Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/6407/26
Номер провадження2/205/4525/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м. Дніпро
Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 5450093, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 750 грн. 00 коп.
За твердженням позивача, відповідач належним чином не виконав зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого станом на 25.07.2024 утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 500 грн, з яких: 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 750 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 750 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.
Позивач також послався на те, що на підставі договору факторингу № 25-07/2024, укладеного 25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс», до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Оскільки заборгованість у добровільному порядку не погашена, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 у розмірі 16 500 грн. 00 коп., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.
Відповідач у строк, установлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, відзиву на позовну заяву не подав.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13.08.2026 року вирішено витребувати у АТ «Універсалбанк» (місце знаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд.54/19, код ЄДРПОУ 21133352):1) інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ; 2) докази зарахування на банківську картку № НОМЕР_2 кредитних коштів, які 21.02.2022 року були на неї перераховані, а саме, витребувати виписки по ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 21.02.2022 року по 03.03.2022 року; 3) ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні данні (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; 4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 21.02.2022 року по 03.03.2022 року; 5) інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
На виконання зазначеної ухвали 21.08.2026 до суду надійшла відповідь АТ «Універсалбанк» від 20.08.2026 із запитуваними відомостями та випискою про рух коштів за рахунком.
Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.
Відповідач у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.
У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 21.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5450093, за умовами якого сума кредиту становила 15 -000 грн, строк кредитування - 30 днів, дата повернення кредиту - 23.03.2022. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 750 грн. 00 коп.
Матеріалами справи підтверджено, що вказаний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором F77588. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію зазначений ідентифікатор направлено відповідачу 21.02.2022 на номер телефону НОМЕР_3 , указаний в анкеті-заяві на кредит.
До матеріалів справи також долучено анкету-заяву на кредит та паспорт споживчого кредиту № 5450093, у яких відображено умови кредитування.
Відповідно до наданої квитанції платіжної компанії ТОВ «Мілоан» здійснило переказ 15 000 грн на платіжну картку із закінченням номера 7385. У квитанції зазначено дані відповідача та номер кредитного договору № 5450093 від 21.02.2022.
З відповіді АТ «Універсалбанк» від 20.08.2026 та доданої до неї виписки вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_4 емітовано на ім`я ОСОБА_1 . Номер телефону НОМЕР_3 міститься в його анкетних даних та в період із 21.02.2022 до 03.03.2022 використовувався як фінансовий номер телефону за зазначеною карткою.
Банківська виписка відображає зарахування 21.02.2022 на рахунок відповідача, відкритий до цієї картки, грошових коштів у сумі 15 000 грн. 00 коп. з описом операції «CASH2CARD P2PCREDIT». У сукупності із зазначеною квитанцією ці відомості підтверджують надання відповідачу кредитних коштів у погодженому розмірі.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором 21.02.2022 нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 750 грн. За період із 22.02.2022 до 28.02.2022 включно нараховано проценти по 375 грн. 00 коп. щодня, загалом - 2 625 грн. 00 коп. Далі, 04.03.2022 проведено сторнування процентів на суму 1 875 грн. 00 коп. після якого залишок нарахованих процентів становив 750 грн. 00 коп.
Судовим розглядом також встановлено, що 25.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024 щодо відступлення прав грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі.
У витягу з реєстру боржників до зазначеного договору факторингу містяться відомості про відповідача та заборгованість за договором про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 у загальному розмірі 16 500 грн. 00 коп. з яких: 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 750 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 750 грн. 00 коп.- заборгованість за комісією.
Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання за вказаними кредитними договорами не виконує, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» як нового кредитора, заборгованості за кредитним договором, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Щодо факту укладення кредитного договору суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 21.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5450093, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування ним та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Матеріалами справи підтверджено, що договір № 5450093 від 21.02.2022 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором F77588. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію зазначений ідентифікатор направлено 21.02.2022 року на номер телефону НОМЕР_3 , указаний в анкеті-заяві відповідача.
При цьому АТ «Універсалбанк» підтверджено, що зазначений номер телефону міститься в анкетних даних відповідача та в період із 21.02.2022 року до 03.03.2022 року використовувався як фінансовий номер телефону за його платіжною карткою.
Оцінюючи зазначені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що договір про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 року укладено між ТОВ «Мілоан» та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що повністю узгоджуються із вищенаведеними вимогами матеріального закону, а одже, такий договір породжував відповідні зобов`язання для сторін.
Щодо факту отримання відповідачем кредитних коштів суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, що первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наданою квитанцією платіжної компанії, у якій зазначено ТОВ «Мілоан» як платника, дані відповідача, номер кредитного договору № 5450093 від 21.02.2022 року, суму переказу 15 000 грн. 00 коп. та платіжну картку отримувача із закінченням номера 7385.
Крім того, на виконання ухвали суду АТ «Універсалбанк» надано інформацію, відповідно до якої платіжну картку № НОМЕР_4 емітовано на ім`я ОСОБА_1 .
З доданої до відповіді банку виписки вбачається, що 21.02.2022 року на рахунок відповідача, відкритий до зазначеної платіжної картки, зараховано грошові кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп. з описом операції «CASH2CARD P2PCREDIT».
Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків підтверджують виконані за операційний день операції. Пунктом 63 зазначеного Положення передбачено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, який підтверджує факт списання або зарахування коштів за рахунком клієнта, за умови наявності встановлених цим пунктом реквізитів.
Надана АТ «Універсалбанк» виписка містить назву документа, дату складання, дані банку та відповідача, номер його рахунку, відомості про дати, зміст і суми проведених операцій, а також дані посадової особи банку, яка її склала. За таких обставин суд приймає зазначену виписку як первинний бухгалтерський документ, що підтверджує зарахування 21.02.2022 року на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
У сукупності з квитанцією платіжної компанії, яка містить відомості про платника ТОВ «Мілоан», відповідача та кредитний договір № 5450093 від 21.02.2022 року, зазначена виписка підтверджує фактичне надання відповідачу кредитних коштів за спірним договором.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15 000 грн. 00 коп., які за умовами договору мав повернути 23.03.2022 року, однак у встановлений строк свого зобов`язання не виконав.
Згідно з наданими позивачем розрахунком заборгованості та відомістю про щоденні нарахування та погашення заборгованість за тілом кредиту становить 15 000 грн. 00 коп.
Відповідачем доказів повного або часткового погашення заборгованості за тілом кредиту суду не надано, розрахунок позивача у цій частині не спростовано.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом частини першої статті 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний не лише повернути кредит, а й сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Судом встановлено, що умовами договору про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 року передбачено сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджується погодження відповідачем зазначених умов кредитування шляхом підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідну процентну ставку також відображено в анкеті-заяві на кредит.
Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за період із 22.02.2022 року до 28.02.2022 року включно нараховано проценти в розмірі 375 грн. 00 коп. за кожен день, що відповідає погодженій процентній ставці 2,50 % від суми кредиту 15 000 грн. 00 коп. Загальна сума нарахованих за зазначений період процентів становила 2 625 грн. 00 коп.
Водночас 04.03.2022 року кредитором проведено сторнування процентів на суму 1 875 грн. 00 коп., після якого залишок нарахованих процентів становив 750 грн. 00 коп. Саме цю суму позивач заявив до стягнення у позовній заяві.
Суд враховує, що зазначені проценти нараховані в межах установленого договором строку кредитування, а їх заявлений до стягнення розмір узгоджується з відображеними у відомості операціями з нарахування та сторнування.
Відповідачем власного контррозрахунку не подано, доказів погашення зазначеної заборгованості суду так само не надано.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами в розмірі 750 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.
У цьому випадку обов`язок зі сплати одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 5 % від його суми передбачений умовами кредитного договору та відображений в анкеті-заяві й паспорті споживчого кредиту.
Зокрема, у розділі «Погоджені умови кредитування по заяві 5450093» анкети-заяви зазначено погоджену суму кредиту 15 000 грн. 00 коп., строк кредитування 30 днів та комісію за надання кредиту в розмірі 5 % одноразово. Прийняття відповідачем зазначених умов підтверджується їх закріпленням у кредитному договорі, підписаному електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Суд враховує, що заявлений платіж за своїм визначеним у договорі призначенням є одноразовою комісією за надання кредиту, а не платою за надання інформації про стан заборгованості чи відповідальністю за порушення зобов`язання.
Розмір комісії становить 750 грн. 00 коп., що відповідає 5 % від суми наданого кредиту 15 000 грн. 00 коп. Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення зазначену комісію нараховано одноразово 21.02.2022 року. Доказів її сплати матеріали справи не містять.
Отже, з урахуванням змісту погоджених умов кредитування, характеру та розміру зазначеного платежу суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 750 грн. 00 коп.
Щодо наявності у позивача права вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Судом встановлено, що право вимоги за договором про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 року перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» від ТОВ «Мілоан» на підставі договору факторингу № 25-07/2024 від 25.07.2024 року.
Наявність у позивача права вимоги за вказаним кредитним договором підтверджується договором факторингу та відповідним витягом з реєстру боржників, у якому зазначено дані відповідача, номер кредитного договору та заборгованість у загальному розмірі 16 500 грн. 00 коп., з яких: 15 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 750 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 750 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.
