Рішення № 14412137, 14.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/3314.02.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг»

про стягнення 4232,41 грн.

Представники:

від позивача Гончар В.М. представник за довіреністю № 74/04/10 від 02.04.2010 року;

від відповідача не зявились

встановив :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг»про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4232,41 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.07.2007 року між страхувальником ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством „Страхове товариство „Гарантія" в особі Хмельницької регіональної дирекції був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 5-275-1.8/07 за програмою повного АВТОКАСКО. Предметом вказаного договору є автомобіль марки TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1.

13.05.2008 року на автодорозі Житомир-Чернівці о 13 год. 15 хв. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля МАЗ, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, водія товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг», та автомобіля TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2 В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно Постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2008 року водій ОСОБА_1, при здійсненні маневру перестроювання в порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху України не переконався в безпечності свого маневру та допустив наїзд на автомобіль TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2, який рухався попереду, що призвело до зіткнення транспортних засобів.

Вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності була підтверджена вина гр. ОСОБА_1 у скоєнні ДТП та завданні матеріальної шкоди страхувальнику CT „Гарантія" ОСОБА_2

Так, 14.05.2008 року страхувальник ОСОБА_2 звернувся до страхового товариства із письмовою заявою-повідомленням про настання страхового випадку.

14.05.2009 року за участі представника товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг»було проведено огляд транспортного засобу TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1 та 02.06.2008 року складено висновок № 191/08 про визначення розміру матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП. Вартість матеріального збитку склала 29 222,41 грн.

Згідно страхового акту б/н від 24.06.2008 року, зібраних документів по справі, розрахункова сума страхового відшкодування склала 29 222,41 грн.

На підставі заяви страхувальника ОСОБА_2 від 24.06.2008 року страхове відшкодування у розмірі 29 222,41 грн. за ремонт автомобіля було перераховано на Автоцентр «Ліга-2»та підтверджується платіжним дорученням № 458 від 25.06.2008 року.

Таким чином, ВАТ „Страхове товариство "Гарантія" виконало свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту.

Так, 25.12.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг», застрахувало свою цивільно-правову відповідальність за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/№4670260 у ЗАТ CK «Українська страхова група».

Тому, згідно вимог п. 22.1. ст. 22 ЗУ „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ЗАТ CK «Українська страхова група»відповідно до лімітів відповідальності страховика перерахувало страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

Станом на час скоєння вищевказаної ДТП Волошин Віталій Володимирович працював водієм TOB «Стіомі-Холдінг»і виконував свої трудові обов'язки. Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, сума невиплаченого страхового відшкодування, яку було завдано з вини працівника TOB «Стіомі-Холдинг»складає 29 222,41 грн. - 24 990,00 грн. = 4 232,41 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/33, розгляд справи призначено на 01.02.2011 року.

У звязку із задоволенням клопотання відповідача та невиконання сторонами вимог суду, розгляд справи було відкладено до 14.02.2011 року

В судове засідання 14.02.2011 року зявився представник позивача та надав додаткові пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг» невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 4232,41 грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість відповідача забезпечити явку повноважного представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно Постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2008 року водій ОСОБА_1 13.05.2008 року о 13 год. 15 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці керуючи транспортним засобом марки МАЗ номерний знак НОМЕР_2, при здійсненні маневру перестроювання не переконався в безпечності свого маневру та допустив наїзд на транспортний засіб TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2, який рухався попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності була підтверджена вина гр. ОСОБА_1 у скоєнні ДТП та завданні матеріальної шкоди ОСОБА_2

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-275-1.8/07 від 07.07.2007 року укладеного між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством „Страхове товариство „Гарантія" в особі Хмельницької регіональної дирекції, застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією неземного транспортного засобу, а саме, автомобіля марки TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1 за програмою повного АВТОКАСКО.

Відповідно до висновку № 191/08 від 02.06.2008 року про визначення розміру матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля TOYOTA Auris, д.р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, вартість матеріального збитку склала 29 222,41 грн.

Згідно страхового акту б/н від 24.06.2008 року та зібраних документів по справі, розрахункова сума страхового відшкодування склала 29 222,41 грн.

На підставі заяви страхувальника ОСОБА_2 від 24.06.2008 року страхове відшкодування у розмірі 29 222,41 грн. за ремонт автомобіля було перераховано на Автоцентр «Ліга-2»в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 458 від 25.06.2008 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 12.06.2008 року ОСОБА_1 працює водієм товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг».

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом, 25.12.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг», застрахувало свою цивільно-правову відповідальність за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/№4670260 у ЗАТ CK «Українська страхова група».

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група»на виконання Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/№4670260 відповідно до лімітів відповідальності страховика, перерахувало позивачу страхове відшкодування в розмірі 24 990,00 грн.

У відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, зробленого позивачем по даному страховому випадку, до виплати належить сума непокритого страхового відшкодування у розмірі 4232,41 грн. (29222,41 грн. вартість матеріального збитку - 24990,00 грн. розмір страхового відшкодування сплаченого ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»).

28.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою до TOB «Стіомі-Холдинг» на суму непокритого страхового відшкодування в розмірі 4232,41 грн. (29222,41 грн. - 24990,00 грн.). Однак зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4232,41 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 32827667) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(01001, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) в особі Хмельницької регіональної дирекції Філії відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34, ідентифікаційний код 26216045) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 4 232 (чотири тисячі двісті тридцять дві) грн. 41 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 01.03.2011 року