Постанова № 15147207, 26.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2011 р. Справа № 06-5-4/1295-5023/083/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Лакіза В.В. , суддя Білоусова Я.О.

при секретарі Деркач Ю.О.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1.(дов. №б/н від 09.02.2011р.),

відповідача ОСОБА_2. (дов.№5695 від 31.12.2010р.),

третьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (вх.№1274Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011 р. у справі №06-5-4/1295-5023/083/11,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор-Капітал”, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ “3 КОМ”, м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк”, м. Харків,

про визнання недійсного додаткової угоди №4 від 29.01.2009р. до договору поруки №118799 від 04.06.2007р., -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 року ТОВ “Фактор-Капітал” звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою,в якій просило визнатинедійсною з моменту укладення додаткову угоду №4 від 29.01.2009р.до договору поруки №118799 від 04.06.2007р., укладену між ТОВ "Фактор-Капітал" та ПАТ “УкрСиббанк”, та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2011р. у справі №06-5-4/1295-5023/083/11 (суддя Задорожна І.М.) здійснено заміну відповідача його правонаступником: Акціонерний комерційний інноваційний банк “УкрСиббанк” Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк", на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України. Позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнанонедійсною з моменту укладення додаткову угоду №4 від 29 січня 2009 року до договору поруки №118799 від 04 червня 2007 року, укладену між ТОВ "Фактор Капітал" та ПАТ “УкрСиббанк”. Стягнуто з ПАТ “УкрСиббанк” витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011р. у справі №06-5-4/1295-5023/083/11 повністю та припинити провадження у справі, посилаючись на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 20.04.2011р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що згідно з п.1.1. договору поруки ТОВ «Фактор Капітал»зобовязується за виконання ТОВ «Фактор Ексім»усіх його зобовязань, що виникли з кредитного договору, укладеного між кредитором і боржником, в повному обсязі, як існуючих тепер, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Як зазначає відповідач, в майбутньому було укладено в тому числі і додаткову угоду №4, згоду на укладення якої сторони договору завідомо погодили ще під час укладання самого договору.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував. Вважає її незаконною та необґрунтованою. У відзиві зазначає, що додаткова угода №4 від 29.01.2009р. до договору поруки №118719 від 04.06.2007р. укладено генеральним директором ТОВ «Фактор Капітал»без належних на те повноважень, з порушенням вимог статуту позивача та чинного законодавства.

У судовому засіданні 20.04.2011р. представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання не зявився про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 23.03.2011 року (а.с.88, том 2).

Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 20.04.2011р. була направлена третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача рекомендованою поштою 23.03.2011р., що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або з відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; одержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «З КОМ», яке згідно п.5 протоколу №37 Загальних зборів учасників від 07.05.08р. було перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Ексім" (третя особа), був укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії №11158105000, згідно з п. 1.1 якого, банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у валютах, вказаних у цьому договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 30 000 000,00 доларів США у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі (а.с.21-а.с.31, том 1).

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.1 кредитного договору від 04.06.07р. визначено, що у забезпечення виконання зобов'язання позичальника за даним договором банком приймається порука за договором поруки №118799 від 04.06.07р., укладеним банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Капітал" (а.с.24, том 1).

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою , гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною першою ст.547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Між позивачем (поручитель) та відповідачем (кредитор) 04.06.07р. було укладено договір поруки №118799, відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ "ВКФ "З КОМ" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору про надання мультивалютної кредитної лінії №11158105000 04.06.07р. (основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Як зазначає в апеляційній скарзі відповідач, в майбутньому було укладено, в тому числі, і оскаржувану додаткову угоду №4, згоду на укладення якої сторони договору завідомо погодили ще під час укладення самого договору.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки №118799 сторони передбачили, що поручителю відомі усі умови основного договору, зокрема: сума основного договору - 30000000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 151500000,00 грн. по курсу НБУ на день укладання основного договору, термін виконання основного зобов'язання - не пізніше 04.12.08р., якщо згідно з умовами основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання, інші умови основного договору.

