Рішення № 16018423, 30.05.2011, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 2-510/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2011 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Альошиної Н.М.,

при секретарі - Сахненко Н.Ю.,

адвоката - ОСОБА_1,

з участю представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа; ОСОБА_5, про стягнення сум вкладу, прострочених відсотків, пені, втрат від інфляції а також 3% річних від суми боргу,

встановив;

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до Миргородського міськрайонного суду з відповідним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому просила суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»на її користь суму депозитного вкладу у розмірі 84000грн.; суму процентів у розмірі 26174,99грн.; суму пені у розмірі 30072грн.; суму 3% річних від суми боргу у розмірі 4943/34грн.; а також суму втрат від інфляції у розмірі 15456грн., а всього 160.646,33грн. та понесені нею судові витрати.

На обгрунтування позовних вимог зазначала що 14.10.2008р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі начальника Миргородського відділення Полтавської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності, та нею у приміщенні Миргородського відділення Полтавської дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»був укладений Договір на вклад Універсальний №20/02-02/9.

Згідно з п.1.1 Договору вона передала у Договору, а Договору прийняв грошові кошти в гривні на суму 84000грн. строком на 6 місяців. П.1.2 Договору відсоткова ставка по вкладу встановлюється у розмірі 25 річних.

Внесення нею, як Вкладником Банку грошових коштів у сумі 84000 грн. за договором відбулось 14.10.2008р., що підтверджується прибутковим касовим ордером №1 від 14.10.2008р. на суму 84000грн.

Пунктом 3.3.3 Договору передбачено, що за користування грошовими коштами Договору зобовязується нараховувати і сплачувати Вкладнику відсотки у строки та в розмірах, які передбачені умовами цього Договору.

Відсотки по Договору від Банку вона за весь час грошового вкладу не отримувала.

Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Таким чином, вона, як вкладник за договором банківського вкладу відповідно до ст. 1060 ЦК України вправі вимагати повернення її вкладу від Банку в будь-який момент, а банк отримавши від неї відповідну заяву повинен видати вклад у повному обсязі.

У березні 2009 р. вона звернулася до банку з письмовою заявою про повернення суми вкладу і нарахованих відсотків.

Але Банк відмовився повертати їй кошти по вкладу та відсотки, про що свідчить лист від 17.04.2009р. №14/7-3887.

На момент звернення до суду відповідач не повернув їй суму депозитного вкладу та не сплатив прострочені відсотки, чим порушив свої зобовязання.

Згідно з п.4.1 Договору у випадку необґрунтованого неповернення Банком суми вкладу в строк, визначений п.1.1, банк виплачує пеню в розмірі 0,05% від неповернутої суми вкладу за кожен день затримки виплати.

Сума пені станом на 01.04.2011 року складає 30.072грн.

84000х0,05%=42грн. сума пені за один день прострочення.

Кількість днів прострочення станом на 01.04.2011 року становить 716 (з 15.04.2009р. по 01.04.2011р.).

42 х 716 = 30.072грн. загальна сума пені станом на 01.04.2011р.

Станом на 14.04.2009р. Банк повинен був нараховувати відсотки за договором.

Заборгованість відповідача за відсотками за Договору складає 10470,46грн.

Всього за період з 14.10.2008р. по 14.04.2009р. (978,01+ 1725,90+1783,43+1783,43+1610,84+1783,43+805,42=10470,46).

Таким чином, починаючи з 15.04.2009р. Банк повинен був нараховувати їй відсотки вже на підставі ч.1,4 ст. 1061 ЦК України.

-з 30.04.2008р. 12% річних (Постанова НБУ від 21.04.2008р. №107);

- з 15.06.2009р. 11% річних (Постанова НБУ від 12.06.2009р. №343);

- з 12.08.2009р. 10,25% річних (Постанова НБУ від 10.08.2009р. №468);

- з 08.06.2010р. 9,5% річних (Постанова НБУ від 07.06.2010р. №259);

- з 08.07.2010р. 8,5% річних (Постанова НБУ від 07.07.2010р. №320);

- з 10.08.2010р. 7,75% річних (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377).

Загальна сума процентів, що підлягає стягненню з банку на користь позивача станом на 1.04.2011 року складає 2552,47грн. (10470,46+15704,53=26174,99).

Даний обовязок боржника встановлений для всіх випадків неправомірного утримання суми боргу, його неповернення.

Наслідками прострочення боржником грошового зобовязання і є зобовязання боржника сплатити кредитору 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законом передбачена така відповідальність відповідача підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 3% річних.

3% річних від суми заборгованості за період з 15.04.2009 року по 01.04.2011 року за 716 днів складає:

кількість прострочених днів х суму боргу х 3% річних = 3% річних від суми боргу

365 днів (рік) х 100%

716 днів х 84000грн. х 3% = 4943,34грн.

