Рішення № 141066235, 30.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" жовтня 2026 р. Справа № 363/2807/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

30 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря судових засідань Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05.05.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача Шкапенком О.В. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101745517603668 від 24.04.2025 у розмірі 6 370,23 грн станом на 05.05.2026, з яких: 4 945,80 грн заборгованість за тілом кредиту; 606,02 грн заборгованість за процентами; 818,41 грн заборгованість за пенею, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 24.04.2025 ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101745517603668, щодо надання останній кредиту в розмірі 14200.00 грн. строком на 6 місяців (тобто до 23.10.2025 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). Позивач, посилається на частину першу статті 1054 ЦК України та зазначає, що Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п.п. 35 Кредитного договору (Заяви клієнта), ліміт цього договору: 14200.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 23.10.2025 року, терміном на 6 місяців. Згідно до п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85.00 річних. Відповідно до п.7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн. Станом на 05.05.2026 заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором складала суму в розмірі

6370.23 грн., яка складається з: 4945.8 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 606.02 грн. загальний залишок заборгованості за процентами;

0.00 грн. загальний залишок заборгованості за комісією; 818.41 грн. загальний залишок заборгованості за пенею. Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» у випадку порушення Клієнтом зобов`язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу. Стосовно стягнення неустойки позивач зазначає, що застосуванню підлягає спеціальне законодавство Закон України «Про споживче кредитування», а не пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Посилаючись на пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону у редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023, позивач стверджує, що встановлене ним звільнення від відповідальності не поширюється на договори споживчого кредиту, укладені після 23.01.2024, а отже нарахування пені за укладеним 24.04.2025 договором не забороняється. Кредитний договір, за твердженням позивача, підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису). Позивач посилається на статті 6, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтю 13 Закону України «Про споживче кредитування», положення

статті 207 ЦК України та нормативно-правові акти Національного банку України щодо застосування електронних підписів. Посилаючись на порушення відповідачем кредитних зобов`язань та положення статей 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить задовольнити заявлені вимоги.

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у вказаному судовому рішенні.

23.05.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 25.05.2026) представником позивача подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено опис вкладення та реєстр згрупованих поштових відправлень на підтвердження надсилання відповідачу 21.05.2026 копії позовної заяви з додатками за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено до розгляду на 29.07.2026 о 10:00, про що повідомлено учасників провадження.

Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик до суду.

З урахуванням того, що 21.05.2026, відповідно до статей 43, 177 ЦПК України, позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою про виклик до суду відповідачу було надіслано на адресу зареєстрованого її місця проживання: АДРЕСА_2 .

У судові засідання, призначені на 29.07.2026 та 20.10.2026, учасники провадження не з`явилися.

Представник позивача, разом із позовною заявою, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення суду у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України.

Як убачається із матеріалів справи, поштова кореспонденція, надіслана відповідачу за адресою зареєстрованого місця її проживання, повернулася до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Також, відповідача додатково було повідомлено про розгляд справи, призначений на 20.10.2026, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи і положення пункту 4 частини восьмої та частини одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність підстав, встановлених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 12, 13, 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих учасниками доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази окремо та у їх сукупності, судом встановлено, що 26.12.2024 ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», у якій, зокрема, погодила можливість вчинення правочинів із використанням простого та удосконаленого електронного підпису, а також засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису. Того ж дня підписала заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком. Зазначені документи стосуються встановлення банківських відносин та порядку електронного підписання документів.

24.04.2025 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту шляхом підписання Заяви про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101745517603668.

Згідно з пунктами 15 зазначеної заяви видом кредиту є кредит на споживчі потреби, типом строковий кредит; мета отримання придбання товару, здійснення платежу, оплата послуг; сума кредиту становить 14 200,00 грн, строк кредитування шість місяців, з 24.04.2025 до 23.10.2025 включно.

Пунктом 6 заяви встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 85 % на рік, нарахування процентів на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день та їх сплату у складі щомісячного платежу.

Пунктом 7 заяви визначено розмір щомісячного платежу 2 996,00 грн. Пунктом 10 заяви визначено загальну вартість кредиту 17 975,97 грн.

Згідно з пунктом 12 заяви у випадку порушення клієнтом зобов`язань з погашення заборгованості встановлено пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення з передбаченими договором обмеженнями її розміру.

Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому зазначено суму кредиту 14 200,00 грн, строк кредитування шість місяців, фіксовану процентну ставку 85 % річних, загальні витрати за кредитом 3 775,97 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту 17 975,97 грн.

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки визначено шість щомісячних платежів: 24.05.2025, 24.06.2025, 24.07.2025, 24.08.2025, 24.09.2025 та 23.10.2025, у розмірі по 2 996,00 грн, окрім останнього платежу

2 995,97 грн. Цим документом передбачено повернення 14 200,00 грн основної суми кредиту та сплату 3 775,97 грн процентів протягом погодженого строку кредитування.

