Рішення № 16466865, 16.06.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.06.11 р. Справа № 31/49пн

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Новікової В.Р.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою фізичної особи підприємця ОСОБА_1 в особі ліквідатора Китаєвої С.А., м. Донецьк до відповідача Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії Приватного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”

третя особа Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4

про зобовязання відповідача подати нотаріусу, яким була накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 для зняття заборони на відчуження вказаного майна, що належить на праві власності ОСОБА_1

В присутності представників сторін:

від позивача: Китаєва С.А. ліквідатор

від відповідача: Тімошина О.В..

третя особа: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк в особі ліквідатора Китаєвої Світлани Анатоліївни, м. Донецьк звернулась із позовом до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії Приватного акціонерного товариства Укрсоцбанк про зобовязання відповідача подати нотаріусу, яким була накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 для зняття заборони на відчуження вказаного майна, що належить на праві власності ОСОБА_1

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення у відношенні нього справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, у звязку з чим скасовується арешт чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута. Своєю бездіяльністю відповідач створює перепони у проведенні процедури ліквідації.

Відповідач ПАТ „Укрсоцбанк” надав відзив на позов, в якому зазначає, що позовну заяву подано з порушенням правових норм, тому вона не підлягає задоволенню. Відповідач наголошує, що норми Закону України „Про іпотеку” не містять такої підстави припинення іпотеки як визнання боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. провадження по справі 31/49пн було зупинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. провадження по справі 31/49пн було поновлено

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.05.2011р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріусу ОСОБА_4

Третя особа письмових пояснень по справі не надала, в судові засідання не являлась.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.

30.01.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, буд. № 80 „а”, кв. № 3 . Вказаний договір був укладений в забезпечення зобовязань за генеральним договором № 28/65с-8 від 30.01.2008р. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі майна до припинення дії договору іпотеки.

08.07.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний договір був укладений в забезпечення зобовязань за генеральним договором № 28/97с-8 від 08.07.2008р. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі майна до припинення дії договору іпотеки.

Постановою Господарського суду Донецької області від 13.10.2010р. боржник фізична особа-підприємець ОСОБА_1 визнаний банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура.

Позивач вважає, що оскільки він визнаний банкрутом як підприємець, то всі арешти та заборони стосовно його майна припиняються. Ліквідатор звертався до відповідача з цим питанням, однак заборона не була знята, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна. Оскільки наявність заборони на відчуження перешкоджає здійсненню ліквідаційної процедури, позивач просить суд зобовязати відповідача надати нотаріусу необхідні документи для зняття заборони на відчуження зазначеного майна.

За приписами статті 1, 21 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також фізичні особи-підприємці.

Стаття 50 ЦК України передбачає право фізичної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 52 ЦК та ч. 2 ст. 128 ГК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Статтею 320 ЦК України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” № 16545030 від 06.11.2007 р.

Право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” № 11090893 від 30.06.2006 р.

Постановою господарського суду Донецької області у справі №45/270Б від 13.10.10р. позивач як приватний підприємець визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатор арбітражний керуючий Китаєва С.А..

Пунктом 2 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-XII (зі змінами та доповненнями) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

У господарських відносинах фізичні особи - підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.

Частиною 2 ст. 128 ГК та ст. 52 ЦК України передбачено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Статтею 320 ЦК України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Господарський суд вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має відокремлене майно для здійснення саме підприємницької діяльності та чинне законодавство не розмежовує майно фізичної особи від його майна як фізичної особи-підприємця.

Згідно п.2 ст.47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-XII (зі змінами та доповненнями) кредитори, вимоги яких пов'язані із зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, кредитори, які мають вимоги щодо стягнення аліментів, а також інші вимоги особистого характеру, мають право заявити свої вимоги в процесі провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно боржника у справі прийнята постанова про визнання його банкрутом та здійснюється ліквідаційна процедура.

Згідно ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача.

Наявність у Державному реєстрі цього запису обумовлює порушення прав позивача, як боржника, на належне виконання зобовязань в порядку, визначеному Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (тобто, без отримання згоди відповідача за правилами ст. 9 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”).

Відповідно до ст. 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Згідно ст. 44 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Таким чином ПАТ „Укрсоцбанк” є єдиний належний субєкт подання заяви про вилучення обтяження нерухомого майна на адресу нотаріуса, яким був посвідчений договір іпотеки і на якого чинним законодавством покладено обовязок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення обтяження шляхом подання заяви про припинення обтяження для подальшого вилучення відповідного запису з Державного реєстру.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.22, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк в особі ліквідатора Китаєвої Світлани Анатоліївни, м. до Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії Приватного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, третя особа Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4

про зобовязання відповідача подати нотаріусу, яким була накладена заборона на відчуження квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2 для зняття заборони на відчуження вказаного майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 задовольнити.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії Приватного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” ( 83144, м. Донецьк вул. Рози Люксембург, 63, ідентифікаційний код 00039019) надати нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 (вул. 50-річчя СРСР, 139 кв. 61, м. Донецьк, 83100) заяви про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 для виключення запису з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна від 30.01.2008р. №6486555; квартири АДРЕСА_2 для виключення запису з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна від 08.07.2008р. №7525145.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії Приватного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” ( 83144, м. Донецьк вул. Рози Люксембург, 63, ідентифікаційний код 00039019) на користь ОСОБА_1 в особі ліквідатора Китаєвої С.А. (АДРЕСА_3) витрати з державного мита в сумі 85грн. та 236грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ушенко Л.В.

Повний текст складений та підписаний 21 червня 2011 року