365 днів х 100%

Сума вкладу по Договору з врахуванням індексу інфляції за період з 01.05.2009 року по 01.04.2011 року складає відповідно розрахунку:

Індекси інфляції за кожен місяць:

Травень 2009 р. - 100,5%

Червень 2009 р. 101,1%

Липень 2009 р. 99.9%

Серпень 2009 р. 99,8%

Вересень 2009 р. 100,8 %

Жовтень 2009 р. -100,9%

Листопад 2009 р. 101,1%

Грудень 2009 р. 100,9%

Січень 2010р. 101,8 %

Лютий 2010р.- 101,9 %

Березень 2010р. 100,9 %

Квітень 2010р. 99,7%

Травень 2010р. 99,4%

Червень 2010р. 99,6%

Липень 2010р. 99,8%

Серпень 2010р. 101,2%

Вересень 2010р. 102,9%

Жовтень 2010р. 100,5%

Листопад 2010р. 100,3%

Грудень 2010р. 100,8%

Січень 2011р. 101,0%

Лютий 2011р. 100,9%

Березень 2011р. 101,4%

100,5% х 101,1% х 99,9% х 99,8% х 100,8% х 100,9% х 101,1% х 100,9% х 101,8% х 101,9% х 100,9% х 99,7% х 99,4% х 99,6% х 99,8% х 101,2% х 102,9% х 100,5% х 100,3% х 100,8% х 101,0% х 100,9% х 101,4% = 118,4%

Загальний індекс інфляції х сума боргу = сума боргу із врахування індексу інфляції

100%

118,4% х 84000грн. = 99456грн.

100%

Поскільки їй не повернутий вклад на її вимогу що змусило звертатись до суду просила також стягнути з відповідача сплачені судові витрати 1606,46грн. та 120 грн. витрат ІТЗ з розгляду справ у суді.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 та її адвокат підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, діючий за довіреністю позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, оскільки ОСОБА_5 з 09.09.2008р. по 28.10.2008р. перебувала згідно лікарняного листа на стаціонарному лікуванні і 14.10.2008р. не виконувала трудових обовязків і не могла укладати спірний договір.

Прибутковий касовий ордер не містить підпису працівника банку, який прийняв готівку.

Кошти від позивачки до банку не надходили, зазначений у Договору рахунок не відкривався, а так як договір не набрав законної сили у банку відсутні зобовязання повертати кошти які він не отримував.

Як 3особа ОСОБА_5, залучена до участі у справі відповідно до ухвали Миргородського міськрайонного суду від 16.05.2011р. належним чином повідомлена та відповідно повідомлення Миргородської міжрайпрокуратури оголошена в міжнародний розшук.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи судом встановлено; що 14 жовтня 2008 року між позивачкою та Відкритим Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/9 на вклад Універсальний.

Сума вкладу становила 84.000 гривень. (а.с.9)

Відповідно до п. 1.2 Договору на суму вкладу нараховуються відсотки у розмірі 25% річних.

Згідно п. 2.2 Договору, для обліку суми вкладу Договору відкрив позивачці рахунок № 2625153388/9.

Строк дії укладеного договору відповідно до п. 1.1 встановлено у 6 місяців, (як помилково зазначено рік 2008р.) замість 2009року, до 14 квітня 2008року, його підписано сторонами та підпис представника відповідача скріплено мокрою печаткою банку.

На виконання умов договору позивачка ОСОБА_3 передала готівкою відповідачу грошову суму у розмірі 84.000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 14 жовтня 2008 року (а.с.10).

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»вклад (депозит) це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона згідно ст. 60 ЦПК України зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За виниклої необхідності 19 березня 2009року позивачкою ОСОБА_3 було надано банку заяву про виплату коштів за договором № 20/02 02/9 від 14.10.2008року.

Своєю відповіддю від 17.04.2009року на звернення позивачки (а.с.11) відповідач відмовив в задоволенні її заяви та повідомив, що спірний договір не зареєстрований та не зберігаються у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», крім того, вони укладені ОСОБА_5 на умовах, не передбачених нормативними документами ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»та з перевищенням своїх повноважень, на підставі вказаного договору рахунок у Миргородському відділенні не відкривався і кошти до банку не надходили, тому ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»не має правових підстав для виплати коштів за договором, що змусило позивачку звертатися до суду за захистом своїх прав.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пункт 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України передбачає, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі та має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Надана позивачкою копія прибуткового ордеру №1 від 14.10.2008р.(а.с.10), відповідає вказаним вимогам Інструкції, а отже він являється документом який підтверджує внесення грошової суми до банку і письмова форма договору банківського вкладу є додержаною.

Згідно ч.4 ст.95 ЦК України керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданою нею довіреності.

Відповідно до ч. 3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Ст. 239 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє.

ОСОБА_5 діяла на підставі повноважень від імені банку передбачених довіреністю. Згідно п.6.4 Договору брав на себе зобовязання нести відповідальність за дії службовця, уповноваженого приймати вклади від фізичних осіб (в даному випадку ОСОБА_5.), як за свої власні.

Спірний договір від імені відповідача укладений та підписаний ОСОБА_5 на той час начальником Миргородського відділення Полтавської дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відповідно до довіреності від 27.12.2006року, та скріплений печаткою Миргородського відділення ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Крім того, як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3, не будучи особою обізнаною в правилах проведення банківських операцій, звернулась до начальника відділення як до посадової особи, не зобовязана була знати порядок оформлення банківських операцій і не може бути відповідальною за порушення працівниками банку положень інструкцій та інших внутрішніх банківських нормативних документів.

