Рішення № 141066225, 30.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"30" жовтня 2026 р. Справа № 363/1462/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

30 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лукач О.П.,

за участю секретаря Ставиченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 до Вишгородського районного суду Київської області через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 05.03.2026) представником позивача Мєшніком К.І. подано вказану позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 01.08.2020 у розмірі 153 182,03 грн станом на 19.01.2026, а також судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», далі Умови, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Витяг з Умов та Тарифи за карткою Monobank додаються до позову. 01.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.08.2020 року. Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком. Своїм підписом на Анкеті заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 145000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Станом на 27.10.2024 у Відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 27.10.2024 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 26.11.2024 став у формі «на вимогу». На підставі вищезазначеного, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 19.01.2026 становить 153182,03 грн, в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 153182,03 грн; заборгованість за пенею 0 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 грн. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Після виконання судом вимог частин шостої та восьмої статті 187 ЦПК України ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено її до розгляду на 19.05.2026 о 12:15.

Позивачу та його представнику, у порядку, встановленому статтею 14 ЦПК України, було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку про виклик до суду.

З урахуванням того, що 24.02.2026, відповідно до статей 43, 177 ЦПК України, позивачем надіслано відповідачу копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом із судовою повісткою про виклик до суду відповідачу було надіслано на адресу зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання: АДРЕСА_1 , а також на адресу електронної пошти, зазначену позивачем.

У судове засідання, призначене на 19.05.2026, учасники справи не з`явилися. На той час у матеріалах справи були відсутні докази вручення судової кореспонденції відповідачу, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 23.07.2026 об 11:00. Відповідача додатково викликано шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.

Судове засідання, призначене на 23.07.2026, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку в іншому кримінальному провадженні. Наступне судове засідання призначено на 24.09.2026 о 09:45, про що учасників справи повідомлено.

У судове засідання, призначене на 24.09.2026, учасники справи не з`явилися. Судова кореспонденція, надіслана відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, при цьому, як убачається із матеріалів справи, судові повістки про виклик відповідача у призначені судові засідання, які було надіслано на номер телефону, зазначений у позовній заяві, доставлено завчасно через додаток «Viber». Крім цього, відповідача додатково було повідомлено про розгляд справи, призначений на 24.09.2026, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання або перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18.

Вирішуючи питання про можливість розгляду у справи у відсутності учасників провадження, суд враховує наявність клопотання представника позивача, подане разом із позовною заявою, про розгляд справи без його участі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення суду, вжиті судом заходи для забезпечення участі відповідача під час розгляду справи і положення пункту 4 частини восьмої та частини одинадцятої статті 128 ЦПК України щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, а також відсутність підстав, встановлених статтею 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи.

Також, враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30.09.2022 у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору у заявах по суті справи. Подання таких заяв є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтями 76, 77, 89 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено, що 01.08.2020 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» в АТ «Універсал Банк», у якій він просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку.

У пункті 1 анкети-заяви зазначено, що вона разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складає договір про надання банківських послуг. Підписанням анкети-заяви відповідач підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку, ознайомлення та згоду з його умовами і зобов`язався їх виконувати.

У пункті 2 анкети-заяви зазначено номер поточного рахунку, відкритого на ім`я відповідача, НОМЕР_2 . Згідно з пунктом 3 анкети-заяви пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів, а у разі виходу з пільгового періоду передбачено нарахування процентної ставки у розмірі 3,2 % на місяць. Також відповідач погодився з правом Банку змінювати розмір дозволеного кредитного ліміту, повідомляючи про це через мобільний додаток.

За змістом пункту 6 анкети-заяви відповідач погодився з використанням електронного підпису як аналога власноручного підпису.

У пункті 9 просив здійснювати листування щодо договору через мобільний додаток або інші дистанційні канали відповідно до умов договору.

На підтвердження відкриття рахунку позивач надав довідку від 19.01.2026 про наявність рахунку НОМЕР_2 та платіжної картки «Чорна» № НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою про розмір установленого кредитного ліміту від 19.01.2026 відповідачу починаючи з 01.08.2020 встановлювався кредитний ліміт, який неодноразово змінювався, а з 04.02.2024 становив 145 000 грн.

У довідці про ліміт та у виписці про рух коштів зазначено картку № НОМЕР_3 , однак в анкеті-заяві, довідці про наявність рахунку та виписці вказано один і той самий рахунок IBAN. Тому відмінність у номерах карток не спростовує належності виписки до рахунку відповідача.

Банком також надано виписку про рух коштів за рахунком за період із 01.08.2020 до 19.01.2026, яка містить відомості про здійснені видаткові операції, поповнення рахунку, списання процентів та залишок заборгованості. Із цієї виписки вбачається, що відповідач користувався коштами за рахунком, а станом на 19.01.2026 відображено від`ємний залишок у розмірі 153 182,03 грн.

Водночас, виписка містить відомості про поповнення рахунку, зокрема 09.12.2024 на 1 000 грн, 07.01.2025 на 1 000 грн та 18.10.2025 на 21 грн. Крім того, у виписці відображено списання процентів за кредитом 01.08.2024 у розмірі 4 781,55 грн та списання 01.12.2025 процентів у сумі 500,40 грн із наступним сторнуванням цієї операції на таку саму суму. Отже, рух коштів за рахунком не обмежувався лише видатковими операціями, а розмір від`ємного залишку формувався також з урахуванням банківських нарахувань та їх погашення.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 01.08.2020 станом на 19.01.2026 Банк визначив загальну суму боргу в розмірі 153 182,03 грн, повністю віднісши її до заборгованості за тілом кредиту, та зазначив відсутність заборгованості за процентами, пенею й за порушення грошового зобов`язання.

Разом з тим, у доданих до позову поясненнях до виписки Банк прямо зазначив, що сума 153 182,03 грн складається з повністю використаного кредитного ліміту в розмірі 145 000 грн та овердрафту в розмірі 8 182,03 грн. За поясненнями позивача, такий овердрафт виникає, коли за недостатності власних коштів на рахунку Банк збільшує суму кредиту на заборгованість за процентами та неустойкою, спрямовуючи додаткові кредитні кошти на їх погашення.

На підтвердження умов кредитування позивачем долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», редакція яких затверджена протоколом Правління від 24.11.2021 і набула чинності з 27.11.2021, а також витяг із Тарифів за карткою monobank від 08.12.2022.

Пунктом 5.22 долученої редакції Умов передбачено збільшення кредиту на суму заборгованості за процентами й неустойкою, а Тарифами встановлено базову ставку 3,1 % на місяць та збільшену ставку 6,2 % на місяць.

Проте анкета-заява відповідача підписана 01.08.2020, тобто раніше зазначених редакцій Умов і Тарифів.

Доказів того, що саме відповідні умови щодо надання кредиту понад установлений ліміт для погашення нарахованих процентів та неустойки були погоджені сторонами при укладенні договору або належним чином доведені до відома відповідача і прийняті ним згодом, суду не надано.

Водночас, суд враховує, що безпосередньо підписана анкета-заява містить погодження процентної ставки в розмірі 3,2 % на місяць. Тому в цій справі немає підстав стверджувати про повну відсутність домовленості щодо плати за користування кредитом. Однак, наявність погодженої процентної ставки, не підтверджує права Банку без додаткового належно доведеного договірного регулювання включити нараховані проценти до тіла кредиту та вимагати повернення такої суми як фактично отриманих позичальником кредитних коштів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 звернула увагу на необхідність встановлення саме тих умов кредитування, з якими позичальник ознайомився і погодився, та неможливість доводити погодження додаткових обов`язків лише витягами з умов банківського обслуговування, редакції яких змінювалися Банком. Аналогічний підхід до оцінки доказів фактичного розміру тіла кредиту, у тому числі за наявності капіталізації процентів, відображений у постанові Київського апеляційного суду від 04.07.2025 у справі №752/18644/24.

