Постанова № 15101340, 14.04.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 8/150

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача Муравйова О.О. за дов. від 26.01.2011 р.,

відповідача Черкун Ю.О. за дов. від 02.03.2011 р.,

третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра Україна», м. Полтава, (вх. № 827П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 25.01.2011р. у справі № 8/150,

за позовомПолтавського акціонерного банку «Полтава-банк», м. Полтава,

до відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра Україна», м. Полтава,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, м. Полтава,

про стягнення страхового відшкодування в сумі 6902, 93 грн. за умовами Договору №00001152 добровільного страхування, укладеного між сторонами та третьою особою 13.01.2006р., -

ВСТАНОВИЛА:

Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»звернувся з позовом про стягнення страхового відшкодування в сумі 6902, 93 грн. за умовами Договору №00001152 добровільного страхування, укладеного між сторонами та третьою особою ОСОБА_1 13.01.2006р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.01.2011р.(суддя Бунякіна Г.І.) позов задоволено.Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра Україна» на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк» 6902, 93 грн. страхового відшкодування за умовами Договору №00001152 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту за Кредитним договором №245 від 13.01.2006р. та витрати: по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і 236,00 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Полтавської області від 25.01.2011р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить скасувати вказане рішення та відмовити у задоволені позовних вимог.

Апелянт вказує, що відповідно до тексту договору страхування, зазначено, що страховий платіж сплачений Страхувальником одноразово, але вказане положення договору не було виконано з боку Страхувальника, оскільки ПрАТ «СК «Саламандра - Україна» не отримувала будь-який грошових коштів в рамках укладеного договору страхування.

Також апелянт вказує, що страховий випадок настає після порушення Страхувальником графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів, після чого вигодонабувач повинен повідомити Страховика про настання страхового випадку протягом 3 робочих днів, як зазначено в 8.1 вказаного договору страхування. Проте, вигодонабувач, в порушення умов договору страхування невчасно повідомив Страховика про настання страхового випадку, що стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Апелянт звертає увагу на те, що звертаємо увагу на те, що відповідно до вироку Октябрського районного суду м. Полтави в справі № 1-117/07 від 11.06.2007 р., в якому зазначено, що за попередньою змовою групою осіб, були підроблені документи про місце роботи та довідки про доходи громадян, зокрема гр. ОСОБА_1, в зв'язку з чим останньому було надано право на отримання споживчого кредиту для задоволення особистих майнових інтересів.

Проте, в супереч нормам чинного страхового законодавства, даний споживчий кредит було отримано не для задоволення особистого майнового інтересу гр. ОСОБА_2, а для потреб третіх осіб.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 25.01.2011 р. законним, обґрунтованим, винесеним з повним зясуванням всіх обставин справи. У відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти неї.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

13.01.2006 р. між Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" - позивачем (банк) та фізичною особою ОСОБА_1 - третя особа (позичальник) було укладено кредитний договір №245, за яким третій особі був наданий споживчий кредит у сумі 4970,00 грн. строком на 24 місяці з 13.01.2006 р. по 12.01.2008 р. зі сплатою 18 відсотків (%) річних на умовах визначених цим договором. При цьому п.1.1 кредитного договору було закріплено, що повернення кредиту позичальником здійснюється наступним шляхом: заборгованість за кредитом в сумі не менш 10% від загальної суми кредиту позичальник повертає в день перерахування банком кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника в рахунок оплати товарів; залишок заборгованості за кредитом позичальник погашає щомісячно, згідно графіку (додаток №1 до цього договору); нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком щомісячно, не пізніше 25 числа кожного місяця; сплата процентів проводиться позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору було обумовлено, ОСОБА_1 страхує фінансовий ризик банка відповідальність позичальника за непогашення кредиту, згідно умов цього договору .

13.01.2006 р. між Страховим акціонерним товариством закритого типу "Саламандра-Україна", перейменованим в подальшому у Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" (страховик), Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" (вигодонабувач) та фізичною особою ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір № 00001152 (наділа - договір) добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту за кредитним договором № 245 від 13.01.2006р., укладеним між фізичною особою ОСОБА_1 та Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк", якій отримав право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Згідно п. 1 договору страхування, об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов кредитного договору № 245 від 13.01.2006 р.

Пунктом 2 договору визначено, що страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником фінансових зобов'язань, передбачених кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.

Відповідно до п. 3 договору зазначена страхова сума кредиту, а саме: сума кредиту 4970,00 грн.; відсотки по кредиту 957,63 грн.; страховий платіж 111,83 грн.

Строк дії договору 24 місяця з 13.01.2006 р. до 12.01.2008 р. (п. 5 договору).

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням фізичною особою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 01.10.2010 р. утворилась заборгованість перед позивачем по кредиту та відсоткам за користування кредитом у сумі 6 902,93 грн., з якої 4968,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 1934,93 грн. прострочені відсотки за користування кредитом.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з вимогами ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, із відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За змістом ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Приписами ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п.8 договору сторони узгодили умови здійснення страхової виплати та причини відмови у страховій виплаті.

Підпунктом 8.1 договору зазначено, що при настанні події яка, може бути кваліфікована, як страховий випадок, вигодо набувач повинен використати всі можливі заходи й засоби досудового впливу забезпечення повернення кредиту. Якщо додаткові заходи не дали результату вигодонабувач зобовязаний в найкоротший термін, але не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з моменту, коли дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова, письмово повідомити страховика про її настання, а також про прийняті заходи по врегулюванню виниклої ситуації.

Відповідно до підпункту 8.6 договору передбачено, що страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування за умови несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник зобов'язався сплачувати заборгованість по кредиту щомісячно згідно графіку у строк до 25 числа кожного місяця з розрахунку 18% річних. Тобто, заяву про виплату страхового відшкодування позивач мав направляти відповідачеві з урахуванням графіку погашення заборгованості за кредитним договором не раніше дати настання страхового випадку, тобто не раніше спливу 30-денного строку починаючи з 26 числа (дати початку прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором) кожного місяця.

Однак, як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, повідомлення про настання страхового випадку направлялися відповідачеві раніше 30-денного терміну з моменту порушення графіку погашення заборгованості за кредитним договором, повідомлення про настання страхового випадку впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку позивачем також не здійснювалося. Факт несвоєчасного повідомлення про настання страхового випадку підтвердив у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник позивача.

З врахування викладеного колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції оскільки вони не базуються на матеріалах справи і є такими, що не підлягають задоволенню, у звязку з чим у позові слід відмовити.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 25.01.2011р. у справі № 8/150 прийнято при неповному зясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, у звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 2 ст. 103, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.01.2011р. у справі № 8/150 частково скасувати та викласти у наступній редакції.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(36000, м. Полтава, вул.. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ 13934129) на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-Банк»(36020, м. Полтава, вул. Партизанської комуни, 40-а, код ЄДРПОУ 09807595) 280,50 грн. страхового відшкодування за умовами договору № 00001152 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту за Кредитним договором № 245 від 13.01.2006 р., 4.14 грн. витрат по сплаті державного мита та 9,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Полтавського акціонерного банку «Полтава банк»(36020, м. Полтава, вул. Партизанської комуни, 40-а, код ЄДРПОУ 09807595) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна»(36000, м. Полтава, вул.. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ 13934129) - 48,93 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.