Постанова № 15101354, 14.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 66/277-10

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В.,

суддя Білоусова Я.О. ,

суддя Пуль О.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача Проценко О.М., дов. № 78/11.5.2 від 14.02.2011 р. (копія у справі)

відповідача Скоркіної І.С., дов. б/н від 23.11.2010 р. (копія у справі),

третьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватної фірми "Орнатус" (вх. №1021Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 16.02.11 року у справі № 66/277-10

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ,

до Приватної фірми "Орнатус", м. Херсон,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт", м. Харків,

про стягнення 12.133.311,41 дол. США та 67.529.342,2 грн., -

встановила:

Позивач, ВАТ «ВТБ Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк»), 30 липня 2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (т. 1 а.с. 3-7), в якій (з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог т. 1 а.с. 113) просив звернути стягнення на заставлене майно за договором застави від 26.04.2007 р. № 115-Z/2 на загальну суму 67.529.342,22 грн. та 12.133.311,41 доларів США, яка складається з:

- 41.000.000,00 грн. та 8.217.820,00 дол. США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією);

- 9.995.753,45 грн. та 1.405.247,26 дол. США прострочених відсотків за користування кредитом за період з квітня по червень 2010 р. по кредитному договору від 26.04.2007р. № 115-Ю;

- 11.659.726,03 грн. та 2.369.471,43 доларів США 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009 р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у звязку з порушенням строку його повернення;

- 806.444,20 грн. та 114.917,40 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р.;

- 181.524,81 грн. та 25.855,32 дол. США 3% річних за прострочення процентів як плати за кредит за періад з 01.05.2009 р. по 08.07.2010 р.;

- 3.403.000,00 грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту;

- 482.893,73 грн. - інфляційних втрат за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків як плати за кредит;

Також позивач просив стягнути з Приватної фірми "Орнатус" на свою користь 10.541,70 грн. та 1.894,42 дол. США витрат з оплати державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. (т. 2 а.с. 155-163) у справі № 66/277-10 (суддя Шатерніков М.І.) прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги задоволено частково. Звернуто стягнення на загальну суму 67.059.067,87 грн. та 12.065.941,00 доларів США, яка складається з:

- 41.000.000,00 грн. та 8.217.820,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією) за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007 р.;

- 9.995.753,45 грн. та 1.405.247,26 доларів США - прострочених відсотків за користування кредитом за період з квітня по червень 2010р. по Кредитному договору від 26.04.2007р. № 115-Ю;

- 11.659.726,03 грн. та 2.369.471,43 доларів США 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у звязку з порушенням строку його повернення;

- 3.403.000,00 грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту;

- 482.893,73 грн. - інфляційних втрат за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків як плати за кредит;

- 517.694,66 грн. та 73.402,31 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 19.11.2009 р. по 08.07.2010 р.

на заставлене майно за Договором застави від 26.04.2007р. № 115-Z/2 - товари в обороті, перелік яких наведений в додатку № 1 до договору застави товарів в обороті № 115-Z/2 від 26.04.2007р., шляхом продажу його на аукціоні, в порядку, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна", за початковою ціною продажу предмета застави, визначеної на підставі оцінки майна, що проводиться в порядку ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт" (73034, Херсонська область, м.Херсон, Суворовський район, Миколаївське шосе, 25; код ЄДРПОУ: 23759288) по Кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007 р.

В іншій частині позовних вимог у позові відмовлено.

Стягнуто з Приватної фірми "Орнатус" (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 25; п/р 26004301000164 в Харківській філії ВАТ ВТБ Банк; МФО 350631; код ЄДРПОУ: 24136224) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м.Київ, бул.Т.Шевченко/вул.Пушкінська, 8/26; п/р 351979000900 в ВАТ ВТБ Банк; МФО 321767; код ЄДРПОУ: 14359319) - 10468,29 грн. та 1883,90 доларів США витрат з оплати державного мита; 234,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ПФ «Орнатус», з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (т. 3 а.с. 4-5), в якій просить рішення суду першої інстанції від 16.02.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на той факт, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому, апелянт стверджує, що згідно ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, а отже Кредитний договір № 115-Ю є укладений 27.04.2007 р., коли відбулось зарахування грошових коштів на особистий рахунок ТОВ фірми «Тагіт». Таким чином, відповідач зробив висновок, що договір застави товарів в обороті № 115-Z/2 від 26.04.2007 р. був укладений у забезпечення зобовязання, якого на момент укладення цього договору поруки ще не існувало і воно не було дійсним.

Також, апелянт вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено вимоги ст. 77 ГПК України, оскільки третя особа жодного разу після відновлення провадження у справі не зявлялась в судове засідання з підстав, невідомих суду.

В своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що судом при вирішенні рішення не було враховано той факт, що поданий розрахунок повинен був бути зменшений, оскільки нарахування повинно було проводитись з 19.11.2009 р., а не з 18.11.2009 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та розгляд справи призначений на 11 квітня 2011 р.

У судовому засіданні 11.04.2011 р. представник відповідача в повному обсязі підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просила відмовити ПФ «Орнатус»в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. змінити в частині стягнення пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 19.11.2009 р. по 08.07.2010 р. в сумі 515.431,00 грн. та 72.515.,83 дол. США. Тобто в абзаці 3 резолютивної частини рішення зазначити: «Звернути стягнення на загальну суму 67.056.804,21 грн. та 12.065.054,52 доларів США, яка складається з:

- 41.000.000,00 грн. та 8.217.820,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією) за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007 р.;

- 9.995.753,45 грн. та 1.405.247,26 доларів США - прострочених відсотків за користування кредитом за період з квітня по червень 2010р. по Кредитному договору від 26.04.2007р. № 115-Ю;

- 11.659.726,03 грн. та 2.369.471,43 доларів США 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у звязку з порушенням строку його повернення;

- 3.403.000,00 грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту;

- 482.893,73 грн. - інфляційних втрат за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків як плати за кредит;

- 515.431,00 грн. та 72.515,83 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 19.11.2009 р. по 08.07.2010 р.

на заставлене майно за Договором застави від 26.04.2007р. № 115-Z/2 - товари в обороті, перелік яких наведений в додатку № 1 до договору застави товарів в обороті № 115-Z/2 від 26.04.2007р., шляхом продажу його на аукціоні, в порядку, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна", за початковою ціною продажу предмета застави, визначеної на підставі оцінки майна, що проводиться в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт" (73034, Херсонська область, м.Херсон, Суворовський район, Миколаївське шосе, 25; код ЄДРПОУ: 23759288) по Кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007 р.».

В іншій частині рішення місцевого господарського суду просила залишити без змін.

Свою позицію по справі позивач виклав у відзиві на апеляційну скаргу, наданому через канцелярію суду 06.04.2011 р. (за вх. № 3646). Так, Банк вказує, що оскаржуване рішення є законним та таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Позивач стверджує, що Договором застави товарів в обороті № 115-Z/2 від 26.04.2007 р. було забезпечене дійсне, чинне та існуюче зобовязання, з огляду на приписи ч. 2 ст. 1054 ЦК України, абзацу 4 розділу І Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин, Верховного суду України від 07.10.2010 р. та п. 13.1. Кредитного договору № 115-Ю від 26.04.2007 р.

Також, ПАТ «ВТБ Банк» звертає увагу, що суд першої інстанції, належним чином повідомивши третю особу у справі, не зобовязаний був зясовувати причини її неявки в судове засідання.

Щодо посилання апелянта на неправильне визначення судом розміру пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, то Банк вказує, що згідно ст. 104 ГПК України допущення місцевим господарським судом арифметичної помилки не є підставою для скасування його рішення.

З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що на момент перегляду рішення в апеляційній інстанції Закон України «Про виконавче провадження»діє в новій редакції, а відтак в резолютивній частині потрібно вказати ст. 58 зазначеного Закону.

Третя особа, ТОВ фірма «Тагіт», правами, передбаченими ст. ст. 22, 96 ГПК України, не скористалась, процесуальне право на участь у призначеному судовому засіданні, надіслання відзиву на апеляційну скаргу не реалізувала, на момент розгляду справи у судовому засіданні 11.04.2011 р. будь-яких письмових заяв, пояснень причин неявки та клопотань від третьої особи до суду не надходило.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. була направлена третій особі за її адресою, яка співпадає з адресою, зазначеною у клопотанні про залучення третьої особи (т. 2 а.с. 82), в апеляційній скарзі та у довідці з ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців, станом на 13.09.2010 р. (т. 2 а.с. 23): 61044, м. Харків, пр-т Московський, 259.

У відповідності до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а явку представників судом обовязковою визнано не було, справа розглядається за наявними матеріалами справи за участю представника позивача та представника відповідача.

Про вказані обставини представників присутніх сторін повідомлено на початку судового засідання 11.04.2011 р. Відводів складу колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду, яка переглядає справу в апеляційному порядку, не заявлено.

Заслухавши доповідь судді доповідача по справі, дослідивши та перевіривши в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи, докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників присутніх сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 26 квітня 2007 р. між ВАТ “ВТБ Банк” (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», позивач у справі) та ТОВ фірмою “Тагіт” (третя особа) був укладений Кредитний договір № 115-Ю про надання мультивалютної кредитної лінії (т. 1 а.с. 21-26), відповідно до п. 1.1. якого (з урахуванням додаткової угоди № 5 від 23.01.2009 р., т. 1 а.с. 34-35) предметом даного договору є надання Банком позичальнику грошових коштів у гривні та доларах США (кредит) у вигляді відзивної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом:

- 8.217.820,00 доларів США;

- 41.500.009,00 гривень

зі строком кредитування по 27.07.2009 р. з урахуванням графіків зменшення ліміту кредитування, з комісією за управління кредитом в розмірі 1,0% від суми ліміту кредиту.