З цих підстав, суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача про нікчемність даного договору, оскільки на його підтвердження не надано жодних доказів.

Не може бути прийняте судом до уваги посилання представника відповідача на те, що кошти від ОСОБА_3 за зазначеним договором до каси банку не надходили і рахунок по ньому не відкривався, оскільки ці обставини не спростовують факту передачі нею коштів відповідальному працівнику Банку ОСОБА_5, тим більше що проведення по касі отриманих коштів та відкриття рахунків не могло залежати від волі позивачки.

Крім цього за умовами п.2.2 договору вказаний рахунок зобовязувався відкрити банк, а у виданому вкладнику прибутковому касовому ордеру банком був зазначений номер рахунку, який відповідав змісту договору.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів того, що ОСОБА_5 діяла з перевищенням своїх повноважень, перебуваючи на лікарняному, оскільки нею підписано цей спірний договір та виписано прибутковий ордер в межах повноважень відповідно до довіреності та її посадових обовязків.

Суд не може взяти до уваги твердження представника відповідача, що аудиторськими висновками та актом КРУ підтверджується те, що договір між позивачкою та відповідачем не укладався, оскільки метою перевірок було встановлення наявності заборгованості по спірним договорам по облікових документах банку станом на 30 червня 2009 року.

Враховуючи вищевикладене, договір між позивачкою ОСОБА_3 і відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на вклад Універсальний № 20/02-02/9 від 14 жовтня 2008 року є укладеним і таким, що набрав чинності.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно з положеннями статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунками за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.4.1 Договору у випадку не обгрунтованого не повернення Банком суми вкладу в строк, визначений в п.п. 1.1, Договору виплачує пеню у розмірі 0,05 % від неповерненої суми вкладу за кожен день затримки виплат.

Пунктом 2.4.1 Договору передбачено, що відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк до дня який передує його повернення вкладникові. Відповідно до п.2.4.2 Договору нараховані відсотки можуть бути отримані вкладником календарного числа кожного місяця в яке було внесено суму грошових коштів, вказану в п.1.1 Договору на вкладний рахунок, та/ або в будь який інший робочий день після цієї дати, а також при закритті рахунку.

Згідно з ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до наданих доказів позивачкою про внесення суми вкладу на її рахунок у банк відповідача суд вважає, що сума пені, підлягаюча до стягнення з відповідача повинна обраховуватися, виходячи із суми вкладу станом на 01.04.2011 року

84000грн. х 0,05%=42грн. сума пені за один день прострочення. Кількість днів прострочення станом на 01.04.2011 року становить 716 (з 15.04.2009р. по 01.04.2011р.).

42 х 716 = 30.072грн. загальна сума пені станом на 01.04.2011р.

Відповідно ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

В п.4 ст.1061 ЦК України передбачено, що проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Виходячи з вимог Закону з 15.04.2009року банк повинен був нараховувати відсотки позивачці, що відповідають її розрахункам станом на 01.04.2011року в сумі 26.174,99грн.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Даний обовязок боржника встановлений для всіх випадків неправомірного неповернення боргу. 3% річних відповідно до заборгованості за період з 15.04.2009року по 01.04.2011р. за 716 днів на суму вкладу 84.000грн. складає 4943,34грн.

Позивачкою розраховано повернення суми боргу з урахуванням індексу інфляції з травня 2009року по 01.04.2011року що в сумі становить 15.456грн.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені судом, відповідач зобовязаний повернути позивачці ОСОБА_3 суму вкладу 84.000грн., проценти в розмірі 26.174,99грн.,з нарахованою пенею за прострочення виплати грошового вкладу 30.072грн., 3% річних від суми неповернутого вкладу 4943,34грн. та суму втрат від інфляції -15.456грн., а всього 160.646,33грн., що ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України в звязку з задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки документально підтверджені судові витрати в сумі 1726,46 гривень, з них: 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1606,46 грн. судовий збір (а.с.1,2).

Керуючись ст. ст. 41 Конституції України, ст. 386,525,611, 1058- 1060 ЦК України ст.10,11,60, 88, 213-215,218, 294 ЦПК України, суд

Вирішив;

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_3 грошовий вклад в сумі 84.000 грн. ( вісімдесят чотири тисячі гривень),

26.174,99 грн. (двадцять шість тисяч сто сімдесят чотири грн.) 99 коп. - процентів,

Пеню 30.072грн.(тридцять тисяч сімдесят дві грн.) неповернутої суми вкладу по Договору № 20/02-02/ 9 на вклад Універсальний від 14 жовтня 2008 року,

3% річних від суми боргу - 4943,34грн.( чотири тисячі девятсот сорок три грн. 34коп),

Витрати від інфляції 15456грн.(п'ятнадцять тисяч чотириста пятдесят шість грн.)

та 1726,46 ( одна тисяча сімсот двадцять шість гривень 46 коп.) судових витрат, а всього 162.372,79грн. (сто шістдесят дві тисячі триста сімдесят дві грн.)79 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області.

Суддя:Н. М. Альошина