Постанова № 14824669, 09.04.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 р. Справа № 2а-16098/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Тимцунік Ю.В.

за участю: представника позивача Анохіна В.О.

представників відповідача Овсяникової Л.О., Агатіної А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Агро-Соя» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинним рішення ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №0000420220/0/16169 від 21.06.2010р. про застосування штрафних санкцій у сумі 710149грн. 67коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає. Письмові заперечення додані до матеріалів справи.

Представники відповідача у судовому засіданні підтримали заперечення проти позову повністю, просять відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агро-Соя», зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області 18.05.2006 року за №12241230000026535, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 764848 (а.с.30).

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська.

Посадовими особами ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська за період з 01.09.09 по 09.06.10 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Агро-Соя» з питання дотримання валютного законодавства при виконанні імпортного контракту #TRL-3441 від 22.06.09р., укладеного з компанією TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC (MONTREAL, CANADA).

За результатами невиїзної документальної перевірки з питань дотримання валютного законодавства при виконанні імпортного контракту #TRL-3441 від 22.06.09р. складено Акт №1744/220/33109316 від 09.06.2010р.

Перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині не надходження товару по імпортному контракту від 22.06.09р. за номером #TRL-3441, який укладено з компанією «TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC» (Монреаль, Канада) на загальну суму 301800дол. США. У відповідності до вимог ст.4 Закону України Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» на суму заборгованості, по якій минув законодавчо встановлений термін розрахунку.

У звязку з чим відповідач дійшов висновку про нарахування позивачу пені у загальній сумі 710149грн. 67коп.

На підставі вищезазначеного Акту відповідачем 21.06.10р. винесено рішення №0000420220/0/16169 про застосування до ТОВ «Агро-Соя» штрафних санкцій у сумі 710149грн. 67коп.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Однак, рішеннями ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська від 26.08.2010 р. № 22136/10/25-0, ДПА у Дніпропетровській області від 23.09.2010 року № 25941/10/25-008 та ДПА України від 29.11.2010 р. № 12840/6/25-0415, прийнятих за результатами розгляду скарг ТОВ «Агро-Соя», скарги останнього залишено без задоволення, а рішення ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська без змін.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що всупереч викладеним в акті перевірки порушенням, на момент проведення перевірки товар від компанії «TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC» (Монреаль, Канада) по контракту #TRL-3441 від 22.06.09р. ТОВ «Агро-Соя» не отримувався, валютні кошти у якості авансового платежу нерезидентом не повертались, у звязку з чим, існує дебіторська заборгованість у розмірі 301800дол. США.

За таких обставин, ТОВ «Агро-Соя» звернулося до господарського суду м.Києва з позовними вимогами до компанії «TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC» (Монреаль, Канада) про стягнення 301800дол. США попередньої плати за товар, що не був поставлений за договором купівлі-продажу від 22.06.2009 р. #TRL-3441.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 08.04.2010 р. відкрито провадження у справі №46/154 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 18.10.2010 р.

Як зазначив представник позивача, станом на час розгляду адміністративної справи, спір у господарському суді м.Києва не розглянутий.

Працівникам відповідача під час перевірки було відомо про викладене, однак, вони не звернули на це уваги, що підтверджується актом № 1744/220/33109316 від 09.06.2010 р.

В обгрунтування заперечень проти адміністративного позову відповідач посилається на те, що відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

При цьому, відповідач наголошує що продукція недопоставлена. У звязку з чим позивачу нарахована пеня на загальну суму 710149грн. 67коп.

Дослідивши матеріали справи та надані у судовому засіданні докази, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд виходить з наступного.

22.06.09р. між ТОВ «Агро-Соя» та компанією TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC (MONTREAL, CANADA) укладено контракт #TRL-3441 від 22.06.09р., відповідно до якого Продавець (TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC (MONTREAL, CANADA) прийняв зобов'язання здійснити поставку 12500 метричних тон соєвих бобів (за ціною 322дол. США за 1мт). Загальна сума контракту #TRL-3441 складає 4025000дол. США (на умовах поставки CIF-порт Керчь).

Пунктом 6.2 контракту передбачено, що Покупець (ТОВ «Агро-Соя») зобов'язується сплатити Продавцю 161000дол. США (4% від суми контракту) після підписання контракту у якості авансового платежу.

Залишок суми у розмірі 3864000дол. США повинно бути сплачено покупцем через 180 днів після розвантаження.

Відповідно до - Додатку 2 вказаного договору, сторони домовились, що Покупець зобов'язується сплатити Продавцю 301800,00дол. США у якості авансового платежу (з врахуванням вже сплачених 161000дол. США).

Відповідно виписок банку ПАТ «ПроКредитБанк» (код 21677333, м.Київ) встановлено:

-23.06.09р., з валютного рахунку 26005310003950.840 перераховано на адресу компанії TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC валютні кошти у розмірі 161000,00дол. США (1225258,30 грн.);

-16.07.09р., з валютного рахунку 26005310003950.840 перераховано на адресу компанії TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS INC валютні кошти у розмірі 140800,00дол. США (1074458,88 грн.).

