Постанова № 15101341, 14.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2011 р. Справа № 16/150

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача Муравйова О.О. за довіреністю від 26.01.2011р.,

відповідача не прибув,

третьої особи не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача, ПрАТ “СК “Саламандра-Україна” (вх. № 970 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. по справі № 16/150,

за позовом Полтавського акціонерного банку “Полтава-банк”, м. Полтава (код ЄДРПОУ 09807595),

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Страхової компанії “Саламандра-Україна”, м. Полтава (код ЄДРПОУ 13934129),

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Полтава,

про стягнення 6 869, 53 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача 6 869,53 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту № 00001166 від 18.01.2006 р. (надалі договір страхування).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра Україна»на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» 4944,00 грн. основного боргу, 1925,53 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, 102,00 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне зясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. по справі № 16/150 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Полтавському акціонерному банку “Полтава-Банк“ в задоволенні позовних вимог. Апелянт вказує, що відповідачу не було перераховано страховий платіж по договору страхування, у звязку з чим вважає, що договір страхування втратив чинність;позивачем в порушення умов п.8.1 договору страхування не своєчасно повідомлялось про настання страхового випадку; вироком Октябрьского районного суду м. Полтава від 11.06.2007 р. по справі № 1-117/07 встановлено факт підробки документів про місце роботи та довідки про доходи гр. ОСОБА_1

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. законним, обґрунтованим, винесеним з повним зясуванням всіх обставин справи. У відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. по справі № 16/150 без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, відзив на апеляційну скаргу не надав, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представника третьої особи у судове засідання суд не повідомлено. Враховуючи, що неприбуття представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання відповідач надіслав телеграму (вх. № 3522), в якій просить перенести розгляд справи, у звязку з неможливістю його представника прибути до судового засідання.

Представник позивача заперечував проти перенесення розгляду справи.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, оскільки відповідач не надав відповідних та допустимих доказів стосовно неможливості його представнику прибути у дане судове засідання або доказів неможливості направлення до суду апеляційної інстанції іншого представника.

В судовому засіданні представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. по справі № 16/150 без змін.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

18.01.2006 р. між Полтавським акціонерним банком «Полтава-банк» - позивачем (Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 - третя особа (позичальник) було укладено кредитний договір №259, за яким третій особі був наданий споживчий кредит у сумі 4 960,00 грн. строком на 24 місяці з 18.01.2006 р. по 17.01.2008 р. зі сплатою 18 відсотків (%) річних на умовах визначених цим договором. При цьому п.1.1 кредитного договору було закріплено, що повернення кредиту позичальником здійснюється наступним шляхом: заборгованість за кредитом в сумі не менш 10% від загальної суми кредиту позичальник повертає в день перерахування банком кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника в рахунок оплати товарів; залишок заборгованості за кредитом позичальник погашає щомісячно, згідно графіку (додаток №1 до цього договору); нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця; сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору було обумовлено, що ОСОБА_1 страхує фінансовий ризик банку відповідальність позичальника за непогашення кредиту згідно умов цього договору.

18.01.2006 р. між Страховим акціонерним товариством закритого типу «Саламандра-Україна», перейменованим в подальшому у Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(страховик), позивачем (вигодонабувач) та третьою особою (страхувальник) було укладено договір № 00001166 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту за кредитним договором № 259 від 18.01.2006 р., укладеним між фізичною особою ОСОБА_1 та Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк", якій отримав право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Згідно п. 1 договору страхування, об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов кредитного договору № 259 від 18.01.2006 р.

У відповідності до п. 2 договору страхування, страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником фінансових зобов'язань, передбачених кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.

Відповідно до п. 3 договору страхування зазначена страхова сума кредиту, а саме: сума кредиту 4 960,00 грн.; відсотки по кредиту 941,38 грн.; страховий платіж 177,04 грн.

Строк дії договору встановлено з 18.01.2006 р. до 17.01.2008 р.

У п.8 договору сторони узгодили умови здійснення страхової виплати та причини відмови у страховій виплаті.

Підпунктом 8.1 договору страхування зазначено, що при настанні події яка, може бути кваліфікована, як страховий випадок, вигодонабувач повинен використати всі можливі заходи й засоби досудового впливу забезпечення повернення кредиту. Якщо додаткові заходи не дали результату, вигодонабувач зобовязаний в найкоротший термін, але не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з моменту, коли дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова, письмово повідомити страховика про її настання, а також про прийняті заходи по врегулюванню виниклої ситуації.

Відповідно до підпункту 8.6 договору страхування передбачено, що страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування за умови несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку без поважних причин.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що відповідачу не було перераховано страховий платіж по договору страхування, оскільки страховий платіж відповідно до умов договору страхування у розмірі 177,04 грн. та договору доручення № 01/11-06 від 01.01.2006 р. був сплачений, що підтверджується копією заяви на переказ готівки № 5280 від 18.01.2006р., копією меморіального ордеру №2 від 31.01.2006р про перерахування страхової премії за січень 2006р. страхування фінансового ризику неповернення кредиту , копією відомості страхових премій за січень 2006 р. (т.2, а.с. 4 - 13).

Матеріалами справи встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням фізичною особою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 10.12.2010 р. утворилась заборгованість перед позивачем по кредиту та відсоткам за користування кредитом у сумі 6 869,53 грн.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з вимогами ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, із відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За змістом ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Приписами ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ч. 1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник зобов'язався сплачувати заборгованість по кредиту щомісячно згідно графіку у строк до 25 числа кожного місяця з розрахунку 18% річних. Тобто, заяву про виплату страхового відшкодування позивач мав направляти відповідачеві з урахуванням графіку погашення заборгованості за кредитним договором не раніше дати настання страхового випадку, тобто не раніше та не пізніше спливу 30-денного строку починаючи з 26 числа (дати початку прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором) кожного місяця.

Однак, як встановлено під час апеляційного провадження, повідомлення про настання страхового випадку направлялися відповідачеві несвоєчасно, з порушенням 30-денного терміну з моменту порушення графіку погашення заборгованості за кредитним договором, повідомлення про настання страхового випадку впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку позивачем також не здійснювалося.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Полтавської області дійшов неправомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, що вироком Октябрьского районного суду м. Полтава від 11.06.2007 р. по справі № 1-117/07 встановлено факт підробки документів про місце роботи та довідки про доходи гр. ОСОБА_1, оскільки вироком не встановлено, що дії страхувальника або застрахованої особи були спрямовані на настання страхового випадку, що страхувальник подав завідомо неправдиві відомості про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення господарський суд Полтавської області не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, не дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 75, 99, 101, 102, ч. 2 ст. 103, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Приватного акціонерного товариства “Страхової компанії “Саламандра-Україна”, про відкладення розгляду справи відхилити.

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 15.02.2011 р. по справі № 16/150 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.