Рішення № 16468389, 07.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.11 Справа№ 5015/1978/11

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65», м. Львів

до відповідача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів

про: стягнення 71351,15 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 адвокат (довіреність б/н від 14.01.2011 р.)

від відповідача ОСОБА_2 головний спеціаліст юрисконсульт (довіреність № 4-25-4 від 05.01.2011 р.)

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 07.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 71351,15 грн., з яких: 39992,45 грн. пеня, 23383,56 грн. інфляційні втрати, 7975,14 грн. 3% річних та судових витрат.

Вказані позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02.12.2009 року між сторонами по справі було укладено договір №396 к/і, на підставі якого позивачем здійснювались підрядні роботи з капітального ремонту підходів до шляхопроводу по вул. Левандівській у м. Львові, що підтверджується відповідним Актом приймання виконаних підрядних робіт. Позивач вказує, що відповідач, всупереч взятим на себе зобовязанням, оплати вартість виконаних робіт у погоджені строки не здійснив. У звязку з цим просить стягнути 39 992,45грн. пені, 23 383,56 грн. інфляційних втрат та 7 975,14 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 13.04.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.05.2011 р. В судовому засіданні 10.05.2011 р. оголошувалась перерва до 24.05.2011 р. Ухвалою суду від 24.05.2011 р. розгляд справи відкладався до 07.06.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, проти позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву на позовну заяву. Зокрема, звернув увагу на положення договору від 02.12.2009 року № 396 к/і, котрими оплату (у т.ч. і відповідальність за несвоєчасне її здійснення) обумовлено наявністю бюджетних коштів; наполягав на відсутності на його рахунках грошової суми, необхідної та достатньої для здійснення оплати; в частині пені вказував на обмеження її розміру обліковою ставкою Національного банку України. З цих підстав у задоволенні позову просить відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

2 грудня 2009 року між відповідачем (за договором Замовник) та позивачем (за договором Підрядник) було укладено Договір про закупівлю № 396 к/і на виконання підрядних робіт з капітального ремонту підходів до шляхопроводу по вул. Левандівській (далі по тексту Договір), у відповідності з яким Замовник доручає, а Підрядник виконує на свій ризик в межах договірної ціни власними і залученими силами та засобами всі передбачені замовленням роботи з капітального ремонту підходів до шляхопроводу по вул. Левандівській (Обєкт), здає в обумовлені строки Замовнику, а Замовник приймає обєкт і здійснює своєчасне і повне фінансування прийнятих робіт в межах коштів, виділених із спеціального фонду міського бюджету м.Львова.

Відповідно до п.п. 2.4., 4.5., 4.11., підп. Б) та В) підп. 5.1.1. п. 5.1. Договору, розрахунки по цьому Договору здійснюються в безготівковому порядку. Форма розрахунківплатіжне доручення. Замовник здійснює щомісячну оплату (проміжні платежі) за виконані роботи у розмірі 95% від договірної ціни в межах наявного бюджетного фінансування на підставі актів (форма КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Оплата виконаних робіт здійснюється в 10-ти денний термін з моменту реєстрації рахунку та реєстру в органах Держказначейства, при наявності бюджетних коштів. Кінцеві розрахунки здійснюються Замовником після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт протягом 14-ти днів після підписання акта приймання Обєкта в експлуатацію та протягом 5-ти днів з моменту реєстрації остаточного рахунку та реєстру на оплату в органах Держказначейства при наявності бюджетних коштів. Замовник зобовязаний: здійснити оплату за виконані роботи та конструктивні елементи шляхом переказування на розрахунковий рахунок Підрядника проміжних платежів відповідно до договірної ціни на підставі належним чином оформлених актів форми КБ-2в та КБ-3 відповідно до ст. 4 Договору; здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи у двотижневий термін з моменту підписання сторонами належним чином оформлених актів форми КБ-2в та КБ-3 при наявності відповідного фінансування з місцевого бюджету.

На виконання умов Договору позивач виконав підрядних робіт на користь відповідача на загальну суму 218 538,00 грн., що стверджується Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року, а також Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на суму 218 538,00 грн., підписаними повноважними представниками позивача та відповідача 21.12.2009 року.

