Рішення № 16285235, 18.04.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2011 р. Справа № 42/261-10

вх. № 6904/1-42

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ

до ТОВ фірма "Пранк", м. Херсон

про стягнення 122 033 181,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "ВТБ Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ фірма "Пранк", про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 173-Ю від 17.04.2008р. у загальній сумі 122033181,94 грн., в т.ч. :

- 83 000 000,00 грн. - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 20 220 164,38 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією);

- 8 530 808,22 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту (кредитної лінії);

- 1 650 981,09 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом;

- 1 807 808,22 грн. - три проценти річних, нараховані у зв'язку із порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту (кредитної лінії);

- 369 353,67 грн. - три проценти річних, нараховані на суму прострочених процентів як плати за кредит (кредитну лінію);

- 5 478 000,00 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку із порушенням строку сплати кредиту;

- 976 066,36 грн. - інфляційні втрати, нараховані у зв'язку із порушенням зобов'язань щодо сплати процентів.

Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені.

Згідно долученого позивачем до справи витягу з ЄДР відповідач змінив свою адресу місцезнаходження на наступну: 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе,25.

Відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідно до роз’яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з’ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній”і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

17 квітня 2008 р., між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (надалі - Позивач, Банк), правонаступником якого є ПАТ ВТБ Банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Пранк» (надалі - Позичальник, Відповідач) укладено договір про відкриття кредитної лінії №173-Ю (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, пунктом 1.1. Кредитного договору зазначено, що Банк надає Позичальнику грошові кошти шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору максимальний загальний ліміт встановлений на рівні -83 000 000,00 грн. (вісімдесят три мільйони).

Пунктом 1.1.3. Договору визначено строк кредитування - по 16.10.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов договору Позичальник зобов'язувався своєчасно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти (п.5.1. Договору).

Кредитним договором та додатковими угодами №1,№2 до Кредитного договору встановлено плату за користуванням кредитом у розмірі 17% річних, з 01.07.2008 р. у розмірі 18% річних, з 01.10.2008 р. у розмірі 19,5% річних.

Розділом 3 Договору встановлено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно з 25 числа по останній робочій день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів. Відсотки розраховуються виходячи з 365(366) календарних днів в році.

Проценти за користування кредитною лінією сплачуються Позичальником щомісячно з 25 числа кожного місяця по останній робочий день кожного місяця, (п.3.3. Договору).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кореспондуючу норму містить стаття 629 ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Позичальнику грошових коштів (кредиту) шляхом перерахування кредитних коштів в сумі - 83 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, копії яких долучено до справи, а саме:

- 17.04.2009 р. транш у розмірі - 28 000 000,00 грн. - меморіальний ордер ТR. 11353.1;

- 18.04.2009 р. транш у розмірі - 13 500 000,00 грн. - меморіальний ордер ТR. 11353.1;

- 18.04.2009 р. транш у розмірі - 21 000 000,00 грн. - меморіальний ордер ТR.11353.2;

- 18.04.2009 р. транш у розмірі - 20 500 000,00 грн. - меморіальний ордер ТR.11353.3;

Однак, Позичальник, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, а саме: порушив строк повернення Кредиту.

Станом на 08.07.2010 р. заборгованість по кредиту становить - 83 000 000,00 грн..

Заборгованість позичальника перед позивачем по процентам за користування кредитом за період з березня 2009 р. по червень 2010 року становить - 20 220 164,38 грн. згідно доданого позивачем розрахунку.

Ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.

Так, відповідно до п. 8.1. Договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з погашення Кредиту та/або інших платежів згідно умов Договору більше трьох банківських днів, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Керуючись вказаними положеннями ЦК України, умовами Договору про відкриття кредитної лінії, а також враховуючи положення п. 6 ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України, позивач нарахував позичальнику пеню на суму прострочених грошових зобов'язань - суми кредиту (кредитної лінії) та плати за його користування.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який долучений до справи

- пеня за порушення строків повернення кредиту, нарахована за період з 17.10.2009 р. по 08.07.2010 р. становить - 8 530 808,22 грн.;

- пеня за порушення строків сплати плати за користування кредитом, нарахована за період з 01.04.2009 р. по 08.07.2010 р. становить - 1 650 981,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищевказаного позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних витрат на суми простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом, згідно якого:

- три проценти річних, нараховані за порушення строку повернення кредиту за період з 17.10.2009 р. по 08.07.2010 року становлять - 1 807 808,22 грн.;

- три проценти річних, нараховані за порушення строків сплати плати за користування кредитом за період з 01.04.2009 р. по 08.07.2010 року становлять - 369 353,67 грн.;

- інфляційні втрати, нараховані у зв'язку із порушенням строку сплати кредиту за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року становлять - 5 478 000,00 грн.;

- інфляційні втрати, нараховані в зв'язку з порушенням зобов'язань щодо сплати процентів, за період з травня 2009 р. по квітень 2010 року становлять - 976 066,36 грн..

Таким чином, загальна сума боргу позичальника перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором станом на 08.07.2010 р. становить 122 033 181,94 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1,12,22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Пранк" (73034, Херсонська обл., м. Херсон, Миколаївське шосе, 25, код 23468734) на користь Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26, код 14359319) 83 000 000,00 грн. основного боргу, 20 220 164,38 грн. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом, 8 530 808,22 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 1 650 981,09 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 1 807 808,22 грн. 3% річних у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту, 369 353,67 грн. 3% річних нарахованих на суму прострочених процентів як плати за кредит, 5 478 000,00 грн. інфляційних втрат нарахованих у зв'язку із порушенням строку сплати кредиту, 976 066,36 грн. інфляційних втрат нарахованих у зв'язку з із порушенням зобов'язань щодо сплати процентів, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Прохоров С.А.

рішення підписано судом 20.04.2011 року.