Рішення № 140845449, 12.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/6405/26

Номер провадження2/205/4523/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацького районного суду міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 5137745.

Згідно з умовами зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 8 000 грн. 00 коп. строком на 15 днів, із датою повернення кредиту 03.02.2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 600 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів, у зв`язку із чим станом на 26.07.2024 року за договором обліковувалася заборгованість у загальному розмірі 16 520 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами - 6 920 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 1 600 грн. 00 коп.

Також позивач зазначив, що 26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року.

Крім того, 12.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 5366211 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 6 500 грн. 00 коп. строком на 10 днів. Договором передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,9 % на день та знижену процентну ставку в розмірі 0,01 % на день за умови дотримання визначених договором умов її застосування.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 10 822 грн. 50 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 500 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 4 322 грн. 50 коп.

За доводами позивача, право вимоги за договором № 5366211 від 12.01.2022 року перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», а надалі - до ТОВ «Факторинг Партнерс». Перехід права вимоги до позивача оформлено договором факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025 року та відповідним реєстром боржників.

Посилаючись на те, що відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав та заборгованість у добровільному порядку не погасив, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року в розмірі 16 520 грн. 00 коп. та за договором № 5366211 про надання споживчого кредиту від 12.01.2022 року в розмірі 10 822 грн. 50 коп., а всього - 27 342 грн. 50 коп., а також судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2026 року вирішено витребувати у АТ «ПУМБ» (місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829):1) інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ; 2) докази зарахування на банківську картку № НОМЕР_2 кредитних коштів, які 12.01.2022 року були на неї перераховані, а саме, витребувати виписки по ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за номером картки № НОМЕР_2 за період з 12.01.2022 року по 22.01.2022 року; 3) ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні данні (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; 4) інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 12.01.2022 року по 22.01.2022 року; 5) інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

На виконання зазначеної ухвали АТ «ПУМБ» надано відповідь від 08.06.2026 року, виписку за рахунком відповідача та звіт про транзакції з використанням і без використання платіжної картки. Зазначені документи долучено до матеріалів справи.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 19.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 5137745, за умовами якого сума кредиту становила 8 000 грн. 00 коп., строк кредитування - 15 днів, дата повернення кредиту - 03.02.2022 року.

Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та одноразової комісії за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 600 грн. 00 коп. Стандартну (базову) процентну ставку визначено в розмірі 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначений договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором R57115. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію зазначений ідентифікатор направлено відповідачу 19.01.2022 року на номер телефону НОМЕР_3 .

До матеріалів справи також долучено анкету-заяву на кредит, паспорт споживчого кредиту та графік платежів, у яких відображено умови кредитування.

Відповідно до наданої квитанції 19.01.2022 року ТОВ «Мілоан» здійснило переказ 8 000 грн. 00 коп. на платіжну картку відповідача із закінченням номера 4754 із посиланням на кредитний договір № 5137745.

З відповіді АТ «ПУМБ» від 08.06.2026 року вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_4 видано на ім`я ОСОБА_1 до рахунку № НОМЕР_5 .

Номер телефону НОМЕР_3 зазначений в анкетних даних відповідача та використовувався як фінансовий номер телефону за зазначеною карткою у період з 12.01.2022 року по 22.01.2022 року.

Банківська виписка відображає зарахування 19.01.2022 року на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 8 000 грн. 00 коп. з описом операції «Miloan».

Згідно з відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення 19.01.2022 року нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 1 600 грн. 00 коп. За період з 20.01.2022 року по 03.02.2022 року включно нараховувалися проценти по 120 грн. 00 коп. щодня.

За період з 04.02.2022 року по 16.02.2022 року включно відображено нарахування процентів по 400 грн. 00 коп. щодня, а з 17.02.2022 року по 24.02.2022 року включно - по 80 грн. 00 коп. щодня. 04.03.2022 року проведено сторнування процентів на суму 720 грн. 00 коп.

За підсумковими даними зазначеної відомості заборгованість становить 16 520 грн. 00 коп., з яких: 8 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 6 920 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами; 1 600 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією. Погашень у наданій відомості не відображено.

Судовим розглядом також встановлено, що 26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024.

У реєстрі боржників до зазначеного договору містяться відомості про ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитний договір № 5137745 від 19.01.2022 року та заборгованість у загальному розмірі 16 520 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами - 6 920 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 1 600 грн. 00 коп.

Крім того, судом встановлено, що 12.01.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5366211 про надання споживчого кредиту, за умовами якого сума кредиту становила 6 500 грн. 00 коп., строк кредитування - 10 днів.

Договором передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,9 % на день та знижену процентну ставку в розмірі 0,01 % на день за умови дотримання визначених договором умов її застосування. Договір також містить положення щодо пролонгації та автопролонгації строку користування кредитом.

Зазначений договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором M917299. До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Банківська виписка за рахунком відповідача, відкритим для обслуговування платіжної картки № НОМЕР_4 , відображає зарахування 12.01.2022 року коштів у сумі 6 500 грн. 00 коп. з описом операції «EPS CREDIT KYIV UA» та зазначенням ТОВ «Авентус Україна» у відомостях про операцію.

Відповідно до картки обліку договору № 5366211 за період з 12.01.2022 року по 21.01.2022 року включно нараховувалися проценти за зниженою ставкою по 0 грн. 65 коп. щодня, загалом - 6 грн. 50 коп. 21.01.2022 року відображено сплату процентів у розмірі 6 грн. 50 коп.

Із 22.01.2022 року картка обліку відображає нарахування процентів за стандартною ставкою по 123 грн. 50 коп. за день. Після відображеного в розрахунку припинення нарахувань із 25.02.2022 року заборгованість обліковувалася в розмірі 10 575 грн. 50 коп. Також 01.05.2022 року та 02.05.2022 року додатково нараховано проценти по 123 грн. 50 коп., після чого загальна заборгованість становила 10 822 грн. 50 коп.

Станом на 07.02.2023 року в картці обліку відображено заборгованість у загальному розмірі 10 822 грн. 50 коп., з яких: 6 500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 4 322 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами.

У наданому реєстрі боржників до договору факторингу № ФК 10-05/23 від 10.05.2023 року містяться відомості про відповідача, договір № 5366211 від 12.01.2022 року та заборгованість за ним у загальному розмірі 10 822 грн. 50 коп. Зазначений реєстр відображає перехід права вимоги від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс».

Судовим розглядом також встановлено, що 01.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 01-08/25.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до зазначеного договору ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5366211 від 12.01.2022 року в загальному розмірі 10 822 грн. 50 коп., з яких: 6 500 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 4 322 грн. 50 коп. - заборгованість за процентами.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за зазначеними кредитними договорами не погасив, між сторонами виник спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» як нового кредитора заборгованості за кредитними договорами.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Щодо факту укладення кредитних договорів суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що договори про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року та № 5366211 від 12.01.2022 року укладено в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції. Електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Договір № 5137745 від 19.01.2022 року підписано відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора R57115. Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію зазначений ідентифікатор направлено 19.01.2022 року на номер телефону НОМЕР_3 , указаний в анкеті-заяві на кредит.

Договір № 5366211 від 12.01.2022 року містить відомості про його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором M917299.

Вищевказана відповідь АТ «ПУМБ» від 08.06.2026 року підтверджує наявність номера телефону НОМЕР_3 в анкетних даних відповідача та використання його як фінансового номера телефону у відповідний період.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності з договорами, анкетою-заявою, паспортами споживчого кредиту та документами про надання коштів, суд доходить висновку, що кредитні договори укладено з дотриманням вимог закону щодо їх форми та погодження істотних умов, а отже, такі договори породжували відповідні зобов`язання для сторін.

Щодо факту отримання відповідачем кредитних коштів суд зазначає таке.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Надання кредитних коштів за договором № 5137745 від 19.01.2022 року підтверджується квитанцією про переказ ТОВ «Мілоан» коштів у сумі 8 000 грн. 00 коп. на платіжну картку відповідача із закінченням номера 4754.

