Ухвала суду № 141026211, 28.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання / відхилення вимог кредитора

"28" жовтня 2026 р. Справа № 911/972/26

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 12567 від 14.10.2026 року)

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі боржник).

Ухвалою від 02.06.2026, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/972/26 введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (далі арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією).

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 02.06.2026.

Ухвалою за результатами попереднього засідання від 07.09.2026 постановлено, зокрема, призначити засідання господарського суду щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

14.10.2026 до суду від ТОВ "ФК «Ел.Ен.Груп» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму18270,00 грн.

Ухвалою від 15.10.2026, вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Заява обгрунтована неналежним виконанням боржником Договору кредиту у частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим просить суд визнати грошові вимоги сумі 18270,00 грн., з яких 3000,00 грн тіла кредиту, 9270,00 грн процентів та 6000,00 грн неустойки. Також кредитор просить суд визнати 7000,000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Арбітражний керуючий у повідомленні про результати розгляду вимог кредитора визнав грошові вимоги на суму 8850,00 грн, з яких 3000,00 грн тіла кредиту, 5850,00 грн процентів. Вимоги на суму 7000,000 грн витрат на професійну правничу допомогу керуючий реструктуризацією відхиляє повністю, оскільки у процедурах банкрутства за наслідками розгляду окремих процедурних заяв (в тому числі заяв із кредиторськими вимогами) заявлятися та стягуватися за рахунок боржника не можуть, оскільки інститут розподілу судових витрат не повинен слугувати джерелом додаткового доходу або безпідставного збагачення окремого кредитора за рахунок всієї конкурсної маси.

Судом встановлено, що між ТОВ "ФК "Н.А. Груп" (позикодавцем) та боржником (позичальником) було укладено Договір кредиту №№3358806299-4 від 19.11.2025 (Договір), за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, який укладено на наступних умовах.

Тип кредиту - кредит

Сума/ліміт кредиту, грн - 3000,00

Строк кредитування - 360 днів

Процентна ставка, процентів річних Базова процентна ставка: 543.85 (1.49% в день);

Пільгова процентна ставка: 7.30 (0.02% в день);

Стандартна процентна ставка: 365.00 (1.00% в день);

Лояльна процентна ставка: 434.35 (1.19% в день).

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується Витягом зі звіту щодо проведених операцій із зарахування грошових коштів на карткові рахунки фізичних осіб ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Позикодавець нарахував позичальнику проценти за період з 19.11.2025 по 13.11.2026 у сумі 9270,00 грн.

Згідно розрахунку позикодавця заборгованість позичальника складає 3000.00 грн тіла позики, 9270,00 грн процентів, 6000,00 грн. неустойки всього разом 18270,00 грн.

21.09.2026 було укладено договір факторингу № 21092026 відповідно до якого позикодавець відступив на користь кредитора права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором укладеним з позичальником.

За змістом вказаного договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.

Відповідно до реєстру права вимоги до Договору факторингу, кредитор набув право вимоги до боржника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 3000,00 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 3000,00 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, Суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. / ст. 41 КУзПБ/.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку, що обгрунтованим періодом нарахування процентів є з 19.11.2025 (як визначено кредитором) по 01.06.2026 (переддень введення мораторію у справі), а тому сума процентів складає 5850,00 грн., в межах заявлених до визнання сум.

Стосовно визнання грошових вимог у частині 6000,00 грн неустойки, Суд зазначає наступне.

Згідно з нормами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє по цей час.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, виходячи з положень п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України про звільнення позичальників від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, суд відхиляє вимоги кредитора в частині 6000,00 грн неустойки.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, Суд виснує, що кредитор набув право вимоги до боржника за вказаним вище Договором позики.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 8850,00 грн. (3000,00 грн + 5850,00 грн) перед кредитором позивачем належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними частково у вказаній сумі.

За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Враховуючи положення ст. 47 КУзПБ суд визнає повністю частково грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 8850,00 грн, друга черга задоволення вимог кредиторів.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн.

Заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника подано до суду та підписано адвокатом Гірчаком Андрієм Миколайовичем повноваження якого підтверджуються ордером ВЕ №1197400 від 26.05.2026, який видано АО "Квадра Право".

Між кредитором (замовником) та АО "Квадра Право" (виконавцем) укладено Договір про надання правової допомоги ВЕ № 1197400 від 26.05.2026 на наступних умовах.

1.1. Адвокатське об`єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу Клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУЗПБ) згідно Реестру боржників. Клієнт зобов`язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати необхідні для виконання договору

2.1. Вартість послуг щодо надання правової (юридичної) допомоги за цим Договором (послуги) визначається за домовленістю сторін та складається з наступного розрахунку: підготовка, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до Боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації 7000,00 грн.

Загальна сума за Договором складається з сум вказаних у Актах виконаних робіт, що є додатками до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Сплата за Договором відбувається протягом 10 (десяти )днів після підписання Акту виконаних робіт та або направлення Клієнту рахунку на оплату послуг.

В матеріалах справи наявний Акт прийому-передачі послуг б/н від 17.07.2026 згідно якого виконавець передав, а клієнт прийняв послуги стосовно Ступникова І.С. на суму 7000,00 грн. Надані послуги стосовно боржника у цій справі включають підготовку, подання до Господарського суду заяви з грошовими вимогами та супроводження справи.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчить Акт прийому-передачі послуг, кредитором прийнято послуги щодо підготовки заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази супроводження виконавцем справи, як то визначено Актом прийому-передачі послуг та детальним описом робіт.

Таким чином, витрати кредитора на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на боржника лише стосовно послуги підготовки заяви з грошовими вимогами до боржника, що становить суму 4666,66 грн (7000,00 грн / 3 послуги (підготовка, подання та супровід) = 2333,33 грн х 2 (послуги підготовки та подання).

В той же час, зважаючи на результати розгляду заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника, Суд відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладає судові витрати кредитора по правничій допомозі на кредитора та боржника пропорційно визнаних грошових вимог у сумі 2260,53 грн (( 4666,66 грн/ 18270,00 грн) х 8850,00 грн).

Стосовно доводів керуючого реструктуризацією про відхилення вимог в частині витрат кредитора на професійну правничу допомогу, які грунтуються на тому, що умовами Договору передбачено відкладення у часі обов`язку кредитора з оплати послуг у залежність від закінчення судової процедури, що виключає настання строку платежу на момент подання заяви про грошові вимоги, Суд зазначає наступне.

Як вказано вище відповідно до п. 2.1. Договору вартість послуг щодо надання правової (юридичної) допомоги за цим Договором (послуги) визначається за домовленістю сторін та складається з наступного розрахунку: підготовка, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до Боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації 7000,00 грн.

Загальна сума за Договором складається з сум вказаних у Актах виконаних робіт, що є додатками до цього Договору та є невід`ємною його частиною. Сплата за Договором відбувається протягом 10 (десяти) днів після підписання Акту виконаних робіт та або направлення Клієнту рахунку на оплату послуг.

Суд зазначає, що між сторонами Договору підписано Акт виконаних робіт, а тому відхиляє доводи у цій частині повністю.

Крім того, Суд зазначає, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 129 ГПК України та ч.8 ст. 129 ГПК України подання доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу не є обов`язковою умовою для розподілу витрат на професійну правничу допомогу і сам факт нездійснення оплати на момент подання заяви про розподіл судових витрат не перешкоджає їх розподілу, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема mutatis mutandis у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.

Стосовно доводів керуючого реструктуризацією про відхилення вимог витрат кредитора на професійну правничу допомогу, які грунтуються на Постанові Верховного Суду від 07.11.2025 у справі № 908/2948/23, Суд зазначає наступне.

У Постанові Верховного Суду від 07.11.2025 у справі № 908/2948/23 наведено наступні висновки.

Аналіз статей 12, 114 КУзПБ свідчить, що фактично інтереси боржника у процедурі неплатоспроможності представляє безпосередньо арбітражний керуючий, якому зазначеними положеннями законодавства надані відповідні права та обов`язки. Також суд звертає увагу, що діяльність арбітражного керуючого є оплатною.

Зазначене не спростовує наявність права у боржника отримувати правову допомогу та можливість залучення додаткових представників (в тому числі адвокатів) під час здійснення процедур.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що провадження у справі про неплатоспроможність, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб. Насамперед це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють таке провадження від позовного.

Водночас, стягнення на користь боржника витрат, які боржник поніс у зв`язку із розглядом окремих процедурних чи процесуальних питань у провадженні у справі про неплатоспроможність, сприятиме непропорційному навантаженню на учасників у справі про неплатоспроможність та не відповідатиме меті процедури неплатоспроможності, а також може сприяти необґрунтованому збагаченню сторін у справ про неплатоспроможність, оскільки законом прямо не передбачено стягнення витрат на правову допомогу у процедурах неплатоспроможності за результатами розгляду заяв, пов`язаних із окремими процедурами банкрутства.

Також Верховний Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Крім того, процедура стягнення з кредитора витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідує легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат.

Верховний Суд також враховує, що позовне провадження і провадження у справі про банкрутство не є співмірними в їх тривалості, кількості та якості процесуальних і процедурних дій, а також з різною метою та наслідками таких дій для учасників зазначених проваджень.

Водночас, як ГПК України, так і КУзПБ не передбачено беззаперечну компенсацію боржнику та арбітражному керуючому, який діє від його імені, витрат у тих випадках, коли арбітражний керуючий залучає адвоката з метою представництва його інтересів та в інтересах боржника під час розгляду питань, які входять до компетенції безпосередньо арбітражного керуючого.

Виходячи з наведеного вище, Суд зазначає, що судовою практикою не сформовано підхід за якого боржник звільняється від покладення на нього витрат кредитора на професійну правничу допомогу за результатами розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника. Таким чином, Суд критично оцінює доводи керуючого реструктуризацією в цій частині, як такі що базуються на довільному тлумаченні законодавства.

Щодо сплачених 5324,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 64 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури, задовольняються у першу чергу.

Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у 5324,80 грн. пов`язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог.

Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 02.06.2026, граничним строком для подання відповідних заяв є 02.07.2026 (включно).

Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з цією заявою з грошовими вимогами до боржника 14.10.2026 такі вимоги кредитора є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)

Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.

Керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до ОСОБА_1 у розмірі 8850,00 грн, друга черга задоволення вимог кредиторів.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність понесені витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» на оплату судового збору у 5324,80 грн. та 2260,53 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» до боржника в іншій частині.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 29.10.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк