Рішення № 140947369, 27.10.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3491/26

2/154/1895/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого судді Вітера І.Р.,

за участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі - ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2425467 від 09 липня 2025 року в загальному розмірі 20 039,99 грн, з яких 3 999,99 грн - основний борг, 8 040 грн - проценти за користування кредитом, 8 000 грн - неустойка, а також понесених судових витрат.

Обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування позову зазначено, що 09 липня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2425467, відповідно до якого останній отримав 4 000 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів за користування кредитом на визначених договором умовах. Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на зазначену позичальником банківську картку. Відповідач, отримавши кредитні кошти, зобов`язався повернути їх у встановлений договором строк та сплатити проценти за користування ними.

Позивач посилається на те, що відповідач належним чином кредитних зобов`язань не виконав. Здійснений ним 07 серпня 2025 року платіж у розмірі 780,01 грн був зарахований у рахунок погашення 780 грн нарахованих процентів та 0,01 грн основного боргу. Надалі відповідач припинив внесення платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість за основною сумою кредиту та процентами, а також було нараховано передбачені договором штрафні санкції. За наданим розрахунком станом на 24 лютого 2026 року загальна заборгованість становила 20 039,99 грн.

Крім того, позивач зазначає, що 24 лютого 2026 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-6/26, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань та перехід до нього прав первісного кредитора, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути заявлену заборгованість у повному обсязі та відшкодувати сплачений судовий збір.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою від 25 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте надіслав на електронну адресу суду власноручно підписану заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності у зв`язку з проходженням військової служби. Позовні вимоги визнав частково, а саме в розмірі 3 999,99 грн основного боргу, проти стягнення інших сум заперечував. До заяви долучив копії паспорта громадянина України, посвідчення учасника бойових дій та довідки військової частини про проходження військової служби.

З огляду на особисте волевиявлення відповідача щодо розгляду справи за його відсутності та викладену ним письмову позицію щодо позовних вимог суд продовжив розгляд справи без зупинення провадження.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

09 липня 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2425467, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А806, надісланим на номер телефону НОМЕР_1 та використаним ним 09 липня 2025 року о 17 год 41 хв 54 с.

Відповідно до пунктів 1.1-1.4 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику 4 000 грн строком на 360 днів із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Кінцева дата повернення кредиту згідно з графіком платежів - 04 липня 2026 року.

Пунктами 1.5.1, 1.5.2 договору встановлено фіксовану стандартну процентну ставку 1 % на день та знижену ставку 0,65 % на день за умови внесення першого платежу в передбачений договором строк. У разі часткового дострокового повернення кредиту знижена ставка застосовується до дати такого повернення включно, після чого діє стандартна процентна ставка. Згідно з пунктами 3.1, 3.3 договору проценти нараховуються на фактичний залишок кредитної заборгованості протягом строку кредитування.

Пунктом 6.4 договору передбачено відповідальність за неналежне виконання зобов`язань у вигляді штрафу розміром 600 грн на третій день порушення та 120 грн за кожний наступний день починаючи з четвертого дня.

Згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 25 лютого 2026 року № 20260224-3476, на підставі договору про надання платіжних послуг № 01042024-2 від 01 квітня 2024 року 09 липня 2025 року о 17 год 43 хв 17 с на платіжну картку № НОМЕР_2 успішно перераховано 4 000 грн за кредитним договором № 2425467. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - df44b694-6f50-489e-8977-01c926dcdfc9, код авторизації - 7FE226.

З наданого кредитодавцем розрахунку заборгованості станом на 24 лютого 2026 року встановлено, що за період із 09 липня по 07 серпня 2025 року проценти нараховувалися за зниженою ставкою 0,65 % на день у розмірі 26 грн щоденно. 07 серпня 2025 року відповідач сплатив 780,01 грн, з яких 780 грн зараховано в рахунок процентів, а 0,01 грн - у погашення основного боргу.

Із 08 серпня 2025 року проценти нараховувалися за стандартною ставкою 1 % на день у розмірі 40 грн щоденно. Станом на 24 лютого 2026 року їх несплачений розмір становив 8 040 грн. Залишок основного боргу - 3 999,99 грн. Крім того, кредитодавцем нараховано 8 000 грн штрафних санкцій.

24 лютого 2026 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-6/26, за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором відповідача. Передання реєстру боржників підтверджене відповідним актом від 24 лютого 2026 року, а сплата фінансування - платіжною інструкцією № 10306 від 24 лютого 2026 року. У витягу з реєстру боржників за порядковим номером 984 зазначено заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2425467 у розмірі 20 039,99 грн із відповідною деталізацією її складових.

Відповідачем надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , видане 07 травня 2024 року, та довідку військової частини НОМЕР_4 від 26 вересня 2026 року № 3225, згідно з якою молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 15 вересня 2026 року.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні процесуальні права та обов`язки. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо продовження розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 зазначила, що визначальним під час вирішення питання про зупинення провадження за цією підставою є волевиявлення військовослужбовця. Якщо він висловлює власну волю проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи, суд має врахувати таке волевиявлення.

У цій справі відповідач особисто звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, висловив позицію щодо позовних вимог та надав документи на її підтвердження. Таке волевиявлення є достатньою підставою для продовження розгляду справи без зупинення провадження та не порушує процесуальних прав відповідача.

Щодо укладення кредитного договору та виконання зобов`язань.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором у встановленому законом порядку підтверджує волевиявлення позичальника на укладення електронного правочину.

Наданий позивачем електронний договір містить істотні умови кредитування, дані відповідача та відомості про використання одноразового ідентифікатора А806. Укладення договору узгоджується з подальшим перерахуванням кредитних коштів на зазначений позичальником платіжний засіб, здійсненим ним частковим платежем та визнанням основного боргу в поданій до суду заяві.

Отже, факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем 4 000 грн кредитних коштів підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що договірні проценти за користування кредитом нараховуються в межах погодженого сторонами строку кредитування, а сплив цього строку не припиняє обов`язку боржника сплатити проценти, правомірно нараховані протягом такого строку.

За умовами договору № 2425467 строк кредитування становив 360 днів, а його кінцева дата припадала на 04 липня 2026 року. Всі заявлені до стягнення проценти нараховані до 24 лютого 2026 року, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Розрахунок заборгованості відображає застосування зниженої ставки 0,65 % протягом першого періоду користування кредитом, зарахування платежу від 07 серпня 2025 року в сумі 780,01 грн та подальше застосування стандартної ставки 1 % на день. Зазначений порядок відповідає умовам пунктів 1.5.1, 1.5.2, 3.1 договору та не суперечить установленому законом обмеженню денної процентної ставки.

Внесений відповідачем платіж повністю погасив нараховані за перший період проценти в розмірі 780 грн та зменшив основний борг на 0,01 грн. Залишок основного боргу становить 3 999,99 грн, а несплачені проценти за наступний період - 8 040 грн.

Наведений розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору та іншими матеріалами справи. Відповідач не надав доказів погашення зазначеної заборгованості, іншого розрахунку процентів чи доказів неправильного зарахування здійсненого платежу.

Щодо застосування передбачених законом гарантій військовослужбовцям.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено ненарахування процентів за користування кредитом і штрафних санкцій визначеним цією нормою категоріям військовослужбовців протягом установлених законом періодів, за винятком передбачених цією нормою видів кредитних договорів.

У постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 Верховний Суд зазначив, що сам собою статус учасника бойових дій не є достатньою підставою для звільнення позичальника від сплати процентів за користування кредитом. Застосування пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 зазначеного Закону, потребує встановлення обставин, з якими закон пов`язує виникнення відповідного права.

Надана відповідачем довідка військової частини НОМЕР_4 від 26 вересня 2026 року № 3225 підтверджує проходження військової служби за призовом під час мобілізації з 15 вересня 2026 року. Водночас проценти, заявлені до стягнення, нараховані за попередній період, до 24 лютого 2026 року.

Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , видане 07 травня 2024 року, підтверджує відповідний статус відповідача, однак не встановлює проходження ним військової служби протягом періоду нарахування спірних процентів.

Інших доказів, які підтверджували б наявність передбачених законом підстав для звільнення відповідача від сплати процентів у відповідний період, суду не надано.

Отже, надані відповідачем документи не підтверджують поширення на спірні проценти пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Підстав для звільнення відповідача від їх сплати суд не встановив.

Щодо переходу права вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Договір факторингу № 01.02-6/26 від 24 лютого 2026 року, акт приймання-передачі реєстру боржників, витяг із реєстру щодо ОСОБА_1 та платіжна інструкція про перерахування фінансування підтверджують перехід до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» права вимоги за кредитним договором № 2425467.

Отже, позивач набув право вимагати від відповідача виконання кредитного зобов`язання в межах прав, які належали первісному кредитору.

Щодо стягнення неустойки.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором він звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані включно з 24 лютого 2022 року штрафні санкції та інші платежі за прострочення виконання відповідних зобов`язань підлягають списанню кредитодавцем.

Кредитний договір укладено 09 липня 2025 року, а вся заявлена позивачем неустойка в розмірі 8 000 грн нарахована за порушення кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану.

Таким чином, незалежно від передбачених договором умов відповідальності, стягнення зазначеної неустойки прямо виключається пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Висновок за результатами розгляду справи.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, неналежного виконання ним договірних зобов`язань та переходу до позивача права вимоги.

Розмір непогашеного основного боргу становить 3 999,99 грн, процентів за користування кредитом - 8 040 грн. Ці суми підтверджені належними доказами та підлягають стягненню з відповідача.

У стягненні 8 000 грн неустойки належить відмовити на підставі пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 12 039,99 грн.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1129 від 07 серпня 2026 року.

З урахуванням часткового задоволення позову на суму 12 039,99 грн із заявлених 20 039,99 грн, що становить 60,08 % позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 599,57 грн судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 251, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 512, 514, 526, 549, 629, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2425467 від 09 липня 2025 року в загальному розмірі 12 039 (дванадцять тисяч тридцять дев`ять) гривень 99 копійок, з яких:

- 3 999 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 8 040 (вісім тисяч сорок) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 8 000 грн неустойки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 1 599 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 57 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 37616221, рахунок IBAN НОМЕР_5 в АТ «ОТП БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя І.Р. Вітер