Ухвала суду № 141026210, 28.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання / відхилення вимог кредитора

"28" жовтня 2026 р. Справа № 911/2717/24

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 11556 від 07.08.2026 року)

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі боржник).

Ухвалою від 06.11.2024, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/2717/24.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 06.11.2024.

Ухвалою від 25.03.2025 р. затверджено план реструктуризації боргів боржника.

07.08.2026 до Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі кредитор) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 133 442,57 грн.

Заява обгрунтована неналежним виконанням боржником Договору у частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим кредитор просить суд визнати грошові вимоги сумі 133 442,57 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту: 72 630,09 грн.; по відсотках: 1,32 грн.; по комісії: 60 811,10 грн.

Боржник заперечує проти вимог кредитора виходячи з наступного:

- заява кредитора з грошовими вимогами до боржника подана після затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а тому підлягає залишенню без розгляду;

- нараховані відсотки та комісія є необгрунтованими;

- умови договору про нарахування комісії є нікчемними.

Судом встановлено, що між АТ «Банк Кредит Дніпро» (позикодавцем) та боржником (позичальником) було укладено Договір кредиту №22033000466931 від 23.12.2020(Договір), за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, який укладено на наступних умовах.

За цим Договором Банк надає Клієнту Грошові кошти (кредит) у тимчасове плитне користування на споживчі потреби, а Клієнт зобов`язується повернути наданий кредит сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим Договором, а також здійснити всі Інші платежі за кредитом у встановлених цим Договором розмірах І строках та виконати свої зобов`язання за даним Договорам в повному обсязі, 1.2. За цим Договором Банк надає Клієнту грошові кошти (далі Кредит) на наступних умовах:

Сума Кредиту 74 400,00

Строк кредитування 60 місяців,

Кінцева дата повернення Кредиту: 23 грудня 2025 р.;

Цільове призначення: споживчі потреби.

Процента ставка 0,001% річних

Щомісячна комісія за обслуговування Кредиту- з 23.12.2020 по 22.04.2022 - 5% під Суми Кредиту, з 23.04,2022 по 22.07.2023 - 44 від Суми Кредиту, з 23.07-2023 по 22.10.2024 - 34 від, Суми Кредиту, і 23.10.2024 по 23.12.2025 - 1.95% від Суми Кредиту,

Позикодавець надав позичальнику кошти у позику, що підтверджується випискою АТ «Банк Кредит Дніпро» по банківському рахунку за період з 23.12.2020 по 27.03.2024.

Згідно розрахунку позикодавця загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить 133 442,51 грн., яка складається з:

- по тілу кредиту: 72 630,09 грн.

- по відсотках: 1,32 грн.

- по комісії: 60 811,10 грн.

23.12.2020 було укладено договір факторингу № 22033000466931 відповідно до якого позикодавець відступив на користь кредитора права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі договором укладеним з позичальником.

За змістом вказаного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.

Відповідно до реєстру права вимоги до Договору факторингу, кредитор набув право вимоги до боржника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 72 630,09 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 72 630,09 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, Суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором.

Щодо визнання комісії, Суд зазначає наступне.

Згідно абз. 2 та абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У пунктах 2, 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування комісії та відхиляє доводи боржника, як такі що базуються на довільному тлумаченні законодавства та Договору.

При цьому правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 стосується питання оплатності надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації, у той час як фактичні обставини в цій справі є відмінними.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 133 442,57 грн. перед кредитором належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними.

За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

Враховуючи положення ст. 47 КУзПБ суд визнає повністю грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 133 442,57 грн., друга черга задоволення вимог кредиторів.

Щодо сплачених 6656,00 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч.2 ст. 133 КУзПБ).

Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

За змістом п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною складає 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2026 рік, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3328 гривні.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір).

Отже, ставка судового збору складає 5 324,80 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8.

Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн. пов`язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом, як такі що відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів саме у розмірі 5324,80 грн.

В іншій частині, судовий збір може бути повернуто в розмірі переплаченої суми на підставі ухвали Суду у випадку задоволення відповідного клопотання кредитора.

Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 06.11.2024, граничним строком для подання відповідних заяв є 06.12.2024 (включно).

Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 07.08.2026 такі вимоги кредитора є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)

Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.

Заяву відповідача про залишення без розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, Суд залишає без задоволення виходячи з наступного.

За змістом ст. 226 ГПК України Суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Проте, положеннями ст. 226 ГПК України не передбачено залишення позову без розгляду, в цьому випадку заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, як затвердження плану реструктуризації, а тому, залишає заяву боржника без задоволення.

Керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 у розмірі 133 442,57 грн, друга черга задоволення вимог кредиторів.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність понесені витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн., які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст Ухвали складено 29.10.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк