Рішення № 141243959, 26.10.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8094/26

Провадження № 2/201/5129/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 жовтня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог банк посилався на те, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 19.05.2023 року був укладений кредитний договір № 2002137872901, на підставі якого відповідачу видано кредит в сумі 30000 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує умови договору та станом на 19.03.2026 року у відповідача утворилась заборгованість перед банком у сумі 35448,30 грн., з яких: 23034,43 грн. заборгованість за кредитом, 12413,87 грн. заборгованість по відсоткам.

21.07.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1012352612, за умовами якого відповідач отримав позику в сумі 30000 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує умови договору та станом на 19.03.2026 року заборгованість відповідача перед банком становить 14676,58 грн., з яких: 8397,54 грн. заборгованість за кредитом, 0,21 грн. заборгованість по відсоткам, 6278,83 грн. заборгованість за комісією.

23.10.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1013207107, за умовами якого відповідач отримав позику в сумі 40000 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує умови договору та станом на 19.03.2026 року заборгованість відповідача перед банком становить 27095,85 грн., з яких: 15135,30 грн. заборгованість за кредитом, 0,57 грн. заборгованість по відсоткам, 11959,98 грн. заборгованість за комісією.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить 77220,73 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та судові витрати.

Ухвалою судді від 07.07.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначено її до судового розгляду.

АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» просили розглянути справу за відсутності їх представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, причин не явки суду не повідомила.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Судом встановлено, що 19.05.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у виді заяви № 2002137872901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у виді встановленого ліміту на кредитну картку в сумі 30 000 грн.

Факт укладення кредитного договору 19.05.2023 року № 2002137872901 між сторонами підтверджується копією паспорту кредиту від 19.05.2023 року, за яким АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» встановив ОСОБА_1 кредитний ліміт в сумі - 30 000 грн., на строк 12 місяців, зі сплатою процентної ставки 47,88 % річних.

Відповідно до публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме частини 4 п. 4.2.6 сторони дійшли згоди, що Банк має право встановити щоденні ліміти/щомісячні ліміти по картці, а саме: регламентувати кількість та суми операцій, що здійснюються за допомогою картки та/або її реквізитами за визначений період, а також змінювати їх із розміщенням на сайті Банку (без додаткового повідомлення клієнта).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 19.03.2026 року розмір заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором становить 35448,30 грн., з яких: 23034,43 грн. заборгованість за кредитом, 12413,87 грн. заборгованість по відсоткам, що також підтверджується випискою по особовому розрахунку ОСОБА_1

21.07.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у виді заяви № 1012352612 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 30 000 грн.

Факт укладення кредитного договору 21.07.2023 року № 1012352612 між сторонами підтверджується копією заяви від 21.07.2023 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за якою АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» надав 21.07.2023 року кредит в сумі 30 000 грн. 00 коп. на строк 24 місяці, зі сплатою процентної ставки 0,01 % річних.

Відповідно до платіжної інструкції від 21.07.2023 року № TR.69484899.57031.25578 АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 у рахунок надання кредитних коштів за договором від 21.07.2023 року перераховано грошові кошти у розмірі 30 000 грн.

21.07.2023 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 19.03.2026 року розмір заборгованості відповідача становить 14676,58 грн., з яких: 8397,54 грн. заборгованість за кредитом, 0,21 грн. заборгованість по відсоткам, 6278,83 грн. заборгованість за комісією, що також підтверджується випискою по особовому розрахунку ОСОБА_1

23.10.2023 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір у виді заяви № 1013207107 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 40 000 грн.

Факт укладення кредитного договору 23.10.2023 року № 1013207107 між сторонами підтверджується копією заяви від 23.10.2023 року про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, за якою АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» надав 23.10.2023 року кредит в сумі 40 000 грн. 00 коп. на строк 24 місяці, зі сплатою процентної ставки 0,01 % річних.

Відповідно до платіжної інструкції від 23.10.2023 року № TR.72331876.121992.25578 АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» на користь ОСОБА_1 у рахунок надання кредитних коштів за договором від 23.10.2023 року перераховано грошові кошти у розмірі 40 000 грн.

23.10.2023 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 19.03.2026 року розмір заборгованості відповідача становить 27095,85 грн., з яких: 15135,30 грн. заборгованість за кредитом, 0,57 грн. заборгованість по відсоткам, 11959,98 грн. заборгованість за комісією, що також підтверджується випискою по особовому розрахунку ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч.1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» з метою отримання кредитних коштів і за результатами її звернення, 19.05.2023 року було укладено кредитний договір №2002137872901, 21.07.2023 року було укладено кредитний договір №1012352612, 23.10.2023 року було укладено кредитний договір №1013207107, після підписання яких у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у кредитора виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором.

На підставі укладених договорів про надання кредиту, відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем доказами, відтак кредитор прийняті на себе зобов`язання за вказаними кредитними договорами виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором №2002137872901 станом на 19.03.2026 року у сумі 35448,30 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 23034,43 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 12413,87 грн.; №1012352612 станом на 19.03.2026 року у сумі 8397,75 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8397,54 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 0,21 грн.; №1013207107 станом на 19.03.2026 року у сумі 15135,87 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 15135,30 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 0,57 грн.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що він належним чином виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору, тому враховуючи, те, що відповідачем не повернуто своєчасно суму кредиту та не сплачено нараховані відсотки, в порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, то він є таким, що зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Отже позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості за вищевказаними договорами, яка складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками слід задовольнити.

Між тим, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісією у сумі 6278,83 грн. за кредитним договором №1012352612 від 21.07.2023 року; 11959,98 грн. за кредитним договором №1013207107 від 23.10.2023 року, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць,є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 5.7.3 публічної пропозиції AT «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цін Частині 5 Розділу II цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів.

Проте банк не надав належних та допустимих доказів того, що саме з цією редакцією публічної пропозиції AT «ПУМБ» був ознайомлений відповідач та погодився з нею, відтак відсутні підстави вважати, що сторони договору належним чином обумовили та визначили умови та порядок сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктом 5 заяв № 1012352612, та № 1013207107 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб визначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості складає 2,99%. Необхідність внесення плати (комісії) за обслуговування кредиту передбачена в розділі «Графік платежів». Розмір такої комісії за кредитним договором № 1012352612 складає 897 грн. щомісяця; за кредитним договором № 1013207107 складає 1196 грн. щомісяця.

Однак, у заявах № 1012352612, та № 1013207107 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 5 заяв № 1012352612, та № 1013207107 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі №204/224/21.

У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона, за загальним правилом, може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.

Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, пунктах 33.4.-33.6 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи викладене, відсутні підстави стягнення з відповідача на користь позивача комісії за користування кредитом № 1012352612 у розмірі 6278,83 грн., та № 1013207107 у розмірі 11959,98 грн.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» сплачені та документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 530, 599, 610, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 13, 76-78, 141, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» заборгованість за кредитним договором № 2002137872901 від 19.05.2023 року станом на 19.03.2026 року у розмірі 35448,30 грн., яка складається із заборгованості: за кредитом 23034,43 грн., за відсотками 12413,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» заборгованість за кредитним договором № 1012352612 від 21.07.2023 року станом на 19.03.2026 року у розмірі 8397,75 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8397,54 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 0,21 грн.

У задоволенні вимог про стягнення комісії за кредитним договором № 1012352612 від 21.07.2023 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» заборгованість за кредитним договором № 1013207107 від 23.10.2023 року станом на 19.03.2026 року у розмірі 15135,87 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 15135,30 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 0,57 грн.

У задоволенні вимог про стягнення комісії за кредитним договором № 1013207107 від 23.10.2023 року відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ» у рахунок повернення судових витрат судовий збір у розмірі 2033,56 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ БАНК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Куць