Додатковими угодами № 1 від 27.04.2007 р., № 2 від 25.07.2008 р., № 3 від 31.10.2008 р., № 4 від 27.11.2008 р. та № 5 від 23.01.2009 р. були внесені зміні до Кредитного договору № 115-Ю про надання мультивалютної кредитної лінії від 26.04.2007 р.

Зокрема, Додатковою угодою № 5 від 23.01.2009 р. було внесено зміни до п. 1.1. Договору, відповідно до якого збільшився строк кредитування - по 27.07.2009 р., також збільшилася плата за користуванням кредитом: в доларах США - 13,5 % річних; в гривні - 19,5 % річних.

Відповідно до п. 7.2. Договору плата за користування кредитом нараховується з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи із календарної кількості днів і суми отриманих коштів.

Як свідчать матеріали справи, позивач, ПАТ “ВТБ Банк”, повністю виконав свої зобовязання за договором, відкрив мультивалютну кредитну лінію, що підтверджується меморіальними ордерами № TR.7875.1 від 27.04.2007 р. та № TR.7876.1 від 27.04.2007 р. (т. 1 а.с. 93).

Проте позичальник, ТОВ фірма “Тагіт”, в порушення зокрема п.п. 4.2., 4.4. Договору, свої зобовязання не виконав, не повернув суму основного боргу (грошові кошти за кредитною лінією) та не сплатив суму процентів, нарахованих за користування кредитними грошовими коштами, внаслідок чого станом на 08.07.2010 р. виникла заборгованість у розмірі 41.000.000,00 грн. за основним боргом та 9.995.753,45 грн. за простроченими процентами за користування кредитною лінією в період з квітня 2009 р. по червень 2010 р.; 8.217.820,00 дол. США основного боргу та 1.405.247,26 дол. США за простроченими процентами за користування кредитною лінією в період з квітня 2009 р. по червень 2010 р.

Сума заборгованості підтверджується розрахунками Банку, наявними в матеріалах справи (т. 1 а.с. 13-20).

Згідно п. 4.2. Кредитного договору позичальник зобовязаний сплатити Банку плату за користування кредитом у розмірі та порядку, що встановлені Договором.

Пунктом 4.4. Кредитного договору встановлюється обовязок ТОВ фірми «Тагіт»повністю повернути позивачеві кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобовязань у визначених випадках.

Розділом 9 Кредитного договору регулюється відповідальність сторін, у відповідності до п. 9.1. якого у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник, додатково до відсоткової ставки, вказаної в п. 1.1., зобовязується сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

У разі несвоєчасної сплати плати за користування кредитом, а також плати за управління зобовязанням по кредиту, ТОВ фірма «Тагіт»зобовязалося сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання (п. 9.2.).

Колегія суддів звертає увагу, що позивач, скориставшись своїм правом, наданим чинним законодавством та умовами договору, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ фірми "Тагіт" пені за порушення сплати відсотків за користування кредитом за період з 18.11.2009 р. по 08.07.2010 р. у розмірі 517.694,63 грн. та 72.834,30 доларів США, який був задоволений в цій частині рішенням місцевого господарського суду від 10.03.2011 р. у справі № 5023/675/11 (н.р. 66/278-10).

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання ТОВ фірмою “Тагіт” зобов'язань за Кредитним договором, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, 26 квітня 2007 р. між Банком та ПФ “Орнатус” (відповідач у справі) був укладений Договір застави товарів в обороті № 115-Z/2 (посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 1878, т. 1 а.с. 36-37), за яким ПФ «Орнатус»поручилася за виконання в повному обсязі зобовязань ТОВ фірми «Тагіт»за Кредитним договором № 115-Ю та будь-якими змінами і доповненнями до нього (п. 1.).

В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на той факт, що, на його думку, Договір застави товарів в обороті був укладений у забезпечення зобовязання, якого на момент укладення цього договору поруки ще не існувало і воно не було дійсним, оскільки зарахування грошових коштів на особистий рахунок ТОВ фірми «Тагіт»відбулося 27.04.2007 року.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду з такими доводами апеллянта погодитись не може, виходячи з наступного.

Дійсно, згідно ч. 2 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Однак ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлює, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 13.1. Кредитного договору № 115-Ю передбачено, що він вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань. Тобто кредитний договір вступає в дію та набуває чинності з моменту його укладення, якщо це вказано в ньому. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд Украйни у своїй постанові від 16.02.2011 р. у справі № 40/240-10.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кредитний договір за своєю правовою природою є консенсуальним, тобто укладеним з моменту досягнення його сторнами згоди щодо істотних умов договору.

