Ухвала суду № 16040810, 26.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року справа №2а/0570/4476/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 11 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4476/2011 за позовом Державного підприємства

«Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.

Донецька про визнання дій неправомірними, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними при винесенні повідомлень № 105661016928093, № 105661016928090, № 105661016928092, № 105661016928091 про перерозподіл сплачених сум з податку на додану вартість та пені; зобовязання внести зміни до картки особового рахунку шляхом повернення утриманої суми пені в розмірі 812,33 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в періоди, за якими судом були надані розстрочки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від від 11.04. 2011 року позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс»,задоволено.

Визнані неправомірними дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

щодо перерозподілу сплачених Державним підприємством «Донецьквантажтранс» коштів в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість та пені без врахування визначеного в платіжних дорученнях від 30.12. 2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 , внаслідок яких були прийняті повідомлення про

перерозподіл сплачених сум на податок на додану вартість та пені від 30 .12. 2010 року № 105661016928093, № 105661016928090, № 10561016928092, № 105661016928091.

Зобовязана Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни до облікової картки шляхом відображення спрямованих в рахунок погашення пені коштів в розмірі 812,33 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість із врахуванням визначеного в платіжних дорученнях від 30.12.2010 року № 9633, 9634, 9635, 9636 призначення платежу.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що положеннями пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення наявного податкового боргу. Зазначена норма має імперативний характер та є обовязковою до виконання всіма субєктами правовідносин. З огляду на зазначене, із врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобовязань суми коштів, сплачені позивачем, були направлені на погашення податкового боргу. На підставі положень підпункту 161.1. пункту 16.1. та підпункту 16.3.3 пункту 16.3. статі 16 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем був здійснений перерозподіл сплачених позивачем коштів на кошти, що спрямовується на погашення основного боргу та суму, що спрямовується в рахунок погашення пені на суму погашеного податкового боргу, про що був проінформований позивач за допомогою повідомлень.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Отже, для того, щоб визначити порядок спрямування сплачених платником податків до бюджету коштів у погашення тих чи інших податкових зобовязань орган державної влади повинний мати на це відповідні повноваження, які були б прямо передбачені Законом або іншим нормативно-правовим актом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у податкового органу відсутні такі повноваження на визначення податкових зобовязань (боргу), у погашення яких спрямовуються сплачені платником податків кошти.

Відповідно до частини 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначено, що платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норму матеріального та процесуального права , виходячи з наступного:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» є юридичною особою, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 34828840, обліковується як платник податків у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-5472/09/0570 від 15 .05. 2009 року вимоги Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 328006,00 грн були задоволені. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-5472/09/0570 від 01.06. 2009 року було розстрочено виконання постанови від 15.05. 2009 року на 24 місяці до 15.05. 2011 року рівними щомісячними платежами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22803/09/0570 від 18.12. 2009 року заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 731113,00 грн, були задоволені. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22803/09/0570 від 28 .12. 2009 року було розстрочено виконання постанови від 18.12.2009 року на 36 місяців. Був встановлений наступний порядок стягнення суми податкового боргу: шляхом стягнення сплати заборгованості в сумі 731113,00 грн. рівними частинами по 20308,70 грн. щомісячно протягом 35 місяців та сплати суми у розмірі 20308,50 грн. на 36-й місяць.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22118/09/0570 від 18.12.2009 року заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 404419,00 грн, були задоволені. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року було розстрочено виконання постанови від 18 .12. 2009 року на 36 місяців. Був встановлений наступний порядок стягнення суми податкового боргу: шляхом сплати заборгованості в сумі 404419,00 грн. рівними частинами по 11233,87 грн. щомісячно протягом 35 місяців та сплати суми у розмірі 11233,55 грн. на 36-й місяць.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-8719/10/0570 від 26.05.2010 року заявлені Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька вимоги до Державного підприємства «Донецьквантажтранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 159998,00 грн, були задоволені. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а-8719/10/0570 від 17.06. 2010 року було розстрочено виконання постанови від 26.05. 2010 року на 24 місяці. Був встановлений наступний порядок стягнення суми податкового боргу: з липня 2010 року по травень 2012 року щомісячно в сумі 6666,58 грн., у червні 2012 року в сумі 6666,66 грн.

Платіжним дорученням № 9635 від 30 .12.2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 20308,70 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-22803/09/0570 від 28.12.2009 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928090 від 30.12.2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9635 від 30.12.2010 року, була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 20003,82 грн. та пені в сумі 304,88 грн.

Платіжним дорученням № 9636 від 30.12.2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 6666,58 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-8719/10/0570 від 17 .06. 2010 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928093 від 30 .12.2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9636 від 30.12.2010 року була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 6555,84 грн. та пені в сумі 110,74 грн.

Платіжним дорученням № 9633 від 30.12.2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 13666,92 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-5472/09/0570 від 01.07.2009 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928092 від 30.12.2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9633 від 30.12.2010 року була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 13446,73 грн. та пені в сумі 220,19 грн.

Платіжним дорученням № 9634 від 30.12.2010 року позивачем було сплачено суму коштів у розмірі 11233,87 грн. із визначенням призначення платежу «Сплата розстроченого ПДВ відповідно до рішення № 2а-22118/09/0570 від 28.12.2009 року за грудень 2010 року». Відповідно до повідомлення № 105661016928091 від 30.12.2010 року та даних облікової картки позивача сума коштів, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 9634 від 30.12.2010 року була на підставі підпункту 16.3.3. пункту 16.3. статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направлена в рахунок погашення суми податкового боргу за податковою декларацією за звітний податковий період жовтень 2010 року (№ 9004286163) у розмірі 11057,35 грн. та пені в сумі 176,52 грн.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що з врахуванням застосування порядку календарної черговості погашення податкових зобовязань суми коштів, сплачені позивачем, були правомірно направлені на погашення податкового боргу, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, сплачуючи грошові кошти та визначаючи призначення платежів, реалізує своє право власника грошових коштів на розпорядження ними, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком самостійно змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у звязку з відсутністю у відповідача повноважень перешкоджати праву платника податків самостійно розпоряджатися належними йому коштами при виборі податкових зобовязань, які погашаються зарахування коштів іншим чином, ніж це зазначено позивачем (окрім випадків з розподілом пені) у відповідних платіжних документах, дії відповідача не відповідають вимогам діючого законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що самостійний перерозподіл податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним, а тому оспорювані податкові повідомлення-рішення, прийняті в наслідок дій відповідача, визнаних неправомірними, підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі у м. Донецька, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/4476/2011 за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобовязання внести зміни до картки особового рахунку , залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Шишов