Ухвала суду № 16096057, 11.05.2011, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

11.05.2011 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів Крегула М.М. (головуючого), Вотьканича Ф.А., Мишинчук Н.С.,

з участю прокурора - Завальського О.Я.,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

адвоката ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Виноградівського району на вирок Виноградівського районного суду від 06 січня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, без освіти, українка, громадянка України, раніше несудима, має на утриманні одну малолітню дитину засуджена за ч.2 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець с.Онок Виноградівського району, українець, громадянин України, без освіти, одружений, на утриманні одна малолітня дитина, в порядку ст.89 КК України не судимий засуджений за ч.3 ст.296 КК України на чотири роки позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та мешканець с.Онок Виноградівського району, українець, громадянин України, без освіти, одружений, на утриманні четверо малолітніх дітей, в порядку ст.89 КК України не судимий засуджений за ч.3 ст.296 КК України на чотири роки позбавлення волі..

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на два роки, а ОСОБА_3 - іспитовим строком на один рік. На них покладено обов'язки відповідно до вимог ст. 76 КК України.

В солідарному порядку з них стягнуто 4500 грн. матеріальної шкоди на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та 1338 грн. 64 коп. судових витрат.

Вироком Виноградівського районного суду від 06 січня 2011 року ОСОБА_3 визнана винною і засуджена за те, що 06 квітня 2010 року близько 21 год. 30 хв. біля магазину «АВС» по вул.Шевченка в с.Онок Виноградівського району, умисно, з метою заволодіння чужим майном підійшла до ОСОБА_7 та схопивши її за волосся, застосовуючи насильство , яке не є небезпечним для життя чи здоровя, відкрито зірвала з шиї ОСОБА_7 золотий ланцюжок з підвіскою, чим спричинила останній матеріальну шкоду на загальну суму 2568 грн.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за те, 06 квітня 2010 року близько 21 год. 30 хв. біля магазину «АВС» по вул.Шевченка в с.Онок Виноградівського району, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нанесли кожен по декілька ударів кулаками по обличчю ОСОБА_9, від яких останній впав на землю, де ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжили наносити удари потерпілому по різним частинам тіла. На вимогу ОСОБА_7 зупинитись не реагували, а нанесли їй декілька ударів руками по обличчю, позбавляючи її можливості припинити їх хуліганській дії. В результаті чого було тимчасово припинено рух транспорту по вулиці, пошкоджено одяг ОСОБА_9, чим завдано матеріальної шкоди останньому на загальну суму 1800 грн. та спричинені легкі тілесні ушкодження.

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини та правильність кваліфікації дій винних , просить вирок суду скасувати, постановити свій вирок з призначенням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 більш суворого покарання. Посилається на те, що призначене засудженим покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особам засуджених. Вважає, що судом не взято до уваги те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинили умисні, тяжкі злочини.

Заслухавши доповідача, промову прокурора, який підтримав доводи апеляції помічника прокурора Виноградівського району, але просив вирок скасувати, а справу щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд, пояснення засуджених , які просили вирок суду щодо них залишити без змін та надали докази повного відшкодування ними матеріальної та моральної шкоди, завданої потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9, дослідивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає , виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися, не перевіряються.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що судом першої інстанції дотримані, передбачені ст.299 КПК України положення, безпосередньо допитані підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повністю визнали вину і розкаялись у вчиненому, досліджено докази, які стосуються даних про особи підсудних, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, дано їм належну оцінку. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч.3 ст.296 КК України, за обставин зазначених у вироку є обґрунтованими і їх дії кваліфіковано правильно, які також ніким не оспорюються.

При призначенні міри покарання, суд першої інстанції врахував як ступінь тяжкості вчинених злочинів, так і помякшуючі відповідальність обставини та дані, що характеризують винних осіб, їх характеристики, відсутність судимостей, розкаяння у вчиненому, сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування заподіяної шкоди, наявність на утриманні у кожного з підсудних малолітніх дітей, а у ОСОБА_5 четверо дітей.

Із заяви та розписки потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7, поданих апеляційному суду видно, що засудженими повністю відшкодовано шкоду завдану злочином і потерпілі претензій до них не мають. Наведене свідчить про бажання засуджених стати на шлях виправлення і відповідно дає підстави вважати, що як особи вони не представляють підвищену небезпечність для суспільства, що зменшує ступінь тяжкості і вчинених ними злочинів.

Доводів на спростування цих даних в апеляції немає. Та обставина, що вчинені ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочини є умисними випливає із диспозиції статті, яка передбачає відповідальність за ці злочини, а тому окремо враховуватись не може. Одна лише тяжкість злочину, на яку посилається в апеляції прокурор, без урахування усіх обставин і в їх сукупності, не може бути достатньою підставою для призначення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за цей злочин більш суворого покарання.

При таких даних, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що призначене покарання і звільнення їх від його відбування буде достатнім для виправлення та попередження нових злочинів. Більше того, ОСОБА_3 являється матірю одиначкою.

Разом з тим, із вироку видно, що судом першої інстанції при вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання , помилково враховано як обставину, яка обтяжує відповідальність, вчинення ними злочину у стані алкогольного спяніння. Однак, така обставина не знайшла свого підтвердження матеріалами справи і така , як видно із вироку, не зазначена в фактичних обставинах, які визнано судом доведеними, а тому таке посилання підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку.

Як видно, викладені в апеляції прокурора доводи не дають підстави вважати, що судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 покарання не додержані вимоги ст.65 КК України, або, що звільнення підсудних від відбуття покарання з випробуванням в даному випадку є необґрунтованим і не ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи. Більше того, апеляція прокурора з приводу цього є суперечливою, оскільки мотивувальна частина не відповідає висловленому в ній проханню.

З врахуванням наведеного, апеляція прокурора до задоволення не підлягає.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.93 КПК України, яка передбачає стягнення витрат із кожного з підсудних, залежно від ступіня вини та майнового стану, а не у солідарному порядку, як це зробив суд першої інстанції. Тому в цій частині вирок підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Виноградівського районного суду від 06 січня 2011 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині стягнення судових витрат змінити.

Виключити із мотивувальної частини вироку посилання на таку обтяжуючу покарання обставину, як вчинення злочину у стані алкогольного спяніння та з резолютивної частини - про стягнення судових витрат із засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в солідарному порядку.

Судові витрати в розмірі 1744 грн. 28 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді: