Рішення № 16119350, 09.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

09.06.2011Справа №5002-29/1156-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966 // 95007, м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 1В);

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99012, АДРЕСА_1, ІНН код НОМЕР_1);

Про стягнення 144 268,54 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_3 представник, довіреність №78 від 12.11.2010;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №144/S від 12.02.2008, укладеного між сторонами по справі, в сумі 144 268,54 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави транспортний засіб БАЗ А 079.14, 2008 року випуску, жовтого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі кузова: НОМЕР_3, тип ТЗ-21 стоячих місць автобусу 19 пас. місць. Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу, понесені ним при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 зобовязань по кредитному договору №144/S від 12.02.2008, укладеного між сторонами у справі, внаслідок чого за відповідачами склалася заборгованість по кредиту та пені в розмірі 144 268,54 грн. Оскільки в якості забезпечення виконання власних зобовязань з боку відповідача між сторонами у справі було укладено договір застави транспортного засобу №346-CS від 12.02.2008, та оскільки звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, позивач звернувся до суду із позовом.

Крім того, неналежне виконання відповідачем умов договору дає можливість позивачу нарахувати штрафні санкції у вигляді пені, сума якої заявлена останнім до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28 березня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач у судове засідання 10.05.2011р., за результатими якого оголошено перерву в засіданні в порядку ст. 77 ГПК України, надав документи, витребувані судом в ухвалі господарського суду АР Крим від 12.04.2011р.: довіреність, завірена належним чином, платіжне доручення №105 від 15.04.2011р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на вірний рахунок, витяг з ЄДРПОУ на позивача. Крім того, позивач заявив заяву про повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених за платіжним дорученням від 24.02.2011р. при подачі позову до суду.

Дані документи оглянуті у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

До дня слухання справи 16.05.2011р. від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким останній проти позову заперечує, вважаючи, що позивач не дотримався встановленого законом порядку звернення стягнення на заставне майно, оскільки не повідомив всіх обтяжувачів про початок судового провадження у справі. Також відповідач звертає увагу суду на співмірність заборгованості з вартістю заставного майна, вартість якого значно перевищує суму боргу. Крім того, відповідач надав копію витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна, де згідно запису 11 з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна предмет застави за цим позовом є обєктом обтяження відповідно до договору комісії №05-К/1/08, 1244/08 від 15.08.2008 р., укладеного із ЗАТ «Бориспільський автозавод» .

Відзив на позов та додані документи долучені судом в матеріали справи.

Позивач у судовому засіданні 16.05.2011р. заявив клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.05.2011р. суд продовжив строк вирішення спору в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони.

У судовому засіданні 09.06.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, однак на адресу суду від нього надійшла заява від 09.06.2011р. про визнання позову, згідно з якою відповідач не заперечує проти позовних вимог позивача та просить вимоги банку про стягнення 144268,54грн. задовольнити.

Таким чином, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, однак враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва у судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

12 лютого 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» (далі банк) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі позичальник) укладений кредитний договір №144/S (далі Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору №144/S, банк зобовязується надати позичальнику кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 210235,20грн. з 12.02.2008р. і терміном погашення пл. 10.02.2012р. включно (надалі кредит) на наступні цілі: на придбання автобуса у сумі 189000,00грн. і на оплату страхових платежів у сумі 21235,20грн. зі сплатою у валюті кредиту 16,5% річних за фактичний період користування кредитом (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобовязується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафу, які будуть передбачені умовами цього договору. Для виконання даного договору банк відкриває: позичковий рахунок №НОМЕР_4 (в грн.); рахунок по відсотках №НОМЕР_5 (в грн.).

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено, що видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невідємними частинами цього договору, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника №НОМЕР_6 у банку. Також видача коштів за кредитом відбувається у разі необхідності виконання банком доручення позичальника згідно з п.3.1.3 даного договору.

Розділом 5 кредитного договору №144/S від 12 лютого 2008 року сторони передбачили порядок розрахунків за даним договором.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.1, 3.2.2 даного договору, позичальник сплачує відсотки в розмірі, відповідно із п.1.1 цього договору, які нараховуються до 25 числа кожного місяця фактичного користування кредитом. Відсотки за користування кредитом сплачуються на рахунок з 26 числа, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Пунктом 5.3 кредитного договору, передбачено, що сплата відсотків за даним договором провадиться у валюті кредиту.