А оскільки Кредитний договір № 115-Ю був укладений і набув чиннсоті 26.04.2007 р., то і Договором застави забезпечене чинне, дійсне, існуюче зобовязання.

Приписом статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор має право у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 1 ст. 589 та ч. 2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що пунком 11.2. Договору застави встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань за Кредитним договором, Банк має право звернути стягнення на предмет застави.

Таким чином, судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині. До того ж дані факти не спростовані апелянтом належними допустимими доказами.

Щодо посилання апелянта як на підставу для скасування оскаржуваного рішення на той факт, що під час розгляду справи місцевим господарським судом було порушено вимоги ст. 77 ГПК України, оскільки третя особа жодного разу після відновлення провадження у справі не зявлялась в судове засідання з підстав, не відомих суду, то колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Як вже вказувалось вище, пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві»передбачено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Матеріали справи свідчать, що у клопотанні представника відповідача про залучення третьої особи (т. 2 а.с. 82) та у клопотанні представника позивача про залучення третьої особи до участі у справі (т. 2 а.с. 132) зазначена наступна адреса ТОВ фірми «Тагіт»: 61044, м. Харків, пр-т Московський, 259).

Штемпель канцелярії на зворотньому боці ухвали господарського суду Харківської області від 16.02.2011 р. свідчить про направлення процесуальних документів в тому числі і третій особі ТОВ фірмі «Тагіт», а отже третя особа вважається повідомленою належним чином про час і місце розгляду справи судом.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що в силу приписів ст. 22 ГПК України явка в судове засідання це право, а не обовязок сторін.

А отже місцевий господарський суд не зобовязаний був зясовувати причини неявки третьої особи в судове засідання, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Щодо твердження апелянта, що господарським судом Харківської області при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано той факт, що поданий розрахунок повинен був бути зменшений, оскільки нарахування повинно було проводитись з 19.11.2009 р., а не з 18.11.2009 р., то колегія суддів встановила наступне.

В своєму відзиві на апеляційну скаргу (т. 3 а.с. 13) та під час надання пояснень в судовому засіданні позивач вказав на допущення судом першої інстанції арифметичної помилки при розрахунку пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за Кредитним договором за період з 19.11.2009 р. по 08.07.2010 р.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано здійснено нарахування пені за період дії мораторію під час перебування ТОВ фірми «Тагіт»в процедурі банкрутства (з 12.06.2009 р. по 18.11.2009 р.). А отже, з урахуванням строків позовної давності, суд правомірно визнав обґрунтованим період нарахування пені з 19.11.2009 р. по 08.07.20110 р. включно.

Оскільки допущення арифметичної помилки в розумінні ст. 104 ГПК України не є підставою для скасування рішення суду, то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про зміну оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, та керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 4 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу ПФ “Орнатус” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2011 року у справі № 66/277-10 змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Звернути стягнення на загальну суму 67.056.804,21 грн. та 12.065.054,52 доларів США, яка складається з:

- 41.000.000,00 грн. та 8.217.820,00 доларів США основного боргу - неповернутої суми кредиту (отриманих грошових коштів за кредитною лінією) за Кредитним договором № 115-Ю від 26.04.2007 р.;

- 9.995.753,45 грн. та 1.405.247,26 доларів США - прострочених відсотків за користування кредитом за період з квітня по червень 2010р. по Кредитному договору від 26.04.2007р. № 115-Ю;

- 11.659.726,03 грн. та 2.369.471,43 доларів США 30% річних, нарахованих за період з 28.07.2009р. по 08.07.2010р. на суму кредиту у звязку з порушенням строку його повернення;

- 3.403.000,00 грн. - інфляційних втрат за період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строку повернення кредиту;

- 482.893,73 грн. - інфляційних втрат за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., що виникли в результаті порушення строків сплати відсотків як плати за кредит;

- 515.431,00 грн. та 72.515,83 доларів США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 19.11.2009 р. по 08.07.2010 р.

на заставлене майно за Договором застави від 26.04.2007р. № 115-Z/2 - товари в обороті, перелік яких наведений в додатку № 1 до договору застави товарів в обороті № 115-Z/2 від 26.04.2007р., шляхом продажу його на аукціоні, в порядку, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999р. № 42/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна", за початковою ціною продажу предмета застави, визначеної на підставі оцінки майна, що проводиться в порядку ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт" (73034, Херсонська область, м.Херсон, Суворовський район, Миколаївське шосе, 25; код ЄДРПОУ: 23759288) по Кредитному договору № 115-Ю від 26.04.2007 р.».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Дана постанова набирає чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14.04.2011 року.