Рішення № 14638869, 14.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3014.03.11 За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку

«Український Професійний Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»

про стягнення 396906,26 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача:           Шабліовська В.В. –дов. № 317 від 27.10.10 р.

Від відповідачів:           Махарадзе А.А. –дов. № б/н від 28.02.11 р.

          Скопець Н.В. –дов. № б/н від 28.01.11 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»про стягнення 350000,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 460,28 грн. заборгованості по строкових процентах, 41378,62 грн. заборгованості по прострочених процентах, 3067,36 грн. пені за неналежне виконання умов договору про відкриття кредитної лінії № 511 та додатковими договорами до нього.

Ухвалою суду від 07.02.11 р. було порушено провадження у справі № 37/30 та призначено її розгляд на 28.02.11 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

25.02.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 07.02.11 р. та заява про збільшення позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої позивач просить стягнути з ТОВ «АЛЛОН»350000,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 14728,77 грн. заборгованості по строкових процентах, 41378,62 грн. заборгованості по прострочених процентах, 5632,83 грн. заборгованості по пені.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову –411749,22 грн.

У судовому засіданні 28.02.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні 28.02.11 р. заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечень не навів.

Дослідивши матеріали справи, суд задовольнив клопотання відповідача та оголосив перерву у судовому засіданні 28.02.11 р. до 14.03.11 р. о 12:40 год.

10.03.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшли додаткові документи, які були долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 14.03.11 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, в яких повідомив, що борг перед банком є, проте погасити його не в змозі, оскільки ТОВ «АЛЛОН»перебуває у скрутному фінансовому стані.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.07.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк»(банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»(позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 511.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1.1. договору № 511 від 26.07.07 р., банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію у розмірі 600000,00 грн. терміном до 24.07.09 р., на поповнення обігових коштів позичальника.

Зменшення кредитного ліміту здійснюється кожні пів року: січень 2008 р. в сумі 75000,00 грн., липень 2008 р. в сумі 75000,00 грн., січень 2009 р. в сумі 75000,00 грн. остаточне погашення кредиту в сумі 375000,00 грн. здійснюється не пізніше 24.07.09 р.

Додатковим договором від 24.07.09 р. до договору № 511 від 26.07.07 р. пункт 1.1 цього договору було викладено в новій редакції: «Банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію у розмірі 600000,00 грн. терміном до 26.07.10 р., на повернення обігових коштів позичальника.

Зменшення кредитного ліміту здійснюється в наступні терміни: січень 2008 р. в сумі 75000,00 грн., липень 2008 р. в сумі 75000,00 грн., січень 2009 р. в сумі 75000,00 грн., а починаючи з лютого 2010 р. по 26 липня 2010 р. щомісячно в сумі 62500,00 грн.»

Додатковим договором від 30.03.10 р. до договору № 511 від 26.07.07 р. пункт 1.1 цього договору було викладено в новій редакції: «Банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію у розмірі 600000,00 грн. терміном до 26.01.2011 р., на поповнення обігових коштів позичальника.

Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з квітня 2010 р., а саме: квітень 2010 р. –5000,00 грн., травень 2010 р. –5000,00 грн., червень 2010 р. –5000,00 грн., липень 2010 р. – 5000,00 грн., серпень 2010 р. –5000,00 грн., вересень 2010 р. –70000,00 грн., жовтень 2010 р. –70000,00 грн., листопад 2010 р. –70000,00 грн., грудень 2010 р. –70000,00 грн., з 01.01.11 р. до 26.01.11 р. –70000,00 грн.

Відповідно до п. п. 1.2. –1.3. вищевказаного договору, допускається використання кредитних ресурсів частками; банк надає кредити згідно відкритої кредитної лінії при наявності вільних коштів; розміри кредитів, які надаються згідно кредитної лінії, строки їх дії, цільове використання позичальник вказує в письмовій заяві на кредит.

Згідно з п. 1.4. договору № 511 від 26.07.07 р., плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в розмірі 19,5 % річних.

Додатковим договором від 24.07.09 р. до договору № 511 від 26.07.07 р., річні проценти, зазначені в п. 1.4. даного договору було змінено на 24 %.

У відповідності до п. 2.1. та 2.2 вищевказаного договору, забезпеченням виконання позичальником свої зобов’язань перед банком по цьому договору є застава власного майна позичальника (договір застави від 26.07.07 р.); кредитні ресурси, надані банком, забезпечуються всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України, у разі недостатності суми, отриманої від реалізації заставленого майна.

Згідно з п. 3.1. договору № 511 від 26.07.07 р., банк зобов’язується відкрити мультивалютний позичковий рахунок в національній валюті та перераховувати на поточний мультивалютний рахунок позичальника грошові кошти в межах вказаної у п. 1.1. цього договору.

Перерахування грошових коштів проводиться банком при наявності вільних коштів протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання банком від позичальника заяви про надання кредиту за формою, встановленою банком.

Пунктами 3.2. –3.5. вищевказаного договору визначено, що банк зобов’язаний поновлювати ліміт кредитування при погашені позичальником раніше наданих кредитів; забезпечити позичальника консультативними послугами з питань виконання договору; на підставі даних бухгалтерської звітності (місячної, квартальної) аналізувати кредитоспроможність позичальника, перевіряти забезпеченість та цільове використання наданих кредитів і вносити пропозиції про подальші відносини з позичальником; здійснювати нарахування процентів за користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору № 511 від 26.07.07 р., позичальник зобов’язується повернути одержані кредитні ресурси в строк у відповідності з п. 1.1 цього договору та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок та рахунки нарахованих процентів, відповідно до встановлених строків.

Згідно з п. 4.2. вищевказаного договору, позичальник зобов’язаний оплатити комісію за відкриття позичкового рахунку в розмірі 99,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного договору; оплатити комісію за обслуговування (управління) кредитної заборгованості в розмірі 0,5 % від розміру кредитної лінії, але не менше 300,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку н пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору; у разі збільшення ліміту, клієнт сплачує банку комісію у розмірі 0,5 % від суми збільшення ліміту протягом 5-ти календарних днів від дати відповідного збільшення; оплатити комісію за одноденне надання кредитних ресурсів у національній валюті (якщо погашення кредиту відбувається у один день його отримання) в розмірі 0,05 % від суми заборгованості, що з’явилась та була погашена за один день, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку не пізніше 3 (трьох) банківських днів з настання такого випадку; у випадку внесення змін до цього договору шляхом укладення додаткової угоди, сплачувати комісію за зміну умов договору в сумі 200,00 грн. за кожну зміну, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок банку не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дати підписання кожної додаткової угоди.

Пунктом 4.3. договору № 511 від 26.07.07 р. визначено, що позичальник зобов’язується самостійно щоквартально, не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати банку бухгалтерський баланс 9форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), інформацію про дебіторську та кредиторську заборгованість, довідку про обіг коштів по рахунках відкритих в інших банках, а також за вимогою банку інші матеріали для видачі, перевірки забезпечення кредитів і контролю за їх цільовим використанням та поверненням; бухгалтерський баланс (форма № 1) та звіт про фінансові результати (форма № 2) за рік позичальник зобов’язується надати не пізніше 28 лютого наступного за звітним роком.

Відповідно до п. 4.4. договору № 511 від 26.07.07 р., позичальник зобов’язується у разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за його використання, встановлення банком факту нецільового використання кредиту, ненадання в строк більше ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3. цього договору, документів, вказаних у зазначеному пункті, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманого кредиту, відсутності заставленого майна або загрози його втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором, позичальник зобов’язується за письмовою вимогою банку достроково повернути отримані кредитні кошти та проценти за їх використання протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку.

Згідно з п. 4.5. договору № 551 від 26.07.07 р., позичальник зобов’язаний з 01.09.07 р. ідо повного виконання своїх зобов’язань по цьому договору здійснювати свої безготівкові розрахунки в розмірі 100 % від обсягів щомісячних платежів через рахунки, відкриті в банку; обидві сторони дійшли згоди, що у разі невиконання позичальником передбаченої абзацом першим даного пункту договору вимоги, процентна ставка збільшується на 5 % річних: відповідно за кредитні ресурси, надані в національній валюті, ставка становитиме 24,5 %; сторони підтверджують, що таке збільшення процентної ставки буде здійснене в силу настання вищеназваних обставин і не потребує підписання будь-якої додаткової угоди до цього договору, при цьому процентна ставка по кредиту підлягає збільшенню в перший день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснене порушення вимоги, вказаної в абзаці першому даного пункту договору.

Пунктом 4 додаткового договору від 24.07.09 р. до договору № 511 від 26.07.07 р. пункт 4.5. цього договору було викладено в наступній редакції: «позичальник зобов’язаний з 27.07.09 р. і до повного виконання своїх зобов’язань за цим договором здійснювати свої безготівкові розрахунки в розмірі 80 % від обсягів щомісячних платежів через рахунки, відкриті в банку.

Обидві сторони дійшли згоди, що у разі невиконання позичальником передбаченої абзацом першим даного пункту договору вимоги, процентна ставка збільшується на 5 % річних: відповідно за кредитні ресурси, надані в національній валюті, ставка становитиме 29 % річних.

Сторони підтверджують, що таке збільшення процентної ставки буде здійснене в силу настання вищеназваних обставин і не потребує підписання будь-якого додаткового договору до цього договору. При цьому процентна ставка за кредитом підлягає збільшенню в перший день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснене порушення вимоги, вказаної в абзаці першому даного пункту договору.».

Відповідно до п. 7.1 до договору № 511 від 26.07.07 р., нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюються щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше 24.07.09 р. проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитною лінією.

Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 25 числа по останній робочий день місяця та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше 24.07.09 р. на рахунок нарахованих процентів в банку. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця здійснюється в наступний період сплати процентів.

Пунктом 2 додаткового договору від 30.03.10 р. до договору № 511 від 26.07.07 р. було замінено дату «24.07.09 р.»на дату «26.01.11 р.»у п. 7.1. даного договору.

Згідно з п. 7.2. договору № 511 від 26.07.07 р., при розрахунку процентів за користування кредитними ресурсами приймається метод «факт/факт», при якому до розрахунку приймається фактична кількість днів у місяці та році.

При розрахунку процентів враховується перший день користування кредитними ресурсами та не враховується останній день користування кредитними ресурсами (день погашення позичкової заборгованості).

У відповідності до п. п. 7.3. та 7.4. вищевказаного договору, нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюються у тій валюті, в якій були отримані кредити у межах відкритої кредитної лінії; кошти для погашення заборгованості направляються в наступному порядку: на сплату штрафних санкцій, пені, прострочених процентів за кредит, строкових процентів за кредит, на погашення простроченого кредиту та в останню чергу –на погашення строкового кредиту.

Згідно з п. 7.5. договору № 511 від 26.07.07 р., за несвоєчасне погашення кредитів позичальник сплачує банку подвійну процентну ставку від встановленої в п. 1.4. даного договору.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаних умов договору № 511 від 26.07.07 р., на підставі заяв позичальника про надання траншу банк надав позичальнику грошові кошти, що підтверджується меморіальними ордерами № 4280035 від 26.07.07 р. на суму 131050,00 грн., № 4317856 від 06.08.07 р. на суму 140000,00 грн., платіжними дорученнями № 4340611 від 13.08.07 р. на суму 245000,00 грн., № 5059939 від 19.02.08 р. на суму 30000,00 грн. (належним чином засвідчені копії заяв, меморіальних ордерів та платіжних доручень додано до матеріалів справи). Загальний розмір перерахованих коштів за договором № 511 від 26.07.07 р. становив 546050,00 грн.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»свої зобов’язання за договором № 511 від 26.07.07 р. та додатковими договорами до нього щодо погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, починаючи з вересня 2010 р. здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв’язку з чим станом на 28.01.11 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 350000,00 грн. по простроченому кредиту, 460,28 грн. по строкових процентах.

Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»про стягнення 350000,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 460,28 грн. заборгованості по строкових процентах, 41378,62 грн. заборгованості по прострочених процентах, 3067,36 грн. пені за неналежне виконання умов договору про відкриття кредитної лінії № 511 та додатковими договорами до нього.

Оскільки 25.02.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка судом була прийнята, у відповідності до якої позивач просить стягнути з ТОВ «АЛЛОН»350000,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 14728,77 грн. заборгованості по строкових процентах, 41378,62 грн. заборгованості по прострочених процентах, 5632,83 грн. заборгованості по пені, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову –411740,22 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, перерахувавши ТОВ «АЛЛОН»за договором № 511 від 26.07.07 р. суму кредиту у розмірі 546050,00 грн., тоді як відповідач свої зобов’язання за даним кредитним договором належним чином не виконував.

Відповідачем ТОВ «АЛЛОН»не заперечувався факт отримання кредиту в розмірі 546050,00 грн. терміном до 26.01.2011 року під 24 % річних, а також не було спростовано обставини щодо заборгованості за даним кредитним договором, викладені позивачем у позовній заяві.

Відповідач також пояснив суду, що заборгованість перед позивачем виникла у нього через скрутне фінансове становище, яке виникло внаслідок скорочення обсягів виробництва, що виникло в результаті несвоєчасного придбання сировини, і однією із причин цього є ненадання банком коштів в обсязі, згідно кредитного договору № 511 від 26.07.07 р. що є порушенням п. 1.1. цього договору за сторони ПАТ «Український Професійний Банк».

Проте, у відповідності до п. 5.9. договору № 511 від 26.07.07 р. банк має право у разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманих кредитів та сплати процентів за їх використання, встановлення банком факту нецільового використання кредитних коштів, ненадання в строк більше ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3. цього договору, документів, вказаних у зазначеному пункті, ухилення від контролю з боку банку, недостатності та неправильного ведення бухгалтерської звітності, якщо надані кредити будуть з різних обставин незабезпеченими, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманих кредитів, відсутності заставленого майна або загрози його втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором, банк має право відмовитися від надання позичальнику коштів за кредитною лінією та/або розірвати цей договір та достроково стягнути надані кредити, проценти за їх використання, можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач –ТОВ «АЛЛОН»в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ПАТ «Український Професійний Банк»про стягнення з ТОВ «АЛЛОН» 350000,00 грн. заборгованості по простроченому кредиту; 14728,77 грн. заборгованості по строкових процентах та 41378,62 грн. заборгованості по прострочених процентах за період з 31.07.07 р. до 27.02.11 р. станом на 28.02.11 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ АБ «Український Професійний Банк»просить суд стягнути з відповідача –ТОВ «АЛЛОН»5632,83 грн. пені за порушення строків погашення процентів за користування кредитом за договором № 511 від 26.07.07 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.1. договору № 511 від 26.07.07 р., за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачами своїх зобов’язань, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з ТОВ «АЛЛОН»5632,83 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за договором № 511 від 26.07.07 р..

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛОН»(02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, код ЄДРПОУ 33139047) на користь Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк»(02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 19019775) 350000 (триста п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп. –простроченої заборгованості по кредиту; 14 728 (чотирнадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 77 коп. –заборгованості по строкових процентах; 41 378 (сорок одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 62 коп. –заборгованості по прострочених процентах; 5 632 (п’ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 83 коп. –пені за несвоєчасну сплату процентів; 4 117 (чотири тисячі сто сімнадцять) грн. 40 коп. витрат на сплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                Гавриловська І.О.

           Повний текст рішення складено 18.03.11 р.