З відповіді АТ «ПУМБ» від 08.06.2026 року вбачається, що платіжну картку № НОМЕР_4 видано на ім`я ОСОБА_1 до рахунку № НОМЕР_5 .

Банківська виписка відображає зарахування на зазначений рахунок 19.01.2022 року коштів у сумі 8 000 грн. 00 коп. з описом операції «Miloan», а 12.01.2022 року - коштів у сумі 6 500 грн. 00 коп. з описом операції «EPS CREDIT KYIV UA» та зазначенням ТОВ «Авентус Україна» у відомостях про операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів підтверджують виконані операції та можуть використовуватися як первинні документи за наявності встановлених реквізитів.

Надана банком виписка містить відомості про банк, власника рахунку, дати, зміст та суми операцій, засвідчена банком, а тому є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує зарахування відповідних коштів на рахунок відповідача.

Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують виконання первісними кредиторами зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у погоджених розмірах.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За договором № 5137745 від 19.01.2022 року відповідачу надано кредит у сумі 8 000 грн. 00 коп., а за договором № 5366211 від 12.01.2022 року - у сумі 6 500 грн. 00 коп.

Надані первісними кредиторами документи обліку не містять відомостей про погашення зазначених сум основного боргу. Платіж у розмірі 6 грн. 50 коп. за договором № 5366211 зараховано в рахунок сплати процентів.

Доказів подальшого повернення кредитних коштів матеріали справи не містять.

За таких обставин вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8 000 грн. 00 коп. та 6 500 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення процентів за договором про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати проценти як плату за користування кредитом пов`язане з погодженим сторонами строком кредитування. Після його закінчення необхідно розмежовувати плату за правомірне користування кредитом та відповідальність за прострочення грошового зобов`язання.

Такий підхід викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16.

Сторонами у договорі № 5137745 погоджено строк кредитування 15 днів, із датою повернення кредиту 03.02.2022 року, та процентну ставку 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору нарахування процентів здійснюється з дня, наступного за днем надання кредиту, до дати завершення строку кредитування з урахуванням можливих пролонгацій.

Отже, за період з 20.01.2022 року по 03.02.2022 року включно проценти становлять 1 800 грн. 00 коп., виходячи з розрахунку: 8 000 грн. 00 коп. ? 1,5 % ? 15 днів.

Договір передбачає можливість продовження строку кредитування на пільгових умовах шляхом вчинення позичальником відповідних дій, а також містить положення про продовження строку на стандартних умовах унаслідок подальшого користування кредитними коштами.

Водночас відомість про щоденні нарахування та погашення не відображає платежів відповідача, спрямованих на продовження строку кредитування. Інших доказів погодження відповідачем нового строку повернення кредиту позивачем не надано.

Саме неповернення кредиту після закінчення погодженого строку не є достатнім доказом нового волевиявлення позичальника щодо його продовження. Відображення кредитодавцем подальших нарахувань у власній відомості також не підтверджує погодження сторонами нового строку кредитування.

Оцінюючи положення договору про продовження строку кредитування у взаємозв`язку з умовою про конкретну дату повернення кредиту, суд враховує необхідність тлумачення нечітких або двозначних умов договору на користь споживача.

Відповідний підхід викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 року у справі № 552/672/23. При цьому суд не змінює погоджену сторонами процентну ставку, а визначає період, протягом якого доведено існування погодженого строку користування кредитом.

З огляду на викладене нарахування після 03.02.2022 року процентів як плати за користування кредитом не має належного обґрунтування. Зміна кредитодавцем розміру щоденних нарахувань та подальше сторнування частини процентів самі по собі не підтверджують правових підстав для їх стягнення.

Отже, вимоги про стягнення процентів за договором № 5137745 від 19.01.2022 року підлягають задоволенню в розмірі 1 800 грн. 00 коп. У стягненні решти процентів у розмірі 5 120 грн. 00 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення процентів за договором № 5366211 про надання споживчого кредиту від 12.01.2022 року суд зазначає таке.

Умовами зазначеного договору погоджено суму кредиту 6 500 грн. 00 коп., початковий строк кредитування 10 днів, стандартну процентну ставку 1,9 % на день та знижену процентну ставку 0,01 % на день за визначених договором умов.

Картка обліку договору відображає застосування зниженої ставки за період з 12.01.2022 року по 21.01.2022 року включно. За зазначений період нараховано проценти по 0 грн. 65 коп. щодня, загалом - 6 грн. 50 коп.

21.01.2022 року відповідач сплатив 6 грн. 50 коп., які кредитодавець зарахував у рахунок повного погашення нарахованих на цю дату процентів.

На відміну від продовження строку кредитування виключно внаслідок неповернення коштів, у цьому випадку відповідач вчинив активну дію - сплатив усю суму нарахованих процентів у день закінчення початкового строку.

Пункт 4.2.2.2 договору пов`язує автопролонгацію зі сплатою нарахованих процентів та передбачає продовження строку на період, аналогічний визначеному пунктом 1.4 договору. У сукупності з відомостями картки обліку зазначений платіж підтверджує продовження строку користування кредитом на наступні 10 днів - з 22.01.2022 року по 31.01.2022 року включно.

Згідно з умовами договору та відображеним у картці обліку порядком нарахування протягом цього періоду застосовувалася стандартна процентна ставка 1,9 % на день.

Таким чином, проценти за продовжений строк кредитування становлять 1 235 грн. 00 коп., виходячи з розрахунку: 6 500 грн. 00 коп. ? 1,9 % ? 10 днів.

Подальших платежів, які відповідно до умов договору могли бути підставою для наступної автопролонгації, картка обліку не містить. Доказів оформлення іншої пролонгації або погодження відповідачем подальшого продовження строку кредитування позивачем не надано.

Отже, нарахування процентів після 31.01.2022 року, у тому числі окремі нарахування 01.05.2022 року та 02.05.2022 року, не підтверджені доказами існування погодженого сторонами строку користування кредитом у відповідні періоди.

З урахуванням повної сплати процентів за початковий строк кредитування заборгованість за процентами, яка підлягає стягненню, становить 1 235 грн. 00 коп.

У задоволенні решти вимог про стягнення процентів за договором № 5366211 від 12.01.2022 року в розмірі 3 087 грн. 50 коп. слід відмовити.

Щодо стягнення комісії за договором № 5137745 від 19.01.2022 року суд зазначає таке.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 1 600 грн. 00 коп.

Зазначену комісію визначено в індивідуальній частині договору, її нарахування відображено у відомості первісного кредитора. Доказів сплати цієї суми матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1 600 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає таке.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Перехід права вимоги за договором № 5137745 від 19.01.2022 року до ТОВ «Факторинг Партнерс» підтверджується договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року та реєстром боржників, який містить відомості про відповідача, його РНОКПП, номер кредитного договору та склад заборгованості.

За договором № 5366211 від 12.01.2022 року наданими документами підтверджується послідовний перехід права вимоги від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» за договором факторингу № ФК 10-05/23 від 10.05.2023 року, а надалі - до ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором факторингу № 01-08/25 від 01.08.2025 року.

Водночас зазначення певної суми заборгованості в реєстрах боржників не звільняє позивача від обов`язку довести правові підстави та правильність її нарахування. Відступлення права вимоги не створює для нового кредитора права на стягнення платежів, підстави нарахування яких не підтверджені.

Відповідно до статей 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а суд оцінює докази на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

Неподання відповідачем відзиву та контррозрахунку не є визнанням позову та не звільняє суд від перевірки заявлених вимог.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: 1) за договором про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року - у розмірі 11 400 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами - 1 800 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 1 600 грн. 00 коп.; 2 за договором № 5366211 про надання споживчого кредиту від 12.01.2022 року - у розмірі 7 735 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 500 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 1 235 грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів за договором № 5137745 від 19.01.2022 року в розмірі 5 120 грн. 00 коп. та за договором № 5366211 від 12.01.2022 року в розмірі 3 087 грн. 50 коп., а всього - 8 207 грн. 50 коп., слід відмовити через безпідставність заявлених вимог.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу враховуються умови договору про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України суд враховує пов`язаність витрат із розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність їхнього розміру до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що 02.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 02-07/2024.