Усього на адресу нерезидента перераховано 301800,00дол. США.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, визначено статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Перевищення законодавчо встановлених строків потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Порушення резидентами передбачених строків згідно зі статтею 4 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Строки нарахування пені зупиняються на період прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків розрахунків за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачає обов'язку резидента звертатися до судових установ у 180 денний термін.

Стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає нарахування пені «0,3% від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості».

Відповідач ставить питання саме про недопоставлену позивачу продукцію, але не враховує відсутність поставки взагалі та сплату лише авансового платежу за умовами договору.

Як під час складання акту перевірки, так й під час розгляду заперечень, ДПІ в АНД районі було відомо про наявність судової справи в господарському суді м.Києва №46/154 не про стягнення заборгованості з нерезидента, а про повернення попередньої оплати, що є принципово різними категоріями.

Відповідно до ч.2-4 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» предметом правового регулювання є не підстави ненарахування пені, а особливості застосування санкцій під час судових процедур по стягненню з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами.

Як встановлено і в ході перевірки й під час розгляду заперечень та не спростовується представниками відповідача у судовому засіданні, термін поставки продукції за договором становить 170 днів. ТОВ «Агро-Соя» звернулась з позовом не про стягнення продукції за імпортним контрактом - в такому б випадку були підстави застосування пені, - а про повернення попередньої оплати, - що виходить за межі регулювання Закону з позиції притягнення резидента до відповідальності.

У судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що позивачем до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська надано інформацію про вжиття заходів з боку ТОВ «Агро-Соя» щодо повернення з боку компанії TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS сум попередньої оплати. Про що свідчить позитивний результат, оскільки відповідачу відомо, що 8 червня 2010 року компанією TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS через повноважного представника г-на ОСОБА_4 з JP Morgan Chase Bank повернуто на рахунок в ПАТ«ПроКредит Банк» 301800,00 доларів США, у зв'язку з чим ТОВ «Агро-Соя» буде розглядати питання доцільності господарської справи ініційованій в господарському суді м.Києва про стягнення сум попередньої оплати в сумі 301800,00 доларів США.

Загалом, порушення, яке встановлено, є непоставка товару, що, на думку відповідача, призвело до порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». При цьому не надано юридичної оцінки умовам договору, оскільки за 10 днів до настання граничних термінів поставки, що було обраховано в Акті, зобов'язання по поставці припинило своє існування.

Додатковою угодою до договору #TRL-3441 від 22.06.09 викладено пункт 6.4 в наступній редакції (мовою оригіналу): «в случае если Продавец не поставит товар в течение 170 календарных дней с момента получения первой оплаты авансового платежа за сою согласно данного Договора, Продавец обязан будет вернуть покупателю сумму всех предварительных платежей не позднее 10 календарных дней с момента исчисления указанного срока поставки.»

Таким чином, сторони Договору домовились, що обов'язок щодо поставки сої з боку Продавця компанії TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS припиняє своє існування й компанія TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS набуває нового обовязку щодо повернення всіх сум авансових платежів.

Такий обовязок у компанії TRAEGER RESOURCES AND LOGISTICS виникає у перший день після спливу 170 денного терміну по поставці товару.

З огляду на викладене, Покупець - ТОВ «Агро-Соя» упередив себе від можливого порушення строків передбаченого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Статус грошових коштів, які мають бути повернуті, не мають ознак виручки в розумінні ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки Договір, що розглядається - імпортний, а не експортний.

Ініційована судова справа в господарському суді м.Києва, також стосується повернення попередньої оплати, а не стягнення заборгованості (експорт) чи зобов'язання виконати поставку (імпорт).

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвала господарського суду міста Києва від 08.04.2010 р. по справі № 46/154 набрала законної сили, що не заперечується представниками сторін.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача та вважає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним, нечинним (якщо це не нормативно-правовий акт) тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме: визнання акта протиправним, в даному випадку суд ототожнює вимогу позивача про визнання нечинним рішення податкового органу з вимогою про визнання зазначеного рішення протиправним.

При цьому, суд враховує те, що визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Крім того, відповідно ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Отже, стаття 19 Конституції України зобовязує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи та наданих представниками сторін у судовому засіданні пояснень вбачається, що субєкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу ТОВ «Агро-Соя», судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені квитанцією №15046.186.3 від 08.12.2010 р.

Керуючись ст.ст.11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання нечинним рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про застосування штрафних санкцій від 21.06.2010р. №0000420220/0/16169 у сумі 710149грн. 67коп. (сімсот десять тисяч сто сорок девять гривень 67коп.).

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Соя» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 116, код ЄДРПОУ 33109316) 3грн. 40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 28.02.2011р.

Суддя Г.В. Потолова