Постанова № 16461151, 25.05.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 5023/277/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б.М.,

суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є.

розглянувши

касаційну скаргуГр. ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року у справі№ 5023/277/11 за заявоюОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. доКредитної спілки "Слобода-кредит" про Визнання банкрутом

За участю представників сторін: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 лютого 2011 року (суддя Кононова О.В.) по справі №5023/277/11 зобов'язано кредитора ФО ОСОБА_1, м. Харків в десятиденний строк з дня прийняття даної Ухвали опублікувати в офіційному печатному органі України газеті "Голос України" або "Урядовий кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство Боржника Кредитної спілки "Слобода кредит", м. Харків із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна. Докази подання оголошення зобов'язано надати суду в триденний строк після його публікації. Встановлено, що розмір безспірних вимог ФО ОСОБА_1. до кредитної спілки "Слобода кредит" складає 165 240,13 грн.; розмір безспірних вимог ФО ОСОБА_2. до кредитної спілки "Слобода кредит" складає 110 904,00 грн.; розмір безспірних вимог ОСОБА_3 до кредитної спілки "Слобода кредит" складає 24 333,69 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна божника арбітражного керуючого Дерев'янка Дмитра Володимировича, ліцензія серії НОМЕР_1 від 18 травня 2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1. Зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника розглянути в 30-денний строк з моменту публікації оголошення заявлені вимоги кредиторів. За наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядника майна зобов'язано повідомляти письмово кредиторів і господарський суд. Після розгляду заявлених вимог кредиторів розпорядника майна зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів, до якого також внести відомості зазначені в даній ухвалі. Не пізніше ніж на п'ятий день після спливу строку для подачі вимог кредиторів, зобов'язано надати суду складений і підписаний керівником підприємства боржника та розпорядником майна реєстр вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна до попереднього засідання здійснити аналіз фінансового становища, інвестиційного положення та положення підприємства на товарному ринку. Попереднє засідання господарського суду ухвалено призначити на 30 березня 2011 року. Збори кредиторів призначено на 08 квітня 2011 року. Розпорядника майна зобов'язано письмово повідомити кредиторів про місце та час проведення зборів кредиторів. Докази повідомлення надати суду.

21 березня 2011 року Харківським апеляційним господарським судом (головуючий Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.) було винесено постанову, якою Апеляційну скаргу боржника (кредитна спілка "Слобода кредит") задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року по справі № 5023/277/11 скасовано. Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року по справі № 5023/277/11 кредитори подали до Вищого господарського суду України - касаційну скаргу, в якій просять скасувати постанову апеляційної інстанції, та передати справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням, апеляційною інстанцією, норм процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, як це передбачено ст. 2 ГПК України.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Загальні підстави порушення провадження у справі про банкрутство передбачено статтею 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:

-вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;

-боржником пропущено мінімальний тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);

-сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону, до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника та, за наявності підстав, передбачених статтю 40 цього Закону, виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство.

Отже у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог.

За змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність, як це передбачено п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15.

Судом першої інстанції та з чим погодився суд апеляційної інстанії, встановлено, що загальна сума безспірних вимог кредитора складає 300 477,82 грн., що підтверджується рішеннями Московського районного суду м. Харкова від 18.06.2010 року по справі № 2-9745/10; від 18.06.2010 року по справі № 2-9995/10, від 31.05.2010 року по справі № 2-9257/10, виконавчими листами від 08.07.2010 року, від 04.08.2010 року, від 25.06.2010 року та постановами про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2010 року, від 19.08.2010 року та від 27.07.2010 року.

З моменту відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, кошти з боржника не стягнуті.

На підставі вищезазначеного суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги кредиторів по стягненню заборгованості з Кредитної спілки "Слобода-кредит" є підтвердженими виконавчими документами та в розумінні вимог закону є безспірними. А також дійшов висновку про те, що боржник неспроможний більше трьох місяців виконати свої грошові зобов'язання перед кредитором, тому вимоги кредитора суд вважає обґрунтованим та підтвердженим документально.

Однак суд апеляційної інстанції з даними висновками суду першої інстанції не погодився, так як зазначив в своїй постанові суд першої інстанції при вирішенні справи не розглянув можливість задоволення вимог кредиторів у процедурі примусового стягнення заборгованості за виконавчими документами в подальшому за рахунок майнових коштів, що знаходяться на арештованих банківських рахунках та майнових актив, які можуть бути виявлені при належному здійсненні держвиконавцем заходів примусового виконання виконавчих листів.

Відповідно до вимог закону порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. А відлік тримісячного терміну починається з дати відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів дійшла висновку, що твердження суду апеляційної інстанції про неналежне з'ясування всіх обставин справи судом першої інстанціє є неправомірним, оскільки в підготовчому судовому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), який ініціював порушення справи про банкрутство, та безспірність цих вимог, в той час як суд апеляційної інстанції фактично посилається на незясування судом першої інстанції належності виконання обов'язків держвиконавця.

Таким чином, господарський суд першої інстанції, дійшов до правильного висновку, щодо обґрунтованість підстав для продовження подальшого провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Слобода-кредит".

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 01.02.2011 року у справі № 5023/277/11 постановлена у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для її скасування не вбачається, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року у справі 5023/277/11 підлягає скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1117, 1119 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Гр. ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 у справі № 5023/277/11 задовольнити.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.2011 року скасувати, а ухвалу господарського суду Харківської області від01.02.2011 року у справі № 5023/277/11 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич