснення по суті позову і просило розглянути спір по суті без участі представника.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

26.01.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

24 березня 2006 року між ЗАТ «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк») (надалі - Відповідач) та Приватним підприємством «Політеп»(надалі - Позивач) було укладено Рамкову Угоду №0351 (надалі - Рамкова угода), відповідно до якої Відповідач зобов'язався відкрити Позивачу кредитну лінію терміном на 180 місяців. Відповідно до пункту 1.2. Рамкової угоди, сторони домовились, що загальна сума за договорами (угодами) в межах цієї Угоди не повинна перевищувати 500 000,00 (п'ятсот тисяч) доларів США. Згідно з пунктом 2.2. Рамкової угоди, умови надання, термін погашення та розмір кожної(ого) кредитної лінії, траншу (порядок надання кредиту, гарантії, овердрафту та відкриття акредитиву) визначаються на Кредитному комітеті Кредитора та оформляється договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття кредитної лінії, про надання траншу (договорами гарантії, овердрафту та договорами про відкриття акредитиву) які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

На підставі Рамкової угоди №0351 від 24 березня 2006 року між Позивачем та Відповідачем укладено:

1.Договір про надання траншу №3.12040/0351 від 24.03.2006 року (надалі Кредитний договір 1);

2.Договір про надання траншу №3.12830/0351 від 26.05.2006 року (надалі -Кредитний договір 2);

3. Договір про надання траншу №3.15006/0351 від 09.11.2006 року (надалі -Кредитний договір 3);

4.Договір про надання траншу №3.16365/0351 від 05.03.2007 року (надалі -Кредитний договір 4);

5.Договір про надання овердрафту №302.40722/0351 від 02.10.2008 року (надалі -Кредитний договір 5);

У забезпечення виконання Позивачем своїх зобов'язань перед Відповідачем за Рамковою угодою №0351 від 24.03.2006 року та інших договорів про надання траншу, договорів про надання овердрафту, тобто Кредитних договорів 1,2,3,4,5 між Позивачем та Відповідачем 24.03.2006 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений ОСОБА_4, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 24.03.2006 року за реєстровим номером 2128 (зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковим договором, посвідченим ОСОБА_4 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 05.03.2007 року за реєстровим №1571). Відповідно до умов Договору іпотеки наше підприємство передало в іпотеку нежитлове приміщення - ремонтна майстерня, загальною площею 3030,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул.Львівська, 111. Дане майно належить Позивачу на праві приватної власності.

31 грудня 2010 року ОСОБА_1 (Третя особа2), приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 3431 про звернення стягнення на нерухоме майно - ремонтна майстерня, загальною площею 3030,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул.Львівська, 111, реєстраційний номер 9967499, що належить Приватному підприємству «Політеп». Також нотаріус у виконавчому написі зазначила, що строк платежу за забезпеченим зобов'язанням настав 15 листопада 2010 року. Стягнення заборгованості проводиться за строк з 21.06.2010 року по 21.12.2010 року (включно). За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного вище нерухомого майна, нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»на загальну суму 1 963 814,34 гривень.

На підставі вказаного виконавчого напису 17.01.2011 року відділом державної виконавчої служби Сокальського районного управління юстиції винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на нерухоме майно - ремонтна майстерня, загальною площею 3030,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул.Львівська, 111, реєстраційний номер 9967499, що належить Приватному підприємству «Політеп», для задоволення вимог Відповідача в межах суми 1 963 814,34 гривень.

ПП «Політеп»не погоджується з вищезазначеним виконавчим написом та просить визнати його таким, що не підлягає виконанню.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно абзацу 1 ст.7 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. При цьому, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 4 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, при стягненні заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

У відповідності до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року, виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий напис було вчинено на підставі наступних документів: заяви відповідача вих. № 2701/10 від 30.12.2010 р. про вчинення виконавчого напису; оригіналу договору іпотеки від 24.03.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2128; додаткового договору до Договору іпотеки посвідченого 24.03.2006 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1571; Рамкової угоди №0351 від 24 березня 2006 року ; Договорів про надання траншу №3.12040/0351 від 24.03.2006 року, №3.12830/0351 від 26.05.2006 року, №3.15006/0351 від 09.11.2006 року , №3.16365/0351 від 05.03.2007 року ; Договору про надання овердрафту №302.40722/0351 від 02.10.2008 року; розрахунку заборгованості по Договорах про надання траншу №3.12040/0351 від 24.03.2006 року, №3.12830/0351 від 26.05.2006 року, №3.15006/0351 від 09.11.2006 року , №3.16365/0351 від 05.03.2007 року та Договору про надання овердрафту №302.40722/0351 від 02.10.2008 року, копії письмових вимог Банку про дострокове погашення №742/11 від 02.11.2010 р., №743/11 від 02.11.2010 року, № 744/11 від 02.11.2010 року, меморіальних валютних ордерів , повідомлення заставодавцю про виникнення заборгованості №722/11 від 02.11.2010 р., копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_5, та юридичної особи; копії довіреності представника банку.

Доказів подання нотаріусу інших документів для вчинення виконавчого напису відповідачем не надано. Не заявлялось клопотань про витребування таких доказів і в порядку ст. 38 ГПК України.

Відповідно до імперативних норм статті 88 Закону України „Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Водночас, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вимагаючи надання нотаріусу документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника, не конкретизує, які саме документи підтверджують безспірність.

За переконанням суду документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Як встановлено судом, при вчиненні оскаржуваного напису нотаріус не отримував від позивача та відповідача повного комплекту первинних бухгалтерських документів щодо здійснення повного чи часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що суми нарахованих відповідачем процентів, зазначені в оскаржуваному написі, за користування позивачем кредитними коштами, є безспірними.

Суд не приймає до уваги підготовлені працівниками відповідача розрахунки боргу по нарахованих відсотках за користування кредитом та пені, в якості відображення правових підстав для стягнення відповідних сум та доказів безспірності грошових вимог відповідача до позивача, оскільки такі розрахунки є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача.

Крім того, як зазначає позивач, він не погоджується із сумою на яку вчинено виконавчий з огляду на наступне:

ПП «Політеп»було отримано повідомлення №772/11 від 02.11.2010 року про виникнення заборгованості та вимоги від 02.11.2010 року про повне дострокове погашення кредиту №741/11, №742/11, 743/11, 744/11, 750/11. Відповідно до зазначених повідомлень та вимог Відповідач зазначав, що ПП «Політеп»прострочено виконання грошових зобов'язань перед Банком, в зв'язку з чим вимагав погасити заборгованість та здійснити повне дострокове погашення кредиту, що становить 220 299,55 доларів США та 164 825,45 гривень по всіх траншах та овердрафтах виданих на підставі Рамкової угоди № 0351 від 24.03.2006 року. В дану суму заборгованості Відповідач включив борг по капіталу, борг по процентах, капітал дострокового погашення та пеню. Проте Відповідачем ні з повідомленням ні з вимогами не було надано жодного розрахунку даних сум заборгованості. ПП «Політеп»не погоджувалося з сумами заборгованості, які вимагав повернути відповідач, оскільки дана сума заборгованості є завищеною. У зв'язку з цим сума що становить 220 299,55 доларів США та 164 825,45 гривень не була ним акцептована.

Твердження іпотекодержателя про порушення основного зобов'язання або договору іпотеки не обов'язково є безспірним через можливість різного тлумачення сторонами умов договору. Доказом безспірності може бути тільки ствердна відповідь боржника на письмову вимогу кредитора (іпотекодержавтеля), якої Приватне підприємство «Політеп»не надавало.

Згідно роз'яснення Міністерства юстиції України, щодо змін до Інструкції, від 22.01.2010 року, нотаріус повинен витребовувати від стягувана заяву від імені боржника про відсутність спору щодо заборгованості.

Отже, із аналізу наведених норм, можна зробити висновок, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Виконавчий напис вчинено нотаріусом без документів, що підтверджують безспірність заборгованості. Так стягувачем, самостійно нараховані суми заборгованості, суми процентів, пені з розміром яких позивач не погоджується.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про нотаріат”правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України , цей Закон, інші законодавчі акти України.

