Ухвала суду № 16040906, 19.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року справа №2а/0570/1843/2011

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

при секретареві Дровниковій К.В.,

з участю представника позивача Романюка В.А., представника відповідача Крайнюк І.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» та державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі № 2а/0570/1843/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» до державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року, та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» до державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року, та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року задоволений частково: скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6242,00 грн.; скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7803,00 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у вигяді сплати судового збору в сумі 1,7 грн.

Позивачем і відповідачем на вказане рішення суду подані апеляційні скарги.

Відповідач оскаржує постанову суду в частині задоволених позовних вимог і посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що акт перевірки був вручений посадовій особі підприємства 5 січня 2011 року, заперечення до акту надійшли 13 січня 2011 року, відповідь на них направлена 18 січня 2011 року, спірні повідомлення-рішення прийняті 20 січня 2011 року, а на цей час діяв Податковий Кодекс України і тому до платника податків були застосовані його норми, і штрафні санкції застосовані більш мякі ніж по Закону №2181.

Позивач вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволені решти його позовних вимог, тому постанова суду першої інстанції в цій частині постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки на момент проведення господарських операцій ТОВ «Текфорум» було зареєстроване як платник податків. Вважає, що ТОВ «Септіма-Фонд», як учасником господарських правовідносин вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення він не знав та міг знати під час здійснення спірної операції, що державна реєстрація його контрагента в майбутньому буде скасована з моменту реєстрації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги в повному обсязі та дав пояснення, аналогічні, викладеним у апеляційній скарзі, просив судове рішення першої інстанції скасувати та задовольнити позов в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги податкового органу вважав необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги позивача вважала необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а судове рішення першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ухваленим з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги податкового органу підтримала в повному обсязі, вважала, що суд першої інстанції задовольнивши вимоги про скасування податкових-повідомлень рішень в частині застосування штрафних санкцій порушив норми матеріального та процесуального права, а тому постанова суду в цій частині підлягає скасуванню, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СептімаФонд» (далі ТОВ«СептімаФонд») є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00191129. Відповідно до довідки Управління статистики в м. Маріуполі (арк. справи 12.

Позивач перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя (далі ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя), що підтверджується даними акту перевірки (арк. справи 48-54).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» є платником податку на додану вартість з 10 січня 2006 року, що підтверджується копією свідоцтва № 08631772 про реєстрацію платника податку на додану ТОВ «Септіма-Фонд» є платником податку на додану вартість з 10 січня 2006 року (арк. справи 14).

11 липня 2008 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Текфорум» (підрядник) був укладений договір субпідряду (арк. справи 21). Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору підрядник зобовязався виконати роботи щодо здійснення ремонтно-будівельних робіт обєкту Спортивний стадіон «Іллічівець», а замовник зобовязався надати підряднику обєкт, забезпечити будівельним матеріалом або своєчасним фінансуванням, прийняти обєкт після закінчення робіт та в повному обсязі сплатити вартість виконаних робіт. Пунктом 2.2. зазначеного договору обовязок щодо забезпечення підрядника необхідним матеріалом та фінансування придбання такого матеріалу покладений на замовника. Пунктом 5.1. договору загальну вартість робіт визначено згідно із доданими кошторисами на рівні 149806,00 грн. Згідно пункту 6.1. акти приймання передачі виконаних робіт підписуються сторонами не пізніше 3-х днів після отримання замовником від підрядника повідомлення про закінчення робіт.

Згідно акту типової форми КБ-2в № 1 (арк. справи 22-23) позивачем були прийняті виконані підрядником (ТОВ «Текфорум») роботи по ремонту стадіону. Загальна вартість виконаних робіт складає 63500,00 грн., у тому числі ПДВ 10583,33 грн.

Згідно акту типової форми КБ-2в № 2 (арк. справи 24) позивачем були прийняті виконані підрядником (ТОВ «Текфорум») роботи по ремонту стадіону. Загальна вартість виконаних робіт складає 86306,00 грн., у тому числі ПДВ 14384,33 грн.

Здійснення господарських операцій за умовами договору субпідряду від 11 липня 2008 року відображено в податковому обліку позивача наступним чином.

22 вересня 2008 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток за звітний податковий період 9 місяців 2008 року (арк. справи 109-110). Згідно рядку 04.1 зазначеної декларації сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) платника складає 292859,00 грн. Згідно рядку 17 декларації сума податку до сплати складає 8336,00 грн.

До складу валових витрат третього кварталу 2008 року позивачем було включено витрати в сумі 124840,00 грн., повязані зі сплатою виконаних ТОВ «Текфорум» ремонтних робіт на виконання умов договору від 11 липня 2008 року.

19 серпня 2008 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2008 року (арк. справи 34-37). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 32347,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 664 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період липень 2008 року) до складу податкового кредиту липня 2008 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Текфорум» (індивідуальний податковий номер 351509505639) в сумі 10583,33 грн. До складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Текфорум», а саме: № 210701 від 21 липня 2008 року, ПДВ в сумі 6666,67 грн. (арк. справи 39), № 1110701 від 11 липня 2008 року, ПДВ в сумі 3 916,67 грн. (арк. справи 38).

22 вересня 2008 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2008 року (арк. справи 30-31). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 18389,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 947 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2008 року) до складу податкового кредиту серпня 2008 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Текфорум» (індивідуальний податковий номер 351509505639) в сумі 14384,33 грн. До складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем було включено суму сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Текфорум», а саме: № 180808 від 18 серпня 2008 року, ПДВ в сумі 9 166,67 грн. (арк. справи 40), № 190802 від 19 серпня 2008 року, ПДВ в сумі 2 717,67 грн. (арк. справи 41) та № 190803 від 19 серпня 2008 року, ПДВ в сумі 2 500,00 грн. (арк. справи 42).

Протягом липня - серпня 2008 року на виконання прийнятих зобовязань щодо сплати виконаних робіт, позивачем були перераховані кошти в сумі 149806,00 грн. на користь ТОВ «Текфорум», що підтверджується платіжними дорученнями № 164, 165 від 19 серпня 2008 року, № 163 від 18 серпня 2008 року, № 135 від 21 липня 2008 року та № 130 від 14 липня 2008 року (арк. справи 43-47).

В період з 20 грудня 2010 року по 27 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією в Іллічівському районі було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Септима-Фонд» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, що мала правові відносини із платником податків ТОВ «Текфорум» за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 682/23-1/31317334 від 27 грудня 2010 року.

20 січня 2011 року на підставі висновків, викладених в акті № 682/23-1/31317334 від 27 грудня 2010 року про порушення позивачем пункту 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та статті 123 Податкового кодексу України, підпункту 7.4.1. та підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією в Іллічівському районі м. Маріуполя було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052301/0 (арк. справи 62), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 24967,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 6242,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0 (арк. справи 63), яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 31210,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями 7803,00 грн.

Підставами для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року стали висновки, викладені в акті перевірки щодо завищення позивачем валових витрат у 3-му кварталі 2008 року в сумі 124838,00 грн., та завищення суми податкового кредиту у липні 2008 року на 10583,00 грн. та серпні 2008 року на суму 14384,00 грн. внаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій, які фактично не відбувалися.

В акті перевірки № 682/23-1/31317334 від 27 грудня 2010 року зазначено, що через відображення в податковому обліку позивача наслідків здійснення господарських операцій за умовами договору, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Текфорум», відносно якого Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову від 03 липня 2009 року у справі № 2а-10363/09/0570, якою визнано недійсним запис пор проведення державної реєстрації з моменту реєстрації з 15 травня 2007 року та визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, видане Державною податковою інспекцією в Калінінському районі м. Донецька з 22 травня 2007 року, позивачем безпідставно було відображено в податковому обліку наслідки виконання господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, здійснення господарських операцій на підставі умов укладеного договору від 11 липня 2008 року супроводжувалося складенням первинних документів Актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в. За дослідження в судовому засіданні первинних документів, на підставі яких позивачем до складу валових витрат у 3-му кварталі 2008 року віднесено 124840,00 грн., встановлено, що всі ці документи підписано директором ТОВ «Текфорум» - ОСОБА_4

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-10363/09/0570 від 3 липня 2009 року визнаний недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Текфорум» через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути, з моменту реєстрації тобто з 15 травня 2007 року і визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 10004202, видане ТОВ «Текфорум» з 22 травня 2007 року. Зазначеною постановою встановлений факт незаконної реєстрації ТОВ «Текфорум», а також те, що директор підприємства ОСОБА_4 ніяких документів податкового та бухгалтерського обліку не підписував, до діяльності ТОВ «Текфорум» відношення не має.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційних скарг і дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи знайшли своє повне підтвердження в ході апеляційного перегляду справи та не є спірними.

Спірним у справі є правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0000052301/0 від 20 січня 2010 року та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року, оскільки на думку позивача, вони прийняті на висновках акту перевірки, які не відповідають дійсності.

Порядок визначення суми валових витрат звітного податкового періоду визначений статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття субєктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року за № 166 дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.

Відповідно до вимог пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29 березня у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції відповідно до ч.1 ст.72 КАС України врахував обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-10363/09/0570 від 3 липня 2009 року і дійшов до правильного висновку про те, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати 2008 року є такими, що оформленими із порушенням вимог чинного законодавства через відсутність в них підпису уповноваженої особи та, відповідно про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат 3-го кварталу 2009 року витрати в сумі 124840,00 грн.

Податковий кредит звітних податкових періодів липня та серпня 2008 року формувався на підставі виданих ТОВ «Текфорум» податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 того ж Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-10363/09/0570 від 3 липня 2009 року встановлено, що реєстрація ТОВ «Текфорум» платником податку на додану вартість відбулася з порушенням вимог закону, а тому вона є незаконною з моменту її вчинення.

Враховуючи, встановлені Донецьким окружним адміністративним судом у постанові від 3 липня 2009 року обставини, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку висновку про правомірність висновків податкової інспекції про завищення позивачем валових витрат звітного періоду 3-го кварталу 2008 року на 124840,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 31210,00 грн. та завищення суми податкового кредиту у липні та серпні 2008 року на 24968,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 24968,00 грн. в зазначених періодах. Отже, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року є правомірними в частині донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток в сумі 31210,00 та податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 24968,00 грн.

Щодо доводів податкового органу про правомірність застосування штрафних ( фінансових) санкцій, то колегія суддів з врахуванням ст.58 Конституції України, офіційного тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), стаття 11 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв до 01 січня 2011 року погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно нарахував штрафні (фінансові) санкції за виявлені порушення податкового законодавства на підставі положень Податкового кодексу України, оскільки порушення, які стали наслідком застосування штрафних (фінансових) санкцій мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що спір вирішений вірно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 24 травня 2011 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» та державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Септіма-Фонд» до державної податкової інспекції в Іллічівському районі м. Маріуполя про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301/0 від 20 січня 2011 року, та № 0000062301/0 від 20 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

СуддіМ.М. Гімон

О.В. Карпушова