Згідно з п.1.3 договору поруки №118799 поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Матеріалами справи встановлено, що договір поруки №118799 від 04.06.2007 року підписаний від АКІБ "Укрсиббанк" в особі начальника першого Київського регіонального корпоративного центру Київського регіонального департаменту АКІБ "Укрсиббанк" ОСОБА_3, яка діє від імені на підставі довіреності від 27 грудня 2006 року, від ТОВ "Фактор Капітал" - Бондар Олегом Анатолійовичем, що діяв на підставі статуту зареєстрованого Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 21.05.2007 року (а.с.16, том 1) .

У відповідності до п. 11.1.Статуту ТОВ "Фактор Капітал" в редакції від 21.05 2007 року, чинний на момент укладення договору поруки, вищим органом Товариства є Збори Учасників, які складаються із учасників товариства або представників. Учасник товариства може передати свої повноваження на зборах іншому учаснику. Представники учасників на зборах можуть бути постійними або призначеними на певний термін (а.с.54, том 1).

Відповідно до п. 11.16. вищезазначеного Статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, прийняття рішення про укладення товариством правочину, загальна сума якого перевищує

5 000 000,0 грн., та прийняття рішення про укладення товариством договорів купівлі та продажу нерухомого майна, прийняття рішення про передачу в іпотеку нерухомого майна, прийняття рішення про передачу чи отримання в оренду нерухомого майна терміном більш ніж один рік .

Згідно з п.13.1. Статуту позивача колективним виконавчим органом Товариства є дирекція, яка здійснює постійне управління товариством в межах компетенції, визначеної цим Статутом. Дирекція складається з генерального директора товариства та шести членів виконавчого органу товариства. Генеральний директор товариства має право, зокрема, в межах своєї компетенції укладати договори та підписувати фінансово-господарські документи, заяви, претензії, вимоги, листи, акти звірки, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом №24 від 28.04.2007 року зборів учасників ТОВ "Фактор Капітал" обрано генеральним директором ТОВ "Фактор Капітал" громадянина України Бондаря Олега Анатолійовича, якого зобов'язано приступити до виконання своїх обов'язків з першого травня 2007 року. Протоколом №27 від 30.05.2007 року Загальних зборів учасників ТОВ "Фактор Капітал" було вирішено надати директору ТОВ "Фактор Капітал" Бондарю О.А. повноваження щодо укладення та підписання договору поруки з АКІБ "УкрСиббанк", з метою забезпечення кредитних зобов'язань ТОВ «ВКФ «З КОМ», що виникають на підставі укладеного цією юридичною особою та АКІБ "УкрСиббанк" договору про відкриття кредитної лінії в сумі, розмір якої еквівалентний 30 000 000,0 доларів США на строк вісімнадцять місяців.

В подальшому, до вказаного договору поруки вносилися ряд змін, а саме, до договору поруки сторонами було укладено пять додаткових угод.

Так, додатковою угодою №1 від 20 липня 2007 року до договору поруки №118719 від 04 червня 2007 року, поручитель та кредитор домовилися викласти в наступній редакції: «1.2. Поручителю відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: - сума основного договору - 40 000 000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 202 000 000, 00 гривень по курсу НБУ на день укладання основного договору. термін виконання основного зобовязання не пізніше 04 грудня 2008 року, якщо згідно з умовами основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобовязання; - інші умови основного договору»(а.с.17, том 1).

Додатковою угодою №2 від 03.07.2008 року сторони дійшли взаємної згоди щодо п.1.1. цього договору та виклали його наступній редакції: "поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання ТОВ "Фактор Ексім" код 14353305 усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору про надання мультивалютної лінії №11158105000 від 04.06.2007 року, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому»(а.с.18, том 1).

Додатковою угодою №3 від 04 грудня 2008 року до договору поруки №118719 від 04 червня 2007 року сторони змінили термін виконання боржником основного зобов'язання, встановивши виконання не пізніше 30 січня 2009 року (а.с.19, том 1).

