Рішення № 14412142, 21.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/8621.02.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»

до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_2

про стягнення 220000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Антонова І.В. представник за довіреністю № 29/01- ІІІ від 05.01.2011 року;

відповідача Разумов М.А. представник за довіреністю 597/11.5.2 від 09.08.2010 року;

від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 841 від 03.07.2009 року.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, про стягнення 220000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»надав відкритому акціонерному товариству «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ», банківську гарантію № 478/02 від 15.06.2007 року.

Відповідно до Гарантії, відповідач приймає на себе безвідкличне зобовязання по відношенню до відкритого акціонерного товариства «Міжнародний комерційний банк»(цедент) на суму 220000,00 грн., згідно якого зобовязується, що всі платежі, які належать до перерахування цеденту, будуть своєчасно та належним чином здійснюватись самим гарантом або його правонаступником.

Банківська гарантія є безвідкличною і дійсна до 15.10.2007 року.

За цією банківською гарантією відповідач прийняв на себе зобовязання щодо сплати на користь позивача грошових коштів у сумі 220000,00 грн. у випадку їх несплати гр.. ОСОБА_2 згідно договору уступки права вимоги № 15-06-07 від 15.06.2007 року.

11.10.2007 року у звязку з невиконанням у встановлений строк зобовязань ОСОБА_2 щодо перерахування коштів у сумі 220000,00 грн. не пізніше 10.10.2007 року згідно з п. 2.2. договору уступки прав вимоги позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату вказаної суми.

15.10.2007 року відповідач листом № 773/07 відмовив у виконання зобовязання по вказаній банківській гарантії.

15.10.2007 року, в останній день дії гарантії, позивач листом № 412 звернувся до відповідача з повторною вимогою щодо сплати вказаної у банківській гарантії суми. Повторна вимога позивача залишилась буз відповіді та без задоволення.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2010 року порушено провадження у справі № 33/86, розгляд справи призначено на 01.03.2010 року.

У судове засідання 01.03.2010 року зявились представники сторін. Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2010 року та підтримав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, подану з позовною заявою.

Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав заперечення до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а в судовому засіданні відзив на позов, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, зазначене клопотання необґрунтованим, тобто таким, що не підлягає задоволенню.

Також представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 19.04.2010 року.

У судове засідання 19.04.2010 року зявились представники сторін. Представник позивача через загальний відділ діловодства подав клопотання про зміну організаційно-правової форми позивача на публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ».

Відповідно до поданого статуту ПАТ «Піреус Банк МКБ», погодженого НБУ України 15.03.2010 року та зареєстрованого 16.03.2010 року за № 10711050046000087 на виконання вимог закону України «Про акціонерні товариства»ВАТ «Піреус Банк МКБ»перейменовано в ПАТ «Піреус Банк МКБ», який є правонаступником ВАТ «Піреус Банк МКБ»у відповідності з чинним законодавством України.

Суд задовольнив клопотання представника позивача та здійснив заміну організаційно-правової форми позивача на публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ».

Також представником відповідача був наданий відзив на позовну заяву. Представник третьої особи через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 19.04.2010 року оголошено перерву до 11.05.2010 року у звязку з клопотанням представника третьої особи про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.2010 року у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду м. Києва від 01.03.2010 року у справі № 33/86 відмовлено.

11.05.2010 року до Господарського суду надійшло клопотання від представника третьої особи про колегіальний розгляд справи № 33/86.

Листом Господарського суду м. Києва № 03-2/66 від 12.05.2010 року за підписом в.о, голови Господарського суду м. Києва Іванової Л.Б. повідомлено сторін про відсутність достатній підстав для введення до складу суду додатково двох суддів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2010 року розгляд справи призначено на 08.06.2010 року.

У судове засідання зявились представники сторін. Представник третьої особи підтримав клопотання, подані через загальний відділ діловодства про зупинення провадження у справі та про оголошення повного тексту рішення.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі у звязку з його необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 08.06.2010 року оголошено перерву до 12.07.2010 року.

08.06.2010 року від представника третьої особи до відділу діловодства надійшла заява № б/н від 07.06.2010 року про відвід судді Мудрого С.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2010 року по справі № 33/86 за підписом Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. заяву представника ОСОБА_2 про відвід судді Мудрого С.М. залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.07.2010 року зупинено провадження у справі № 33/86 до вирішення повязаної з нею справи № 2-3592/10, що розглядається Подільським районним судом міста Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду, публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»подало апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.07.2010 року у справі № 33/86 - без змін.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»звернулось до Вищого Господарського суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 12.07.2010 року та Постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року та просило направити справу на розгляд Господарського суду м. Києва.

Постановою Вищого Господарського суду України від 21.12.2010 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.07.2010 року та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року у справі № 33/86 скасовано, справу передано до Господарського суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2011 року розгляд справи призначено на 01.02.2011 року.

У судове засідання 01.02.2011 року представники сторін зявились.

Представник позивача надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по справі, заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи надав пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 08.02.2011 року для оцінки, дослідження доказів у справі та оголошення рішення.

У судове засідання 08.02.2011 року представники сторін зявились.

Представник третьої особи через загальний відділ діловодства подав заяву про призначення експертизи від 02.02.2011 року.

Представник позивача через загальний відділ діловодства подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Представник відповідача через загальний відділ діловодства подав доповнення до відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи підтримав вищезазначену заяву, просив суд задовольнити.

Представники позивача заперечували проти заяви про призначення експертизи.

Представник відповідача підтримав заяву третьої особи, просив суд задовольнити.

Суд відмовив у задоволенні заяви третьої особи про призначення експертизи у звязку з необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 21.02.2011 року у звязку із клопотанням представника позивача.

У судове засідання 21.02.2011 року представники сторін зявились.

Представник позивача подав пояснення на доповнення відзиву публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»б/н від 03.02.2011 року.

Представник позивача надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість за банківською гарантією у сумі 220000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2200,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Суд за власною ініціативою здійснив заміну організаційно-правововї форми відповідача з відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»на публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк».

Представник відповідача надав пояснення по справі, проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, надав пояснення по справі, проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» надав відкритому акціонерному товариству «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ», банківську гарантію № 478/02 від 15.06.2007 року.

Відповідно до поданих статутів правонаступником ВАТ «ВТБ Банк»є ПАТ «ВТБ Банк», а правонаступником ВАТ «Піреус Банк МКБ»є ПАТ «Піреус Банк МКБ».

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Відповідно до розділу 1 «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10321 безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до Гарантії, відповідач приймає на себе безвідкличне зобовязання по відношенню до відкритого акціонерного товариства «Міжнародний комерційний банк»(цедент) на суму 220000,00 грн., згідно якого зобовязується, що всі платежі, які належать до перерахування цеденту, будуть своєчасно та належним чином здійснюватись самим гарантом або його правонаступником.

Банківська гарантія є безвідкличною і дійсна до 15.10.2007 року.

Відповідно до ч. 1 статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Відповідно до умов банківської гарантії умови цього зобовязання наступні:

-Неналежне виконання умов договору уступки прав вимог від 15 червня 2007 року № 15-06-07 від 15.06.2007 року укладеної між ВАТ «Міжнародний Комерційний Банк»та ОСОБА_2;

-У звязку з настанням терміну виконання вимог щодо перерахування коштів за договором уступки Цедент вправі вимагати від Гаранта оплату грошових коштів у повному обсязі в обумовлений строк.

Судом встановлено, що між ВАТ «ВТБ Банк»(цедент) та ОСОБА_2 (цесіонарій) укладений договір уступки прав вимог від 15 червня 2007 року № 15-06-07 від 15.06.2007 року та договір № 1 від 17.06.2007 року про внесення змін та доповнень до договору договір уступки прав вимог від 15 червня 2007 року № 15-06-07 від 15.06.2007 року.

Відповідно до п. 2.2. договору цесіонарій приймає на себе зобовязання в трьохмісячний термін сплатити на корись цедента 220000,00 грн. на рахунок цедента № 290980007 в ЛФ ВАТ «МКБ»але не пізніше 10 жовтня 2007 року.

Згідно з п. 11 даного договору сторонам відомо про те, що на момент укладення цього договору існує рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.12.2006 року у справі № 2-4284/06 яким задоволено зустрічний позов Приватного підприємства «Санні».

У разі остаточного вирішення справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в апеляційному суді Черкаської області повністю або частково на користь Приватного підприємства «Санні»цедент зобовязаний в трьохденний строк повернути цесіонарію усі сплачені ним грошові кошти. Крім того у цьому випадку договір вважається розірваним, що тягне за собою такі правові наслідки:

1. цедент також втрачає право вимагати від цесіонарія виконання будь-яких грошових зобовязань, передбачених цим договором;

2. до цедента повертаються всі правові вимоги, які були ним уступлені за даним договором.

Після підписання цього договору у разі відкликання апеляційної скарги ОСОБА_4 або зміни вимог ОСОБА_4 за апеляційною скаргою на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25.12.2006 року у справі № 2-4284/06, подання ОСОБА_4 або його представником клопотань, та\або вчинення дій, які призвели до відмови в задоволенні його апеляційної скарги повністю або частково, цемент має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, без повернення цесіонарію всіх сплачених ним за цим договором грошових коштів.