За приписами статті 8 ЦК України, цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Враховуючи неврегульованість Закону України “Про нотаріат”, 282 Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, питання щодо конкретизації документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, для врегулювання спірних відносин суд вбачає за можливе застосувати загальні засади і принципи права, що регулюють схожі відносини.

Зокрема, за визначенням Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, позивач не акцентовував надісланої відповідачем на його адресу вимоги про усунення порушень, у звязку із чим ствердної відповіді боржника (позивача) до заяви про вчинення спірного виконавчого напису відповідачем не додавалося. Тому відсутність відповіді заставодавця (боржника) на вимогу або сам факт залишення вимоги без задоволення не можуть бути достатнім для нотаріуса доказом безспірності боргових вимог. Доказом безспірності та факту прострочення в розумінні визначення безспірності вимог, наданого Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, може бути тільки ствердна відповідь боржника на письмову вимогу заставодержателя про виконання порушеного зобов'язання (визнана (акцептована) боржником вимога).

З огляду на наведене вище, нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми статті 88 Закону України „Про нотаріат”, пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172. Означене вказує на відсутність у виконавчого напису сили виконавчого документу, через що напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищенаведене, зазначаємо, що суми по яких здійснено виконавчий напис не є безспірними, неправильно розраховані та є такими, що не відповідають дійсності.

Нотаріус при вчинені виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за даним виконавчим написом.

У зв'язку із цим виконавчий напис вчинено з порушенням ст.88 Закону України «Про нотаріат»та абз.1 п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій у яких зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Крім того, слід звернути увагу, що відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року .

Незрозумілим є вказана у виконавчому написі дата настання строку платежу по заборгованості, а саме 15 листопада 2010 року, оскільки , як вбачається із поданих позивачем розрахунків , заборгованість по сплаті капіталу і відсотків по графіку виникла ще в квітні 2006 року.

Відповідно до п.2.4 Рамкової угоди №0351 від 24.03.2006 року, Умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, дострокове повернення кредиту, штрафні санкції, права та обов'язки сторін, вирішення спорів та інші умови встановлюються договорами про відкриття мультивалютної лінії, договорами про відкриття кредитної лінії та договорами про надання траншу.

Згідно п.5.1. Кредитних договорів 1, 2, 3, 4 та п.4.1. Кредитного договору 5, укладених між сторонами, заборгованість по яких запропоновано задовольнити нотаріусом шляхом заставного майна, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту в разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цими договорами більше ніж на 3 банківські дні.

Враховуючи вищенаведене, згідно договорів, укладених з Позивачем, у Відповідача виникло право вимоги ще 23.04.2006 року (Договір про надання траншу №3.12040/0351 від 24.03.2006р.), а виконавчий напис вчинено 31.12.2010 року, тобто понад визначені законом граничні строки, а саме по спливу більше чотирьох років з моменту виникнення права вимоги у відповідача .

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про те, що вчинення позивачем оплат перервало строк і своїм правом вимоги банк скористався в листопаді 2010 року, а відповідно, з цього моменту, на думку відповідача, повинен обчислюватися строк.

Як вже зазначалося раніше, Законом чітко визначено, що строк обчислюється з моменту виникнення права вимоги, а не з моменту предявлення вимоги. Здійснення будь-яких оплат після порушення строку виконання зобовязання не може вплинути і змінити настання моменту, коли кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту в звязку з прострочкою оплати ще перших платежів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись Конституцією України, Законом України “Про іпотеку ”, Законом України “Про нотаріат ”,ст..ст.3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43, 82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Визнати виконавчий напис вчинений 31 грудня 2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за реєстровим номером 3431 про звернення стягнення на нерухоме майно - ремонтна майстерня, загальною площею 3030,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, Сокальський район, м. Великі Мости, вул.Львівська, 111, реєстраційний номер 9967499, що належить Приватному підприємству «Політеп», таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»( 03115, м.Київ, Проспект Перемоги, 107 «а», код ЄДРПОУ 21677333) на користь Приватного підприємства «Політеп» (79034, м.Львів, вул.Чоловського,5, код ЄДРПОУ 20803793) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.06.2011 року.

Суддя