Відповідно до Додаткової угоди №4 від 29 січня 2009 року до договору поруки №118719 від 04 червня 2007 року поручитель та кредитор домовилися викласти пункт 1.2. цього договору в наступній редакції: "Поручителю відомі всі умови основного договору, зокрема: - сума основного договору - 40 000 000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 202 000 000, 00 гривен по курсу НБУ на день укладення основного договору. -термін виконання основного зобов'язання не пізніше 17 лютого 2009 року, якщо згідно умов основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання»(а.с.20, том 1).

Додатковою угодою №5 від 30 січня 2009 року договору поруки №118719 від 04 червня 2007 року поручитель та кредитор домовилися викласти пункт 1.2. цього договору в наступній редакції: «Поручителю добре відомі всі умови договору, зокрема: - сума договору - 40 000 000, 00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 202 000 000, 00 гривен по курсу НБУ на день укладення договору. термін виконання основного зобов'язання - не пізніше 01 квітня 2009 року, якщо згідно з умовами основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов 'язання»(а.с.144, том 1). Як стверджує позивач в запереченнях на апеляційну скаргу, додатковою угодою №4 від 29.01.2009р. між позивачем та відповідачем фактично було укладено новий договір поруки, за яким позивач взяв на себе обовязок перед банком виконати зобовязання боржника у разі неповернення останнім суми кредиту у строк до 17 лютого 2009р.

При цьому слід зазначити, що після укладення додаткової угоди №4 сторонами була укладена додаткова угода №5 від 30 січня 2009 року до договору поруки №118719 від 04 червня 2007 року, якою змінено термін виконання основного зобовязання, встановивши виконання не пізніше 01 квітня 2009р., який поглинає термін виконання зобовязання, встановлений додатковою угодою №4.

Щодо посилань позивача на те, що генеральний директор ТОВ "Фактор Капітал" не мав повноважень укладати додаткову угоду №4 від 29 січня 2009 року до договору поруки №118719 від 04 червня 2007 року, оскільки загальні збори учасників ТОВ "Фактор Капітал" не надавали згоди на укладення зазначеної додаткової угоди №4 від 29 січня 2009 року., посилаючись при цьому на ст.143, 555, ч.1ст.547, ч.1 ст.202, ст.203, ст.204, ст.215 Цивільного кодексу України; ст.41 Закону України «Про господарські товариства»; на абз.3 п.40 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 року №13 та на п.п.11.16 Статуту ТОВ "Фактор Капітал", відповідно до якого до виключної компетенції зборів учасників товариства, зокрема, належить прийняття рішення про укладення товариством правочину, загальна сума якого перевищує пять мільйонів гривень, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Статутом ТОВ "Фактор Капітал" було встановлено обмеження на укладення договору (договір поруки №118799 було укладено 04.06.07р.), стосовно лише суми договору.

До додаткової угоди №4 від 29.01.2009р. вносились зміни в договір поруки лише щодо терміну повернення (виконання) основного зобовязання, жодних змін щодо суми та її розміру в додатковій угоді №4 від 29.01.2009р. не було внесено.

Таким чином, згода зборів загальних учасників товариства ТОВ «Фактор Капітал»щодо зміни терміну повернення (виконання) основного зобовязання не є обовязковою.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Стаття 215 Цивільного кодексу України містить підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін бо інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, позивач не надав суду доказів в обґрунтування наявності підстав визнання додаткової угоди №4 від 29.01.2009р. недійсною на підставі ст.203,215 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011 року по справі №06-5-4/1295-5023/083/11 прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню щодо задоволення позову, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки підстави для припинення провадження у справі відповідно до ст.80 ГПК України, як зазначено в апеляційній скарзі, відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного банку «УкрСиббанк»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011 року по справі №06-5-4/1295-5023/083/11 скасувати в частині щодо задоволення позову та прийняти нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю “Фактор-Капітал” відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фактор-Капітал” (03150, м. Київ, вул. Тельмана,5, код 31871186) на користь Публічного акціонерного банку «УкрСиббанк»(61005, м.Харків, пр.Московський,60, код 09807750) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита.

В решті рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2011 року по справі №06-5-4/1295-5023/083/11 залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Повний текст постанови підписаний 26.04.2011р.