Відповідно до умов зазначеного договору адвокатському об`єднанню надано право представляти у встановленому законом та договором порядку інтереси клієнта у судах, інших органах, установах, підприємствах та організаціях, а також надавати правову допомогу, пов`язану із захистом його прав та інтересів.

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору, якщо інше не передбачено заявкою на надання юридичної допомоги, клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання у строк до 60 банківських днів з моменту підписання акта про надання юридичної допомоги та надання відповідного рахунку для оплати.

Згідно з пунктом 4.5 договору сума, визначена актом про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання.

На підтвердження заявлених витрат позивачем надано заявку на надання юридичної допомоги № 2217 від 01.01.2026 року, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору та передбачає надання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 години, вартістю 4 000 грн. 00 коп.; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитними договорами - 3 години, вартістю 9 000 грн. 00 коп.

Загальний розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу становить 13 000 грн. 00 коп.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв дійсності та необхідності витрат, а також розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Визначений сторонами договору розмір гонорару сам по собі не є безумовною підставою для покладення всієї суми витрат на іншу сторону. Вирішуючи питання про їх розподіл, суд керується критеріями, передбаченими частиною третьою статті 141 ЦПК України, та може не покладати на відповідача такі витрати повністю або частково.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору є стягнення заборгованості за двома кредитними договорами. Підготовка позову потребувала опрацювання документів щодо обох кредитних правовідносин та переходу прав вимоги до позивача. Водночас позовна заява має типову для цієї категорії спорів структуру та містить переважно виклад фактичних обставин і посилання на норми матеріального та процесуального права, які застосовуються у спорах цієї категорії.

Представник позивача участі у судових засіданнях не брав. У зв`язку з неподанням відповідачем відзиву необхідності готувати відповідь на відзив та додаткові пояснення щодо заперечень відповідача не виникло.

Суд також враховує, що вивчення документів щодо кредитних правовідносин, розрахунків заборгованості та переходу права вимоги становило необхідну складову підготовки позовної заяви. Саме зазначення цих дій як окремої консультаційної послуги не свідчить про необхідність покладення всієї її вартості на відповідача.

З огляду на характер спору, ціну позову, фактичний обсяг наданої правничої допомоги та відсутність участі представника позивача у судових засіданнях заявлений до відшкодування розмір витрат у сумі 13 000 грн. 00 коп. не є обґрунтованим для покладення на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи зазначені обставини, а також часткове задоволення позову, суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає критеріям необхідності, розумності й пропорційності, стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в остаточному розмірі 4 000 грн. 00 коп.

У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп. слід відмовити.

Щодо судового збору суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в загальному розмірі 27 342 грн. 50 коп., з яких задоволенню підлягають вимоги на суму 19 135 грн. 00 коп.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 329 грн. 02 коп., виходячи з розрахунку: 3 328 грн. 00 коп. * 19 135 грн. 00 коп. / 27 342 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 15, 16, 204, 509, 512, 514, 526, 530, 610, 625, 626, 627, 629, 638, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року, станом на 26.07.2024 року, у загальному розмірі 11 400 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами - 1 800 грн. 00 коп. та заборгованості за комісією - 1 600 грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за Договором про споживчий кредит № 5137745 від 19.01.2022 року в розмірі 5 120 грн. 00 коп. - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором № 5366211 про надання споживчого кредиту від 12.01.2022 року, станом на 01.08.2025 року, у загальному розмірі 7 735 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 500 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами - 1 235 грн. 00 коп.

5. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за Договором № 5366211 про надання споживчого кредиту від 12.01.2022 року в розмірі 3 087 грн. 50 коп. - відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

7. У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп. - відмовити.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 2 329 грн. 02 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.