За таких обставин, суд не може визнати доведеним саме як тіло кредиту заявлений Банком овердрафт у розмірі 8 182,03 грн. Разом з тим сам факт користування відповідачем кредитними коштами в межах установленого ліміту в розмірі 145 000 грн підтверджується наданими Банком довідками і випискою та потребує оцінки з огляду на настання строку виконання відповідного зобов`язання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до

статей 205, 207 цього Кодексу правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до статей 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений строк; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. За правилами частини другої статті 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини кредиту кредитодавець за визначених законом умов може вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця у визначених законом випадках вимагати дострокового повернення споживчого кредиту, якщо таке право передбачено договором. При цьому кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити споживача про прострочення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку їх виконання. У разі пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту відповідні платежі підлягають здійсненню протягом 30 календарних днів з дня одержання споживачем такого повідомлення, якщо кредит не забезпечений іпотекою та не є кредитом на придбання житла.

У позовній заяві Банк пов`язує настання строку повернення всієї кредитної заборгованості з істотним порушенням зобов`язань 27.10.2024, направленням «пуш»-повідомлення та переходом кредиту у форму «на вимогу» 26.11.2024. Проте матеріали справи не містять самого повідомлення або вимоги про повне дострокове повернення кредиту, підтверджень їх направлення відповідачу, доставки до його мобільного додатку та одержання ним відповідного повідомлення. Посилання у позові на таке направлення не замінює належного доказу його здійснення та отримання споживачем.

Відсутність доказів одержання відповідачем вимоги про дострокове повернення кредиту не дає підстав вважати, що строк виконання зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту, який ще не настав за звичайними умовами кредитування, був належним чином змінений Банком. При цьому направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками у лютому 2026 року не є дотриманням порядку дострокової вимоги, передбаченого частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц, а також постановою Верховного Суду від 23.09.2026 у справі №758/7615/23: звернення кредитодавця до суду з позовом не замінює встановленого законом порядку пред`явлення споживачу вимоги про дострокове повернення кредиту.

Відсутність належно пред`явленої дострокової вимоги не звільняє позичальника від обов`язку сплачувати ті платежі, строк виконання яких уже настав відповідно до договору. Однак, для задоволення позову в цій частині суд має встановити конкретний розмір простроченої заборгованості, відокремлений від тієї частини кредиту, строк погашення якої ще не настав.

Наданий позивачем розрахунок такого розмежування не містить. У ньому вся сума

153 182,03 грн визначена як залишок заборгованості за тілом кредиту, без окремого відображення розміру прострочених і строкових зобов`язань за основним боргом та без розрахунку саме тих щомісячних платежів, строк сплати яких настав на час звернення до суду. Суд не має можливості достовірно визначити такий розмір із загального від`ємного сальдо рахунку, до якого включено як використаний кредитний ліміт, так і нарахування заборгованості у формі овердрафту.

Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі №278/1646/15-ц звернув увагу на значення розмежування заявлених до стягнення прострочених сум і сум боргу, строк виконання яких не настав, під час вирішення питання про можливість стягнення кредитної заборгованості за відсутності належної дострокової вимоги.

Отже, хоча наданими доказами підтверджується факт відкриття відповідачу рахунку, встановлення кредитного ліміту та користування кредитними коштами, позивач не довів настання строку повернення всієї заявленої суми заборгованості, не підтвердив правові підстави віднесення суми овердрафту 8 182,03 грн до тіла кредиту та не надав окремого розрахунку простроченої частини основного боргу, яка могла б бути стягнута незалежно від дострокової вимоги.

Відсутність відзиву або заперечень відповідача не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги. Суд не може підміняти наданий Банком розрахунок власними припущеннями про розмір заборгованості та строки виконання зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 01.08.2020 у розмірі

153 182,03 грн на підставі наявних у справі доказів належним чином не підтверджені, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 174, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення чи апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 30.10.2026.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації:

АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Лукач