Відповідачем на адресу позивача також було направлено лист від 13.12.2010 року №25-929, з якого слідує, що позивачем вчасно та у повному обсязі виконано роботи за Договором, про що підписано відповідний акт приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх. Договір підряду, відповідно до цієї статті, укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

У відповідності з ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як стверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем (зокрема підтверджується підписаним без жодних застережень Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та листом від 13.12.2010 року № 25-929), позивач взяті на себе зобовязання по Договору виконав належним чином та у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2011 року у справі №23/158, так і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2011року у справі № 23/158, якою рішення господарського суду першої інстанції від 17.01.2011 року залишено без змін, спростовуються доводи відповідача про відсутність чи ненадходження на його рахунки у грудні 2009 року бюджетних коштів.

Також, як вбачається з листа Головного управління Державного казначейства України у Львівській області від 13.01.2011 року № 9.2-11/248, у грудні 2009 року на спеціальний реєстраційний рахунок № 35420007008663, відкритий за КТКВ 170703 «Видатки на проведення робіт, повязаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг»Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради надішли кошти у сумі 1455 000 грн. 00 коп. На момент завершення 2009 бюджетного року залишок коштів на реєстраційному рахунку № 35415012008663, відкритому за КТКВ 170703 «Видатки на проведення робіт, повязаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг»Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, склав 47 510 грн. 10 коп., який було повернуто на видатковий рахунок міського бюджету м. Львова.

З огляду на наведене, суд критично оцінює та вважає безпідставними покликання відповідача на відсутність коштів, необхідних та достатніх для здійснення оплати за виконані згідно з Договором роботи.

24 грудня 2009 року, як це було встановлено в рамках справи № 23/158, рахунок-фактуру від 17.12.2009 року №СФ-0000237 на оплату виконаних позивачем згідно з Договором робіт було зареєстровано відповідачем в органах Державного казначейства України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як стверджується п. 4.11. та підп. В) підп. 5.1.1. п. 5.1. Договору, з урахуванням того, що роботи було виконано у повному обсязі (на суму, що дорівнює ціні Договору), на відповідача покладався обовязок здійснити оплату не пізніше пятого дня з моменту реєстрації остаточного рахунку та реєстру в органах Держказначейства України (тобто не пізніше 29.12.2009 року) та не пізніше чотирнадцятого дня з моменту підписання сторонами належним чином оформлених актів форми КБ-2в та КБ-3 (тобто не пізніше 04.01.2010 року) при наявності відповідного бюджетного фінансування з місцевого бюджету.

Спираючись на наведене, суд дійшов висновку, що заборгованість, котра виникла на підставі Договору, стала наслідком неналежного виконання Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради взятих на себе договірних зобовязань, оскільки могла та повинна була бути погашена до закінчення 2009 фінансового року.

Згідно з п. 12.7. Договору, за порушення терміну оплати робіт, за умови наявного фінансування, Замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% вартості робіт за кожен день протермінування оплати.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності з ч. 2 ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України).

Як вбачається з ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Переглядаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2008 року зі справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-3/4423-2007, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України зазначила у своїй постанові від 20.05.2008 року, що відносно господарських договорів спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який уведено в дію з 01.01.2004 року, а положення законів повинні застосовуватись з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше. Відтак, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України визначила пріоритет Цивільного кодексу України над законом, який був прийнятий до прийняття цього кодексу.

Статтею 111-28 ГПК України визначено, що рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (що мало місце у справі №2-3/4423-2007, за результатами якої Верховним Судом України прийнято постанову від 20.05.2008 року), є обовязковим для всіх судів України.

За таких обставин, пріоритетним у спірних правовідносинах стосовно виконання Договору від 02.12.2009 року № 396 к/і на виконання підрядних робіт з капітального ремонту підходів до шляхопроводу по вул. Левандівській є положення Цивільного кодексу України, який було прийнято після прийняття Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань». Аналогічна правова позиція в частині пріоритету норм викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року у справі №32/215 (2010).

За даних умов, суд вважає такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача пені за ставкою, погодженою у Договорі, у розмірі 39 992,45 грн.

Як слідує з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, підлягають до задоволення і позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 7 975,14 грн. та інфляційних втрат на суму 23 383,56 грн.

Щодо заперечень відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву, то такі є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи, чинному законодавству України та не спростовують вимог, заявлених позивачем.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 4, 6, 551, 610, 611, 625, 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 231, 318 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів, пл. Ринок, 1(р/р 35420007008663 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 34814670) на користь Відкритого акціонерного товариства «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 65», м. Львів, пр. В. Чорновола, 63 (р/р 260093011095 у філії Львівське обласне управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 325796, код ЄДРПОУ 03448630) 39992 грн., 45 коп. пені, 23383 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 7975 грн. 14 коп. 3% річних, 713 грн. 51 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.06.2011 р.