Рішення № 16468390, 07.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа№ 5015/2586/11

За позовом: Дочірнього підприємства «Бетон Захід»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів

про: стягнення 72893,50 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 юрисконсульт (довіреність б/н від 29.04.2011 р.)

Представнику відповідача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Дочірнє підприємство «Бетон Захід»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів про стягнення 72893,50 грн. заборгованості та судових витрат.

Ухвалою суду від 19.05.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.06.2011 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, надіслав телеграму про розгляд справи без повноважного представника.

Представник відповідача в судове засідання зявився, подав відзив № 100/1/10 від 27.05.2011 р. на позовну заяву, згідно якого заборгованість у розмірі 72893,50 грн. визнав повністю.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

27.08.2009 р. між сторонами укладено договір про надання послуг № ДГ-транс41 (далі по тексту договір).

Згідно умов договору відповідач в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, доручив позивачу, а позивач зобовязався надати за плату наступні послуги: бетононасосом НВТ SANY 60С-1413 D111 в кількості 1 шт.

На виконання умов договору в період з 29.08.2009 р. по 12.09.2009 р. позивач надав відповідачу послуги бетононасосом у розмірі 28125,00 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом № ОУ-0000015 здачі-прийняття робіт (надання послуг), копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5. договору передбачено, що остаточний розрахунок з Виконавцем (позивачем) проводиться після фактичного виконання робіт на підставі підписаного та затвердженого сторонами акту виконаних робіт, чи щоденних змінних рапортів на протязі не більше 3 банківських днів.

Також, як вбачається з матеріалів справи, у позадоговірному порядку позивачем надавалися відповідачу послуги бетононасосом на загальну суму 112500,00 грн., а саме: згідно підписаних обома сторонами Актів № ОУ-0000017 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 28125,00 грн., № ОУ-0000018 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 9375,00 грн., № ОУ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 9375,00 грн., № ОУ-0000025 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 32812,50 грн., № ОУ-0000030 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 18750,00 грн., № ОУ-0000034 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 14062,50 грн.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

12.04.2011 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 525/30 з вимогою погасити заборгованість у розмірі 72893,50 грн., яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо оплати вартості отриманих послуг виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 72893,50 грн.

У матеріалах справи міститься підписаний обома сторонами Акт звірки взаємних розрахунків станом на 17.11.2009 р. на суму 73749,99 грн.

Відповідач заборгованість у розмірі 72893,50 грн. визнав повністю, про що повідомив у відзиві № 100/11/10 від 27.05.2011 р. на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-російського підприємства «Технобуд», м. Львів, вул. О. Басараб, 11а/8 (код ЄДРПОУ 13815583) на користь Дочірнього підприємства «Бетон Захід»Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Бетон», м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5 (код ЄДРПОУ 35721158) 72893 грн. 50 коп. заборгованості, 728 грн. 93 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.06.2011 р.