Розділом 6 кредитного договору сторони обумовили відповідальність сторін за порушення ними зобовязань за даним договором.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами договору, термінів повернення кредиту, передбачених умовами цього договору, комісій, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 6.2 кредитного договору, передбачена відповідальність позичальника у вигляді сплати штрафу у розмірі 0,07% від суми отриманого кредиту.

12.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» (далі Заставодержатель) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі Заставодавець) укладений договір застави транспортного засобу №346-CS (далі договір застави).

Згідно до пункту 1.1 договору застави, предметом договору є надання заставодавцем в заставу транспортного засобу, опис якого зазначено в п. 6.1 цього договору, в забезпечення виконання зобовязань заставодавця перед заставодержателем, в силу чого заставодержатель має вищий пріоритет (переважне право) в разі невиконання заставодавцем зобовязань, забезпечених заставою, одержати задоволення за рахунок переданого в заставу транспортного засобу переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

Пунктом 1.2 договору застави сторони передбачили, що даним договором забезпечується виконання заставодавцем основного зобовязання по поверненню заставодержателю суми кредиту, сплати процентів за користування ним, неустойки, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені або випливають з основного зобовязання.

На забезпечення виконання власних зобовязань за кредитним договором заставодавець надав в заставу наступний транспортний засіб (предмет застави): марка та модель БАЗ А 079,14 рік випуску 2008р., колір жовтий, шасі НОМЕР_3, тип ТЗ-21 стоячих місць автобусу 19 пас. Місць, реєстраційний номер НОМЕР_2. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 08.02.2008р.

Позивач виконав свої договірні зобовязання та надав відповідачеві суму кредиту, однак, відповідач взяті на себе договірні зобовязання з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії у повному обсязі та в строки, передбачені умовами кредитного договору, не виконав, у зв'язку з чим, станом на 18.02.2011р. за фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_2 утворилась заборгованість за кредитним договором №144/S в розмірі 144268,54грн., з яких 136332,80грн. заборгованість за кредитом,7935,74грн. заборгованість по пені.

17.02.2009р. та 15.01.2010р. банк звернувся до позичальника з вимогами погасити заборгованість у повному обсязі, проте до даного часу вимоги банку не виконані, заборгованість відповідачем перед позивачем не погашена, тому позивач і звернувся з відповідним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору, при порушенні Позичальником будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами договору, термінів повернення кредиту, передбачених умовами цього договору, комісій, Позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, у тому числі з розрахунку, на момент звернення позивача з позовом до суду, станом на 18.02.2011р. за фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 утворилась заборгованість за кредитним договором №144/S в розмірі 144268,54грн., з яких 136332,80грн. заборгованість за кредитом, 7935,74грн. заборгованість по пені.

Як зазначалось раніше, 12.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» і ФОП ОСОБА_2 укладений договір застави транспортного засобу №346-CS.

За умовами договору застави, пунктом 2.1.8 передбачені випадки, у разі виникнення яких заставодержатель має право звернення стягнення на предмет застави.

Так, згідно п. 2.1.8.1. договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Крім того, пунктом 3.3.7 кредитного договору передбачене право банку на дострокове стягнення кредиту, відсотку і комісії в порядку, передбаченому п.п. 3.2.5, 3.3.5, даного договору, а також шляхом звернення стягнення на заставлене майно, за умов, передбачених п. 3.3.2 договору.

Згідно ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати заборгованості в розмірі 144268,54грн., з яких з яких 136332,80грн. заборгованість за кредитом, 7935,74грн. заборгованість по пені.

За вищевикладеними підставами, суд вважає що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» обґрунтовані, підтверджені матералами справи та визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в порядку ч. 2 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99012, АДРЕСА_1, ІНН код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966 // 95007, м. Сімферополь, вул. Першотравнева, 1В) заборгованості в розмірі 144268,54грн., з яких 136332,80грн. заборгованість за кредитом, 7935,74грн. заборгованість з пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави транспортного засобу №346-CS від 12.02.2008р. а саме: марка та модель БАЗ А 079,14 рік випуску 2008р., колір жовтий, шасі НОМЕР_3, тип ТЗ-21 стоячих місць автобусу 19 пас. місць, реєстраційний номер НОМЕР_2. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_7, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 08.02.2008р.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (99012, АДРЕСА_1, ІНН код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна, 28, код ЄДРПОУ 21650966 // 95007, м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 1В) 144,27грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.