Рішення № 15991997, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/32224.05.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства ВТБ Банк До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента АГРО»

Простягнення 4431078,67 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Нечай О.В.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»467496,00 дол. США (еквівалент 3739033,01 грн.) кредиту, 55290,51 доларів США (еквівалент 442213,50 грн.) процентів по кредиту; пеня за прострочення строків сплати процентів за кредитом –23173,35 доларів США (еквівалент 185345,25 грн.); пеня за прострочення строків сплати кредиту –3550,23 доларів США (еквівалент 28394,74 грн.); 3% річних за прострочення строків сплати кредиту - 3154,95 доларів США (еквівалент 25233,29 грн.); 3% річних за прострочення строків сплати процентів –497,53 доларів США (еквівалент 3979,24 грн.); нараховані штрафні санкції –6879,64 грн., а всього 554023,34 дол. США та 6879,64 грн. заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/217к-08 від 01.08.2008р., що за офіційним курсом НБУ складає 4431078,67 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальність «Тридента Агро»та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»було укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/217к-08.

Згідно з умовами Договору кредиту, Позивач надав Відповідачу кредит із максимальним лімітом заборгованості 537606,00 дол. США, із зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно з графіком передбаченим Кредитним договором та кінцевим терміном повернення кредиту до 30 липня 2010 року та зі сплатою процентів, в розмірі 14,0 % відсотків річних.

24 грудня 2008 року Договором № 1 про внесення до Договору про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 100.2.3-01/217к-08 від 01 серпня 2008 року було внесено зміни, щодо внесення змін в п.п. 2.1, 2.5., 2.7. та 2.11 ст. 2 вище вказаного договору, якими вносились зміни в порядок надання, повернення кредиту та сплати процентів і комісії.

Крім того, сторони виклали в новій редакції п.3.1.1. ст.. 3 «Права та обов’язки сторін»обов’язки сторін» і п.п. 7.5., 7.6., 7.7., 7.8. кредитного договору вважати відповідно пунктами 7.6., 7.7., 7.8., 7.9. вказаного кредитного договору.

Позивачем було виконано свої зобов'язання за Кредитним договором перед Відповідачем в повному обсязі, а саме:

Позивач надав Відповідачеві грошові кошти (Кредит) у розмірі та на строк, що встановлені п. 1.1.1. Кредитного договору, в порядку та на умовах, встановлених вказаними Кредитними договорами, що підтверджується виписками щодо руху коштів по рахунках.

Відповідно до положень п. 3.3.6., 3.3.8. Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачеві проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1. вказаного Кредитного договору, а також повернути Позивачеві Кредит в повному обсязі, в строк, визначений п. 1.1. вказаного Кредитного договору.

Відповідно до положень п.п. 4.2., 4.3., Договору кредиту, у разі прострочення строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що діяла у період невиконання зобов'язань за Договором кредиту.

Всупереч вимогам вказаних пунктів кредитного договору, відповідачем не було виконано належним чином свої зобов’язання в частині погашення заборгованості за кредитним договором, сплати процентів та штрафних санкцій.

Відповідно до положення п.4.4. кредитного договору, у разі невиконання позичальником протягом строку, більше 15 днів з моменту направлення позичальнику кредитором письмового повідомлення про необхідність виконання зобов’язань, визначених п.3.3.2., 3.3.4. –3.3.7., 3.3.9. – 3.3.20 кредитного договору (в тому числі й зобов’язань із сплати процентів за користування кредитом, та/чи порушення позичальником або третьою особою, з якою укладено договір забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, умов договір, визначених п.1.3. кредитного договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, та відповідно, позичальник зобов’язаний погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Пунктом 4.3. договору передбачена відповідальність, у разі порушення позичальником вимог п.3.3.2. –3.3.10, 3.3.17, 3.3.18 цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 000 грн. за кожний випадок. У разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.11. –3.3.16, 3.3.19, 3.3.20 цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині погашення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором кредиту у сумі 467496,00 дол. США (еквівалент 3739033,01 грн.), Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до положень п. 3.3.6., 3.3.8. Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний сплачувати Позивачеві проценти в розмірі, передбаченому п. 1.1. вказаного Кредитного договору, а також повернути Позивачеві Кредит в повному обсязі, в строк, визначений п. 1.1. вказаного Кредитного договору.

Матеріалами справи доведено і відповідачами не спростовано, що прострочена заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитними коштами складає 55 290,51 дол. США (еквівалент 442213,50 грн.), і тому ця сума має також бути стягнута з відповідача.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню пеню у сумі 23173,35 дол. США (еквівалент 185345,25 грн.) за прострочення терміну сплати кредиту, та пені за несвоєчасне погашення процентів у сумі 3550,23 дол. США (28394,74 грн.), з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов’язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати кредиту та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати процентів, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 3154,95 дол. США (25233,29 грн.) 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати кредиту та 497,53 дол. США (еквівалент 3979,24 грн.) 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати процентів, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з Відповідача 6879,64 грн. штрафу.

В обґрунтування вимоги про стягнення штрафу у сумі 6879,64 грн. позивач посилається на положення п.4.3 договору, згідно з яким у разі порушення позичальником вимог п. п.3.3.2. –3.3.10, 3.3.17, 3.3.18 цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок. У разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.11. –3.3.16, 3.3.19, 3.3.20 цього договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1000 грн. за кожний випадок.

Однак, позивачем документально не доведено порушень Відповідачем вимог пунктів 3.3.2. –3.3.10, 3.3.17, 3.3.18 та 3.3.11. та пунктів 3.3.16, 3.3.19, 3.3.20 кредитного договору.

Фактично позивачем наведений лише математичний розрахунок штрафу на підставі умов кредитного договору.

За таких умов, вимога позивача про стягнення штрафу відповідно до п.4.3 кредитного договору задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом, відсоткам та пені за прострочення терміну сплати кредиту та процентів.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитом, відсоткам, пені за прострочення терміну сплати кредиту та процентів та 3% річних. В частині стягнення штрафу, відповідно до п.4.3 договору, суд відмовляє з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(03049, м. Київ, вул. Шовкуненка, 6, код ЄДРПОУ 25591321) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка / вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) 467496,00 дол. США (еквівалент 3739033,01 грн.) кредиту, 55290,51 доларів США (еквівалент 442213,50 грн.) процентів по кредиту; пеня за прострочення строків сплати процентів за кредитом –23173,35 доларів США (еквівалент 185345,25 грн.); пеня за прострочення строків сплати кредиту –3550,23 доларів США (еквівалент 28394,74 грн.); 3% річних за прострочення строків сплати кредиту - 3154,95 доларів США (еквівалент 25233,29 грн.); 3% річних за прострочення строків сплати процентів –497,53 доларів США (еквівалент 3979,24 грн.), 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В частині стягнення штрафу відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 01.06.2011р.