За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ «Факторинг Партнерс» є належним кредитором за спірним кредитним договором та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у тому обсязі, в якому відповідне право належало первісному кредитору.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, заперечень проти позову та доказів на їх обґрунтування суду не надав.
Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд враховує, що неподання відповідачем відзиву та його неявка в судове засідання не звільняють позивача від обов`язку довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Висновки суду ґрунтуються на оцінці наданих доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 року в загальному розмірі 16 500 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів та рахунків.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи повинен надати докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідно до умов договору про надання правничої допомоги, а також детальний опис виконаних робіт і наданих послуг.
Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, витрачений адвокатом час та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.
Суд розмежовує зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України та визначення суми таких витрат, яка підлягає відшкодуванню іншою стороною за результатами їх розподілу відповідно до статті 141 ЦПК України.
Відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не усуває обов`язку суду під час їх розподілу оцінити пов`язаність витрат із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність їх розміру до предмета спору. При цьому визначений сторонами договору розмір гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї відповідної суми на іншу сторону.
Матеріалами справи підтверджується, що 02.07.2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024.
Відповідно до умов зазначеного договору адвокатському об`єднанню надано право представляти у встановленому законом та договором порядку інтереси клієнта в судах, інших органах, установах, підприємствах та організаціях, а також надавати клієнту правову допомогу, пов`язану із захистом його прав та інтересів.
Згідно з пунктом 4.1 вказаного договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.
Відповідно до пункту 4.2 договору, якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акта про надання юридичної допомоги та надання адвокатським об`єднанням відповідного рахунку для оплати.
Згідно з пунктом 4.5 договору сума, визначена актом про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 2214 від 01.01.2026 року, яка є невід`ємною частиною договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, передбачено надання ТОВ «Факторинг Партнерс» правничої допомоги у справі щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартістю 3 000 грн. 00 коп.; складання позовної заяви - 2 години, вартістю 6 000 грн. 00 коп.
Загальний розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу становить 9 000 грн. 00 коп.
При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв дійсності та необхідності витрат, а також розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Водночас відсутність доказів фактичної оплати послуг сама собою не виключає їх відшкодування, якщо належними доказами підтверджено надання відповідних послуг та обов`язок сторони сплатити їх вартість.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Позовна заява має стандартну для такої категорії спорів структуру та містить виклад обставин укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, утворення заборгованості й переходу права вимоги до позивача, а також посилання на відповідні норми матеріального та процесуального права.
Справа не відзначалася підвищеною складністю. Відповідач відзиву не подав, у зв`язку з чим у представника позивача не виникало необхідності готувати відповідь на відзив чи пояснення щодо заперечень відповідача. Представник позивача участі в судових засіданнях не брала, заявивши клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Витребування судом інформації в банку не супроводжувалося участю представника позивача у відповідних судових засіданнях або виконанням інших додаткових робіт, заявлених до відшкодування.
Суд також враховує, що ціна позову становить 16 500 грн. 00 коп., тоді як заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп. перевищують половину ціни позову. Саме по собі таке співвідношення не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, проте підлягає оцінці в сукупності з характером спору, обсягом підготовлених процесуальних документів та фактично виконаних робіт.
Заявлені послуги з усного консультування, вивчення документів та складання позовної заяви стосувалися одного предмета спору й були спрямовані на підготовку звернення до суду. Оцінюючи їх загальну вартість, суд враховує обсяг документів, необхідних для підготовки позову, відсутність складних розрахунків та необхідності опрацювання заперечень іншої сторони.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що покладення на відповідача всіх заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп. не відповідало б вимогам обґрунтованості та пропорційності витрат до предмета спору, передбаченим частиною третьою статті 141 ЦПК України.
За таких обставин, ураховуючи характер спору, ціну позову, обсяг наданої правничої допомоги та виконаних представником позивача процесуальних дій, суд вважає обґрунтованим і пропорційним відшкодування за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.
У відшкодуванні решти заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн. 00 коп. слід відмовити. Такий розподіл судових витрат не змінює погодженого між позивачем та адвокатським об`єднанням розміру гонорару, а визначає лише ту його частину, яка підлягає компенсації відповідачем.
Щодо судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп.
На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 626, 627, 629, 638, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5450093 від 21.02.2022 року, станом на 25.07.2024 року у загальному розмірі 16 500 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 15 000 грн 00 коп., заборгованості за процентами - 750 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 750 грн. 00 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.
4. У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн. 00 коп. - відмовити.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 3 328 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.
Судове рішення № 140845452, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 14.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/6407/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: