Рішення № 141559830, 16.11.2026, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
687/1261/26
Номер документу
141559830
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

№ справи687/1261/26

№2/687/989/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2026 року селище Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У жовтні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 березня 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 45925581 шляхом обміну електронними повідомленнями та акцептування позичальником умов договору. Договір підписано в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору позивач надав відповідачу позику в розмірі 8500,00 грн строком на 360 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені в договорі, що підтверджується відповідною довідкою фінансової установи.

Крім того, 15 березня 2026 року між сторонами укладено ще один договір позики № 6693929 у такий самий спосіб, а саме шляхом обміну електронними повідомленнями та акцептування відповідачем умов договору відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов цього договору позивач надав відповідачу позику в розмірі 3000,00 грн строком на 360 днів шляхом перерахування коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені в договорі. Факт надання коштів підтверджується відповідною довідкою фінансової установи.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами позики, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 42476,40 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

07.10.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, та вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 06 березня 2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики № 45925581.

Відповідно до пунктів 2.12.4 договору, сума позики становить 8500,00 грн, строк позики (строк дії договору) - 360 днів, дата повернення позики (останній день строку) - 28 лютого 2027 року, процентна ставка - 1 % за день (фіксована). Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 1882,60 %.

Зазначений договір позики підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора 51236, що відповідно до умов договору є електронним підписом позичальника. Відомості про його використання містяться в пункті 12 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».

Факт перерахування відповідачу коштів за договором позики № 45925581 від 06 березня 2026 року в сумі 8500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені в пункті 12 договору, підтверджується довідкою № КД-000113828 від 22 липня 2026 року, виданою ТОВ «Європейська платіжна система», а також випискою про рух коштів за рахунком, відкритим для обслуговування зазначеної платіжної картки, витребуваною судом в АТ «Райффайзен Банк».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 45925581 від 06 березня 2026 року, станом на 28 липня 2026 року її загальний розмір становить 30365,40 грн, з яких: 8500,00 грн заборгованість за основною сумою позики, 5100,00 грн заборгованість за процентами, 16765,40 грн заборгованість за пенею.

Крім того, 15 березня 2026 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики (надійний) № 6693929.

Відповідно до пунктів 2.12.4 договору, сума позики становить 3000,00 грн, строк позики (строк дії договору) 360 днів, дата повернення позики (останній день строку) 09 березня 2027 року, процентна ставка 0,95 % за день (фіксована). Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 3194,73 %. Крім того, договором передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми позики, що становить 517,50 грн.

Зазначений договір позики підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора 648134, що відповідно до умов договору є електронним підписом позичальника. Відомості про його використання містяться в пункті 11 договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».

Факт перерахування відповідачу коштів за договором позики № 6693929 від 15 березня 2026 року в сумі 3000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , реквізити якої зазначені в пункті 11 договору, підтверджується довідкою № КД-000114624 від 22 липня 2026 року, виданою ТОВ «Європейська платіжна система», а також випискою про рух коштів за рахунком, відкритим для обслуговування зазначеної платіжної картки, витребуваною судом в АТ «Райффайзен Банк».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 6693929 від 15 березня 2026 року, станом на 23 липня 2026 року її загальний розмір становить 12111,00 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за основною сумою позики, 2593,50 грн заборгованість за процентами, 6000,00 грн заборгованість за пенею та 517,50 грн заборгованість за комісією.

Відповідач належним чином зобов`язання за укладеними договорами позики не виконує.

Основні засади цивільного законодавства визначені статтею 3 ЦК України, до яких, зокрема, належать свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати до договорів зі споживачами умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Свобода договору не є абсолютною, оскільки реалізується в межах вимог чинного законодавства, а умови договору мають відповідати принципам розумності, добросовісності та справедливості, забезпечуючи баланс прав та інтересів його сторін.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця і кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, право кредитодавця на отримання комісійної винагороди не є безумовним та залежить від того, чи передбачає така комісія оплату конкретної додаткової або супутньої послуги, яка фактично надається споживачу. При цьому встановлення платежів за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах або які не становлять самостійної послуги для споживача, не може бути підставою для стягнення відповідних коштів.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що за відсутності в кредитному договорі визначеного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлено комісію, відповідні умови договору є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2.2.8 договору позики № 6693929 від 15 березня 2026 року передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 17,25 % від суми позики, що становить 517,50 грн.

Однак умовами договору не визначено переліку конкретних додаткових або супутніх послуг кредитодавця, за надання яких встановлено зазначену комісію. Позивачем також не надано доказів фактичного надання відповідачу окремої послуги, яка могла б бути самостійним предметом оплати.

За таких обставин суд доходить висновку, що умова договору про сплату комісії в розмірі 517,50 грн є нікчемною, а тому зазначена сума не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірах 16765,40 грн за договором позики № 45925581 від 06 березня 2026 року та 6000,00 грн за договором позики № 6693929 від 15 березня 2026 року суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Цією ж нормою передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) відповідних договорів починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, наведені положення закону звільняють позичальника від обов`язку сплачувати пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

Оскільки спірні договори позики укладені у березні 2026 року, а заявлена до стягнення пеня нарахована за період дії воєнного стану, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, судом встановлено, що згідно з наданим розрахунком за договором позики № 45925581 від 06 березня 2026 року 16 квітня 2026 року відповідачем сплачено 234,60 грн, які позивач зарахував у рахунок погашення пені.

Однак, враховуючи, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнена від обов`язку сплати пені, зазначена сума не може вважатися погашенням зобов`язання зі сплати неустойки.

З огляду на фактичне отримання позивачем зазначених коштів суд враховує їх у рахунок погашення заборгованості за процентами за користування позикою. Таким чином, заборгованість за процентами за договором позики № 45925581 становить 4865,40 грн (5100,00 грн 234,60 грн).

Отже, розмір заборгованості за договором позики № 45925581 від 06 березня 2026 року, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 13365,40 грн, з яких: 8500,00 грн заборгованість за основною сумою позики та 4865,40 грн заборгованість за процентами.

Розмір заборгованості за договором позики № 6693929 від 15 березня 2026 року, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 5593,50 грн, з яких: 3000,00 грн заборгованість за основною сумою позики та 2593,50 грн заборгованість за процентами.

Відповідачем власного розрахунку заборгованості, а також доказів погашення зазначених сум основного боргу та процентів суду не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або які надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, він може бути відображений шляхом посилання в одному з них на інші документи, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі також у разі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку та він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про його предмет, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів відповідного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за його користування.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що в разі несвоєчасного повернення позичальником суми позики він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, укладення договору в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом вираження волі сторін на набуття відповідних цивільних прав та обов`язків за умови дотримання вимог законодавства щодо його укладення.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд установив, що договори позики укладені відповідачем в електронній формі, підписані одноразовими ідентифікаторами, а грошові кошти перераховані на банківські картки, зазначені під час оформлення договорів. Доказів повернення отриманих коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики в частині основної суми боргу та процентів за користування коштами в загальному розмірі 18 958,90 грн.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 42476,40 грн, а задоволено на суму 18958,90 грн, тобто на 44,63% (18958,90х100:42476,40). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1188,23 грн (2662,40х44,63:100).

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 03-08/26 від 03 серпня 2026 року та витяг з акта № 1-МК від 21 серпня 2026 року, якими підтверджуються витрати на правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

Дослідивши зазначені документи, суд установив, що вони підтверджують договірні відносини щодо надання правничої допомоги та заявлений позивачем розмір витрат.

Разом із тим погоджений сторонами розмір гонорару сам по собі не є безумовною підставою для покладення на іншу сторону обов`язку з відшкодування всієї зазначеної суми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу мають відповідати критеріям реальності (дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Вирішуючи питання про розмір таких витрат, суд ураховує, що предметом спору є стягнення заборгованості за договорами позики, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Спірні правовідносини не є складними, а дана категорія справ є поширеною в судовій практиці. Розгляд справи не потребував проведення експертиз, допиту свідків чи вчинення інших складних процесуальних дій.

Крім того, суд враховує обсяг виконаної адвокатом роботи, який полягав у підготовці позовної заяви та опрацюванні документів щодо договорів позики, а також співвідношення заявленої суми витрат із характером спору та обсягом наданих послуг.

За таких обставин суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 500,00 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаної роботи, а розумним і обґрунтованим розміром таких витрат є 3 000,00 грн.

Водночас, оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1338,90 грн (3 000,00 ? 44,63: 100).

На підставі наведеного та керуючись, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором від 06 березня 2026 року № 45925581 у розмірі 13365,40 грн та за кредитним договором від 15 березня 2026 року № 6693929 у розмірі 5593,50 грн, а всього - 18958,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 188,23 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 338,90 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», місцезнаходження: площа Арсенальна, буд. 1Б, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 39861924.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Борсук В.О.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141559830 ?

Документ № 141559830 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141559830 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141559830 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141559830 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141559830, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Судове рішення № 141559830, Чемеровецький районний суд Хмельницької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141559830 відноситься до справи № 687/1261/26

Це рішення відноситься до справи № 687/1261/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141559827
Наступний документ : 141559832