Цесіонарій стверджує, що після винесення рішення суду за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в апеляційному суді Черкаської області повністю на користь ОСОБА_4 не має та зобовязується не висувати до цедента жодних вимог, претензій, скарг в будь-яких судових органах України щодо предмету іпотеки по іпотечним договором від 25 серпня 2004 року, посвідченим ОСОБА_3, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за № 1244/6).

Відповідно до гарантії гарант без будь-якого дозволу зі сторони та усупереч будь-яким запереченням зі сторони цесіонарія, зобовязується виплатити цеденту вказану у цій банківській гарантії суму після отримання від цедента вимоги в письмовій формі без необхідності обґрунтування цесіонерійом цієї вимоги за умови, якщо цедент у вимозі зазначить, що запитувана сума належить йому по настання вищевказаних умов, та наведе умову або умови, що настали.

Згідно з статтею 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.

У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.

Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

11.10.2007 року листом за № 406 у звязку з невиконанням у встановлений строк зобовязань ОСОБА_2 щодо перерахування коштів у сумі 220000,00 грн. не пізніше 10.10.2007 року згідно з п. 2.2. договору уступки прав вимоги позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату вказаної суми та додатками до нього.

15.10.2007 року відповідач листом № 773/07 відмовив у виконанні зобовязання по вказаній банківській гарантії мотивуючи тим, що договір уступки права вимоги вважається розірваним, оскільки згідно ухвали апеляційного суду Черкаської області по праві 22ц-1012 2007 від 24 липня 2007 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, таким чином ВАТ «МКБ»втратило право вимоги сплати будь-яких сум за згаданим договором та банківською гарантією.

Частина 2 статті 564 Цивільного кодексу України встановлює, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Виключний перелік підстав для відмови гарантом у задоволенні вимог кредитору визначає частина 1 статті 565 Цивільного кодексу України: гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

В Гарантії відповідач зобовязався сплатити позивачу 220000,00 грн.

Судом також встановлено, що Платіжна вимога № 406 від 11.10.2007 року та додані до неї документи відповідали умовам Гарантії і були подані відповідачу до закінчення строку дії Гарантії, що вказує на те, що підстав для відмови відповідача виконати вимогу позивача не було. Тому суд дійшов висновку, що відповідач був зобовязаний виконати вимогу позивача та сплатити позивачу 220000,00 грн., а відмова відповідача це зробити, викладена ним у листі № 773/07 від 15.10.2007, була неправомірною.

Суд дійшов висновку, що Платіжна вимога відповідає чинному законодавству, умовам Гарантії, була заявлена позивачем правомірно і мала бути задоволена відповідачем.

Відповідно до п. 2 глави 4 «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10321 одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

Відповідно до частини 3 статті 565 Цивільного кодексу України, якщо гарант після предявлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобовязання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.

15.10.2007 року, в останній день дії гарантії, позивач, листом № 412, звернувся до відповідача з повторною вимогою щодо сплати вказаної у банківській гарантії суми. Відповідач отримав повторну вимогу 15.10.2007 року за вх. № 1047, що підтверджується відміткою у правому нижньому куті першої сторінки копії вимоги. Повторна вимога позивача залишилась буз відповіді та без задоволення.

Факт отримання вимог відповідач не заперечує. Суму гарантії відповідач позивачу не сплатив.

Відповідно до ч.1 п. 3 глави 4 «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10321 Сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.

Згідно зі статтею 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Відповідно до розділу 1 «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року за № 639 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 41/10321 гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Крім того, судом встановлено, що договір № 2 від 21.11.2007 року про внесення змін та доповнень до Договору уступки права вимоги № 15-06-07 від 15.06.2007 року не підписаний представником позивача, а отже не є укладеним, тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність права вимоги у звязку з перенесенням терміну сплати чергового платежу за договором уступки права вимоги.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги доводи відповідача і третьої особи про відсутність заборгованості третьої особи перед позивачем за Договором уступки права вимоги та про відсутність у позивача права вимоги щодо сплати будь-яких сум за згаданим договором та банківською гарантією.

Відповідно до частини 1 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі гарантії в розмірі 220000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений доказами, наданими позивачем, та не спростований доказами, що надані відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення суми гарантії визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 34, 44, ст. 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»(01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, 8/26, кореспондентський рахунок № 32003177501 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024 код ЄДРПОУ14359319) на користь публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ»(04070, місто Київ, вулиця Контрактова площа, 4, рах. 29094001990038 в АТ «Піреус Банк МКБ», МФО 300658, код ЄДРПОУ 20034231) суму гарантії в розмірі 220 000 (двісті двадцять тисяч) грн. 00 коп., витрат по сплаті державного мита 2 200 (дві тисячі двісті) гривень 00 копійок, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 28.02.2011 року.