Заява про надання послуги «Швидка готівка» та Паспорт споживчого кредиту містять відомості про підписання відповідачем 24.04.2025 із застосуванням електронного підпису. З наданого позивачем протоколу створення та перевірки електронного підпису вбачається, що електронний підпис ОСОБА_1 накладено 24.04.2025 о 21:05:59, підпис уповноваженої особи банку 24.04.2025 о 21:06:16; за результатами перевірки підтверджено цілісність електронних даних.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором, позивач надав меморіальні ордери №TR.45196104.66474.65455 та №TR.45196104.66475.65455 від 24.04.2025 про видачу кредитних коштів у сумі 14 200,00 грн, а також виписку з карткового рахунку відповідача, в якій 24.04.2025 відображено зарахування 14 200,00 грн за кредитом «Швидка готівка».

Зазначені документи узгоджуються між собою щодо дати, суми та підстави надання кредиту, а тому підтверджують фактичне виконання банком зобов`язання з надання відповідачу кредитних коштів у сумі 14 200,00 грн.

З виписки по кредиту за період з 24.04.2025 до 05.05.2026 убачається, що відповідачка здійснювала часткове погашення кредитної заборгованості, зокрема у червні, серпні та листопаді 2025 року, після чого непогашеним залишився основний борг та проценти за користування кредитом. Внесені платежі відображено у поданому банком розрахунку заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №ABH0CT155101745517603668 станом на 05.05.2026 загальний залишок заборгованості становить 6 370,23 грн, з яких:

4 945,80 грн основний борг; 606,02 грн проценти за користування кредитом; 0,00 грн комісія; 818,41 грн пеня.

З наданого банком розрахунку вбачається, що до 23.10.2025, тобто протягом визначеного сторонами строку кредитування, здійснювалося нарахування процентів за передбаченою договором ставкою. Після закінчення строку кредитування нових сум договірних процентів банк до стягнення не заявляє, залишок нарахованих процентів становить 606,02 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій (електронній) формі. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною (сторонами) у встановленому законом порядку.

Відповідно до статей 626, 628, 629, 638 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов у належній формі, та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено укладення договору про споживчий кредит у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений та підписаний відповідно до вимог закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.

Оцінивши зміст підписаних сторонами документів, протокол перевірки електронних підписів та документи про надання грошових коштів у сукупності, суд дійшов висновку, що сторони у належній формі погодили істотні умови договору споживчого кредиту №ABH0CT155101745517603668 від 24.04.2025, а банк належним чином виконав зобов`язання щодо надання кредиту.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається; порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник, який не виконав обов`язку у встановлений строк, вважається таким, що прострочив.

Згідно з частиною першою статті 1049 та частиною другою статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір та порядок одержання процентів визначаються договором.

Як встановлено судом, кредит за договором №ABH0CT155101745517603668 підлягав поверненню не пізніше 23.10.2025.

Із наданих банком документів убачається, що відповідач частково виконувала свої зобов`язання щодо погашення кредиту, однак у повному обсязі кредитні кошти та нараховані в межах строку кредитування проценти не повернула. Встановлений банком розмір непогашеного основного боргу 4 945,80 грн, а також заборгованості за договірними процентами 606,02 грн підтверджуються розрахунком заборгованості та виписками по кредитному рахунку. Доказів подальшого погашення цих сум матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача непогашеного тіла кредиту в розмірі 4 945,80 грн та заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 606,02 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас вимога позивача про стягнення пені у розмірі 818,41 грн задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено також, що неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначені положення ЦК України стосуються, зокрема, зобов`язань за кредитними договорами, включаючи договори про споживчий кредит. Подібний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №751/3052/23 щодо сфери дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Доводи позивача про те, що положення пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 допускають стягнення неустойки за договорами, укладеними після 23.01.2024, не спростовують дії пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Зміни, на які посилається банк, не скасували передбаченого ЦК України звільнення позичальника від сплати пені за прострочення кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану.

Аналогічну правову оцінку наведеного співвідношення положень ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування» надано Київським апеляційним судом у постанові від 30.07.2025 у справі №363/3841/24, в якій залишено в силі висновок про відмову у стягненні пені, нарахованої за кредитним договором, укладеним після 23.01.2024, із застосуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Судом встановлено, що спірний кредитний договір укладено 24.04.2025, а заявлену до стягнення пеню в розмірі 818,41 грн нараховано за прострочення виконання грошових зобов`язань під час дії воєнного стану в Україні. Отже, зазначена пеня підлягає списанню кредитодавцем, а не стягненню з відповідача за рішенням суду.

З огляду на викладене позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» підлягає частковому задоволенню в частині стягнення основного боргу та договірних процентів на загальну суму 5 551,82 грн. У стягненні пені в розмірі 818,41 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315581273 від 05.05.2026.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 320,35 грн, виходячи з розрахунку: 5 551,82 грн (задоволені вимоги) ? 2 662,40 грн (сплачений судовий збір) : 6 370,23 грн (ціна позову).

Керуючись статтями 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610612, 625629, 638, 10481050, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 19, 7681, 89, 128, 141, 174, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 274, 279284, 287, 288, 354 ЦПК України, статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101745517603668 від 24.04.2025 у розмірі 5 551,82 грн, з яких: 4 945,80 грн заборгованість за тілом кредиту; 606,02 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 320,35 грн, а всього стягнути 7 872 (сім тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні

17 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення чи апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 30.10.2026.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_2 .

Суддя О.П. Лукач