Єдиний державний реєстр судових рішень
№ справи687/1230/26
№2/687/970/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Борсука В.О., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова» (далі - ТОВ «Іннова - Нова») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову вказує, що 15.01.2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс», яке в подальшому було перейменоване на ТОВ «Іннова - Нова», та ОСОБА_1 було укладено договір надання грошових коштів у кредит № 6715560125, за яким останній отримав кредит у сумі 6000,00 грн строком на 360 днів з стандартною процентною ставкою у розмірі 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору та 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат яка настане раніше), зі сплатою комісії за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми наданого кредиту, що становить 900,00 грн.
Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення коштів не виконує, а тому позивач просить стягнути заборгованість по кредиту в сумі 39096,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
05.10.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.01.2025 року між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс», найменування якого в подальшому змінено на ТОВ «Іннова - Нова», та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит № 6715560125, який підписано позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5446.
Відповідно до п. 2.2 договору товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сторони погодили основні умови кредитного договору: сума кредиту за договором складає 6000,00 грн (п. 2.3 договору); тип кредиту - кредит (п. 2.4 договору); строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 27 днів, останній платіж з періодом внесення 9 днів (п. 2.5 договору); тип процентної ставки - фіксована (п. 2.6 договору); стандартна процентна ставка застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 договору та становить: 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат яка настане раніше) (п. 2.6.1 договору); комісія за надання кредиту становить 15,00% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого кредиту у день надання кредиту (п. 2.7 договору); денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,98% (п. 2.11.3, 2.11.3.1 договору).
Згідно з п. 3.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Позикодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 20103-1354-181204966 від 15.01.2025 року, а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , витребуваною судом з АТ «Універсал Банк».
В той же час відповідач всупереч умовам кредитного договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, суму кредиту не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Відповідно до детального розрахунку заборгованості за даним договором заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем станом на 16.09.2026 року складає 39096,00 грн, з яких: 6000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20196,00 грн - заборгованість за процентами, 12000,00 грн - заборгованість за неустойкою, 900,00 грн - заборгованість за комісією.
05.09.2025 року найменування первісного кредитора змінено з ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова - Нова», що підтверджується копією рішення № 05-09/2025 від 05.09.2025 року та випискою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до частин 1, 3 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Разом з цим, перевіряючи правомірність нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 900,00 грн та неустойки у розмірі 12000,00 грн суд дійшов наступних висновків.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частинами 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за надання, обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на відповідача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.
Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів справи слідує, що умовами кредитного договору, а саме п. 2.7 договору, передбачено стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту, що становить 900,00 грн.
Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умови кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемними, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 900,00 грн не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі № 582/202/22.
Що стосується вимог позивача про стягнення 12000,00 грн неустойки, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають оскільки відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (в редакції закону України № 2120-IX від 15.03.2022 року) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 12000,00 грн неустойки підлягають списанню в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.
Отже, судом встановлено, що боржник належним чином зобов`язання по поверненню кредитних коштів не виконав, в результаті чого виникла заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 6715560125 від 15.01.2025 року у розмірі 26196,00 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 6000,00 грн, заборгованість за відсотками 20196,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Іннова - Нова».
Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог частково.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 39096,00 грн, а задоволено на суму 26196,00 грн, тобто на 67% (26196,00х100:39096,00). Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1783,81 грн (2662,40х67:100).
Керуючись наведеним, ст. ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова» заборгованість за договором позики № 6715560125 від 15.01.2025 року в сумі 26196,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова» сплачений судовий збір у сумі 1783,81 грн.
В решті частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова - Нова», місцезнаходження: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5 м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 44127243.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_1 .
Суддя Борсук В.О.
Судове рішення № 141559832, Чемеровецький районний суд Хмельницької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 687/1230/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: