Ухвала суду № 140982910, 26.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11483/26 1-кс/335/3750/2026

26 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12026087060000258, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Дізнавач СД ВП №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12026087060000258, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, встановлено, що 15.10.2026 до чергової частини ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області із заявою звернувся ОСОБА_5 , який повідомив, що 14.10.2026 невстановлена особа, використовуючи інтернет-ресурс http://softex.site/, під приводом продажу ноутбука MSI Thin 15 15,6" (Intel Core i5/16GB/512GB SSD/RTX 3050), модель B12UC-1621XPL, шляхом обману заволоділа його грошовими коштами в сумі 23 512 грн., які останнім зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , рахунок IBAN НОМЕР_2 , перераховано на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», із зазначенням отримувача коштів - ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , як повну передоплату за ноутбук. Після здійснення оплати зв`язок із представником інтернет-магазину припинився, товар потерпілому не передано, грошові кошти не повернуто.

Таким чином, наведені обставини дають достатні підстави вважати, що рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК» використано невстановленою особою для отримання грошових коштів потерпілого шляхом обману під приводом продажу товару.

Необхідність накладення арешту обумовлена ризиком перерахування або зняття коштів особами, які мають доступ до рахунку. Зазначений рахунок було використано для отримання повної передоплати за товар, після чого зв`язок із представником інтернет-магазину припинився. Збереження можливості безперешкодного розпорядження коштами створює ризик їх подальшого відчуження, що перешкоджатиме досягненню мети цього заходу забезпечення кримінального провадження.

З метою забезпечення збереження речових доказів дізнавач просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку IBAN НОМЕР_3 , відкритому в АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) на ім`я ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , у межах суми 23 512 грн, шляхом заборони розпорядження та користування арештованими коштами, та заборонити здійснення видаткових операцій за зазначеним рахунком у межах арештованої суми, зокрема перерахування коштів на інші рахунки та їх зняття готівкою, без обмеження видаткових операцій щодо коштів понад арештовану суму.

Дізнавач ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити, про що подано відповідну заяву про розгляд клопотання без його участі.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено, що СД ВП №1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026087060000258 від 16.10.2026 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за вищевикладених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У ст. 171 КПК України, викладено вимоги, яким повинно відповідати клопотання слідчого про арешт майна. Зокрема у п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України зазначено, у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Таким вимогам клопотання дізнавача про арешт майна не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Статтею 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном і ніхто не може бути протизаконно обмежений в реалізації свого законного права власності.

Статтями 7, 16 КПК України установлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вирішуючи вказане клопотання слідчий суддя звертає увагу на те, що дізнавач звертаючись із вказаним клопотанням просить: «накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) на ім`я ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 )». При цьому, матеріали додані до клопотання не містять достатніх належних доказів, що вказаний банківський рахунок відкритий на вказане ім`я в АТ «ОТП БАНК», та доказів щодо знаходження на ньому грошових коштів (розмір грошових коштів та/або надходження вищевказаної грошової суми).

Між тим, слідчий суддя констатує, що відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України, арешт може бути накладений, зокрема, на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, що свідчить про можливість вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на відповідному рахунку, за наявністю доведеності відповідних правових підстав.

Однак, даних щодо наявності розміру грошових коштів на вказаному рахунку, дізнавачем не надано.

Крім того, у клопотанні про арешт майна дізнавач посилається, що накладення арешту на майно дасть можливість забезпечити збереження речових доказів, та на те, що грошові кошти, які знаходяться на вказаному банківському рахунку є об`єктом кримінального правопорушення, оскільки є грошовими коштами потерпілого, однак жодних підтверджень таким фактам, дізнавачем не надано.

Отже, за викладених обставин, враховуючи вимоги кримінально-процесуального законодавства України, слідчий суддя доходить висновку про недоведеність дізнавачем необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання дізнавача про накладення арешту, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.131, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання дізнавача СД відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1