КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11966/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;
суддів:Бабенка К.А., Федотова І.В.,
при секретарі: Горюновій Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 23 липня 2010 року №355,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 23 липня 2010 року №355.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2011 року у задоволені адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в обґрунтування якої посилається на те, що обовязок перевіряти відповідність сплачених сум страхових внесків розміру, визначену законом, покладена на установи банків лише 11 травня 2009 року. Вважає, що у період з 16.01.2009 року по 03.03.2009 року, в який проводилась документальна перевірка, таких обовязків на позивача діючим в України нормативними актами не покладалось. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представники сторін в судове засідання не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У звязку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачений обовязок банків за рахунок власних коштів сплачувати територіальному органу Пенсійного фонду України суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, у разі не виконання вимог цієї статті.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, управлінням Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Суми за результатами перевірки складений акт від 29 червня 2010 року №3/3-25, яким встановлено незабезпечення банківською установою Харківською обласною філією Акціонерного комерційного банку «Укрсоцбанк», під час прийняття від ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»у період з 16.01.2009 року по 03.03.2009 року платіжних доручень та інших платіжних документів на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу) та видачі (перерахуванні) зазначених коштів, одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків. На підставі зазначеного акту винесено рішення від 23 липня 2010 року №355, яким за порушення ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»до товариства застосовані фінансові санкції у розмірі 25223, 37 грн.
Статтею 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачений порядок обчислення та сплати страхових внесків.
Так, відповідно до ч. 12 цієї статті, установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Зазначеною нормою не передбачений обовязок банку перевіряти правильність нарахування страхових внесків, а встановлює обовязок здійснювати установами банків видачу коштів для виплати заробітної плати за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку.
Колегія суддів приймає до уваги як належний доказ про перерахування платником страхових внесків (страхувальником) коштів для сплати відповідних сум страхових внесків, утриманих з заробітної плати, платіжні доручення ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»за період з 16 січня 2009 року по 03 березня 2009 року.
Зазначеними платіжними дорученнями страхувальник, з призначенням платежу, перерахував суми до Пенсійний фонду (а.с. 15 - 29).
Крім того, колегія суддів зазначає, що обовязок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» покладений на страхувальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 зазначеного Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до п. 22.6. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється тільки страхувальниками, та у випадках передбачених законодавством контролюючим органом. В даному випадку, як свідчать матеріали справи, позивач виконав вимоги ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»прийнявши платіжні доручення про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків.
Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до ч. 3, ч. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права та висновки суду не відповідають фактичним обставинам, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2011 року задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2011 року - скасувати та ухвалити нову, якою позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»- задовольнити.
Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми від 23 липня 2010 року №355.
Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, ідентифікаційний код юридичної особи 00039019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст Постанови складено 15.03.2011 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: К.А. Бабенко
Суддя: І.В. Федотов
Судове рішення № 14524066, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11966/10/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: