Постанова № 14159063, 09.03.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2011 р. Справа № 5/218

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

від позивача Муравйов О.О. (за дов. від 26.01.2011 р.);

від відповідача Кудрявцев П.М. (за дов. від 25.01.2011 р.),

третьої особи не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу позивача, Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»(вх. № 599 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2011 р. по справі № 5/218

за позовом Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк», м. Полтава (код ЄДРПОУ 09807595)

до відповідача ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна», м. Полтава (код ЄДРПОУ 13934129)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, м. Полтава

про стягнення 6902,95 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором добровільного страхування позичальника за непогашення кредиту № 00001175 від 24.01.2006 р. в сумі 6902,95 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.01.2011 р. (суддя Гетя Н.Г.) в позові відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2011 р. по справі № 5/218 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, апелянт просить стягнути з ЗАТ «Страхова компанія «Саламандра-Україна»на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»витрати по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги Харківським апеляційним господарським судом у сумі 51 грн.

Апелянт посилається на неповне зясування господарським судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2011 р. законним, обґрунтованим, винесеним з повним зясуванням всіх обставин справи. У відзиві відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2011 р. по справі № 5/218 залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти неї.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, 24.01.2006 р. між Страховим акціонерним товариством закритого типу "Саламандра-Україна", перейменованим в подальшому у Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна", Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № 00001175 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту за кредитним договором № 269 від 24.01.2006 р., укладеним між фізичною особою ОСОБА_1 та Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк".

За умовами договору № 00001175 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від 24.01.2006 р. позивач був визначений вигодонабувачем та отримав право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку.

Згідно п. 1 договору страхування, об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов кредитного договору № 269 від 24.01.2006 р.

У відповідності до п. 2 договору страхування, страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником фінансових зобов'язань, передбачених кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.

Приписами п. 5 договору страхування, строк дії договору встановлено з 24.01.2006 р. до 23.01.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням фізичною особою ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором станом на 01.10.2010 р. утворилась заборгованість перед позивачем по кредиту та відсоткам за користування кредитом у сумі 6902,95 грн., в т.ч. 4968,00 грн. основного боргу та 1934,95 грн. відсотків за користування кредитом.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з вимогами ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, із відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

За змістом ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Приписами ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п.8 Договору № 00001175 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту від 24.01.2006 р. сторони узгодили умови здійснення страхової виплати та причини відмови у страховій виплаті. (а.с. 8)

У п.п. 8.1 Договору зазначено, що вигодонабувач зобовязаний в найкоротший термін, але не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з моменту, коли дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова, письмово повідомити страховика про її настання, а також про прийняті заходи по врегулюванню виниклої ситуації.

П.п.8.6 Договору передбачено, що страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування за умови несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник зобов'язався сплачувати заборгованість по кредиту щомісячно згідно графіку у строк до 25 числа кожного місяця з розрахунку 18% річних. Тобто, заяву про виплату страхового відшкодування позивач мав направляти відповідачеві з урахуванням графіку погашення заборгованості за кредитним договором не раніше дати настання страхового випадку, тобто не раніше спливу 30-денного строку починаючи з 26 числа (дати початку прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором) кожного місяця.

Однак, як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, повідомлення про настання страхового випадку направлялися відповідачеві раніше 30-денного терміну з моменту порушення графіку погашення заборгованості за кредитним договором, повідомлення про настання страхового випадку впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку позивачем також не здійснювалося. Факт несвоєчасного повідомлення про настання страхового випадку підтвердив у судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник позивача, Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк».

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення господарський суд Полтавської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.01.2011 р. по справі № 5/218 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.