Ухвала суду № 16226418, 24.05.2011, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 22-ц/0790/1194/11

У Х В А Л А

24.05.2011 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Власова С.О. ,

суддів Дроботі В.В., Мацунича М.В.,

при секретарі Коновчук Т.В.,

з участю: заявника - ОСОБА_1, його представника- ОСОБА_2,

головного державного виконавця -Грицищука М.П.,

представника ЗОФ «Аваль» - Захаркевича О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від

3 лютого 2011 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на протиправні дії головного державного виконавця міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Грицищука М.П., -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання неправомірними дій міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції з примусового виконання виконавчого листа

№ 1-223 від 19 травня 2000 року виданого Ужгородським міським судом по кримінальній про стягнення з ОСОБА_1 суми 131303,96 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредиту.

Скаржник зазначав, що стягувач АППБ «Аваль» припинив своє існування, правонаступника в нього немає, тому державна виконавча служба не може проводити виконавчі дії по стягненню боргу.

Посилаючись на зазначені обставини, скаржник просив зупинити виконавче провадження про стягнення боргу \а.с.2\.

У листопаді 2009 року ОСОБА_1 уточнив свої вимоги та просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Грицищука М.П.

На його думку протиправні дії державного виконавця полягають у тому, що строк предявлення виконавчого листа до примусового виконання сплив, стягувач припинив своє існування, а неліквідний борг скаржника перед банком ЗОФ «Аваль» списаний.

Посилаючись на зазначені обставини та на Закон України «Про виконавче провадження» скаржник просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Грицищука М.П. з примусового виконання виконавчого листа № 1-223 від 19.04. 2000 р. та закрити виконавче провадження, а також скасувати постанови держвиконавця про накладення арешту на майно боржника \а.с.16-18\.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено за недоведеністю вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Ужгородського міськрайонного

суду від 03 лютого 2011 року скасувати і постановити нову, якою задовольнити його

вимоги з мотивів, які наведені ним у його скарзі на дії державного виконавця.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали цивільної справи та долучені до них в апеляційному суді додаткові документи, оглянувши виконавче провадження № 12-1\11 та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Є доведеним, що за вироком Ужгородського міського суду у кримінальній справі виданий виконавчий лист за № 1-223 від 19.04.2000 року про стягнення із засудженого ОСОБА_1 на користь АППБ «Аваль» 131303,96 грн. в рахунок погашення заборгованості по кредиту.

Виконавчий лист судом був направлений відділу державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції для виконання \а.с.9\.

6.02.2003 року державний виконавець Ужгородського міського управління юстиції Приходько Е.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1-223 \а.с.10\.

18.01.2005 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Бачинський Я.Р. виніс постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 \а.с.11\.

Отже, як правильно встановив суд першої інстанції, державним виконавцем в порядку ст.ст.3,18, 24,50 Закону України «Про виконавче провадження» обґрунтовано винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, оскільки боржником борг не був погашений.

Щодо доводів скарги ОСОБА_1 про те, що стягувач АППБ «Аваль» перестав існувати то такі є надуманими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Зібраними по справі доказами стверджено, що протоколом загальних зборів АППБ за № 3б-36 від 21.04.2006 р. прийнято рішення про зміну найменування цього банку на ВАТ «Раффайзен Банк Аваль».

Дана обставина стверджується витягом із Статуту ( п.1.4) ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» \а.с.41-44\.

Судом встановлено, що ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 14305909 АППБ «Аваль» не змінювався і такий залишився в нього після зміни своєї назви на ВАТ «Раффайзен Банк Аваль».

Дана обставина стверджується довідками з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) \а.с.41-44,58,60\.

Закарпатський обласний філіал АППБ «Аваль» на користь якого суд стягнув з скаржника грошові кошти мав ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 22090417 \а.с.59\ і такий самий ідентифікаційний код після зміни назви залишився у Закарпатської обласної дирекції ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» \ а.с.61\.

Отже, стягувач АППБ «Аваль» не був ліквідований, а лише змінив назву на ВАТ «Раффайзен Банк Аваль», тому останній є правонаступником за всіма правами та обовязками АППБ «Аваль», що зазначено у пункті 1.4 статуту ВАТ «Раффайзен Банк Аваль» \а.с.41-44\.

Щодо посилань скаржника на списану з нього заборгованість то це не відповідає дійсності, оскільки згідно листа ПАТ «Раффайзен Банк Аваль » від 20.05.2011 р. № с07-114-1\11-2295 така заборгованість банком була списана лише з балансового обліку та переведена на позабалансовий облік у період 2000-2003 рр., що не є підставою припинення зобовязань боржника за кредитним договором.

Відповідно до пункту 8 Постанови Правління Національного банку України № 424 від 13.09.2010 р. ( зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 998\1893) списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника.

Банк у період відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Спливу строку предявлення виконавчого листа до виконання не встановлено

Отже, державний виконавець правомірно проводить виконавчі дії по поверненню боргу стягувачу.

З огляду на вищенаведене колегія вважає, що ухвалене по справі судове рішення

є законним та обґрунтованим, тому залишає його без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.1 ,313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: