Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 702/867/26
Провадження № 2/702/889/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2026 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Барської Т.М.
секретар судового засідання Карабань З.І.
представник позивача, відповідач не з`явилися,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Монастирище цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» представник позивача Паладич А. О. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі у тексті також ТОВ «Свеа Фінанс», позивач, фактор) заборгованість за Договором №2306801 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 16.05.2025 у сумі 53871,97 грн. та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Заявлені вимоги представник позивача мотивує тим, що 16.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладений Договір про надання споживчого кредиту №2306801, який позичальник підписала електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, і за умовами якого ОСОБА_1 отримала 14800,00 грн. на погоджений умовами Договору строк та зобов`язалася повернути їх і сплатити позикодавцю проценти за користування цими коштами.
Відповідач виконувала взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, не у повному обсязі, або не сплачуючи взагалі, внаслідок чого виник борг.
24.02.2026 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали Договір факторингу №01.02-6/26, відповідно до умов якого ТОВ «Свеа Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало права грошової вимоги до боржників, включно і до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2306801 від 16.05.2025.
Позивач стверджує, що за Договором факторингу №01.02-6/26 він набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №2306801 від 16.05.2025 на загальну суму 53871,97 гривень, у тому числі 14799,97 грн. боргу за основним зобов`язанням, 31672,00 грн. заборгованості за відсотками та 7400,00 грн. нарахованої неустойки.
Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути на свою користь заборгованість відповідача у загальній сумі 53871,97 грн., а також понесені ним судові витрати.
Постановленою 18.08.2026 ухвалою позовна заява ТОВ «Свеа фінанс» прийнята до розгляду, у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін і відповідачу визначений строк для подачі відзиву на позов.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом надсилання судової повістки про виклик в особистий кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», разом з позовною заявою подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена шляхом надсилання судової повістки про виклик за зареєстрованим місцем проживання (а.с.48), заяв та клопотань не подавала, правом на надання відзиву на позов вона не скористалась.
Зважаючи на відсутність передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення судового засідання, справу розглянуто без участі сторін на підставі доказів, поданих разом із позовом.
Оскільки відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходить із такого.
Дослідженням паперової копії Договору №2306801 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» суд встановив, що 16.05.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» (далі у тексті також кредитодавець, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі у тексті також відповідач, позичальник) укладений означений правочин (далі у тексті також Договір №2306801, Договір, Кредитний договір, правочин).
Відповідно до умов цього Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 14800,00 грн. строком на 364 дні (п. 1.2., 1.3. Договору) зі сплатою процентів у розмірі 1 % в день за стандартною процентною ставкою, 0.97% за зниженою процентною ставкою (п. 1.5.1, 1.5.2 Договору) з періодичністю платежів кожні 26 днів (п.1.4. Договору), а споживач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
Кошти кредиту первісний кредитор зобов`язався надати у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки з маскою № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).
За змістом п. 3.1 Договору нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування ним протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 53872,00 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 53756,56 грн. (п. 1.8 Договору).
Денна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користуваеея кредитом 1%; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки також 1%в день (п.1.7.Договору).
Підпунктом 3 п.4.1. Договору сторони обумовили, що первісний кредитор має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
Розділ 10 паперової копії електронного Договору містить відомості про підписання правочину зі сторони кредитодавця аналогом власноручного підпису директора з операційних питань ОСОБА_2 з відтвореним шляхом електронного копіювання відтиском печатки первісного кредитора, а зі сторони споживача про підписання Договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т244 16.05.2025 10:48:42 позичальником ОСОБА_1 (а.с.10).
За змістом п. 5.1 Договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюється згідно Графіка платежів.
Однак, у разі направлення позичальником коштів з метою повернення кредиту у повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення (п.5.3. Договору).
У разі, якщо позичальник затримав сплату частини кредиту та або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі (п.5.4 Договору).
Згідно з погодженим сторонами Графіком платежів, відповідач зобов`язався кожні 26 днів - сплачувати по 3848,00 гривень процентів.
15.05.2026 поверненню підлягала сума в 18648,00 гривень, з яких 3848,00 гривень нарахованих процентів і 14800,00 гривень виданого кредиту (а.с.10 на звороті).
Паспорт споживчого кредиту відповідає умовам Договору №2306801 і містить відомості про його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором В276 (а.с.11).
Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Селфі Кредит», що набрали чинності з 01.04.2025, встановлюють порядок надання ТОВ «Селфі Кредит» коштів та банківських металів у кредит (а.с.12-16)
Паперова копія Правил відомостей про ознайомлення з ними відповідача не містить.
Датованим 24.02.2026 повідомленням за вихідним №20260224-2696 ТОВ «Пейтек» підтверджує успішне перерахування 16.05.2025 кредитних коштів у розмірі 14800,00 грн. на електронний платіжний засіб № НОМЕР_2 ; призначення платежу «виконання фінансових зобов`язань за укладеним договором №2306801 від 16.05.2025» (а.с. 20 на звороті).
Згідно з виготовленим ТОВ «Селфі Кредит» розрахунком заборгованості за Договором №2306801 від 16.05.2025 станом на 24.02.2026 у ОСОБА_1 , наявна заборгованість в розмірі 53871,97 грн., з яких 14799,97 грн. борг за кредитом, 31672,00 грн. борг за процентами та 7400,00 грн штрафу.
На виконання взятих зобов`язань відповідач 08.06.2025 сплатила первісному кредитору 3445,45 гривень, з яких 0,01 грн. враховані на сплату кредиту, а 3445,44 грн. на сплату процентів за користування кредитом.
01.07.2025 відповідач первісному кредиту сплатила 3404,01 грн., з яких 0,01 грн. зараховані як повернення кредиту, а 3404,00 грн як сплату процентів.
25.07.2025 зі сплачених відповідачем 3552,01 грн., 0,01 грн. враховані як сплачений кредит, а 3552,00 грн як сплачені проценти за користування кредитом (а.с.17-19).
Проценти за користування кредитом нараховані до 24.02.2026 включно. За період з 16.05.2025 по 08.06.2025 включно 143,56 грн. щодень, а з 09.06.2025 по 23.04.2026 включно 148,00 грн. щодень (а.с. 17-20).
24.02.2026 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» уклали Договір факторингу №01.02-6/26, відповідно до умов якого клієнт в особі ТОВ «Селфі Кредит» відступає (передає) фактору в особі ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує за їх відступлення фінансування в сумі, що дорівнює ціні Договору (п.2.1.)
За умовами п.4.1. Договору факторингу ціна цього договору (фінансування) складає 3171911 гривень 68 копійок (а.с.21 на звороті).
Право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами Договору факторингу, з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників за формою додатку 5 та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені п.4.2. Договору факторингу, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами (п.3.1.3.).
Відповідно до складеного на виконання п.3.1.3. Договору факторингу №01.02-6/26 Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 24.02.2026 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників клієнта в кількості 2201, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору, загальна сума заборгованості 41804975,42 грн (а.с.24 на звороті).
Платіжна інструкція №10306 від 24.02.2026 підтверджує сплату ТОВ «Свеа Фінанс» на користь ТОВ «Селфі Кредит» 3171911,68 грн фінансування (а.с.25 на звороті).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-6/26 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2306801 від 16.05.2025 в загальній сумі 53871,97 грн. (а.с. 26, 27).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону №675).
Статтею 12 Закону №675 визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №675).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.
Досліджений судом Договір факторингу №01.02-6/26 від 24.02.2026 з додатками до нього підтверджує, що за умовами цього правочину позивач набув право вимоги до відповідача, а тому його позов про стягнення заборгованості за Кредитним договорам підлягає судовому вирішенню, а порушене право судовому захисту.
Судовим розглядом встановлено, що первісний кредитор відповідача ТОВ «Селфі Кредит» взяті на себе зобов`язання за укладеним Кредитним договорам №2306801 від 15.05.2025 виконав і надав відповідачу в кредит обумовлені цим правочином грошові кошти в сумі 14800,00 гривень.
Натомість відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував і в обумовлені Договорам строки грошові кошти не повернув, проценти за користування ними не сплатив.
Перевіривши розрахунок заборгованості за Кредитним договорам № 2306801 від 16.05.2025 у розрізі тіла кредиту та нарахованих процентів, суд встановив, що за перших 24 дні розмір процентів за користування кредитом склав 3445,44 грн., які 08.06.2025 відповідач повністю сплатила первісному кредитору (а.с.17).
За період з 09.06.2025 по 24.02.2026 (261 день) розмір процентів за користування кредитом склав 38628,00 гривень (261х148,00).
01.07.2025 відповідач первісному кредиту сплатила 3404,01 грн., з яких 0,01 грн. зараховані як повернення кредиту, а 3404,00 грн як сплату процентів.
25.07.2025 зі сплачених відповідачем 3552,01 грн., 0,01 грн. враховані як сплачений кредит, а 3552,00 грн як сплачені проценти за користування кредитом.
Отже сума нарахованих процентів підлягає зменшенню на суму сплачених відповідачем процентів 6956,00 грн. (3404,00+3552,00), а відтак складає 31672,00 гривень.
Вимогу позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 7400,00 грн, суд залишає без задоволення і враховує, що відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Законодавець установив, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» також передбачав, що позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів за прострочення у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023 цей пункт був виключений із Закону «Про споживче кредитування». Закон набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Виключення Законом України №3498-IX із Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» пункту 6-1 не дає підстав для висновку про те, що законодавець у такий спосіб відновив можливість стягнення пені за невиконання чи неналежне виконання умов договору про споживче кредитування під час воєнного стану, оскільки залишається чинною кореспондуюча цьому положенню норма п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.
Крім того, слід виходити із принципу верховенства права та системного тлумачення законодавства - норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу, ніж положення спеціального закону, що підтверджує пріоритетність застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Отже, під час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення чи скасування відсутні правові підстави для нарахування та стягнення пені чи штрафів за кредитними договорами.
Досліджені судом докази підтверджують, що після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача.
Враховуючи, що позивачем доведені позовні вимоги в частині стягнення тіла кредитів за Кредитним договором № 2306801 від 16.05.2025 та відсотків за користування ними, а відповідач, уклавши Кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків повернення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 46471,97 гривень, у тому числі 14799,97 грн. тіла кредиту та 31672,00 гривень боргу за нарахованими процентами.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Свеа Фінанс» - 46471,97 грн, що становить 86,26% від ціни позову 53871,97 грн, тому, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2296,59 грн. (86,26%).
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №2306801 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 16.05.2025 у розмірі 46471 (сорок шість тисяч чотириста сімдесят одну) гривню 97 копійок, з яких основний борг 14799,97 гривень; заборгованість за процентами 31672,00 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» витрати на сплату судового збору в розмірі 2296 (дві тисячі двісті дев`яносто шість) гривень 59 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» місцезнаходження 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, номер рахунку в АТ «ОТП БАНК» НОМЕР_3 , МФО 300528, код ЄДРПОУ 37616221
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Тетяна БАРСЬКА
Судове рішення № 141171169, Монастирищенський районний суд Черкаської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 702/867/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: